Камера спостереження: чорно-білий Київ Володимира Петрова

The Village Україна публікує фото Володимира Петрова з Києва.

Володимир Петров – український фотодокументаліст, народився і живе в Києві. Фотографією серйозно почав займатися у 2005 році. «З тих пір зйомка на плівку з хобі перетворилася на стиль життя», – каже фотограф.

У 2013-2014 роках документував Революцію гідності. Придбав цифрову камеру, а вже наступного дня один зі зроблених нею знімків опублікувала німецька газета Die Welt на обкладинці. Згодом поїхав знімати анексію у Крим. Співпрацював із міжнародними агенціями EPA та AFP. Потрапив у газету Kyiv Post, де з 2014 року працює штатним фотожурналістом.

Київ – моє рідне місто, я тут народився, і для мене було важко знімати все те, до чого я звик. Столиця репрезентує увесь колорит українців. Кістяк міста – це його люди, і для мене кияни – це і є Київ. Революція гідності це показала якнайкраще. Cаме кияни були серцем Майдану: такої атмосфери людяності, яка там панувала, ніхто ніколи не бачив.

Мені цікаво спостерігати, як росте і змінюється місто та його люди. Час плине, і те, що ми зараз не помічаємо, стане згодом нашою історією.

Володимир Петров

фотодокументаліст

«Наприклад, фотографія зі сходами на БЖ. Вони вели від Пейзажної алеї вниз – на Воздвиженську. Ними неможливо було користуватися без постійного страху, що якась зі старих дощок трісне і ти провалишся. Взимку їх не чистили, тому дошки прогнили і стали хиткими. Іноді їх замінювали, але часто доводилося стрибати через сходинку. Разом із тим, на сходах панувала певна енергетика: там постійно збиралася молодь випити пива і зіграти на гітарі пісні Цоя. Там часто сиділи парочки, щоб усамітнитись для поцілунків і бесід тет-а-тет. Ці легендарні сходи прибрали разом із залізобетонними конструкціями, які тримали дошки над землею.

Під ними, до речі, проглядались із землі старі сходи, які були там колись. А тепер нам обіцяють реконструкцію. Отже, очікуємо на третій варіант сходів і лише час покаже, чи буде там своя атмосфера».