Арт15 виставок березня: 161 гасло «Слава Україні!» та «Місто, якого немає»
До річниці повномасштабного вторгнення, Революції гідності та весни
До річниці повномасштабного вторгнення РФ до України київські музеї відкрили виставки, де розповідають про військових, цивільних і їхні відчуття: «Азовсталь: нові сенси» в Музеї історії України, «24.02» і «Захисники» в Музеї історії України в Другій світовій війні, «Лютий: грані незламності» в Галереї протестного мистецтва.
Крім того, у Музеї Ханенків нарешті наважилися винести експонати зі сховку, а на Контрактовій площі продовжує працювати «Модуль тимчасовості». Редакція The Village Україна зібрала добірку виставок, які варто відвідати в березні.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Національний музей історії України
«Азовсталь: нові сенси»
До 24 лютого спільно з ГО родин загиблих захисників «Серце назовні» презентуватимуть історії захисників «Азовсталі»: їхні слова, речі, спогади про них. За різними підрахунками, на території заводу загинуло приблизно 200 бійців, а 2,5 тисячі українських військових потрапили в полон.
На виставці показуватимуть і світлини «Ореста», Дмитра Козацького. Крім того, можна буде дізнатися історію металургійного заводу, що «пережив маховик сталінських репресій і руйнацію під час Другої світової війни»: саме на «Азовсталі» виготовили плити для нового саркофагу на ЧАЕС і матеріали для пішохідно-велосипедного мосту через Володимирський узвіз.
Коли:
до кінця року з можливим продовженням
Де:
вулиця Володимирська, 2
Скільки:
90 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Національний музей історії України в Другій світовій війні
«24.02» і «Захисники»
Виставкою «24.02» прагнули окреслити сенси, які протягом року «не давали впасти в розпач і втратити сподівання». Перша частина розповідає про тих, хто захищає Україну: спецпризначенців «Омеги», які ціною власного життя зупинили російський десант під Києвом; льотчиків, які склали збірний образ «Привида Києва», Героїв України та президента Володимира Зеленського.
Другий розділ присвячений цивільним, які стали «надійним тилом»: рухові опору на тимчасово окупованих територіях; добровольцям, які вступили до лав тероборони; волонтерам, які рятували українців під обстрілами, як-от парамедикиня «Тайра» (Юлія Паєвська); й тим, хто переживає війну вдруге, після Другої світової.
Коли:
до 31 березня
Де:
Нижня Московська брама 18 століття Печерської фортеці (вулиця Лаврська, 27)
Скільки:
30 гривень – повний, 20 гривень – пільговий
До 23 березня триватиме ще одна виставка – «Захисники», яку розмістили в щойно відремонтованому просторі виставкового центру. Там показуватимуть «промовисті світлини» українських воїнів, які зробили під час музейної експедиції в липні 2022 року за підтримки Генштабу. Це фото вздовж тисячі кілометрів лінії фронту – з Київщини, Харківщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини й Одещини.
Галерея протестного мистецтва (Національний музей Революції гідності)
«Лютий: грані незламності»
До Дня Героїв Небесної сотні та річниці повномасштабної війни РФ проти України відкрили експозицію, яка має нагадати про лютий 2014 і 2022 років. Основний акцент виставки – на битві за Київ, який армії РФ не вдалося «захопити за три дні». Проєкт організували Центр досліджень воєнної історії ЗСУ та Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
Контрактова площа
МОТ (Module of Temporality)
У лютому команда don’t Take Fake спільно з Balbek Bureau відкрила на Контрактовій площі тимчасовий мистецький простір МОТ, або Module of Temporality («Модуль тимчасовості»).
Там представили роботи 28 митців із десяти країн світу. Серед українських – Жанна Кадирова, Роман Мінін, Олексій Кондаков, Олексій Сай, Володимир Манжос і Нікіта Кравцов. Із закордонних – стритарт-художник Vhils, який створив київський мурал із зображенням Сергія Нігояна, й американський скульптор Марк Дженскінс. Повний список митців тут.
Крім виставки, проводять «камерні події з фокусом на український контекст і спікерів», як-от кінопокази, лекції, екскурсії від команди проєкту. Вторговані кошти спрямують на відновлення культурних пам’яток, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Музей Ханенків
«Тим часом у Домі Ханенків»
Колекцію вбезпечили з початку повномасштабного вторгнення, тож музейні зали протягом року стояли без звичних експонатів, але їх нарешті повернуть. Протягом року художники та працівники музею «шукали зв’язки одне з одним, із музеєм і реальністю взагалі», коментують організатори виставки.
Обіцяють часом «інакомовну» розповідь про те, «чому ми всі однаково тут»; пояснення, за якими критеріями твори потрапляють до музеїв і які з них рятувати насамперед, й «акт піклування про любов» як тему, «на яку чомусь важко зважитися в мирний час».
Коли:
з 10 березня до 30 квітня
Де:
вулиця Терещенківська, 15–17
Скільки:
100 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
ЦСМ «Білий Світ»
Перша міжнародна трієнале малюнка «Слава Україні!»
Це 161 художні думки, об’єднані навколо гасла «Слава Україні!». Організатори обрали жанр малюнка як базову практику серед митців різного віку, статі, національності, освіти й методу. У конкурсі взяли участь, зокрема, Матвій Вайсберг, Олег Денисенко, Петро Бевза, Владислав Шерешевський, Петро Сметана, Роман Романишин та інші українські митці.
«Білий Світ» заснували Міжнародну трієнале малюнка у 2022 році, а 24 лютого, рівно за рік після повномасштабного вторгнення, нагородили переможців і відкрили виставку їхніх робіт. Можна було й придбати благодійні медалі – кошти від їхнього продажу, а також кошти від продажу каталогів із роботами спрямували на ЗСУ.
Галерея «Цех»
«Хлопчик із валізкою»
Рустам Мірзоєв почав створювати свій проєкт до повномасштабної війни, у вересні 2021 року: він малював «сторожких» дітей і дорослих у майстерні в центрі Миколаєва, який згодом обстрілюватимуть російські військові. Після 24 лютого митець покинув місто та завершував роботу «у випадкових і не дуже місцях країни».
Яскраві плями синього, жовтого й червоного схожі на сигнали тривоги та виливаються у тривожні образи, тож глядача переслідує передчуття, що звичне буття наближається до прірви. Розгублені й самотні персонажі картин, «здається, чекають поради», їх наче витісняє навколишній простір. Наприклад, один із головних образів, хлопчик із валізкою, мав бути зухвалим і нести валізку доларів, натомість став наляканим і взяв із собою документи та «необхідні речі».
Якщо вдатися до паралелей, то роботи Рустама Мірзоєва нагадують фільми Девіда Лінча – вашому мозку нема на що спертися, поки він аналізує психоделічний сюжет, кажуть куратори експозиції.
Музей української діаспори
«Рік вимушеної міграції. Марина Камінська»
Художниця Марина Камінська рік тому виїхала за кордон, рятуючись від війни. Протягом останніх семи місяців вона живе в німецькому місті Брауншвайг. Художниця залишила вдома незавершене велике полотно, але з перших днів повномасштабної війни почала нову серію акварелей.
Виставка включає й роботи, написані до 24 лютого, і після вимушеної міграції, що розповідають «про біль і силу, відродження України, про її людей і про світло, яке допомагає українцям у протистоянні в темні часи жорстокої війни», описують організатори виставки.
Portal 11
«Спогад»
Cірі будинки, купа кіосків і тьмяні вивіски – це може бути гарно, якщо все це – про твоє рідне місто, вважає художниця та колишня мешканка Харкова Оксана Бойко. Вона намагається зобразити ностальгію не як «щось запилене й позбавлене насиченості», а як «естетику в таких місцях, де вона начебто не може існувати».
Виставку починають із панорамних картин, створених до початку повномасштабного вторгнення: вони поступово меншають, доки експозиція не завершується дев’ятьма «квадратами», що нагадують сітку в Instagram. Харків і надалі залишається красивим для харків’ян, але вже як спогад із заплющеними очима, каже художниця: «Мене немає зараз у Харкові. А де немає зараз вас?»
Київська картинна галерея
«Місто, якого немає»
Ця виставка присвячена містам, селам, селищам, хуторам, звідки були змушені виїхати українці, та все ж має залишити відчуття певності: «життя повернеться, міста відбудують, садки зацвітуть і солов’ї, не лякаючись гарматних вибухів, як і раніше, заспівають в нашім краї», зазначають куратори.
Художник Костянтин Роготченко – митець, який починав як «міцний реаліст-академіст» і став «концептуальним екзистенційним аналітиком». Як коментує він сам, абстрактний живопис упритул наблизив його до усвідомлення реальності. Художник належить до покоління, яке виросло вже в незалежній Україні.
Коли:
до 22 березня
Де:
вулиця Терещенківська, 9
Скільки:
80 гривень – повний, 40 гривень – пільговий
Крім того, 11 березня в Київській картинній галереї почне роботу виставка «Відкритий простір. Хроніки переходу». Це роздуми про місто як «великий вузол і точку перетину реальності та її гравців» від студентів, викладачів і випускників Майстерні формального живопису НАОМА. Вхідний квиток коштуватиме 150 гривень (75 гривень – пільговий), виставка працюватиме до 10 квітня.
Музей історії Києва
Персональна виставка Едіт Ландау, «Пробудження», «Художня спадщина»
50 світлин французької мисткині Едіт Ландау, які подолали шлях у 2225 кілометрів від Парижа до Києва – так описують виставку в галереї Trypolska. На експозиції показуватимуть аналогові фото малого тиражу, які відходять від жанру портрета та демонструють радше «тілесний пейзаж», описують куратори.
Коли:
до 19 березня
Де:
вулиця Богдана Хмельницького, 7
Скільки:
80 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Виставка «Пробудження» – це спроба «втамувати голод до позитивних вражень», кажуть куратори. Експозиція включає 50 картин і 20 скульптур, які нагадують про необхідність радіти «простим і часто непомітним речам – запаху першої трави, квітці, яка розцвіла після морозної зими, привітному погляду перехожого чи обіймам коханих і близьких».
Коли:
до 2 квітня
Де:
вулиця Хмельницького, 7
Скільки:
100 гривень – повний, 80 гривень – пільговий
Від Чернігова до Ялти та від Львова до Донецька – така географія проживання й творчості понад 30 художників, які представлені на виставці з приватної колекції. Серед митців – Тетяна Яблонська, Микола Глущенко й учні Михайла Бойчука. Назва виставки «Художня спадщина» – саме про тяглість художньої традиції, яку вчитель передає своєму учневі, а учень наповнює рефлексіями, які близькі новому поколінню. Куратори кажуть, що це остання нагода побачити колекцію, адже її власник хоче продати картини й спрямувати частину коштів на підтримку ЗСУ.
Коли:
до 19 березня
Де:
вулиця Хмельницького, 7
Скільки:
80 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Галерея сучасного мистецтва Avangarden
Персональна виставка Альони Шибунової «Тиша»
Скульпторка Альона Шибунова «перетворює тендітну вишивку в міцне каміння», кажуть куратори експозиції. Покажуть три скульптурні проєкти: «Амулети», «Археологія» та «Шляхи несповідимі», де будуть водночас роздуми про повернення автентичних українських традицій і про зосередження на власних думках і почуттях. Наприклад, символічний образ перехрестя – це пластичне втілення вибору, зробити який можна лише прислухаючись до внутрішніх імпульсів, які краще чутно в тиші, вважає художниця.
Галерея Vakulenko Art Consulting
«На зв’язку +»
Київські художники Володимир Падун та Ед Потапенков об’єднані багаторічною дружбою та спільним баченням сьогодення, розповідають куратори виставки. Митці – не лише колеги, друзі, але й сусіди, які залишалися в прифронтовому Києві та продовжували створювати свої «ірреальні світи» в житті, що нагадує театр абсурду. Це їхня спроба «залишитися при розумі, граючи проти пустоти невизначеності». Іронічні, часом сатиричні, але таки життєствердні композиції отримали «гепіенд» у форматі виставки. Обіцяють, зокрема, роботи, написані на камуфляжній тканині.
Коли:
з 9 березня до 9 квітня
Де:
вулиця Костьольна, 8
Скільки:
100 гривень, пільговий – 50 гривень
Національний музей Тараса Шевченка
«Рефлексія»
Кинути виклик паніці та розгубленості – таку мету вирішили поставити перед собою автори фотопроєкту: вони продовжують рефлексувати досвід, який кожного дня отримують українці. Це не відтворення дійсності, скоріше фокусування погляду глядача на проблемі або ідеї та спроба витягнути на поверхню радощі й травми минулого. Варто підготуватися до «уповільненого ритму», який висмикне з «гуркоту часу», попереджають організатори експозиції.
Imagine Point
«Межа»
Назва виставки Андрія Яновича й Олени Стельмах означає умовну лінію, яка розділяє об’єкти чи поняття та водночас – прояв крайнього емоційного стану. Тож митці, кожен у свій спосіб, спробували передати напругу, коли людина доходить до стану між «до» та «після», але намагається зберігати спокій і вести повсякденне життя. Ця межа – випробування, але й шанс для змін, переконані художники.
