Арт15 виставок грудня: «Серце землі» в «Мистецькому арсеналі» та «Відбій тривоги» в Avangarden
А також три виставки про Григорія Сковороду
Утеча від реальності в малій галереї «Мистецького арсеналу», виставка номінантів на премію PinchukArtCentre, «Формальні історії» в Portal 11, «Щоденник екстреміста» в Галереї протестного мистецтва та мінікопія головної ялинки в Музеї історії Києва – зібрали добірку виставок, які варто відвідати в грудні.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
PinchukArtCentre
«Об’єднані»
Це вже сьома виставка номінантів і номінанток на премію PinchukArtCentre. Роботи 18 художників віком до 35 років відібрали з понад тисячі заявок. Серед номінантів – переможець премії Global Peace Photo Award 2022 і представник миколаївської школи фотографії Артем Гумілевський. А лауреатів премії PinchukArtCentre мають оголосити в квітні 2023 року.
«Мистецький арсенал»
«Серце землі»
Виснаження ґрунтів і розорення українських степів – ще один наслідок повномасштабного вторгнення РФ до України та продовження голодоморів, геноцидів та екоцидів минулого століття. Зараз додалися заблоковані порти, і небезпека для «житниці континентів», як помах крилець метелика, стала відчутною в усьому світі.
Тому у фокусі групової виставки – народження взаємозв’язків між землею та людиною, яка турбується про цю землю. Серед представлених робіт – створені після 2014 року й зараз, спеціально для виставки: від Нікіта Кадана, Алевтини Кахідзе, Антона Саєнка та ще понад десятка митців.
Коли:
до 31 грудня
Де:
вулиця Лаврська, 10-12
Скільки:
80 гривень – повний, 40 гривень – пільговий
Мала галерея «Мистецького арсеналу»
«Одне з одним. Просторові діалоги. Dreamscape»
Назва проєкту архітекторки Олени Орап, дизайнерки Даші Подольцевої та композитора й саундартиста Олексія Шмурака – про втечу в ландшафт снів чи мрій. Вони пропонують колективну рефлексію, де спогади зустрічаються з роздумами та турботою про інших і про себе. Це друга виставка в серії «Просторових діалогів» (усього проєкт вміщатиме три такі серії).
Центральною є інсталяція, що метафорично відтворює спальник чи ковдру як безпечний простір. Усередині неї розмістили невелику колонку, що створює сюрреалістичний звуковий пейзаж: автори збирали звуки, які протягом перших дев’яти місяців повноформатної війни допомагали людям у бомбосховищах, під час обстрілів, на чужині.
Три виставки, присвячені 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди (так, і всі в назві мають слово «світ»)
Національний центр «Український дім»
«Світ Сковороди»
Уцілілу статую Григорія Сковороди із села Сковородинівка на дев’ять днів перенесли в «Український дім». Також на виставці представили рукописи, автографи, першодруки, списки, графіку та малюнки Григорія Савича, надані Інститутом літератури. Експозицію супроводжують барокова музика, живі виступи та майстер-класи зі створення байок-коміксів.
Національний музей Тараса Шевченка
«Сковорода. На межі світів»
Час випробувань вимагає пошуку й актуалізації моральних авторитетів, і одним із таких уже понад два століття є Григорій Сковорода, вважають організатори виставки: «Його ідеї настільки вросли в наш культурний код, що часто ми й не здогадуємося про їхнє авторство».
Ідеї філософа об’єднали з ідеями художника Олександра Ройтбурда, назвавши цей дует «вічним двигуном для кожного, хто називає себе українцем». Сковорода жив у часи, коли Росія починала формуватися як імперія, а Ройтбурд формував себе тоді, коли ця імперія вже давала тріщини. Зараз шаблони розірвані, а ми перебуваємо на межі світів, тому саме час глибше пізнати себе через сенси Григорія Сковороди, спонукають куратори експозиції.
Коли:
до 12 березня 2023 року
Де:
бульвар Шевченка, 12
Скільки:
90 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
Національний музей історії України
«Світи Григорія Сковороди»
Студент, педагог, мислитель і письменник – на виставці Сковорода постає в різних іпостасях. На філософа пропонують подивитися не як на «мандрівного мудреця», а як на людину свого часу. «Григорій Сковорода походив із козацької родини, а отже, із шляхетного стану, спілкувався зі соціальною й інтелектуальною елітою свого часу, надавав перевагу ідеям Просвітництва, а також популярним у той час ідеям містиків», – розповідає науковий консультант виставки та професор Максим Яременко.
Тут можна знайти копії й оригінали документів про батьків Сковороди, його автографи студентських і викладацьких часів, рукописи та перші публікації творів, а також спогади сучасників філософа, зібрані Ізмаїлом Срезневським.
Коли:
до 28 квітня 2023 року
Де:
вулиця Володимирська, 2
Скільки:
90 гривень – повний, 50 гривень – пільговий
ЦСМ «Білий світ»
«Метроном»
Наше життя тепер догори «догори дриґом», як і метроном, схожий на перевернутий маятник, каже художник Роман Романишин. Більшість робіт він створив протягом останніх трьох років, тому тут і про ізольованість часів пандемії. А у воєнний час, крім полотна, у хід пішли підручні засоби, як-от старі металеві пластини.
Центральна композиція виставки – це скульптура, навіяна образом протитанкового «їжака»: «Є таке суто українське слово «наїжачитись». Воно означає бути дуже злим і готовим до помсти. Так-от, це композиція про дуже наїжачену Україну. А для підтримки потужної та праведної люті Романишин використовує ще сильнішу зброю – іронію, яка, на відміну від ненависті, є привілеєм сильнішого», – коментують куратори виставки.
Portal 11
«Формальні історії»
Персональна виставка київського художника Олександра Притули – це частинки життя, «які викликали достатньо емоцій і впевненості, щоби втілити їх у реальний твір», характеризує сам автор. Він не бачить себе в ролі дослідника та просто ділиться своїми творчими задумами, які описує як «абстрактні медитації, дрібку гумору й переживання за сьогоднішній день». Більшість робіт Притула створив або почав створювати до повномасштабного вторгнення, тому їхнє завершення називає символом продовження життя.
Галерея cучасного мистецтва Avangarden
«Відбій тривоги»
Як виходити зі стану очікування перемоги та шукати свої опори, чи «на часі» радіти життю й що робити з перманентним відчуттям тривоги, описує групова виставка українських художників, серед яких – сестри Фельдман, Мітя Фєнєчкін і Саша Токарева. Експозиція покаже, як наші болючі перетворення знаходять життєствердні прояви, кажуть організатори.
АВС-арт
«І буде світло»
Алюзії до Біблії, Лесі Українки та народної творчості – «те світло, що живе і без зорі» або «нема тіні без світла», згадують організатори виставки. На ній представлені живопис і графіка Віктора Зарецького, Івана Марчука, Миколи Мазура та ще понад десятка українських митців.
Крізь морок, який сіє ворог, глядачів обіцяють провести до світанку – повз нічні поля й вулиці, тумани й присмеркові тіні, вогники вікон і ліхтарів, попри фізичну та метафізичну відсутність світла.
Музей Голодомору
«Паралелі»
Активне пам’ятання потребує аналітики й осмислення, зокрема й у мистецтві, вважають куратори виставки, тож до Дня пам’яті жертв голодоморів спільно з майстернею Cutout Collage Festival & Studio створили серію цифрових та аналогових колажів.
За задумом, це не пасивне осмислення історії 30-х років у контексті сучасної війни: «Пам’ять про Голодомор – це більше, ніж спогади травматичних і трагічних подій минулого. Її завдання – стимулювати сумління, спонукати до дії, до протистояння сучасним ризикам і проявам геноциду», – переконані організатори експозиції.
Галерея протестного мистецтва (Національний музей Революції гідності)
«Щоденник екстреміста»
Художник Олексій Белюсенко відтворив динаміку подій Революції гідності на основі власних світлин (зокрема він фотографував на вулиці Михайла Грушевського та неподалік Будинку профспілок). Перенести зафіксовані історичні миті на полотно його надихнув художник Матвій Вайсберг.
Назва серії Белюсенка відсилає до надпису «Я – екстреміст» на жовтій касці учасниці мітингу: «Якщо слідувати логіці влади (згадаймо «диктаторські закони»), то він, як і всі учасники мирного беззбройного протесту – екстремісти», – пояснюють задум куратори.
Галерея мистецтв «Лавра»
«Війна за ідентичність. Сила опірності культури»
Півник із Бородянки, та сама «йолка» з майдану Незалежності, речі російських окупантів зі звільнених українських територій – приблизно 200 артефактів представили на виставці, від часів Революції гідності до сучасної війни. Галерея мистецтв «Лавра» організовує експозицію спільно з Національним музеєм революції гідності та Штабом порятунку спадщини.
За словами організаторів, кожен експонат – про стійкість і незламність, а виставка – про біль, який принесла війна, про «коефіцієнт жорстокості» й «культурну прошивку» українців і водночас – про надію та віру в нашу перемогу.
Коли:
до 22 грудня
Де:
вулиця Лаврська, 7-Б
Скільки:
повний – 100 гривень, пільговий – 50 гривень
Imagine Point
«Одного дня після»
Яка реальність чекає на нас після війни, яким буде спільне майбутнє? Понад 50 митців і мисткинь відповіли на це запитання та взяли участь у форматі open call, який організувала галерея. Це кілька десятків особистих історій, що «не чужі одна одній, адже всі вони відбувалися після 24 лютого».
Музей історії Києва
«Хай буде свято, світло і тепло!»
Уперше біля виставкового центру музею встановили мінікопію головної ялинки, яка буде на Софійській площі. Також можна побачити вертеп, що прикрашав святкову локацію 2021 року, й артоб’єкти, створені на зрізах першої головної ялинки, яку встановили на Софійській площі у 2014 році. Крім того, на виставці будуть офорти, графіка, витинанки та живописні роботи українських митців.
Коли:
до 8 січня 2023 року
Де:
вулиця Хмельницького, 7
Скільки:
повний – 100 гривень, пільговий – 80 гривень