У Національному художньому музеї України 21 лютого відкрили виставку художника Мирослава Ягоди. Це перша персональна експозиція митця в Києві. До цього окремі роботи можна було побачити на виставках, присвячених мистецтву 90-х, зокрема у PinchukArtCentre. The Village Україна відвідали експозицію «Я+GOD+А» і розповідають про те, на що варто звернути увагу.

Хто це такий

Мирослав Ягода (1957-2018 рр.) – андеграундний художник, творчість якого відома насамперед у Львові. Усе життя він провів у своїй напівпідвальній майстерні на вулиці Тершаковців, яку називав «місцем сили». Тут Ягода створював роботи, спав і приймав друзів. У приміщенні завжди було шумно та накурено, однак тоді, коли художник працював, ніхто не мав права за ним спостерігати. Він захоплювався філософією Канта та Ніцше, колекціонував розп’яття, мав чітку громадянську позицію та не дозволяв у майстерні розмовляти російською мовою.

Художник Мирослав Ягода біля своєї майстерні. Львів, 1999 р. © Андрій Бояров

Український культуролог Тарас Возняк згадує про знайомство з Ягодою в одному зі своїх текстів: «Туди [в редакцію журналу «Ї»] і прийшов Ягода: дуже приємний, з доброю усмішкою та очима денді; у білих парусинових штанях, блискуче білій сорочці та яскравому червоному светрі. Після розмови ми з Мирославом попрямували до дому. Попри те, що Мирослав виглядав як денді, він не забув кинути натяк на свою шизофренію. Я це сприйняв як модний аксесуар».

До робіт художник ставився недбало: домалювавши, знімав полотно з підрамника та закидав кудись у майстерні. Ягоду цікавив більше процес написання, аніж сам результат. Для нього це був певний перформативний акт, спосіб спілкування із собою та пошук Бога. Саме цей мотив став наріжним каменем його творчості.

Тетяна Жмурко

кураторка виставки «Я+GOD+А»

У NAMU є тенденція розкривати невідомі сторінки української історії, особливо ті, що раніше замовчувалися. Мирослав Ягода вдало вписується в цю концепцію.

Ягода – інтуїтивний художник, творчість якого дуже умоглядна. Це митець-візіонер, який блукає коридорами своєї свідомості, щоб там щось віднайти та показати нам. Його творчість добре входить у контекст 90-х років. Це переломний період, час розпаду Союзу, коли мистецтво було дуже трансгресивним (мистецтво, що може оборювати чи порушувати чутливі теми – ред.).

Він унікальний своєю експресіоністичною манерою живопису. У цьому й цінність – його творчість вдало вписує Україну в міжнародний масштаб неоекспресіонізму, який відродився у світі у 70-х як реакція на концептуальне мистецтво і мінімалізм. Водночас цей стиль показує складність періоду крізь призму трагізму та страху. Так само як і експресіонізм, який реагував на Першу світову, громадянські війни та моменти надзвичайної емоційності в історії. Мистецтво Ягоди й сьогодні, коли важко щось говорити із холодною головою в контексті України, видається дуже актуальним.

Теми його робіт злободенні та деякою мірою політичні. Творчість стилістично схожа на роботи Олега Голосія, але Голосій транслював те, що він бачив зовні: інформаційний шум, зовнішню рекламу, картинки з книг. Ягода ж показує внутрішні відчуття.

«Я+GOD+А»

Виставка в NAMU охоплює період творчості художника з кінця 80-х – початку 2000-х років. Це найбільш активний період для Мирослава Ягоди, коли він багато експериментував не тільки із сюжетами, а й з формою подачі. Це живопис, графіка, вірші, п’єси та навіть відео.

«Я+GOD+А» – формула, яку Мирослав вивів у своєму маніфесті «Трійця Варварів». Вона препарує прізвище художника на три частини: від «Я» художника – щось дуже персональне та особистісне, через «GOD» – Бога, до «A» – універсального, в початок початків. За цією ж формулою побудована і сама виставка.


«Експозицію допомагали робити дизайнери Катя Лібкінд і Стас Туріна. Ми не хотіли, щоб це був суб’єктивний погляд на творчість Мирослава Ягоди, тому довірили її тим, хто поділяє його погляди на світ. Виставку не варто розглядати як щось етапне та говорити про кожен зал окремо. Це така собі збірна експозиція, яку глядач має зібрати як пазл для себе», – розповідає кураторка виставки.

Перший зал – світла частина експозиції. Тут представлена здебільшого графіка художника. Саме з неї краще починати знайомство з автором та його стилем письма. Це замальовки, виконані експресивною, тремтячою лінією. На них можна помітити підписи, окремі фрази чи навіть вірші, які Мирослав дублює у своєму маніфесті. У залі експоновано й три живописні роботи на світлому тлі. Одна з них зображує розп’яття – сюжет, який художник повторює у своїх роботах безліч разів. Ця картина уособлює самого Ягоду та його відчуття у світі.

Друга зала – простір, в якому з темряви виринає живопис, намальований на чорному тлі яскравими фарбами. На роботах антропоморфні сутності, що існують в умовному просторі без часу. Образи кочують з картини в картину. Основні теми його робіт: пошук Бога, мотиви переслідування, пошук свого місця у світі та страсті. Дуже рідко на роботи потрапляють злободенні мотиви, як, наприклад, картина «Страта (MOSCOW над нами)». На ній зображено істоту із сокирою у голові на тлі червоного Кремля. Ягоду не можна назвати політизованим художником, це радше трансляція його відчуття часу та подій переломного періоду 90-х років. Образи Ягоди дуже персональні – кожен може їх інтерпретувати по-своєму. Куратори не дають текстів-розшифровок для картин, лишаючи кожному шанс зробити це самому.

 Релігія – гігієна.

Політика є накинута.

Незнана мова – то свідома мова.

Не вимовлена мова – то

Мова смерті та одкровення.

Малювання картини – то як кохання під час автомобільної аварії.

Мистецтво – це є рецепторний люфт

 – із маніфесту «Трійця Варварів»

Третя зала побудована як залаштунки виставки. Тут розташовані чотири бокси, де відвідувачі можуть залишитися в невеликому просторі із живописом наодинці. Посередині – місце, щоб подумати, почитати маніфест художника та написати відгук на роботи. У цьому залі є змога переглянути відео, зроблене Ягодою. 50-хвилинний фільм, на якому художник знаходить дерев’яний хрест і намагається віднести його до церкви, двері якої виявляють зачиненими. Дорогою митець знаходить і інші предмети, пов’язані з його творчістю. На відео можна побачити і майстерню, в якій працював Мирослав Ягода.

«Коли ми створювали цю виставку та думали про те, яким чином показувати творчість Ягоди, то дійшли згоди, що найкраще – створити дуже комфортний простір, щоби глядач міг залишитися віч-на-віч із творчістю художника, подивитися його картини та здобути якийсь свій персональний досвід», – коментує Тетяна.

Експозиція триватиме до 12 квітня.

Про всі виставки березня читайте

у матеріалі

Фото: Євген Генсюровський для NAMU;  Анна Шакун для The Village Україна