Арт7 виставок серпня: від української фотографії та сюрреалізму до Жадана

Виставка «Futurespective: майбутнє очима українських митців» – це артпроєкт журналу Vogue, присвячений 30-річчю незалежності України. Цей проєкт – погляд художників на тему майбутнього. На виставці представлені роботи 30 митців у різних техніках і масштабах, які демонструють художнє бачення теми майбутнього.

Наприклад, у картині «Трактор-наречена» Віталій Кравець уявляє майбутнє технологізованим світом, який не позбавлений людського: машини переймуть звички та поведінку людей, наприклад з одруженням. Олексій Золотарьов утілив непередбаченість майбутнього в триптиху «Мутація». Це скульптура, у якій митець зобразив пливкі організми, що створюють видимість хаотичного руху. На думку Золотарьова, майбутнє немає конкретного вигляду, обрисів чи силуету. Воно ще не сформувалося й перебуває в стані постійного перетворення, мутації. Тож кожен має змогу творити майбутнє.

«Дискурс проєкту – майбутнє в усьому його різноманітті. Художники не мають на меті його передбачити. Але вони, кожен у своїй особливій манері, висловлюють якусь колективну пам’ять, тривожність сьогодення, передчуття прийдешніх подій. Виставка виходить ретроспективою й анонсом водночас», – каже кураторка виставки Світлана Старостенко.

Виставка репрезентує множинність методів роботи з фотографією в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Такі хронологічні межі обрані, щоби показати шлях і «загальну картину» фотографії як самодостатнього виду українського мистецтва. Проте акцент виставки не на хронології чи енциклопедичності, а на процесах у самому медіумі, кажуть організатори. У виставці зібрали понад 600 робіт від 62 авторів і художніх об’єднань.

«Фотографічна оптика дає змогу відчути й осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час», – розповідають куратори.

Євгенія Бєлорусець пише прозу та знімає на плівку. На виставці представлені фотографії з проєкту мисткині про тварин, сюжети яких оповідають про зміни у взаємодії між людиною та твариною. Авторка створювала серію світлин паралельно з дослідженням для книги «Цикл лекцій про сучасне життя тварин», що побудована на співіснуванні текстового та візуального.

«Назва «Живий куточок» обіцяє нам затишний і впорядкований простір для взаємодії з привабливо не-людським. Але експозиція натомість радше нагадує дитячі кошмари, де відчуття моторошного є цілком конкретне. А образ, що його викликав, – абстрактним та принципово не-пізнаваним. Не сірий вовк і не бурий ведмідь, а велике безформне дещо чи то ніщо», – коментують у The Naked Room.

На виставці представлені роботи, які ввійшли до артбука, – однойменної збірки Сергія Жадана. Художниця створила низку робіт, пов’язаних із поезією автора. У живописі Катерини Косьяненко поєднуються атрибути української буденності з універсальними мотивами, також художниця поєднує сучасні урбаністичні пейзажі з перефразованими іконописними елементами, пояснюють організатори.

«Творчість Сергія Жадана вже давно стала феноменом, який характеризує сучасну Україну. Роботи Катерини Косьяненко постають візуальним відповідником поезії Жадана, що органічно поєднує сучасну українську буденність і біблійні алюзії», – коментують організатори.

На виставці представлені живопис, скульптурні роботи, графіка та фотографії митців Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, створені ними в 50–60-х роках під час студентської подорожі в Арктику, на узбережжя Баренцового моря.

«На півночі Рибачук і Мельніченко створювали роботи про життя, філософію та цивілізацію ненців. Вони працювали як живописці та графіки, фіксуючи навколишній світ, досліджуючи життя та побут корінного народу. Ці роботи стали важливими антропологічними матеріалами про історію ненців. Там, на березі моря Баренця, Ада та Володимир провели майже сім років свого життя», – розповідають організатори про виставку митців, також відомих завдяки барельєфу на Байковому цвинтарі та мозаїці на Центральному автовокзалі.

На виставці представлені твори живопису, скульптури та декоративного мистецтва, що розкривають образи жінок у творчості китайських художників XVIII – початку XX століття. Вибрані роботи допомагають більше дізнатися про умови життя та сприйняття жінок у суспільстві минулих століть. Більшість творів походять з колекції китайського мистецтва подружжя Жаспар, зібраної в Шанхаї в середині XX століття.

На виставці зібрані роботи 13 українських митців, які працюють у різних техніках і медіа сюрреалістичного напряму. Серед учасників виставки – AVE, Юлія Балуда, Ігор Бондаренко, Маріко Гельман, Сергій Гулєвич, Настя Діденко, Віктор Євтушук та Ігор Євтушук, Всеволод Ковтун, Катерина Куцевол, Оксана Пиж, Наталія Пухінда, Олена Штепура, Уляна Щабель.

Організатори створили виставку, щоби дослідити український сюрреалізм, адже у світовому артсередовищі цей напрям досі посідає важливе місце. «Роботою над цією виставкою ми хочемо зробити зріз того, що відбувається із сюрреалізмом в Україні», – кажуть автори програми.