Камера спостереження. Тернопіль без туристів на фото Володимира Полиняка

Володимир Полиняк народився на Львівщині, у Дрогобичі. У 15 років разом із сім’єю переїхав до Тернополя. Тут закінчив школу, економічний виш та одружився. Фотографією захоплювався ще зі школи, однак професійно почав займатись узимку 2019 року.

«Після воркшопу з фотографії Тараса Бичка у Львові я поринув у світ вуличної фотографії. Влітку розпочав власний фотопроєкт, частину якого представив на лекціях Джонаса Бендіксена (Magnum Photos) та Стюарта Сміта (GOST Books) у Венеції», – розповідає про себе автор.

Тернопіль вважаю містом щастя і саме тут знімаю більшість своїх фото. Люблю його за зелені парки, щирих людей і невелику кількість туристів. Завжди досліджую місто і знаходжу раніше не бачені місця, а з ними й людей. Саме тернополяни є ключовими героями моїх фотографій.

Володимир Полиняк

фотограф

«Фото я зробив на алеї, яку місцеві називають «Дорога життя». Вона розташована на центральному ринку в Тернополі, де продають старі запчастини та деталі. На цьому невеликому блошиному ринку можна провести багато часу. Звісно, це залежить від погоди. Часом, коли розглядаєш старі колекційні монети або гортаєш якусь книгу в букіністів, пальці геть замерзають. В один із таких сніжних грудневих ранків я побачив ці ржаві інструменти на синьому брезенті».