Punisher – це український багаторазовий ударний безпілотник із «найдешевшою вартістю місії у світі», як заявляють розробники з UA Dynamics. «Контейнер» із боєприпасом, як його називають творці Punisher, коштує всього 100 доларів.

Безпілотник розробляли як високоточну альтернативу далекобійній артилерійській або ракетній зброї для ураження цілей противника на дистанціях від 25 до 45 кілометрів. Punisher дає змогу знищувати цілі «з першого пострілу» та мінімізує ризик можливих втрат серед некомбатантів. Редактор The Village Україна Олексій Морозов відвідав презентацію та поспілкувався з розробником Максимом Суботіним.

 Ми вже розповідали про ударний дрон R18 від «Аеророзвідки», який знищив російської техніки на понад 130 мільйонів доларів.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Цей БПЛА розробили для Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України. Пріоритетні цілі – командні пункти, підрозділи ППО та радіоелектронної боротьби (РЕБ), склади боєприпасів і палива, машини командного звʼязку та казарми з окупантами.

«Хлопці іноді відверто захоплюються та починають «обробляти» першу лінію, хоча ми й не радимо. Особовий склад окупантів – це останній із пріоритетів. Вони не цінують свій особовий склад, а тому й ми не цінуємо», – каже представник UA Dynamics Максим Суботін.

Імовірне відхилення від удару Punisher – 4 метри. Радіус суцільного ураження від стандартного «контейнера» – 34 метри. За його словами, топпріоритети для знищення ворог ховає в населених пунктах, прикрившись мирним населенням.

«Це як скальпель. У навчених руках можна наносити ворогу смертельні поранення, впливати на управління його військами. Швидкість БПЛА – 55 метрів на секунду. Це найшвидший безпілотник такого типу в Україні, а також найтихіший безпілотник в Україні», – запевняє Суботін.

Вартість одного комплексу Punisher складає приблизно 50 тисяч доларів. До нього входять сам дрон і три комплекси батарей, катапульта для запуску, наземна станція (компʼютер і трекбол), антена, балістичний калькулятор, кейси для транспортування та набір для ремонту.

Тиражі Punisher невеликі й вимірюються в десятках. Безпілотники безоплатно віддають українським військовим, а гроші на їхнє виробництво збирають, наприклад, тут.

Про зародження проєкту та створення першого Punisher із «палок, шишок і пінопласту»

Перший прототип ударного дрона Punisher створили ще у 2016 році. Ядром проєкту стали бійці різних підрозділів ЗСУ, які воюють на сході України з 2014 року.

Безпілотник розробляли під конкретне військове завдання, розповідає The Village Україна представник UA Dynamics Максим Суботін. Завданням було знищення ворожого обʼєкта на глибині 22 кілометри від лінії зіткнення. Від «більш традиційних методів» нападу відмовилися, бо вважають, що це неминуче призвело би до втрат.

«Оскільки дозволяв час і можна було імпровізувати, група створила робота-дрона, який зміг би це зробити без ризику для особового складу», – зазначає Суботін. Перший зразок дрона змайстрували протягом кількох тижнів.

«Це була «дендрофекальна технологія», як ми кажемо всередині колективу. Тобто з палок, шишок і пінопласту. Воно було дуже дешеве й планувалось фактично для однієї місії»,

– згадує про перший політ Punisher Суботін.

За його словами, ніхто й не розраховував, що літак може повернутися, хоч проєктуванням дрона й займалися люди, які «літають на всьому, що має крила». Найскладніше було знайти радіоелектронні компоненти й автопілот, а не створити «тіло» БПЛА. Гроші на це діставали з власних кишень.

«Ми зрозуміли, що це слушна нагода, щоби всім донести, що дрони-камікадзе – це добре. Але добре для багатих країн із великим оборонним бюджетом», – вважають в UA Dynamics.

Вартість виконання місії дроном-камікадзе – це кілька десятків тисяч доларів. Такі безпілотники за 20–30 тисяч доларів дають змогу виконувати місії в радіусі пʼяти кілометрів, а ті, що коштують від 60 тисяч – у радіусі 15 кілометрів, каже Суботін.

Punisher може виконувати місії на відстань до 45 кілометрів із можливістю повернутися назад неушкодженим. Вартість виконання однієї місії – 100 доларів. Фактично це вартість «контейнера», тобто бойової частини (вибухівки), яка міститься в ньому.

«Усім хочеться, щоби засіб був універсальним, як ложка або виделка. Але зазвичай компроміс – це втрата якості. Того, що є, цілком достатньо, щоби знищувати ворожі обʼєкти», – пояснюють творці проєкту. Крім того, установка не має теплового сліду, тобто ракети з інфрачервоним наведенням його не мають помічати.

З роками Punisher перетворився не просто на дрон із «шишок і палок». Модель суттєво вдосконалили. Деякі екіпажі вже працюють із модифікацією, яка дає змогу нести не один, а два чи навіть три контейнери з вибухівкою, які, крім того, можуть бути різної номенклатури.

На тренуваннях екіпажів, які провели наприкінці грудня 2022-го, показали розмальований безпілотник, який назвали «Кавірто». Імʼя він отримав на честь невиданої дитячої казки, яку дружина оператора Punisher із позивним «Алекс» написала для власних дітей. Головні герої цієї казки – дракони Кавірто й Аластер.

Чому вибухівку для Punisher називають «контейнером»?

Як пояснюють творці проєкту, це легальний спосіб надавати продукцію («контейнери») підрозділам без порушення Статуту Збройних сил України.

«Ми знаємо Статус Збройних Сил України та добре розуміємо, що, згідно з ним, не можна взяти гранату та «доколхозити» до неї ще щось. Це порушення протоколу безпеки», – розповідає представник UA Dynamics Максим Суботін.

За його словами, у бойовому наказі від командирів зазвичай розписується, що потрібно зробити, а вже потім – хто це має зробити, чим і в який спосіб. На підставі цього інженер підрозділу може замовити зі складу компоненти на озброєнні та додати до контейнера. Саме в цей момент він і перетворюється на боєприпас.

«Ця логіка була навіть для військових була дивовижна. Контейнер може виробляти будь-хто, якщо у вас є 3D-принтер або виробництво якогось пластику. Боєприпасом він стає на кінцевій фазі виконання завдання, коли боєць, який має завдання та відповідну сертифікацію, закладає вибухівку та детонувальну групу», – каже Суботін.

Наповнення для «контейнерів» вистачає, а дефіциту точно немає, кажуть розробники. Зазвичай це пластифікована вибухівка.

Про зледеніння, запуски в сильний вітер та інші причини, які можуть завадити Punisher «покарати» російських окупантів

Насамперед польотам на БПЛА може заважати зледеніння. Воно впливає на всі форми авіації: літаки, іранські «шахеди» і Punisher. Через це можуть не працювати датчики повітряної швидкості, також утворюється крижана «скоринка» на поверхні дрона.

Проте морози – не найгірший ворог дронів. Вони стають особливо небезпечними в поєднанні з вологою погодою, коли в повітрі багато води. За таких умов дрони зазвичай не запускають взагалі, щоби обійтися без «крашів».

«Морози можуть не впливати, коли суха погода: світить сонце, небо синє. У таку погоду Punisher виконав кілька сотень місій. А коли повітря вологе – це небезпека»,

– кажуть інструктори «карателів».

По-друге, безпілотники можуть бути вразливі під час сильного шквального вітру. Зазвичай за таких погодних умов запуски теж переносять, хоч Punisher і здатен працювати в умовах, коли швидкість вітру сягає 23 метри на секунду. В UA Dynamics кажуть, що це вже «шторм початкової категорії».

По-третє, причиною падіння БПЛА може стати звичайна втрата концентрації оператора. «Це війна. Погано спиш, втрачається концентрація, можеш забувати про дрібниці. Авіація, навіть така мала, не пробачає дрібниць», – розповідає Максим Суботін. Punisher має вбудовану камеру, яка, хоч і не веде відеотрансляцію в режимі онлайн, однак має функцію запису. За цими відео й визначають причину невдачі.

Наприкінці грудня 2022-го UA Dynamics провели тренувальні навчання екіпажів на власних безпілотниках Punisher. Це був «випускний» 36-го екіпажу за рік, який провели на одному з аеродромів України. У наступному, 2023-му році, планують навчити ще 50 екіпажів.

«Підіймати безпілотник у повітря за негоди чи ні – це відповідальність пілота, а на нього тиснути не можна», – переконані в UA Dynamics. Там кажуть, що з 2016 до 2020 року на безпілотниках Punisher працювали три екіпажі, які через «високу навченість і досвід» не розбили жодної одиниці техніки.

Утім, із масштабуванням проєкту почали зʼявлятися «краші». На 32 екіпажі, які сьогодні працюють із Punisher, є чотири безповоротно втрачені літаки.

Про боротьбу за перевагу в повітрі та російські дрони

За його словами, на початку війни у 2014 році безпілотних комплексів у російських окупантів було більше, ніж у ЗСУ. «Буде помилкою, якщо будемо недооцінювати ворога. Він готувався до цієї війни задовго до 2014 року», – каже Максим Суботін.

Зокрема, російські війська мали достатній запас і літаків, і компонентів для них. «Я би навіть сказав, що на перших етапах війни ми несли велику кількість втрат, бо недооцінювали присутність їхніх безпілотників у повітрі», – зауважує представник UA Dynamics.

«Нам вдалося їх якщо не перевершити, то принаймні переграти. Українці – це талановита нація. Ми кмітливі, вміємо з кукурудзи та пляшки пива скласти робота, який буде навалювати москалям нівроку»,

– каже Суботін.

У UA Dynamics наголошують на важливості перегонів озброєнь, особливо під час війни. Саме через це Punisher не продають за кордон, кажуть, що не хочуть, щоби їхні технології працювали проти ЗСУ.

«Ми зробили ефективне рішення, ворог це бачить та адаптується, виробляє контрзаходи й тепер уже ми адаптуємось. Це потрібно навіть не для того, щоби залишатися конкурентним, а просто живим», – розмірковують розробники Punisher.