У 2025 році київські галереї та музеї досліджуватимуть сквоти, українську музику й естетику 2000-х. Також в Україні вперше відбудеться персональна виставка південноафриканської художниці та виставка, де одночасно покажуть експонати з понад десяти країн Африки. Редакція Віледжа зібрала виставки, які галереї й музеї Києва готують у 2025 році.

Мистецький арсенал

Персональна виставка Анни Звягінцевої

Це перша виставка Мистецького Арсеналу, де хочуть почати розмову про вагомі постаті українських 2000-х. Там зберуть роботи Анни Звягінцевої з 2013 року й дотепер, що в певному сенсі буде портретом самої авторки та водночас спробою окреслити метод її роботи. Анна Звягінцева послідовно працює з «вихопленням з її простору слідів людської присутності – марними діями та маленькими жестами», кажуть у Мистецькому Арсеналі. Так художниця говорить не лише про персональне, але й про ширший політичний контекст.

Коли: березень

Український Дім

«Гривня. Більше, ніж гроші»

Еволюцію української валюти від часів Давньої Русі до сучасності, її перспективи та майбутнє, покажуть на виставці, щоб підвищити обізнаність про історичний розвиток гривні та її місце в культурній спадщині.

Коли: березень – квітень

 «ПроЗорі»

Ліногравюра «Подорож до всесвіту». Фото: Володимир Мельніченко, архів АВРМ, 1959 рік

Це виставковий проєкт про київських художників 1960–1980 років, чия творчість визначала інтелектуальний і мистецький ландшафт епохи. Їхні світоглядні системи й філософські концепції не схожі одна на одну, але цілісні. Серед таких митців: Ада Рибачук і Володимир Мельніченко (АРВМ), Флоріан Юр’єв, Федір Тетянич, Валерій Ламах.

Коли: травень – червень

«Олександр Глядєлов. Фотографія»

На фото: Олександр Глядєлов. Фото: Олександр Чекменьов

Чорнобиль, Помаранчева революція й Революція гідності, повномасштабна війна й інші історичні події з 1989 року до 2024 року охопить виставка українського фотографа Олександра Глядєлова. Ця експозиція стане першою в Україні ретроспективною фотографічною подією такого масштабу, кажуть в Українському Домі.

Коли: вересень – жовтень

«Мистецтво покоління 21 століття»

Група Р.Е.П., «Інтервенція». Відеодокументація «Акції без назви», 2005 рік

Творчість покоління українських художників після 2000 року – це про нову естетику, нові медіа та світоглядні концепти. Це покоління художників відрізняється політичним залученням і глибокими рефлексіями, кажуть в Українському Домі. На виставці покажуть роботи вже відомих і нових митців, серед яких Р.Е.П., SOSка, УБІК, «Відкрита група».

Коли: липень – серпень

Крім того, восени в Українському Домі хочуть провести другий книжковий фестиваль «Фундамент. Історії про культуру», де представлять тематичні виставки, куровану виставку-продаж, публічні події та спецпроєкти.

Музей Ханенків

«Мій музей»

Непостановні портрети, етюди музейних залаштунків, миті виставкових проєктів і театралізовані автопортрети: на виставці покажуть дві серії фотографа й експозиційного дизайнера Національного художнього музею Литви Вадима Шамкова. 

Серія автопортретів «Клуб борід і вусів» присвячена взаєминам з експонатами в музеї. Із самоіронією і винахідливістю автор пропонує глядачам відчути близькість до музейних предметів, доля яких – вічно бути під опікою кураторів і дослідників. А серія «Люди працюють» розкаже про шлях, який долає ідея будь-якої виставки, від задуму до втілення. Тут буде магія музейного бекстейджу й репортажні фото, які перетворюються на документ. З одного боку, він фіксує історії підтримки під час війни, з іншого – вказує на потребу музею існувати для відвідувачів так, щоби кожен міг сказати: «Це мій музей».

Коли: травень – червень

Africa direct

На першій виставці мистецтва країн Африки в Україні покажуть експонати з більш ніж десяти країн африканського континенту (колекція музею, а також Андрія Клепікова та Тетяни Дешко). Так хочуть не лише продемонструвати культурну різноманітність, але й критично переосмислити колоніальне знання про «батьківщину людства» й надати автентичного голосу мешканцям Африки. Крім того, виставка претендує на те, щоби зруйнувати створені російською пропагандою переконання про Україну, кажуть у музеї.

Коли: осінь

«7» – це «Мистецтво»: виставка про бібліотеку Музею Ханенків

Читальна зала бібліотеки Музею Ханенків, 1932 рік

Сподівання, а іноді й відчай музейників, їхнє бажання отримувати сучасні знання й творчо працювати всупереч побуту, ідеологічним настановам і байдужості держави оприявнять на виставці, яка знайомить із бібліотекою музею й особистостями, що її сформували. Будуть також архівні документи, мистецькі видання, книги з дарчими написами відомих людей, іменні екземпляри та численна «друкована продукція» радянського періоду.

Коли: липень – вересень

Pinchuk Art Centre

Виставка номінантів премії Pinchuk Art Centre 2025

Дуальність досвіду українського суспільства, де трагедії та втрати переплетені з життєстійкістю та вірою в майбутнє, відобразить виставка номінантів і номінанток загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для українських художниць і художників віком до 35 років. Нові та нещодавно створені роботи об’єднають персональні історії, колективну пам’ять і роздуми про ідентичність. Спеціальною позаконкурсною відзнакою вшанують пам'ять Вероніки Кожушко – художниці з Харкова, яка подала заявку на участь у премії, але загинула 30 серпня внаслідок російського ракетного удару по цивільній інфраструктурі міста. 

Коли: 28 лютого – 13 липня 

«Особисті свідчення» (Personal accounts)

Це перша в Україні виставка південноафриканської художниці. Габріель Ґолаят досліджує досвід патріархального насильства та шляхи до зцілення. В українську частину проєкту, яку художниця створить спеціально для виставки, увійдуть особисті історії жінок, квір-, транс- і небінарних людей, що розкривають не лише травматичні моменти, а й практики виживання, солідарності й любові. Наприклад, у відеоінсталяції Ґолаят прибирає всі слова, виводячи на передній план подихи, зітхання, мугикання – звуки, що мали місце поміж розповідей героїв і героїнь під час особистих інтерв’ю. 

Коли: 28 серпня 2025 року – 5 січня 2026 року 

«Відкрита група»

Індивідуальні й автобіографічні наративи формують історії колективної пам’яті, пов’язані між собою. Виставка досліджуватиме тему пам’яті, а роботи всіх авторів об’єднає війна й трансформації української нації.

Коли: 28 серпня 2025 року – 5 січня 2026 року

Виставка Лесі Хоменко

Художниця розкриває політичний потенціал живопису, деконструюючи його методи, особливо в радянському контексті. У творчості Лесі Хоменко живопистісно пов’язаний із соціально-політичними динаміками, тож художниця досліджуватиме зміну образу особистості та суспільства під час турбулентності історичних процесів.

Коли: 28 серпня 2025 року – 5 січня 2026 року

Крім того, у 2025 році команда Pinchuk Art Centre видасть книжку «Повернення історії. Деколоніальність і мистецтво в Україні після 1991 року» та презентує відповідну виставку під кураторством Катерини Ботанової. Останні два роки Дослідницька платформа центру досліджувала деколоніальні практики та застосовувала цей підхід до аналізу сучасного українського мистецтва (і уявлення Заходу про українське мистецтво, і те, як ми самі повертаємо власні локальні історії).

Також представлять нову програму підтримки молодих кураторок і кураторів. Ініціатива заохочуватиме інноваційні підходи, які ставлять під сумнів традиційні способи створення виставок і натомість пропонують нові ідеї, часто не представлені в інституційному середовищі, розповідають у Pinchuk Art Centre.

YA Gallery

«Змішані відчуття»

«Скоро нова зустріч». Юрій Денисенков

Виставку відкрили в час, коли ми намагаємося підвести риску прожитого досвіду. Там розкривають п'ять основних емоційних станів, через які кожен автор передає своє бачення світу в часи змін, болю та надії на краще. З візуальним мистецтвом і звуком працюватимуть Антон Логов, Юрій Денисенков, Євген Піскунов, Андрій Дудченко й Андрій Яковенко, які також є частиною музичного гурту «222». 

Коли: 27 грудня 2024 року – 23 лютого 2025 року

Виставка Олександра Ляпіна 

«Незайці на полонинах», Олександр Ляпін. Останні дні на резиденції в Ужгороді «Вибачте номерів немає»

Олександр Ляпін реалізує себе в живописі, фотографії, скульптури, колажі, але виставка акцентуватиме на наївному мистецтві. Там покажуть роботи художника, які він створив на резиденції «Вибачте номерів немає» в Ужгороді наприкінці 2024 року.

«А концепції тут ніякої й бути не може – звідки вона в наївному мистецтві? Усі ці образи народжуються з фізичних відчуттів або з переживань, снів – і самі себе трансформують у такі ось візуальні історії. Просто видавлюєш на полотно кілька кольорів із різних тюбиків – і йдеш за ними туди, куди вони тебе ведуть. Це принцип сингулярного мистецтва, мистецтва аутсайдерів», – коментує Олександр Ляпін. 

Коли: березень-квітень 

Київська національна картинна галерея

Виставка Олексія Шовкуненка

Фото картин із колекції Національного художнього музею

На виставці представлять роботи українського художника 20 століття Олексія Шовкуненка з колекції NAMU та приватних колекцій.

Коли: січень

Виставка «про Велику Житомирську, 25»

Виставку про сквот на Великій Житомирській, або БЖ-Арт, нещодавно показували в галереї «Білий світ», а тепер масштабний проєкт про мистецький феномен Києва 90-х планують у Київській національній картинній галереї. Там запевняють, що буде не просто ретроспектива, а глибоке дослідження культурного явища, що вплинуло на розвиток сучасного українського мистецтва. 

Коли: квітень

Також хочуть запустити довготривалий проєкт із картинами з колекції Київської національної картинної галереї, які задля безпеки не експонували.

Dymchuk Gallery

Fractured Tomorrows

«Дім Саламандри», Микола Лукін. 2021 рік

Роботи Дмитра Євсєєва, Миколи Лукіна і Юрія Пікуля тематично балансують на межі реальності й ілюзії, бо події, які зараз розгортаються в Україні, часто здаються неможливими в демократичному світі. Роботи об’єднані відчуттям часу, що зупинився. 

Проєкт, що фокусується на проблемі фрагментованості й невизначеності майбутнього світу з початком російсько-української війни, також показували в Мюнхені зі Schnitzer & Art Center восени 2024 року.

Коли: лютий

The End of the Land 

Без назви, Аліса Гоц, 2024 рік. Папір, акрил (літографія)

Художниця Аліса Гоц розповідатиме про досвід проживання в невеликій міжнаціональній спільноті, віддаленій від бурхливого міського життя, який вона пережила у 2022 році. До виставки ввійдуть літографії, скульптура, фотографії, відео й інтерактивна гра.

Коли: березень – квітень

«Колекція»

«Сантехніка», Олександр Гнилицький, 2008. Полотно, олія

У просторі показуватимуть живопис класиків сучасного українського мистецтва Олександра Гнилицького й Олега Тістола.

Коли: травень – червень

«Вразливість»

Без назви, Анастасія Буднікова, 2024. Папір, акрил 

Художниці Анастасія Буднікова та Марина Талютто через графіку, живопис, інсталяцію й об’єкти розповідатимуть про досвід переживання війни.

Коли: липень – серпень

Галерея Portal 11 

«Ритми світла»

Цієї виставки могло би й не бути: натурниця художника Ігоря Волкова-Ткачинського неочікувано знищила частину робіт у його майстерні. Але митець вирішив звернутися до японської традиції та зробити «кінсугі полотна», з’єднавши порізані частини та вкривши їх золотими лініями. 

Фігури оголеної натури й експресивні натюрморти утілюють дух джазової музики й точність бойових мистецтв, а паралелі зі східною естетикою переплітаються з динамікою абстрактного експресіонізму, описують у галереї. Центральним образом називають роботу «Театр серця», яка відсилає до Сезанна й інших майстрів світового мистецтва.

Коли: 18 січня – 16 лютого

«Нью-Йоркська група. Коло»

Зазвичай, коли описують закордонний період у розвитку української культури після Другої світової війни, мають на увазі передусім поетів, як-от Юрій Тарнавський, Богдан Бойчук чи Віра Вовк, які видавали щорічний літературний часопис під назвою «Нові поезії» (New Poetry). Але, крім літераторів, до Нью-Йоркської групи відносять і поетів, серед яких неокубіст та автор графічного оформлення часопису «Нові поезії» Юрій Соловій; маляр і скульптор родом із Галичини Михайло Урбан; живописець, графік і мистецтвознавець Любослав Гуцалюк і керамістка, графікиня та живописиця Ярослава Ґеруляк. Їхні роботи й представлять на виставці.

Коли: весна 

Voloshyn Gallery

«Тривога»

Після початку повномасштабної війни галерея працювала як укриття, де в березні 2022 року відкрили виставку робіт під кураторством Нікіти Кадана. Тоді оглянути виставку могли лише запрошені через обмеження на проведення заходів. Перевідкрити її публічно планували вже після завершення війни. Утім, схоже, експозицію таки відкриють раніше.

Коли: кінець лютого

Також у січні 2025 року в галереї відкриють міжнародний проєкт за участі іноземних митців, серед яких Крістіан Лагата, Мануель Чавахай і Джонатан Санчез Ноа.

The Stein Studio 

Це групова виставка в колаборації з кіпрською галереєю Velychko Gallery та міжнародною державною резиденцією Carv. Там представлять роботи українських мисткинь Ксенії Білик, Тамари Турлюн, Олі Марусин та Ольги Штейн. Кураторкою стане Олександра Погребняк.

Коли: весна

Squat 17 B

«Сліди»

Будуть роботи творчого дуету книжкового графіка й ілюстратора Максима Паленка та скульпторки Соломії Гороб’юк із серією ліногравюр, створених протягом 2024 року. «Сліди – це завжди знак чиєїсь присутності. Сліди на снігу, сліди на піску, слід від поцілунку, а може бути й слід від укусу. Власне, сама технологія й принцип гравюри – це слід на папері, що стає відображенням наших думок, емоцій і рефлексій», – так у Squat 17 B відсилають до назви виставки.

Коли: січень

«Поверхневість»

Київська художниця та скульпторка-самоучка Поліна Вербицька представлятиме серію малюнків лайнером і маркером. «Тіло – це те, з чим ми вступаємо в цей світ. Ми сприймаємо дійсність через тіло, і самі можемо бути сприйняті лише як одне з тіл. І так, як ми слідкуємо за собою, прикрашаємо себе, заявляючи про себе в навколишньому світі через можливість бути побаченими, так і художник стверджує власне існування через створення тіл, об'єктів, що не мають жодної мети, окрім як бути побаченими, – коментує художниця, – Художник трансформує світ у мистецтво, віддаючи йому своє тіло. Можна сказати, що я малюю для того, щоб з'явитися».

Коли: лютий

«Мріяти й жити»

Це виставка-освідчення в любові місту під кураторством Надії Антонець, яка показуватиме, яким бачать місто сучасні українські художники, а також досліджуватиме, кого тепер можна вважати киянами й що являє собою неофіційна символіка Києва.

Коли: травень

Виставка до Дня незалежності

У 2024 році до Дня незалежності Squat 17 B зібрав 77 тисяч гривень на підсилення бригади «Холодний Яр» завдяки виставці «33 Тризуби», де представили три десятки робіт сучасних митців. У 2025 році продовжуватимуть благодійні збори з усіх виставок й до Дня незалежності хочуть показати українське навколомузичне мистецтво: обкладинки альбомів, культові портрети артистів та, власне, роботи самих виконавців, які мають ще й талант живописців. Список учасників і назва виставки ще в роботі, але обіцяють, що буде дуже нетиповий вернісаж із концертом.

Коли: серпень

NAMU (Національний художній музей)

На березень-травень планують виставку Нікіти Кадана, який подарував музею свої роботи. У травні – серпні відкриють спільний проєкт разом із польською галереєю «Лабіринт» (Люблін), присвячений митцям на фронті. У планах на серпень – жовтень – відкрити виставку до сторіччя Віктора Зарецького. Крім того, продовжуватимуть показувати й власну колекцію, зокрема зі спецфонду, та колекцію модернізму.

Галерея «Білий світ»

Виставка Влада Кришовського

Потрясіння від війни, усвідомлення, що життя вже не буде таким, як раніше, й народження власної дитини позначилися на палітрі Влада Кришовського. Замість яскравих і відкритих кольорів художник тепер надає перевагу тонам сірого й іржавого. Змінилися й сюжети полотен. Раніше – фантастичні, футуристичні, жартівливі та підкреслено-безглузді; нині – спрямовані в минуле, натхнені архівними світлинами, народними орнаментами та фольклором. Утім, гумор та абсурдизація в роботах художника залишаються, кажуть у галереї.

Коли: січень

Виставка Юрія Денисенкова 

Цілісний і водночас фрагментарний, реалістичний, але зі зривами в абстракцію живопис Юрія Денисенкова місцями нагадує обривок плівки, залитий реактивом негатив. Митець не ставить перед собою мету зобразити все з документальною точністю, дає можливість глядачеві зануритися в теплі, інтимні образи, які з’єднують спогади з персональною історією.

Коли: березень

Виставка Романа Романишина

Митець ніколи не обмежувався лише галерейними стінами: його виставки можна порівняти з оповіданнями, які залучають максимальну кількість просторових вимірів і відчуттів. «В офорті є якась особлива магія. Магія створення зображення на металі з подальшим перенесенням на папір у дивний дзеркальний спосіб. У час цього дійства кожен раз потрапляєш у якесь несподіване ментальне задзеркалля. Це відчуття не покидає мене вже понад тридцять років, відколи займаюсь офортом», – розповідає Роман Романишин.

Коли: вересень

Виставка Владислава Шерешевського

Роботи митця називають живописними хроніками, утім, дати на полотнах не завжди збігаються з реальними. Наприклад, затоплення крейсера «Москва» Шерешевський зобразив та опублікував у соцмережах за кілька днів до того, як цей крейсер потопили. Так само художник передбачив таємний приїзд британського експрем’єра Бориса Джонсона, завчасно опублікувавши його портрет. 

Шерешевський зображує як провідних діячів і героїв війни, так і звичайних українців, дітей і старців. Крім того, на виставці будуть його натюрморти та пейзажі, створені з очікуванням на гарні новини.

Коли: червень

Виставка Олега Денисенка

Просочені історичністю та роздумами на теми справедливості, гідностій честі, роботи Денисенка зображують шляхетних лицарів, мудрих дам та окрилених янголів. Гравюри митця надихають на медитативні інтерпретації та розповіді власних історій, кажуть у галереї. 

Коли: травень

The Naked Room

«Жахливий кінець чи жахіття без кінця?»

Відеоробота «Місце, яке варто побачити перед смертю»

Мисткиня Аліна Клейтман у рідному Харкові зняла відеороботу «Місце, яке варто побачити перед смертю», яку можна буде побачити на виставці. Також покажуть пошкоджені серця з оголеними нервами, корони з розбитого скла й постери, які намагаються спростити й описати суперечливий і неосяжний досвід українців.

Коли: кінець січня 

Також весною в галереї можна буде побачити персональні шоу Тараса Ковача, Сергія Сабакаря та Дарії Кузьмич. 

Галерея Avangarden

Ready. Steady. Collect

«Місце, яке варто побачити перед смертю», Андрій Опришко, 2024

З чого починається колекція й де закінчується межа між естетичним захопленням та інвестицією, ставить питання групова експозиція сучасних українських митців. Виставка має на меті популяризувати культуру колекціонування як практику, що розширює горизонти, формує смак і створює зв’язок між поколіннями. Кульмінацією діалогу між художником, глядачем і колекціонером стане аукціон, який проведуть наприкінці березня.

Коли: 20 лютого

Національний музей історії

Виставка про естрадну музику

Старовинні музичні скриньки, грамофони, патефони, магнітофони, програвачі, платівки, магнітофонні бобіни й касети розповідатимуть про зародження та розвиток української естрадної музики у 20 столітті.  

Коли: осінь

Кітч: від раннього СРСР до часів Януковича 

З одного боку, кітч сприймають як прояв псевдомистецтва, а з іншого – вважають феноменом, що допомагає дослідити трансформацію естетичних уподобань у різних епохах. У радянській культурі кітч створював масову «соціалістичну естетику». Сучасніший приклад кітчевості – псевдорозкіш колишнього президента України Віктора Януковича. На виставці зберуть предмети побуту, пропагандистські плакати, інтер’єрні елементи, витвори мистецтва й особисті речі президента-втікача.

Pictoric 

«Історія української ілюстрації»

Network Eastern European Design (NEED) – мережа, що об'єднує дизайнерські події в Європі, зокрема фестивалі та конференції, і представляє дизайн Центральної та Східної Європи. У 2025 році конференція відбудеться в Києві. Там представлять серію міжнародних виставок про ілюстрації, плакат і дослідницький проєкт «Історія української ілюстрації».

Коли: вересень

Галерея «Ню арт»

Персональну виставку фотографій Миколи Білоусова присвятять полярним темам – морю та дослідженню фракталів. 

Коли: березень

Також відкриють виставку натюрмортів – це один із найулюбленіших жанрів 20 століття в Україні. Цей жанр – про пошук сенсу та краси в буденності. На виставці покажуть натюрморти Сергій Шишка, Миколи Глущенка, Адальберта Ерделі й інших.

Коли: квітень – травень

Крім того, планують показати виставку української класики, де зберуть твори другої половини 19 століття – першої половини 20 століття. Будуть пейзажі, портрети, натюрморти, сільське життя й історичні мотиви. 

Коли: травень – червень

Галерея «Цех»

«Дощ», Євген Петров

У галереї планують виставку акварелей Євгена Петрова «Інтеграція», яка описуватиме незвичайні події у Венеції.

Коли: влітку 

Музей української діаспори 

«Українки Америки»

Протягом ста років Союз українок Америки об’єднує жінок українського походження в США та дбає про розвиток української культури у світі, зокрема завдяки союзу в 1976 році в Нью-Йорку відкрили Український музей, який популяризує українську спадщину. Тож у Музеї української діаспори відкриють проєкт, який познайомить із діяльністю Союзу українок Америки та творчістю українських американських мисткинь. 

Коли: червень 

Виставка українського художника-емігранта Віктора Цимбала

Український художник-емігрант і військовий УНР Віктор Цимбал –автор рекламних плакатів для світових корпорацій Coca-Cola, General Motors, Opel, Nestle, а також антисталінських карикатур, що розвінчують міф про щасливе радянське життя.Наприкінці 2024 році музею подарували його архів, тож тепер там представлять його художні твори, фото, документи та листи празького, аргентинського й американського періодів.

Коли: лютий 

Садиба на Кудрявці

«Історії Кудрявця»

Виставка розповідатиме проісторію Кудрявця від перших згадок, датованих 1559 роком і до початку 20 століття. Відвідувачі зможуть дізнатися про архітекторів, які забудовували Кудрявець; відомих митців, які тут мешкали й працювали, і про родину Мазюкевичів – останніх власників садиби, де розташований музей.

Коли: лютий – березень

Виставковий центр «Жива пам’ять»

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» 

Виставку про творчість Ади Рибачук і Володимира Мельниченка 1965–1966 років, присвячену Бабиному Яру, планують відкрити в травні.

Проєкт «Невидимі», який відкриють у липні – серпні, розкриватиме історію ромської громади України: їхній побут, боротьбу та внесок у культуру України. 

У вересні представлять виставку про суть радянської пропаганди як інструменту стирання національних ідентичностей.

Музей видатних діячів української культури

У 2025 році планують розповідати історії нищення української інтелігенції радянською владою, зокрема в середині січня хочуть відкрити проєкт до 95-річчя процесу Спілки Визволення України. 

До Дня незалежності хочуть відкрити виставку «…думкою розмовляю з Вами», де покажуть «сталінські» листи Людмили Старицької-Черняхівської до Наталії Полонської-Василенко, а також покажуть виставку з колекції музею «Шекспіріана «Українського Парнасу».