АртПовернення «скіфського золота», «Мавзолей» і «Маленький Париж». 13 виставок липня

Скарби Криму в Національному музеї історії України, самотність у великому місті в Малій галереї Мистецького арсеналу та колекція міні-Ейфелевих веж у Dymchuk Gallery: зібрали добірку виставок, які варто відвідати в липні.

Скарбниця Національного музею історії України

 «Скарби Криму. Повернення»

Десять років судової тяганини за право власності – і «скіфське золото» повернули в Україну. Це понад п’ять сотень експонатів і понад дві тисячі музейних предметів із чотирьох кримських музеїв, зокрема Херсонесу Таврійського, на місці якого росіяни вже встигли спорудити музей.

Мала Галерея Мистецького арсеналу

«За прозорою завісою»

Велике місто повинно було би вгамувати самоту, але насправді та лише поглибилася, каже художник Юрій Болса, який вирішив переїхати з Червонограда до Києва. За два тижні в новому місті він встиг перенести запалення апендициту. Після лікування в «злиденній клініці» не міг повернутися до квартири, бо його сусідка захворіла на коронавірус, тож митцеві довелося винаймати нове житло. Це виставка про чутливість до змін у житті, звичні соціальні зв’язки як виклик і загубленість у натовпі.

Український Дім

«Матерія Matters. Український арттекстиль»

Від традиційного гобелена до інтер’єра й костюма: як прикладні техніки використання текстильних матеріалів перетворювалася на художні методи протягом останнього століття, досліджуватиме виставка, де покажуть роботи бойчукістів, шістдесятників, монументалістів, форматорів лінії українського стилю й сучасних митців.

 Музей Ханенків

«А раптом ви тут щось знайдете?»

У майстернях зіну, плакату, перформансу й аудіоперформансу підлітки досліджували власну ідентичність і культурну спадщину, тож на виставці покажуть результати роботи проєкту «Креативні майстерні в музеї Ханенків». Це проєкт, що має на меті дати українській молоді доступ до мистецької освіти та сцени, а також можливість пропрацювати власний травматичний досвід війни та спробувати сили в реалізації культурного проєкту.

ЦСМ «Білий світ»

Stereoformat

Тандем скульптури Ігоря Романовського й живопис і графіки Леоніда Берната створює стереоформат – звучання двох незалежних музичних каналів, кажуть куратори виставки. Утім, це не заважає митцям звучати в унісон.

Eye Sea Gallery

«Мавзолей»

Фотограф Вадим Тамкович знімає власноруч виготовлені декоративні панелі й включає туди живих персонажів. Митець народився в Грузії, але з кінця 90-х живе в Україні. На виставці представлять три серії його світлин.

«Постфольк» досліджує наївну естетику декорацій і своєрідні уявлення про красу, що створює антураж старовинних селянських фотопортретів. У «Мавзолеї» ці декорації отримують риси несмаку масової культури. «Гламурна плоть» продовжує вивчати некротичні страхи сучасної людини й пропонує їх «вирішення» – занурення у світ соціальних мереж.

The Stein Studio

«Краще б цього не було»

«Радикальну щирість» у своїх роботах показуватиме Катя Лібкінд – співзасновниця майстерні художників із синдромом Дауна та без нього «Ательє нормально». Будуть фонтан із крові художниці, аудіо зі снами, частини, що залишились від інсталяцій, спроби створити одяг та аксесуари, лендарт, графіка, кераміка, фотовідеоархів і живопис. Художниця досліджує особисті й загальноприйняті кордони й погляди, нормальність і красу.

Portal 11

«Точка Розгортання»

Відчуття розвитку свідомості в часі схоже на розкриття певної топології існування. Кожен наступний момент визначає й обмежує сферу того, що може зустрітися в реальності, зберігаючи водночас нескінченні можливості – так куратори описують виставку концептуального художника зі Львівщини Ореста Манецького.

Dymchuk Gallery

«Маленький Париж»

Ейфелеву вежу в Парижі планували як тимчасову споруду, а вона стала чи не найпопулярнішим туристичним символом Європи. Феномен численних копій Ейфелевої вежі по всій території України вирішив дослідити фотограф Олександр Попенко. Йому вдалося віднайти близько 150 обʼєктів.

Історії появи цих мінівеж бувають різні: підприємство дарує копію вежі місту, оформлюючи її в орнамент поліської вишиванки; студент професійно-технічного училища отримує диплом електрозварювальника за копію Ейфелевої вежі; дідусь робить вежу з арматури та встановлює у дворі для своїх онуків; а мешканці багатоквартирного будинку ставлять вежу біля підʼїзду та вмикають на ній підсвітку на свята, зокрема і на День взяття Бастилії, розповідають організатори виставки.

The Naked Room

«Ранковий вечір»

Природний ландшафт, який не може існувати в реальності, але є на уявному пленері, описує Антон Саєнко. На виставці об’єднуються ранкові й вечірні колорити – романтичне світанкове небо перетікатиме в пейзаж пізньої пори.

Музей історії Києва

«Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції 2.0»

Разом із представниками класичного авангарду 20 століття, як-от Анатоль Петрицький та Олександр Богомазов, на виставці покажуть роботи сучасних українських митців, як-от Олег Тістол та Олександр Животков. Ця експозиція – частина майбутнього Музею авангарду в Києві, кажуть у Музеї Києва.

Київська картинна галерея

«Закарпатська школа живопису»

Понад сто творів закарпатських митців різних поколінь дають уявлення про «Закарпатський Барбізон». Школу закарпатських митців відокремлюють поряд із Київською, Харківською, Одеською та Львівською мистецькими школами.

Крім того, в музеї триває фотовиставка зі світлинами жінок, які воюють, волонтерять, вивозять із поля бою поранених бійців і чекають рідних із полону. «Фотографія в проєкті працює як калька. Вона чітко відображає те, що жінки не наважуються висловити, приховують від чужих очей: біль, відчай, тривогу та страх», – описують куратори виставки.

Історико-меморіальний музей імені Михайла Грушевського

Transfero

Латинське слово в назві виставки натякає на комплекс подій і процесів у Києві 1930-х років – його значення варіюється від «перенесення» до «зміни». Це виставка до 90-ї річниці повернення столиці України до Києва. Вона не лише про історичні події – скоріше про місто й містян, яким довелося разом переживати драматичні події й розчарування. На цій виставці «іронія межує з ностальгією» за київськими пам’ятками й у мініатюрах зниклої забудови.

Voitok Gallery

«Вторгнення – відторгнення»

Львівський митець Данило Мовчан після початку повномасштабної війни відклав створення канонічних ікон і почав створювати «акварельні ікони сучасності». «Вторгнення спровокувало відторгнення всього ворожого. Ми нарешті почали вишукувати на горищах історію свого роду, у закапелках свідомості віднайшли ідентичність, почали вивчати власну культуру, історію, почали відрізняти переписане від справжнього», – коментують куратори виставки.