Камера спостереженняСтрит-фото 2018: кадри року групи «Українська вулична фотографія»

Група «Українська вулична фотографія» зібрала 18 фотографій від 18 фотографів, які надсилали світлини протягом 2018 року. Для цієї підбірки троє модераторів переглянули близько 1 500 фотографій, опублікованих групою впродовж року (усі кадри вже проходили попередній модераторський відбір і потрапили на сторінки групи). Добірка кадрів виникла «шляхом обговорення та знаходження компромісу».

«Українську вуличну фотографію» створили в травні 2017 року троє ентузіастів – Тарас Бичко, Володимир Петров і Михайло Палінчак. Наразі група зібрала 5 400 учасників з України та українців за кордоном.

«Проходячи вулицями Львова під літнім дощем, я шукав якесь автентичне місце, де б можна було перечекати зливу. Стара наливайка з типовими написами на вікні «Кава Соки Морозиво» привернула мою увагу. Щойно зайшовши у це надзвичайно маленьке приміщення, я ненароком опинився в епіцентрі інтимної бесіди людей, які розпивали горілку. Уся атмосфера мені відчувалась безкрайньо життєвою й абсолютно безпафосною. Зрозумівши, що не вийду звідти без кадру, я замовив коньяк. За півгодини там мені здалось, що емоції й розмови цих двох неодружених, як я зрозумів, людей – це був саме той вияв щирості, який зникає у суспільстві та якого я скрізь шукаю. Дочекавшись моменту, я зробив фотографію й неквапливо допив свою чарку із переконанням, що справжня дружба між чоловіком і жінкою все-таки може існувати».

«Фотографія зроблена на плівку під час прогулянки на одному з новозбудованих дитячих майданчиків Львова. Таких «комунікаційних труб» (як виявилось саме так вони називаються) я ще ніде не зустрічав, тому діти, які грались там, привернули мою увагу. В результаті з’явилась картинка із сюжетом з «Війни світів» Герберта Веллса, саме такі асоціації вона в мене викликає».

«В Києві 1 вересня я знімав фоторепортаж для газети Kyiv Post – про дітей, які пішли в перший клас. Усюди був суцільний хаос із дітей і батьків, вчителів і вихователів, усі ходили коридорами школи і назовні. Я ходив, зазираючи в кожний із чотирьох класів, де було число «1». Я шукав клас, де було б найбільше людей і було б найцікавіше фотографічно. У цій сцені мене зацікавили кульки, і я вирішив затриматись тут. За кілька хвилин мені вдалося впорядкувати хаос в «1-Б» класі».

«Я здалека побачив цього хлопця на набережній у Парижі й був майже впевнений, що не встигну до нього наблизитися, але мені пощастило – він був захоплений читанням книги. Не думаю, що сам він розумів, наскільки добре вписувався в навколишнє середовище».

«Запливи клубу довгожителів, рано-вранці на Дніпрі».

«Знято на телефон у січні 2018 року. Плацкарт Київ-Мінськ. Зробив близько 20 дублів. На останніх кадрах за вікном почали з’являтися ліхтарі. Саме вони дали це драматичне світло на дівчині».

«Я приїхав з друзями в Дрогобич, щоб познімати місто. Прогулювався біля базару і звернув увагу на чоловіка, що рився в мішку. Коли почав знімати, то жінка витягла руку з-за прилавка, щоб скинути попіл із сигарети. Вона налякала голубів, і вони вдало влетіли в кадр. Я люблю такі несподівані результати, коли ти націлений на одне, а тут стається щось ще цікавіше».

«Я знімав репортаж із відкриття виставки художників Микити і Каміль Кравцових. В якийсь момент побачив даму з букетом яскравих кольорів у руках. Вона активно рухалась по залах і потім підійшла до найбільшого полотна. Дуже вдало букет у руці «вписався» в це полотно. Я зробив 2 кадри. Цей мені видався найбільш вдалим, і я його залишив».

«Фото зроблено у Львові в день Святого Антонія в однойменному храмі римо-католицької общини. Охочих сповідатись було настільки багато, що сповідь приймали одночасно декілька священиків прямо у дворі храму, що було незвично. На фотографів ніхто не звертав уваги».

«Я проходила через ярмарок, коли мене зачарували кошики. У цей момент щось клацнуло всередині – світ змінився. Я не пам’ятаю, як зробила знімок. Я пам’ятаю те почуття, як після натискання на кнопку спуска, світ став колишнім».