На офіційній сторінці України в Instagram вийшов новий епізод ілюстрованого серіалу #WitnessingTheWar.

Це англомовний проєкт у форматі мінісеріалу про історії воєнних злочинів росіян, спрямований показати світові те, що пережили цивільні українці. Короткі відео розповідають історії окупації, ракетних ударів і фільтрації.

«Коли ми почали роботу над цим проєктом, відібрали перші історії, то спочатку думали, що це якийсь фікшн, це горор, який дивишся й не задумуєшся, що це може бути реально. Це був і виклик, і водночас завдання для нас. По суті, ці історії оформлені так, що це виглядає ніби вигадка, але насправді людей потім дивує, що це страшна правда. Й от це та емоція, якої ми хочемо добитися», – розповідає Ярослав Турбіль, державний експерт зі стратегічних комунікацій МЗС, керівник Ukraine.ua і співзасновник Brand Ukraine.

Усі серії оформлені українськими ілюстраторами й комунікаційною агенцією Plusone Social Impact у співпраці з Міністерством закордонних справ України.

«[Агенція] на першому місяці повномасштабної війни прийшла до нас з ідеєю: а що, якщо подавати такі короткі історії від імені жертви воєнних злочинів у форматі відео? Ми доточили цю ідею, зрозуміли, що кожна історія буде ілюстрована та намальована іншою людиною й озвучена теж різними людьми», – каже Турбіль.

Зараз динаміка уваги до війни серед іноземної аудиторії змінюється, підкреслюють організатори проєкту. Тема воєнних злочинів має довгострокову перспективу, вона не закінчиться разом із війною. #WitnessingTheWar має на меті об’єднати людей, лідерів думок заради того, щоб увесь світ вимагав зупинити російську агресію, і добитися покарання для всіх воєнних злочинців.

«За рахунок формату ми хочемо досягти вірусності такого контенту. Бо це страшна правда, але для того, щоб осягнути максимальну кількість людей і викликати в них потрібну реакцію [підтримку України], цей контент треба подавати саме так специфічно та з урахуванням чутливості теми та досвіду. Тим паче інтерес до війни знизився, тому треба шукати нові формати подачі інформації», – каже Турбіль.

Короткі відео переважно розміщують на офіційній сторінці України в соцмережах і на сайті. Вони набрали вже понад мільйон переглядів. Наприклад, це історія про дівчину-підлітка з Маріуполя, яка два тижні прожила в підвалі без їжі й води.

Історія про лікарку Ірину, яка жила в Бучі й бачила, як росіяни катували та вбивали мирних українців.

Історія сім’ї з Кременчука, яка була в епіцентрі ракетного удару по торговельному центру й вижила.

Кожна з цих історій базується на інтерв’ю, спогадах і публікаціях героїв, які вижили. Їх беруть з українських або іноземних ЗМІ або ж створюють на основі свідчень людей, якими вони ділилися в соцмережах.

«Історій дуже багато, тому ми стараємося пріоритезувати тему, наскільки ця історія сильна й може торкнути та викликати той розголос, на який ми розраховуємо. Ми їх публікуємо що тиждень-два, але щоразу, коли це робимо, то кожна публікація дає хвилю нової уваги. У нас були випадки, коли ми розуміли, що ця історія сильна, але не можемо верифікувати джерело. Тоді ми її відкидали», – розповідає Турбіль.

Проєкт не збирає історії, а тільки ілюструє, озвучує й поширює їх для іноземців. Останню історію про Кременчук озвучила голлівудська акторка Віра Фарміга («Вище неба», «Відступники», «Соколине око»). Номінантка на «Оскар» підтримувала Україну з перших днів повномасштабного вторгнення.

«Ще одну історію озвучила Марія Єфросиніна. Також плануємо ще кілька співпраць з лідерами думок. Вони охоче погоджуються, бо це люди, які підтримують Україну й використовують свій авторитет, свою аудиторію для того, щоб говорити правду й вимагати справедливого покарання для воєнних злочинців», – кажуть у проєкті.

Над тим, щоб ці історії побачили якомога більше іноземців, працює Міністерство закордонних справ. Вони комунікують із зірками, залучають їх до проєкту. Зірки, зі свого боку, поширюють історії для своєї аудиторії.

«Восени ми плануємо почати співпрацювати з міжнародними медіа в цьому сенсі, коли в нас буде більше епізодів. Зараз ми випустили сім і ще кілька в процесі. Ми бачимо, що темп сповільнився. Тема війни, воєнних злочинів висвітлюється менш інтенсивно. Але до кінця року будемо продовжувати випускати такі відео. Час від часу ми повертаємося до концепції проєкту, треба змінювати її, щоб формат залишався актуальним, бо тема покарання за вчинені російськими військовими воєнні злочини важлива в умовах війни», – додає Турбіль.

Цей матеріал підготовлений у межах проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю видання The Village Україна й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.