Арт10 виставок вересня: демонтований герб СРСР, сорочка Чорновола та туманне майбутнє
А також продовження виставок із картинами Марії Примаченко й Поліни Райко
Пухкі янголята тікають від вибухів у Київській картинній галереї; космічне переосмислення туманного майбутнього від Міті Фєнєчкіна й Сергія Мельниченка в Dymchuk Gallery; відповіді на запитання про «Батьківщину-мати» в Музеї війни; студентські розмови й рими в Українському домі й персональна виставка Олексія Сая у Voloshyn Gallery, яка мала відкритися в перший день повномасштабної війни: зібрали добірку виставок, які варто відвідати у вересні.
Dymchyk Gallery
The Great Finding. Step Three. Сергій Мельниченко, Мітя Фєнєчкін
Виставка об’єднала світлини засновника школи концептуальної фотографії з Миколаєва Сергія Мельниченка, графіку автора обкладинок для альбомів «Океану Ельзи» й «Паліндрома» Міті Фєнєчкіна, який родом з Одеси, а також 3D-NFT анімації Володимира Лисенка.
Шукати своє місце у всесвіті митці пропонують, перебуваючи перед «горизонтом подій». Це астрофізичне явище й межа, за якою події не здатні впливати на спостерігача. Через самовідчуження й відчуття себе прибульцем митці досліджують, що відбувається з людиною в очікуванні туманного майбутнього.
Національний музей історії України в Другій світовій війні
«Знак на щиті»
Це виставка-відповідь на запитання, пов’язані з перейменуванням монумента «Батьківщина-мати» й переозначенням Музею війни загалом. Щоб відповісти, оперують фактами з більш ніж тисячолітнього періоду історії України, яка розповідає про життя тризуба як давнього князівського символу.
Понад 200 артефактів представили в новому експозиційному просторі, який відкрили на День Незалежності України. Простір вміщує три зали: одну з них присвятили минулому, від Володимира Великого до УНР; другу – використанню тризуба в національному побуті між Першою і Другою світовими війнами; у третій залі представили фрагменти демонтованого герба СРСР із щита монумента «Батьківщина-мати», а також речі учасників Революції гідності та російсько-української війни, які містять зображення тризуба.
КОЛИ: щонайменше кілька місяців
ДЕ: вулиця Лаврська, 27
СКІЛЬКИ: 100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Національний музей «Київська картинна галерея»
«Укріплення»
Українці разом будуть форпост: кожен докладає камінці в укріплення, який зводять на «землі сміливих людей». Утім, цей форпост будують під час щоденної боротьби, за якою стоять історії втрат і надії, кажуть куратори виставки, яку відкрили до Дня Незалежності України.
Невідповідність ідеалів, до яких прямує людство, до реальності сучасного світу показує художниця Людмила Раштанова, яка зображує військові літаки на тлі образів святих або пухких янголят, які тікають від вибуху. До експозиції також увійшли роботи Еда Потапенкова й Сергія Корнієвського. Також до 20 вересня подовжили виставку «Український колаж». 
КОЛИ: до 20 вересня
ДЕ: вулиця Терещенківська, 9
СКІЛЬКИ: 100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Voloshyn Gallery
«Виставка» Олексія Сая
Цю експозицію мали відкрити в день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року. Натомість виставка відбулася лише для обмеженої аудиторії – художника, його родини й друзів, які перебували в приміщенні галереї під час обстрілів.
У серії Bombed Олексій Сай зображує ландшафти східної України з кратерами від вибухів, перетворивши свої попередні роботи на фактурні мапи руйнувань. Працювати над серією Сай почав ще у 2014 році.
Національний центр «Український дім»
«Рими, ритми, розмови»
Студенти розмірковують про життя під час війни в рамках молодіжної програми Українського дому. Майже 30 ілюстраторок і фотографок, які зараз живуть у різних країнах, покажуть свій досвід у світлинах, ліногравюрі й ілюстрації в техніці монотипія. Роботи доламують зруйнований світ і разом із тим роблять спробу його зцілити, кажуть організатори.
Крім того, до 17 вересня подовжили виставку «Марія малює» зі 100 ранніми роботами Примаченко та виставку про Поліну Райко, дім-музей якої в Олешках майже знищила вода після підриву росіянами Каховської ГЕС.
КОЛИ: до 17 вересня
ДЕ: вулиця Хрещатик, 2
СКІЛЬКИ: 100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Національний музей історії України
«Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди»
Речі, які належали Василю Стусу, В’ячеславу Чорноволу, Левку Лук’яненку й ще майже десятку шістдесятників і дисидентів, показують до Дня Незалежності України. Це, зокрема, сорочка, у якій Чорновіл був у мить загибелі; рюкзак Лук’яненка, яким той користувався протягом 27 років ув’язнення та заслання; й куртка Стуса, яку він подарував Євгену Сверстюку.
У музеї розкажуть 11 історій боротьби тих, чиє дитинство починалося зі сталінської епохи, а навчання в університеті прийшлося на «відлигу». Єдиний нині живий герой виставки – Олесь Шевченко.
КОЛИ: до перемоги
ДЕ: вулиця Володимирська, 2
СКІЛЬКИ: 100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Галерея Portal 11
Мotherland
Художник Андрій Чижов народився в Севастополі, а зараз живе у Львові. Після окупації Криму росіянами митець почав сублімувати відчуття дому в цикл полотен, лейтмотивом яких є українська хата. Чижов присвячує картини українцям, які так само стикнулися з відчуттям втраченого дому.
Музей видатних діячів української культури
«[Не]знищен[н]і»
Про звинувачення чоловіка Лесі Українки, переслідування родини Івана Франка, арешти людей з оточення родин Старицьких і Косачів, ув’язнення онуки Михайла Старицького та загалом про репресії української інтелігенції розкажуть у меморіальному будинку родини Косачів. Серед інсталяцій – імітація тюремної камери; метафорична інсталяція Биківнянського лісу та метафора вагона поїзда, яким везли на заслання. Для створення виставки використали, зокрема, матеріали з Галузевого державного архіву СБУ та експонати заповідника «Биківнянські могили».
КОЛИ: з 12 вересня до 31 жовтня
ДЕ: вулиця Саксаганського, 97 (будинок Лесі Українки)
СКІЛЬКИ: вхід вільний
ЦСМ «Білий світ»
«Молитва за Україну». Антон Логов
Живопис Антона Логова відкриває діалог від передчуття повномасштабної війни до неусвідомлення її масштабів і фіксації ран у пам’яті. Попри спектр можливих емоцій, полотна митця – споглядальні, це виставка закоханості в рідну землю і її природу.
Галерея «Ню арт»
«Українська графіка кінця 19 – початку 20 століття»
Саме в цей період митці почали працювати в стилі модерн, але не без впливу національно-культурного руху. В Україні заснували Академію мистецтв, де викладали Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Федір Кричевський; відкривали нові графічні студії у Львові, Харкові, Одесі. Крім того, українські графіки навчалися в Парижі, Мюнхені, Кракові, Відні. Як наслідок – графіка ставала більш різноманітною (станкова, естампова, журнальна та книжкова, сценографія) і проявлялася в символізмі, конструктивізмі, кубізмі, ар деко. Підтвердженням стануть роботи близько двох десятків українських митців.
обкладинка: Національний музей «Київська картинна галерея»