Під час пандемії кордони більшості екзотичних країн, де люди звикли зимувати, закриті. Тож цього року дехто тікав від холодів у Єгипет. Анастасія Стульнікова разом із чоловіком і однорічним сином провели зиму та початок весни 2021 року в Дахабі. Запитуємо Анастасію, як організувати таку подорож, що треба знати про Дахаб і чим займатися в Єгипті взимку.
Чому поїхали зимувати в Єгипет
Я звукотерапевтка та маю власний магазин співучих чаш, які привожу в Україну з Непалу. Мій чоловік Олександр – фронт-енд-розробник. Нашому сину Яромиру 1 рік і 2 місяці, тож багато часу проводжу зараз із ним. Наша робота не прив’язує нас до місця. Чоловік може працювати з будь-якого куточка світу, і я також так побудувала свій міні-бізнес, щоб працювати дистанційно: у мене є команда, яка займається маркетингом і логістикою, а я відповідаю за контент у соцмережах, а також навчаю звукотерапії онлайн.
Чому обрали саме Єгипет для зимівлі? По-перше, ми не хотіли летіти далеко з дитиною. Не хотілось тривалого перельоту, і було бажання залишатися поближче до дому, щоб у будь-який момент мати можливість швидко повернутися.
Таке враження, ніби це інший світ, у якому немає коронавірусу
По-друге, тут нас чекала наша мандрівна сім’я. У нас є велика компанія друзів, з якими ми разом подорожуємо. Це вже друга наша зимівля в Єгипті. Два роки тому ми провели зиму в Дахабі на Синайському півострові, і нам дуже сподобалось. Хоча раніше в мене було багато упереджень про Єгипет: я думала, що там тільки готельний відпочинок в «олінклюзіві». Але друзі переконали нас спробувати. Тоді ми прилетіли на місяць, але залишились на два.
Цього року також прилетіли в Дахаб з друзями, тільки тепер наша компанія набагато більша – близько 20 людей. Під час пандемії Єгипет – одна з небагатьох теплих країн з відкритими кордонами. По прильоту не потрібно сидіти на карантині, так й узагалі маски тут ніхто не носить, окрім співробітників аеропорту й поліції. Таке враження, ніби це інший світ, у якому немає коронавірусу.
Про візу
По прильоту можна отримати безкоштовну візу на місяць. Далі можна продовжити її ще на місяць, теж безкоштовно, але для цього потрібно поїхати в міграційну службу в Шарм-ель-Шейх. Якщо потрібно продовжити візу для сім’ї, то зробити це може один член родини з усіма паспортами.
На наступне подовження треба приїхати всім. Це вже подання документів на резидента Єгипту, після якого візу продовжують на 4 місяці й довше. Це продовження коштує 60 фунтів з людини. Через 5 днів після цього треба поїхати у відділення туристичної поліції, підтвердити свою адресу проживання і те, що ти не працюєш в Дахабі, а маєш доходи деінде. Далі треба знову їхати в Шарм та оплатити резиденцію – це коштує 1600 фунтів з людини. Далі треба чекати невідомо скільки (зазвичай від 2 до 6 тижнів), поки зроблять пластикову картку, за якою знову треба їхати.
Але є інший шлях. Після туристичної поліції можна не отримувати картку, а просто при вильоті з країни заплатити штраф у розмірі 1500 фунтів з людини. Діти до 14 років штрафу не підлягають. Виходить навіть дешевше. Ми пішли цим шляхом, адже навіть якби ми подались на отримання карти, але не встигли б її отримати до вильоту, все одно довелося б платити штраф.
Про дорогу і місцевий транспорт
Дістатися в Дахаб можна через аеропорт Шарм-ель-Шейха. Ми купували квитки на чартерний рейс через сервіс Dahab Style. Також знайти їх можна через Chartershop та забронювати в турагента. Ціни на квитки різні в залежності від дня, десь від 60 до 150 доларів за квиток в один бік. Ми помітили, що перед вильотом ціни на чартери найдешевші.
Повернутися чартером назад можна не пізніше, ніж через місяць. Після цього терміну потрібно купувати квитки на регулярні рейси. Варіантів є декілька – летіти з пересадкою в Стамбулі або в Каїрі. Ці квитки коштують орієнтовно від 120 до 200 доларів на одного. Наприклад, наші друзі вирішили доїхати до Каїра на автобусі (квиток коштує близько 25 доларів), а звідти долетіти до Києва на МАУ за 120 доларів за квиток.
Із аеропорта доїхати до Дахаба можна на таксі. Загалом у Дахабі зручно користуватися таксі. Там діє таке правило: ти виходиш на дорогу, махаєш рукою, будь-яка машина зупиняється і за 10–30 фунтів (1–2 долара) відвозить тебе в будь-яку точку міста.
В основному ми ходимо тут пішки або пересуваємося на велосипедах. Оренда нового велосипеда з дитячим кріслом коштує 40 доларів на місяць, але можна знайти й дешевше.
Де жити в Дахабі й скільки це коштує
Єгипет – це не тільки великі готелі. Знайти житло в Дахабі можна через Airbnb та Booking, але ціни там дещо завищені. Вартість оренди квартири на Airbnb майже така сама, як у Європі, – від 30 доларів за ніч. Якщо летіти сюди на 10 днів, то це прийнятно, але якщо хочеться затриматись надовше, можна знайти дешевший варіант. Дуже багато пропозицій подобової та помісячної оренди публікують у Facebook-групах, наприклад Брахолка в Дахабі, Dahab Rent & Sell. Також там можна зробити пост про пошук житла в певному районі, з певними критеріями та ціною – одразу ж надсилають багато варіантів.
Цього року ціни на житло сильно піднялися. Зараз невеличка халупа може коштувати за ціною вілли на Балі. Цього року ми орендували маленьку квартирку за 6 000 фунтів (трохи більше 400 доларів) на місяць. Ми називаємо таке житло «бедуїн-стайл»: це коли зона відпочинку у вигляді подушок на підлозі, є дві спальні, туалет і душ, але при цьому виглядає воно не дуже гарно. За таку якість квартири цінник доволі високий.
За два місяці у квартирі «бедуїн-стайл» ми втомилися від мух і величезних тарганів, які періодично з’являлися на кухні
А якщо хочеться орендувати житло зі смаком, треба віддати від 700 доларів за місяць. Квартири на першій лінії від моря – від 1000 доларів на місяць. Для порівняння, два роки тому можна було орендувати непогане житло на березі моря за 300–500 доларів на місяць.
За два місяці в квартирі «бедуїн-стайл» ми втомилися від мух і величезних тарганів, які періодично з’являлися на кухні. Ми жили в районі, де мешкають бедуїни, які розводять кіз. Через них з’являється дуже багато мух. А іноді стадо кіз може прийти прямо під квартиру в пошуках їжі. Тому ми вирішили переїхати в краще, але дорожче житло, аби трохи перепочити від бедуїнського стилю.
Вартість оренди також залежить від району. Більшість людей селиться поблизу Сіномаркету, також обирають Асалу – район біля головної площі, Ель Гарден – місцевість поруч із красивим рифом, Лайтхаус – тусовочне місце. На мій погляд, найкраще селитися біля Ель Гардену чи Лайтхаусу.
Про їжу та заклади
У Дахабі великий вибір продуктів у магазинах, можна знайти навіть гречку та пшоно. Овочів та фруктів теж вдосталь і вони дуже дешеві, як на мене. Наприклад, по четвергах приїжджала велика вантажівка з Нілу з різноманітними овочами та фруктами. Ми набирали дві великі сумки на тиждень, і це обходилось нам десь у 200 фунтів (близько 10 доларів). Дині, гуава, авокадо, манго, полуниця, яблука – усе це дуже доступно.
Також у Дахабі багато закладів, де можна поїсти. Цього року відкрилось чимало нових красивих ресторанчиків: у них можна поїсти і місцеву їжу (переважно це різноманітний рис), і пасту, і навіть є кілька закладів з боулами в стилі Балі. Рестон, якому подають вареники, ми теж знайшли. Обід або вечеря в закладі обходились від 50 до 250 фунтів з людини (3 – 16 доларів), але треба зважати, що м’яса я не їм.
Завдяки пандемії в Дахабі навіть з’явилась доставка. Це звісно, не сервіс масштабу Glovo, але ресторани тепер почали привозити їжу додому. Ти просто пишеш у WhatsApp закладу , і якийсь 15-річний хлопчик, який заробляє собі на життя, приносить їжу та отримує 10 фунтів (трохи менше 1 долара). Тому коли був сильний вітер і не хотілося виходити з дому, ми замовляли їжу із закладів.
Про особливості життя в Дахабі
Кайф Дахаба в тому, що місцеві не намагаються тобі щось продати на кожному кроці, як це відбувається в курортних містах Шармі та Хургаді. Тут є лише одна вулиця з магазинами і ресторанами біля набережної, де до тебе можуть підійти зі словами «Привєт, друг!». На цей випадок ми знаємо кілька фраз арабською, які зазвичай використовують місцеві. Наприклад, коли нас активно запрошують в магазин, ми можемо сказати «Букран інш алах», що означає «Завтра, дай Бог». Продавці відразу посміхаються і все розуміють. Та все одно в Дахабі це зустрічається буквально на одній вулиці на 100 метрів, за межами якої тебе ніхто не чіпає. Для мене це дуже важливо, тут я почуваюсь у комфорці та безпеці.
У селищі дуже цікаво поєднується життя місцевих бедуїнів (на вулицях можна побачити тільки чоловіків і дітей, жінки сидять вдома) та великої кількості українців та росіян, які приїхали зимувати.
Зимівля тут не схожа на Балі, атмосфера зовсім інша. Якщо на Балі, зокрема в Убуд, часто приїжджають за самовдосконаленням, то в Дахабі просто живуть. З моїх спостережень, сюди частіше приїздять із сім’ями, з дітьми. Хоча цього року відчутно, що в Дахабі зібралась і «просвітлена» тусовка, яка не змогла потрапити на Гоа. У групах з’явилось чимало повідомлень від людей, що пропонували різноманітні духовні практики.
Оскільки тут дуже вітряно, сюди приїжджають займатися кайтсерфінгом і віндсерфінгом
У Єгипті немає такої красивої природи, як на Балі чи інших екзотичних островах. Дахаб – це вітряна пустеля, лише де-не-де можна зустріти пальму. Вітер тут дме з величезною силою і всюди розносить сміття. Навіть якщо його викинули в смітник, вітер іноді зносить усе. Попри це, море тут дуже чисте, на відміну від Балі взимку.
Вітер – найбільший мінус цього місця. Іноді він настільки сильний, що тебе буквально зносить. Хоча для кайтсерферів це плюс, вони тільки заради вітру їдуть. Іноді сильного вітру може не бути місяць, а потім три дні дме так, що неможливо вийти з дому. Температура взимку там загалом приємна, лише тиждень було справді спекотно, коли температура піднялась до 32–33 градусів. В інші дні сонце палить, але вітер прохолодний. Коли він посилюється, доводяться одягатися тепліше. Ти можеш вийти на вулицю в шортах і шльопках, але в теплій кофті та шапці.
Ще один мінус – це мухи, особливо багато їх у районах, де живуть бедуїни, які тримають кіз. Жодні лампи від мух чи ліпучки не допомагають. Але якщо переїхати в інший район, мух там буде в рази менше.
Нюансом для тих, хто не звик до подорожей у мусульманські країни, можуть стати постійні намази. Якщо оселитися біля мечеті, треба бути готовим прокидатися від молитов о 5 ранку. Для нас це не було мінусом. Муедзин з мечеті, біля якої ми жили, співав красиво, і я вранці йому підспівувала.
Чим займатися в Дахабі
Щодня тут відбувається дуже багато подій та активностей: заняття з сальси, тілесна терапія, організовані походи в гори, скелелазіння, вечірки, концерти, навіть покази українського кіно. Цього року я побувала тут на презентації кількох фільмів українських режисерів – «Жінки, що грають в ігри», «Казки про Коника».
Дахаб розташований поруч з пустельними горами та дуже красивими кораловими рифами. Хоча рифи тускніють (це особливо помісно в місцях, де люди часто пірнають), там ще залишилися неймовірні заповідні зони, такі як риф Ель Гарден. Тому сюди варто їхати за снорклінгом і дайвінгом. А оскільки тут дуже вітряно, сюди приїжджають займатися кайтсерфінгом і віндсерфінгом. Цього року вітер був просто безпощадним, тому всі накаталися досхочу.
Дуже часто сюди приїжджають мами з дітьми. Для дітей там зручно, безпечно і є багато всіляких активностей: від гуртків танців і карате до занять з англійської, іспанської, китайської.
Більшість активностей нам цього року були недоступні, тому що в нас маленька дитина, яка має свій режим, не хотілося порушувати його. У наш типовий день в Дахабі після сніданку ми йшли на море й частину дня проводили там. Після цього поверталися додому, Яромир засинав, а ми займалися робочими справами або побутом. Коли син прокидався, я проводила час з ним ним, або ж до нас приходила няня (знайшла її в одній з груп). Увечері зазвичай усі разом ходили вечеряти, гуляли біля моря, а коли син засинав, у мене лишалось ще трохи часу на роботу. Іноді вечорами ходили на вечірки з друзями, на кінопокази чи концерти. Наприклад, нещодавно були на фольк-концерті українських виконавців на березі моря.
Рифи Дахаба помітно тьмяніють, а Рас Бугалум дуже живий
Також нам вдалося трохи поїздити. Неподалік від Дахаба є мис Рас Бугалум – це місце без цивілізації, зв’язку та світла (лише іноді вмикають генератор, що працює від сонячних батарей), Ми зупинились там в будиночках з тростини та відпочивали на природі, насолоджуючись тишею. А ще снорклили біля дуже красивого і яскравого рифу. Інші рифи Дахаба помітно тускніють, а Рас Бугалум дуже живий.
Одного разу виїхали в сусіднє містечко Нувейба, заїхали в пустелю та прогулялись нею до озера Вішваши. Воно дуже красиве, але вода там холодна – 14 градусів.
Опцій для подорожей поруч із Дахабом багато, більшість місць ми дослідили ще 2 роки тому: Білий каньйон, Кольоровий каньйон та різноманітні каньйони поруч із Дахабом, у які можна доїхати на таксі за 2 долари без гіда. Усі треки позначені на карті, тож можна досліджувати їх самостійно. Також цікаво взяти екскурсію в Монастир святої Катерини. Ми так і не потрапили туди, адже зараз він зачинений на реновацію та пандемію.
Ми побули в Дахабі 3 місяці та вирушили в подорож Єгиптом. Плануємо поїхати в Асуан, Луксор, Білу пустелю та Каїр. Щоб не їхати довго на автобусі, полетіли через Хургаду місцевими авіалініями EgyptAir за 100 доларів на трьох. В Луксорі ми зустрічаємось з друзями та вирушаємо досліджувати підручник за 5 клас: подивимося на піраміди й стародавні храми. Два роки тому в нас також була велика подорож Єгиптом з Каїра в Олександрію та в оаза Сіва – 40 гектарів оливкових дерев і фінікових пальм посеред Сахари. Неймовірно красиве місце й моя головна рекомендація для відвідування.