На 59-й Венеційській бієнале сучасного мистецтва Україну представить проєкт «Фонтан виснаження. Висока вода». Автор – український художник Павло Маков, роботи якого зберігаються в музеях і галереях Лондона, Вашингтона, Осаки та Києва.

Фонтан має вигляд системи лійок. Вони розташовані одна під одною рядами у формі піраміди. Вода з першої лійки розділяється на два потоки, які впадають у дві лійки в наступному ряду. З другого ряду тече вже чотири потоки – і так далі, доки води в кожній лійці не стане так мало, що вона почне спадати краплями. Це і є метафора виснаження.

Павло Маков створив першу модель «фонтану виснаження» в 1995-му в Харкові, коли через масштабну аварію місто залишилося без води на декілька тижнів. Фонтан, який вичерпує себе, так і не з’явився в міському просторі. Також він досі не працював із поданою всередину водою – це станеться вперше на бієнале у Венеції.

Фонтан виснаження, технічний малюнок, 1995. 

Як історія про перебої з водопостачанням у Харкові опиниться на 59-й Венеційській бієнале

Улітку 1995 року в Харкові сталася аварія на Диканівських очисних спорудах. Споруди затопило, і стічні води потрапили в річки. Тоді в місті впродовж шести тижнів не було води (її привозили з інших місць у цистернах), фонтани також не працювали.

Коли сталася аварія, 37-річний український художник і член Королівського товариства живописців і графіків Великої Британії Павло Маков проводив антропологічні дослідження Харкова, вивчав його як місто, що перетинають річки. З роздумів про перебої з водопостачанням, виснаження міських річок і про фонтани, що не працюють, у Макова виникла ідея проєкту. Фонтан символізував не тільки екологічну проблему, а й соціальну та політичну ситуацію в тогочасному Харкові й Україні загалом.

Зараз, за словами художника, «фонтан виснаження» перестав бути локальною історією та перетворився на символ того, що відбувається у всьому світі, особливо в останні роки. Йдеться про виснаження на всіх рівнях: ресурсному, фізичному, матеріальному, психологічному.

«Висока вода» в назві проєкту відсилає до проблеми затоплення Венеції.

Як створити фонтан у будівлі, де немає води

«Фонтан виснаження» раніше виставляли лише як модель, він ніколи не працював із водою. Павло Маков зазначив, що організувати подачу води та її відведення в музейних умовах дуже важко, а в умовах українського павільйону на бієнале – ще складніше, адже в будівлі взагалі немає води.

Архітектурне рішення проєкту.
Фонтан виснаження на виставці у Pinchuk ArtCenter, 2015. 
Фонтан виснаження на виставці в Національному художньому музеї у Львові, 2015

Рішення для проєкту розробило архітектурне бюро «Форма». Конструкція фонтану складатиметься з двох частин: вертикальної стінки, на яку будуть монтувати воронки, і басейну. Вода з басейну помпою буде підійматися, а потім через систему лійок опускатися. І так по колу.

Приміщення українського павільйону має п’ять точок входу та виходу, тож люди заходитимуть до нього з різних боків. За словами архітекторів, це нагадує міський простір, де фонтан може змусити людей, які прямують своїми маршрутами, зупинитися та рефлексувати під шум води.

Венеційська бієнале La Biennale di Venezia – виставка сучасного мистецтва, яка проходить що два непарні роки у Венеції. У межах бієнале проводяться також Венеційській кінофестиваль і Венеційській фестиваль архітектури. Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року. Через пандемію COVID-19 проведення 59-ї бієнале перенесли з 2020-го на 2022 рік.

Назва цьогорічної Венеційської бієнале – «Молоко снів» (за однойменною книгою британської художниці Леонори Керрінгтон). Учасники виставки повинні представити роботи про те, як у сучасному світі людина співіснує з ландшафтом, тваринами, рослинами, іншими людьми та технологіями.

Фото: Павло Маков, бюро «ФОРМА», Pinchuk ArtCenter, артцентр «Я Галерея»

Обкладинка: Вероніка Масенко