Підсумки року 20217 найкращих стендап-концертів 2021 року

Хто це: Починати цей текст ми могли тільки з однієї людини. Бо Бернем став YouTube-сенсацією, коли це ще не було мейнстримом, тоді створив власний серіал і відкрив новий вимір комедійних виступів, а ще зняв зразковий режисерський дебют про проблеми підлітків. Занадто хороший для відеоблогерів, занадто молодий і занадто чужий для стендап-тусовочки, він на п’ять років залишив комедію. Коли рік тому в інтерв’ю його запитували, що він хоче робити далі, Бо відповів, що досі не визначився й сам. На щастя, тоді він збрехав. Упродовж року пандемії Бернем готував новий спешл, знятий в умовах самоізоляції вдома самостійно, один у кімнаті, один на продакшені, постановці та монтажі.

Чому варто переглянути: Бо лишається наодинці під час карантину й у цих умовах не може не повернутися до визначальної теми своєї кар’єри – стосунків з публікою та впливу цих стосунків на його психіку. У попередніх записах What. і Make Happy він уже намагався розібратися в тому, чому виступи перед людьми (і їхнє схвалення) є для нього необхідністю. Типова для багатьох митців проблема, для Бернема під час самоізоляції вона стає питанням збереження здорового глузду, коли чи не єдине, що тримає його, починає викликати в нього панічні атаки. І після п’яти років без виступів він повертається з Inside, щоб знову шукати схвалення людей без, власне, людей перед ним.

Та цього всього для перегляду нового спешелу можна й не знати, щоб пережити з ним катарсис. Inside будуть називати визначальним витвором мистецтва періоду пандемії не через це, а через те, що він найкраще відтворює почуття, з якими ми прожили цей рік. Розпач, паніка, надія, аб’юзивні стосунки з людьми й інтернетом – Бернем відтворює це все у фірмових музично-іронічних сценах, і виявляється, що саме цього нам бракувало.

Працює це завдяки одній простій тезі: Бо говорить з нами чесно; він не вдає, що має відповіді, а показує те, як ми всі не маємо цих відповідей. Ба більше, як ми втомилися шукати ці відповіді, зокрема, через постійне відчуття вселенського пиздецю. Так, він розповідає загальну історію про свою ізоляцію, але складається вона з маркерів, які впізнаються одразу: від дзвінків мамі до секстингу, від вигоряння до самозакоханості, від соціальної нерівності до мільярдів Джеффа Безоса. І до суїцидальних думок. А тоді знову про залежність від схвалення аудиторії. Іронічно, що дійсно мейнстримну популярність Бо здобув у рік пандемії й за квінтесенційно пандемічний спешл.

Де дивитися: Netflix

Хто це: У стендапі після Ханни Ґедсбі, Бо Бернема та Майкла Бірбіґлії на перше місце вийшли особисті переживання, психологічні проблеми та стосунки коміків з публікою, і, здається, це найкраще, що могло статися з цим видом мистецтва. Утім, зворотною монетою цього стала поява цілої низки коміків, які приходять до цих же тем за необхідністю, а не з позиції щирості. Тіг Нотаро точно не така – її проблем (і, головне, її щирості) вистачить ще на десяток спешелів.

Чому варто переглянути: Новий спешл Нотаро має назву «Намальована», і він містить фрагменти, стилізовані під мультфільм. На базовому рівні це працює якось так: увесь матеріал авторка будує переважно на візуальних жартах, які доповнюють і роблять ще більш об’ємними анімовані вставки. Грубо кажучи, коли Тіг на сцені розповідає, як вона в дитинстві хотіла вразити Едді Ван Хейлена, то картинка вмить перетворюється на яскраве кислотне шоу. У найсильніші моменти Нотаро ділиться особистими історіями та проблемами зі здоров’ям, і ці сцени анімація також підсилює. Чи здається це частково чітингом, тому що ми любимо стендап за те, як він умикає наш мозок візуалізаціями історій, що ми чуємо? Можливо, це дійсно спрощення наративу. Але після такого спешелу думати про це не дуже хочеться.

Де дивитися: OLL.TV, MEGOGO

Хто це: Дрю Майкл випередив свій час. У своєму першому спешелі колишній сценарист SNL зробив ставку на зйомку без глядачів задовго до пандемії, а деконструювати стендап як жанр почав паралельно з Ханною Ґедсбі. Але, якщо спешл Дрю 2018 року є матеріалом про розрив стосунків, то новий концерт – цього разу вже перед аудиторією – є тим, що з тобою відбувається далі.

Чому варто переглянути: Майкл починає з розповіді про відчуття самотності та проблеми зі слухом, яка почалася в нього з дитинства, і далі емоційні ставки тільки зростають. Потенційно віральними сегментами спешелу є атака Майкла на соцмережі як уособлення зла й повне знищення Джиммі Феллона, що триває ледве не п’ять хвилин. Дістається тут і Майклу Джексону, і Двейну Джонсону, і Джею Лено, і (менш справедливо) Меріл Стріп, але найцікавіше те, що через ці інструменти стендапу (і маркетингу стендапу) Майкл повертається до метаісторії зі своїми непростими стосунками з професією. Якщо людина набирається сміливості виходити на сцену й ділитися думками з незнайомими людьми, то що це про неї говорить? І якщо навіть сприймати це як спробу самоаналізу, то чи не є це насправді намаганням утекти від себе? До того ж що означає реакція зі сміхом із зали й чи може ця мета виправдати всі засоби? У Майкла немає відповідей на ці запитання, але визнає він це одним із найкращих фіналів серед цьогорічних комедійних спешелів.

Де дивитися: OLL.TV, MEGOGO

Хто це: Вір Дас, певно, найбільш популярний англомовний комік Індії. Він не боїться жартувати на чутливі теми на зразок релігії, авторитаризму та свободи слова, причому робить це не в США чи Європі, а в країні, де за це йому може загрожувати ув’язнення чи лінчування.

Чому варто переглянути: Бути відкритим атеїстом у сучасній Індії не так просто, але Вір Дас зробив це основою свого образу. Його найбільш переконливий аргумент: «Поклоняйтеся своєму богу, мої жарти йому не зашкодять». Та, певно, найбільше в Дасі підкуповує те, що з ним легко себе асоціювати. На початку року він пообіцяв випустити десять епізодів зі стендапом на різні теми, включно з епізодом про релігію, але врешті обіцянки не дотримався, опублікувавши лише чотири.

Де дивитися: YouTube

Хто це: Майкл Че – американський стендап-комік і сценарист шоу Saturday Night Live. Другий спешл на Netflix Че називає скороченням приказки «Зганьби диявола – скажи правду».

Чому варто переглянути: Насправді є кілька Майклів Че. Один із них є другою (чи третьою) людиною на головному комедійному шоу США, яке виходить уже понад 45 років. Інший – самовпевнений троль, який знущається з усіх в Instagram. Ще один – сміливий, провокативний, але водночас вдумливий стендап-комік із хорошим спешелом на Netflix. З усіх цих описів складається нерівний персонаж, який водночас скаржиться на те, що його публічний образ сприймають не так, як він хотів, і хоче ще раз усім усе пояснити. Та, крім скарг і жартів про колишню, у новому матеріалі Че видає про психічне здоров’я та проблеми з доступом до терапії для афроамериканців. Цю частину концерту він уперше публічно озвучував ще кілька років тому, але в контексті «Зганьби диявола» вона сприймається ще більш сильно. До того ж це той випадок, коли американський контекст легко транслюється й на українську аудиторію.

Де дивитися: Netflix

Хто це: Джиммі Карр побудував кар’єру на кількох китах: коротких образливих жартах без жодних табу, взаємодії з аудиторією з обов’язковим знищенням хеклерів і зовнішньому вигляді зразкового британського джентльмена, який посилює два попередні пункти. У новому спешелі «Темні матерії» є все це – і з лишком.

Чому варто переглянути: Гумор, у якому вправляється Карр, заведено називати «чорним»: «Темні матерії» він починає з жарту про зґвалтування, жартом же про зґвалтування він його й закінчує. Й у вакуумі концерту – коли всі глядачі приймають правила гри та розуміють, що на чутливі теми він жартує не зі зла, а для того, щоб перевірити, де зафіксована межа, і посунути її ще трохи далі – це працює настільки ж добре, як і в попередніх записах Карра. Утім, коли він підводить до кульмінаційного блоку під назвою «Жарти, які можуть завершити мою кар’єру», планку очікувань він піднімає занадто високо.

Де дивитися: Netflix

Хто це: Побудувати кар’єру на самокритичному гуморі вдавалося багатьом, та часто за цим контрінтуїтивно приховується нарцисизм. У Нейта Барґатці інакше: здається, він дійсно простий і хороший чувак, який сміється з нами, а не з нас.

Чому варто переглянути: У новому спешелі, як і в попередньому для Netflix, багато типового «чистого» матеріалу: родина, побут, міленіали. Але, коли це озвучує простий чувак, а не мультимільйонери Джеррі Сайнфелд чи Джим Ґаффіґан, сприймається це зовсім інакше.

Де дивитися: Netflix