Олімпійські ігри – це не тільки свято спорту, а й ґрунт, на якому зростають спортивні зірки й меми про них. Цьогоріч у Парижі це турецький стрілець Юсуф Дікеч і його південнокорейська колега Кім Єйджі, австралійська бігьорл Raygun або норвезький плавець Генрік Крістіансен, якого прозвали Muffin Man за любов до шоколадних мафінів в олімпійському містечку. 

Не відставали й українці: легкоатлетка й «золота» призерка Олімпіади Ярослава Магучіх запамʼяталася фанам своїм патріотичним макіяжем і відпочинком на біговій доріжці, а гімнаст Ілля Ковтун, який здобув «срібло» на паралельних брусах, завірусився у X (Twitter).

Після олімпійських ігор життя спортсменів продовжується: вони ідуть на короткий відпочинок, а потім повертаються в зал, їдуть на нові змагання. Саме з такої короткої відпустки «Віледж» віртуально вирвав гімнаста Іллю Ковтуна на кілька хвилин. Вийшло бліцінтервʼю про популярність у соцмережах і цілі на Олімпіаду-2028 у Лос-Анджелесі.

Запитуємо в Іллі, як це – узяти олімпійську медаль і що змінилося в його житті після тріумфу в Парижі. Він розповідає, що спочатку прилетів у Будапешт, звідки його відвезли до Осієки в Хорватії. Там він постійно проходить тренувальні збори. «Ніхто нас якось яскраво не зустрічав», – сміється він. Ковтун додає, що усвідомлення свого досягнення приходить лише зараз, попри те, що його досі вітають зі «сріблом». 

 

«У мене за сім років є трохи часу для сім'ї – батька, матері й сестри. Але про зал не забуваю. Ми з тренеркою [Іриною Горбачевою – ред.] лише зараз збагнули, що запряжені з 2018 року, не збавляли обертів усі ці роки», – ділиться він.  

Ілля Ковтун – один з атлетів на Олімпіаді, який завірусився в соцмережах. Так, у X (Twitter) його називали «крашем» і не тільки. Сам він каже, що бачив ці повідомлення, але додає, що його тренерці це не дуже подобається. «Я до цього ставлюся так: людям треба про щось або когось погомоніти. Напевно, слава буває й такою. Люди так бачать, їм це цікаво. У цьому теж є позитив, нехай їм буде весело», – коментує він.

Інший гімнаст, Стівен Недорощик зі США, який допоміг своїй країні взяти «золото» своїм виступом у вправах на коні, став іще одним гімнастом, про якого постійно говорили під час ігор у Парижі. Він, зокрема, розповідав про любов до відеоігор і складання кубика Рубіка. Через це та схожий зовнішній вигляд у X його прозвали Кларком Кентом [справжнє імʼя Супермена]. Тому ми запитуємо в Ковтуна, чи має він якісь схожі захоплення.

«Вільного часу протягом останніх семи років майже не було, після травм завжди багато часу йде на реабілітацію. Люблю сон та активний відпочинок, довгі прогулянки в нових місцях. А ще швидкість і додатковий екстрим. Інколи граю в ігри на приставці, але це більше для розвантаження голови від гімнастики», – відповідає Ковтун.  

Чи заважали картонні ліжка в олімпійському містечку?

Деякі з атлетів на Олімпіаді скаржилися на незручні, за їхніми словами, картонні ліжка. Їх уже другу літню олімпіаду підряд виготовляють спеціально під вагу кожного зі спортсменів, а після завершення ігор розкладають, щоби не шкодити природі. Чоловіча й жіноча збірні США з баскетболу, наприклад, повністю зняли готель у центрі Парижа, що вміщує 800 кімнат, писав Forbes. Поза олімпійським містечком жив також тенісист Новак Джокович. Ми запитали, що про зручність містечка думає Ілля. 

«Я всім задоволений [...] Ми переважно весь час були в залах: то на тренуваннях, то на змаганнях. Комусь щось було незручно, адже всі спортсмени прибули до Парижу після тривалих фізичних навантажень, перебували під психологічним тиском. Найменший подразник викликає зайві негативні емоції», – коментує Ковтун. Додає, що він «із простого люду» й у нього немає специфічних забаганок, а також згадує про захисників і захисниць України: «Їхній фронт роботи набагато менш комфортний. Треба приймати обставини, а вимогливість проявляти до себе».  

Ковтун отримав «срібло» на паралельних брусах. А які вправи – улюблені? 

Так, це не збіг. Ковтун підтверджує, що найбільше любить саме паралельні бруси. Саме на них у нього найбільше нагород. Крім «срібла» в Парижі, це зокрема й «золото» на юніорському чемпіонаті Європи-2018, де він виступав, двічі відновившись від травми, а також став майстром спорту міжнародного класу ще до того, як отримав майстра спорту в Україні.

«Багатоборство найбільше любить моя тренерка, воно також найбільш вагоме в нашому виді спорту. Крім того, ми ставили акценти на поперечину й кінь-махи, але тут [у Парижі] я дещо не впорався у кваліфікації. З вільними вправами, після операцій і реабілітацій, ми, хоч і поспішали, але досягти максимальної програми не встигли – фінал і четверте місце це вже перемога. Шлях до стрибкових приладів на цій Олімпіаді був дуже складним: тут я стояв пліч-о-пліч з олімпійським чемпіоном, чемпіоном світу, гімнастом, який має власні елементи. Тобто, з кращими з найкращих», – коментує Ілля.  

«Найскладніше мені даються кільця через мої антропометричні дані», – каже українець. Ілля Ковтун має зріст близько 177 см, тоді як медалі на кільцях у Парижі забрали значно нижчі й легші гімнасти: «золото» взяв китайський атлет Лю Ян зростом 162 см, а «срібло» його колега Цзоу Цзиньюань (160 см). Попри це, Ковтун – чемпіон Європи на кільцях серед юніорів, а також фіналіст Кубка виклику в Хорватії.   

Під час Олімпіади-2024 від спортивних експертів також можна було почути, мовляв, українським гімнастам постійно занижували бали. Ілля Ковтун на це відповідає так: «У нас не те виховання, щоб засуджувати». «Вони – люди, а не роботи. Їм також нелегко, бо в них складна робота – судити найкращих гімнастів світу», – додає він. Ковтун каже, що варто сприймати оцінки суддів як можливість відшліфувати слабкі моменти. Він запевняє, що йому ще є що сказати в гімнастиці – головне, щоб здоровʼя давало можливості. «Хтось звинувачує суддів, нарікає, а ми загартовуємося і йдемо далі», – підкреслює олімпійський призер.

Що далі?

Попри короткий відпочинок після Олімпіади, Ковтун каже, що тренувальний етап у гімнаста безперервний – він не починається й не закінчується. До звичних тренувань він повернеться 2 вересня, щоб підготуватися до неофіційних міжнародних стартів: це шість-сім змагань, які триватимуть до грудня. 

Далі – повне повторне обстеження й огляди в різних лікарів (Німеччина, Хорватія, Італія, Ізраїль). «Знову треба розв'язати всі питання з правою ступнею, а ще добре обстежити застарілі травми – плече, кисть, спину», – розповідає «Віледжу» Ковтун.

«Звичайно, тренерка в мене – вічна максималістка, вона вже думками десь попереду планети», – каже гімнаст. Так, у підготовці до нового олімпійського циклу кардинально змінять правила: ускладнюватимуть програму, що призведе до більшого травматизму. 

«Доведеться вже в дорослому віці вивчати нові складні елементи, а це не так легко. За короткий час маємо вже багато досягнень, проте непогано було би додати до скарбнички ще «золото» чемпіонату світу й золоті медалі на третій для мене Олімпіаді», – підбиває підсумки Ковтун.