У Києві відкривають «Джерело» – новий артмайданчик у колишньому павільйоні бювету на вулиці Богдана Хмельницького. Проєкт ініціювала кураторська група «Сира Нора» у складі Нікіти Кадана, Дани Косміної й Аліни Клейтман. Простір працюватиме цілодобово та буде спеціалізуватися на відеоарті. Першу виставку можна буде подивитися вже з 18 вересня. Пояснюємо, що це буде за простір і що там дивитися.

Локація

Артпростір відкривають у закинутому павільйоні бювету №130, що у дворі будівлі «Київпроєкту» на вулиці Богдана Хмельницького, поряд зі станцією «Театральна». Дата побудови й архітектор цієї споруди – невідомі. Ініціатори створення артпростору кажуть, що в архівах інформації про неї немає. Усе, що відомо, – зібране зі слів очевидців.

За інформацією «Мапи Реновації», споруду звели в 1980-х роках. Тоді, після Чорнобильської катастрофи, в Києві зайнялися питанням якості питної води. У місті почали створювати мережу бюветів. Бювет №130 на Богдана Хмельницького став одним із перших. Вода до нього подавалася з артезіанської свердловини під будівлею «Київпроєкту». У 1990-ті роки бювет працював із перебоями, у 2000-х його закрили, а вікна – заколотили.

«У такому стані бювет простояв майже 20 років, перш ніж його знайшли куратори групи «Сира нора», – каже Аня Білоус, піар-директорка нового виставкового простору.

Куратори проєкту називають павільйон «білою плямою» на мапі Києва. За документами його не існує. «Сира нора» хоче повернути будівлю в тканину міста.

«Споруда будувалася приблизно 1985–1986 роках, у період, важкий для історії України, коли багато чого мінялося. Її функціонування припало на буремні 1990-ті. Документи за будівлею були втрачені. Нам вдалося почати процедуру її повернення до міста, цей процес ми ведемо спільно з Яною Баріновою та Департаментом культури при КМДА. Прагнемо, щоб ця споруда увійшла до культурної мапи району», – каже архітекторка та художниця, одна з кураторок «Сирої нори» Дана Косміна.

Куратори групи «Сира нора»

Прагнемо, щоб ця споруда увійшла до культурної мапи району

Художниця підкреслює, що цей проєкт – не суто мистецький. Одним із його завдань є збереження зразка архітектури пізнього радянського модернізму, яка за окремими винятками в Україні не визнається культурною спадщиною. А якщо і визнається, то завдяки зусиллям активістів після спроб її спотворити («Квіти України», «Тарілка» на Либідській).

Нове життя будівлі

Як виставковий простір «Джерело» вперше використали в жовтні 2020 року. Тоді, в межах Тбіліської архітектурної бієнале, у ньому провели виставку Миколи Рідного «Поступова втрата зору».

Виставка в межах Тбіліської архітектурної бієнале

«Провівши цю подію, ми переконались, що 30 м² для мистецтва – це просто ідеально, особливо з таким місцем розташування, з такою архітектурою. І, власне, ми вирішили продовжувати давати життя цьому простору», – розповідає Дана Косміна.

З моменту першої виставки в павільйоні замінили вікна та вхід. Стіни вимили від графіті активісти «Києве, мий», до яких по допомогу звернулися куратори.

«Конструктивні елементи павільйону не були в аварійному стані. Але залишати його в такому вигляді, незахищеному від атмосферних опадів, не можна було. Ми провели мінімальні втручання, замінили розбиті вікна та двері, щоб волога не потрапляла всередину. Ці кроки дозволяють захистити споруду і при цьому не втрачати її архітектоніку. Я як архітекторка дуже люблю етично підходити до таких процесів. Вивіску ми реставруємо з оригінальними шрифтами та кольорами. Навіть наші дизайнери проєкту кажуть, що колір «Джерела» – його багатство», – пояснює Дана.

Експозиційне обладнання для виставок буде мобільним, аби не псувати стіни павільйону, додають куратори.

Артпростір

«Джерело» не буде звичайною артгалереєю. По-перше, цей простір буде орієнтуватися на відеороботи. По-друге, він працюватиме цілодобово.

Удень відвідувачі зможуть зайти всередину павільйону, а вночі – спостерігати відеоарт через вітрини. Для цього всередині змонтують великий екран.

Ініціатори кажуть, що хочуть так зробити мистецтво доступним.

«Ми працюємо з доступністю: зробили фасад прозорим, аби будь-яка людина, яка проходить повз, могла підійти та подивитися, послухати, познайомитися з роботою. І те саме з часом: аби не було обмежень – тільки з певної та до певної години. У нас же існують цілодобові магазини. Було б чудово, якби мистецтво також існувало в цілодобовому режимі. Ми не зустрічали подібного формату в Києві, цікаво з цим попрацювати», – каже Дана.

Такий формат зможе дати глядачам доступ до мистецтва навіть під час локдауну, наголошують куратори.

Перші виставки

Протягом вересня-листопада в «Джерелі» проведуть цикл виставок, об’єднаних однією темою «Тіла в місті»:

  • «Кров з очей» (18-24 вересня)
  • «Все проти вас» (25 вересня – 9 жовтня)
  • «У праці сконати» (9-23 жовтня)
  • «Осінь бінарності» (23 жовтня – 6 листопада)

У кожній будуть брати участь іноземні й українські митці. Вони будуть досліджувати різні аспекти взаємодії людини й міста.

«Ми роздивляємося місто, фокусуючи погляд на чотирьох темах, на чотирьох проблемних зонах: візуальна екологія сучасного міста у її зв’язку з іншими екологічними аспектами виживання в ньому; насильство, примус, нагляд і протест, які перетворюють місто на поле постійного бою; прекарна праця і постійне оновлення форм експлуатації; гендерні політики саморепрезентації та співіснування у спільному міському просторі. Екології візуального буде присвячена виставка «Кров з очей», темі насильства, державного й низового – «Все проти вас», умовам праці в сучасному місті – «У праці сконати», гендерним політикам міського життя – «Осінь бінарності», – пояснюють куратори.

Першою виставкою в оновленому «Джерелі» буде «Кров з очей» від одеської групи MNPL і бельгійської художниці Орелі Байяд. Вона відкриється 18 вересня. MNPL (розшифровується як «монополія») – мистецька група, заснована в Одесі, вона об’єднує художні практики з архітектурними методами. Орелі Байяд, яку визнали однією з 10 найцікавіших молодих художників Бельгії за версією Vice, працює з відеоартом і, як зазначає видання, часто використовує в роботах «дивні та злегка тривожні образи». Разом митці розглянуть проблеми візуальної екології міського простору.

Деталі щодо інших виставок та імена художників поки тримають у секреті.

Відкриття

Офіційно простір відкриють 18 вересня. У програмі – мюзикл Максима Зацарінного (aka Макс Світло) «Яблискавка» та лайви від електронних музикантів John Object і Sasha Very.

«Яблискавка» є продовженням серії вистав Максима Зацарінного, серед яких «Казка про потвору на сонці та красунчика в тіні» та «Манічка». Головний герой мюзиклу – напівміфічний, напівкомічний птах із невизначеною гендерною ідентичністю. «Місце дії не випадкове. Джерело – це місце, де приховане в глибині виходить на поверхню. Блискавка освітлює темряву, виявляє невидиме», – розповідають куратори проєкту.

Програма:

  • 19:00 asicould aka Sasha Very 
  • 20:00 Макс Зацарінний «Я блискавка»
  • 21:00 John Object 

Що буде далі в «Джерелі»

Чотирма виставками «Джерело» не вичерпається. Після завершення першого циклу експозицій куратори будуть працювати над іншими мистецькими проєктами. Так, у листопаді «Джерело» прийме один із проєктів четвертої Київської бієнале, яку організовує Центр візуальної культури, — Undertow художника Олексія Таруци.

Але на базі «Джерела» хочуть проводити не тільки виставки, але й дискусії, музичні виступи, перфоманси.

«У майбутньому є плани на повну диджиталізацію простору. У кураторів є ідея повністю вкрити «Джерело» екранами, створивши так унікальний досвід для відвідувачів», – додає піар-директорка Аня Білоус.

Крім того, в довгострокових планах «Сирої нори» відновити первісну функцію павільйону – як бювету.

«Було би класно, якби це було джерело і мистецтва, і води, – каже Дана Косміна. Але додає, що цього року фінансування на це не буде.

Як знайти «Джерело»

Дістатися артпростору можна з вулиці Богдана Хмельницького. Потрібно ввійти в арку «Київпроєкту» – і там на вас чекатиме «Джерело». Найближчі станції метро – «Театральна» та «Золоті ворота».

Фото: Настя Шумілова, «Києве, мий», «Джерело»