16 виставок жовтня
Виставка переможців World Press Photo в Довженко-Центрі й фіналістів премії Future Generation Art Prize – у PinchukArtCentre, сім облич автора «Дівчинки з ведмедиком» у Національному музеї історії України й просто котики без концептуальних сенсів у Eye Sea Gallery: зібрали виставки, які варто відвідати в жовтні.
Довженко-Центр
Виставка World Press Photo
Понад сто фотографій, які документують війну, протести, міграційні й кліматичні кризи: фіналістів обирали з більш ніж 61 тисячі робіт, які надіслав 3851 учасник зі 130 країн світу. На виставці представлять фото трьох десятків регіональних переможців із 24 країн світу. Фіналістами європейського регіону стали дві серії фото з України – проєкт про досвіди війни Юлії Кочетової й серія фото Йоганни Марії Фріц, яку вона створила під час евакуації після підриву Каховської ГЕС.
Коли:
з 25 жовтня до 17 листопада
Де:
вулиця Васильківська, 1
Скільки:
100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
PinchukArtCentre
Виставка номінантів премії Future Generation Art Prize 2024
Міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва вже всьоме має меті відкрити нові імена й підтримати художників (переможець отримує 100 тисяч доларів). Цьогоріч покажуть роботи 21 номінанта з України та з-за кордону. Їх об’єднує чутливість до зв’язків усередині родин і спільнот і подолання втрати, і, звісно, солідарність, кажуть організатори. Можна також почути емансипативні голоси жінок із різних частин світу, додає співкураторка виставки Інга Лаце.
Мала галерея Мистецького Арсеналу
«Гуркіт. Стукіт. Шелест»
Протягом двох останніх років художник Тарас Ковач спостерігав, як у місті трансформується природа під час війни – для військових зелені зони стають прихистком та ареною бойових дій водночас. Візуально це втілили у вигляді мальовничих і відеоінсталяцій хащ і кучугур: від весни 2022 року, коли Київ був частково замінований, і до сьогодні, коли більшість колишніх траншей уже заросли густими трав’яними хащами.
Музей Ханенків
«Ковчег. Твори Віктора Гукайла»
У графіці Віктора Гукайла ковчеги набувають форми територій міст, кораблів, скалічених війною будинків і навіть лаштунків сцени (з початку 90-х митець працював у Київському театрі ляльок). Утім, якої би форми не був ковчег, його треба звести – і це робить кожен із нас, умисно чи напівсвідомо, ніби повторюючи вчинок біблійного Ноя. Знайти свій можна серед 77 графічних робіт київського митця.
The Naked Room
«Завжди сьогодні»
Художник Віталій Кохан називає свої роботи радше предметами, а не скульптурами. Його персональна виставка зібрала артефакти сьогоднішньої реальності, утілені в надійності каміння та різьбленого тексту. За словами митця, він прагне знайти «щось стійке, не картонне».
Живучи в Харкові, Кохан протягом тривалого часу працював із бетоном, але під час київського періоду почав також використовувати комбінації дерева, металу й каменю. Багато робіт в експозиції митець створив ще до повномасштабної війни, але зараз переосмислив: як-от сосновий «обеліск», що тепер відсилає до лісів, де щоденно ведуться бойові дії.
Dymchuk Gallery
Виставка переможців MYPH Photography Prize 2024
MYPH – миколаївська школа концептуальної й артфотографії, яку заснував Сергій Мельниченко. Конкурс світлин створили для українських фотографів з усього світу, які працюють із фотографією не більш як п’ять років. На виставці представлять фото від восьми переможців – їх обрали після перегляду 500 заявок і понад 5000 світлин.
Садиба на Кудрявці
«Крутосхили Кудрявця»
Назва місцевості – не лише про дерева й чагарники, які «кудрявляться» в колишньому передмісті Києва, але й про сусідство НАОМА, казенного винного складу й прибуткових будинків. Для виставки відібрали твори, які візуально й сенсово пов’язані з Кудрявкою, що стала локацією для творчої молоді. Загалом «Садибу на Кудрявці» (філію Музею Києва) хочуть трансформувати – тепер вона розповідатиме про історичну місцевість, побут, соціальне й культурне життя Києва 19 і 20 століть.
Коли:
до 1 грудня
Де:
вулиця Кудрявська, 9
Скільки:
120 гривень – повний, 60 гривень – пільговий
Національний музей історії України
«Сім облич Віктора Петрова»
Так, ідеться про автора «Дівчини з ведмедиком» і «Доктора Серафікуса» – В. Домонтовича. Виставку присвячують до 130 річниці його народження, яку відзначали 10 жовтня. Віктор Петров був не лише письменником і філософом, а ще й археологом, етнографом, а також радянським агентом і розвідником, тож його біографія нагадує гостросюжетний детектив, стверджують у музеї. Там показуватимуть фото, книги, часописи й предмети з археологічних розкопок Домонтовича.
Коли:
до 11 квітня 2025 року
Де:
вулиця Володимирська, 2
Скільки:
150 гривень – повний, 80 гривень – пільговий
Eye Sea Gallery
«Просто котики»
Виставка пропонує «насолодитися моментом у його інфантильності» й учинити «тиху революцію зворушеності», розповідають організатори. До експозиції ввійшли роботи чотирьох художниць, які відмовляються від типового концептуального навантаження й перетворюють галерею на «лагідну утопію». Наприклад, художниця Glam Gargoyle створює інсталяцію, що нагадує комплекс для котячого дозвілля як маленький осередок спокою. Також буде інсталяція кота, розділеного навпіл, від Євгенії Григор’ян – це робота про контраст між повсякденністю й невидимим світом тривог і втрат.
Галерея Portal 11
Групова виставка Sci-Fi Art
Науково-фантастичне мистецтво візуалізує наукові або фантастичні концепції, ідеї й уявлення: космічні подорожі, міжзоряні війни чи іншопланетні світи. Які технології чекають на нас у майбутньому, спробували уявити 15 українських художників у скульптурах, коміксах, анімації, комп’ютерній графіці та живописі.
Національний художній музей України (NAMU)
«Витоки»
Національний художній музей, Національний музей історії й Національний музей декоративного мистецтва «живуть» в одній будівлі, яка раніше називалася Міським музеєм старожитностей і мистецтв, або «музеєм із левами». На честь свого 125-річчя NAMU організовує заходи, які триватимуть протягом жовтня, листопада й грудня.
Зокрема, виставка «Витоки» презентуватиме трипільську культуру та скіфські старожитності, які Вікентій Хвойка міг демонструвати ще в 1899 році, коли влаштував виставку в ще недобудованому приміщенні музею з нагоди археологічного з’їзду. Також організовують віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ – ХХ століть». Стежити за анонсами публічної програми можна тут.
Коли:
до кінця року
Де:
вулиця Грушевського, 6
Скільки:
150 гривень – повний, 100 гривень – пільговий
Національний музей Тараса Шевченка
«Невидимі сади»
Метафору невидимого саду розглядають як внутрішню опору, яку люди знаходять для виживання в найскладніші часи. Також акцентують на вразливості рослин, що зникають, і опинилися під додатковою загрозою через війну. На виставці об’єднали роботи 124 художників. Крім того, до кінця жовтня проводитимуть публічну програму, зареєструватися можна за посиланням.
Коли:
до 27 жовтня
Де:
бульвар Шевченка, 12
Скільки:
130 гривень – повний, 60 гривень – пільговий
«Сенс на Хрещатику»
«І серце повне…»
Художник Сергій Алієв-Ковика, який живе й працює у Дніпрі, досліджує свій регіон – від степових краєвидів до характеру життя людини в соціумі та її внутрішньої комунікації. На другому поверсі книгарні представлять мальовничі й графічні роботи, дерев’яні об’єкти та гравіювання на мідних пластинах.
ЦСМ «Білий світ»
«П’ятий елемент»
Катерина Свіргуненко й Петро Антип мали зробити спільну виставку ще до повномасштабної війни, але вийшло лише зараз. Митці працюють із різними темами, матеріалами й техніками: в Антипа переважають конкретика й сюжет, а у Свіргуненко – майже цілковита їхня відсутність. Попри це, живопис, скульптура та друкована графіка працюють на спільну мету – пошук того самого п’ятого елементу, вважають куратори виставки.
Галерея Imagine Point
«Її уламки»
Уламок – це частина чогось цілого, що розпалося, але зберегло зміст. Урешті, на уламки схожі ми самі, зберігаючи в пам’яті фрагменти буденності й відбитки ночі. Автори запрошують швидше не споглядати процес руйнації, а побачити відновлення й опорні точки, водночас ділячи й об’єднуючи фрагменти українського досвіду.
«Ню арт»
«Мерехтіння спокою»
Чули про постімпресіоністичний колоризм в українському мистецтві 1930–1970 років? Одним із його яскравих представників вважають Олексу Шатківського – живописця, графіка й сценографа, який здобув освіту у Варшавській академії мистецтв, а потім і сам став викладачем в українських закладах освіти. Шатківському вдається не лише зафіксувати красу природи, але й передати стан людини, яка її споглядає, вважають куратори виставки.