Якщо подорожі – це свобода, то мандрівка наодинці – це абсолютна свобода. Без потреби йти на компроміси та відволікатися на чужі емоції. Хтось порівнює це з медитацією, інші кажуть, що соло-подорожі допомагають краще помічати деталі. У будь-якому разі це досвід, що може змінити життя.

The Village Україна разом із Sony розповідає історії трьох мандрівників, які регулярно подорожують наодинці.

Ростислав Русаков

засновник клубу ЮБК та фестивалю Hedonism. Відвідав 107 країн, серед яких: Північна Корея, Бірма, Східний Тимор, Іран, Сомалі, Нікарагуа

Буддистський храм
у Берліні

Історія із самостійними подорожами почалася ще з дитинства. Я завжди займався індивідуальними видами спорту: плаванням, легкою атлетикою, велоспортом. Хотів мінімально залежати від інших учасників.

У першій самостійній подорожі 2006 року я їхав волонтерити в буддистський храм у Берліні від програми Молодіжного центру зайнятості. Ще дорогою я відчув якусь неймовірну легкість, незалежність, свободу дій, понад те – безпеку.

Мені було 21, і я їхав туди вже з двома юридичними дипломами та у статусі аспіранта. Але ті кілька місяців волонтерства все змінили: я побачив нові можливості, зрозумів, що можна жити зовсім інакше. Повернувся, пішов у безстрокову відпустку та почав кардинально нове життя, пов’язане з музикою та організацією івентів – те, що я завжди любив і до чого прагнув. Адже вже грав у різних гуртах, серед яких була культова на той час банда «Блюденс».

Фото з архіву Ростислава

Ти сам собі команда

У першій самостійній поїздці я зрозумів, що сам й мені нікому жалітися. А якби зі мною був ще хтось, він міг би стати слабкою ланкою і сказати: «Та ну його нафіг, куди ти нас привів, що за жахлива поїздка, ми втомилися, хочу кави на центральній площі». А так кого звинувачувати, крім самого себе?

Фото з архіву Ростислава

Соло-мандрівка спонукає тебе до більш глибокого сприйняття реальності та пізнання нового. Коли ти з кимось, більшість часу ви замикаєтеся одне на одному, ділите енергію та емоції. Виходить, ти не матимеш власних вражень, вони будуть спільними.

Мандрівки наодинці – це розвиток, натхнення та певна медитація. Я мовчки вбираю в себе нову культуру, спостерігаю за людьми. Маю свободу робити, що хочу, незалежно від того, що навколо. Я не залежу від команди – я сам команда.

Одна з найкращих філософських сторін соло-мандрівок – це розмова з собою. Особливо, коли проходиш крізь важкий момент, наприклад, багатоденний хайкінг через гори наодинці чи каякінг з острова на острів. Таких відчуттів, як від самостійного підйому взимку на Говерлу в −35°С, не буває у колі друзів.

 

«Одна з найкращих філософських сторін соло-мандрівок – це розмова із собою»

З мачете у Сальвадорі та пробіжка по Пхеньяну

У мене досить екстремальний вид подорожей. Іноді бувають моменти, коли розумію, що було б добре, якби хтось підстрахував. Але однаково їду сам, бо не хочу наражати на небезпеку інших. У найгіршому випадку загину сам, а не вдвох із кимось.

Стрьомних моментів з подорожей ціла колекція. Найбільша жесть була у Сальвадорі – тоді це була країна з найбільшою кількістю вбивств у світі серед країн, які не воюють. Я їхав сам, зупинився на кілька ночей в одного каліфорнійського товариша. У першу ніч він мене розбудив, дав мені мачете та сказав терміново спуститися, бо там грабіжники хочуть потрапити в дім. І ми справді побачили, що хтось уже лізе через вікна, щоб вкрасти наші речі. Ми наробили шуму та змогли їх прогнати.

Фото з архіву Ростислава

Зазвичай у дорозі ніколи не гублю речі й усе максимально контролюю: гроші, телефон, документи. Такий собі контрол-фрік. Але одного разу в мене усе ж вкрали телефон: у Бразилії в автобусі, коли я спав. Телефон лежав у сумці, а та була в руках. Коли я зрозумів, що мобілка з кількома тисячами фото зникла, я підняв галас і зупинив автобус. Далі викликав поліцію. Усі 35 пасажирів мали вийти, а я їх обшукував. Телефон так і не знайшов, мабуть, його викинули у вікно. Але офіцери місцевої версії ФБР допомогли мені добратися назад до Ріо.

У Північній Кореї також було цікаво. Уся подорож тривала чотири дні. У кожного з нас був свій персональний тренований наглядач-шпигун. Моя наглядачка називала себе «гідом», хоча я її кликав my guard. Якось я спробував домовитися про вечірню пробіжку, аби побачити справжній Пхеньян поза готелем. Апелював до своїх прав займатися спортом. Пам’ятаю, як під час тої пробіжки на мене шоковано дивилися люди на вулиці. Та не встиг я з кимось заговорити, як моя наглядачка швидко знайшла військового з автоматом, у якого від злості буквально тремтіли руки. Тоді я зрозумів, що ось вона межа, пора повертатися у готель.

Фото з архіву Ростислава

Знайти нову музику

Музика дуже важлива, коли я сам, її треба багато і старої, і нової. У мене є плейлист під будь-яку діяльність, і я майже постійно в навушниках. Багато подорожей планую саме під музичні заходи та фестивалі, а Shazam не вимикається.

Моя головна мета у мандрівці – завжди знаходити щось нове й те, що надихає. Насамперед музичне, адже це і моя професія, й одне з головних задоволень.

 

Земфіра – «Рассветы»

Димна Суміш – «О Боже Мій»

Balthazar – Throwing A Ball

Talking Heads – This Must Be The Place

Between Friends – Affection

The Black Keys – Sister

Kurt Vile – Pretty Pimpin

The Cure – Just Like Heaven

Grimes – California

Fleetwood Mac – The Chain

TV on the Radio – Staring at the Sun

Земфіра – «Рассветы»

Димна Суміш – «О Боже Мій»

Balthazar – Throwing A Ball

Talking Heads – This Must Be The Place

Between Friends – Affection

The Black Keys – Sister

Kurt Vile – Pretty Pimpin

The Cure – Just Like Heaven

Grimes – California

Fleetwood Mac – The Chain

TV on the Radio – Staring at the Sun

Юлія Захаренко

Head of Project managers Concert.ua. Юля побувала у 10 країнах, зокрема в США та Іспанії

Можу робити все, що хочу

Коли почався безвіз і запустили лоукости, я швиденько зробила собі паспорт, адже дуже хотілося подорожувати. Кинулася до подруг: хтось заміж вийшов, хтось із дітьми, когось хлопець не відпускає. Немає з ким летіти.

І тут я знаходжу акційну пропозицію на рейси до Барселони, ледь не за пів року. Не довго думаючи, беру ці квитки й вірю, що зможу когось переконати. Але компанії я собі так і не знайшла. У день вильоту я дуже переживала, придумувала 1001 відмовку, чому я не можу летіти сама. У мене ж «топографічний кретинізм», я загублюся і так далі. Добре, що я таки переборола свій страх і сіла на літак.

Фото з архіву Юлії

Фото з архіву Юлії

Це був березень: у Києві дуже холодно, а в Барселоні +18°C. І було це неймовірне відчуття, коли ти переборюєш страх самостійно подорожувати й виходиш із зони комфорту. Це реально була одна з найкращих моїх мандрівок. Ти гуляєш сама, немає нікого поряд, хто скаже «я втомився», «я хочу пити». Хочеш – йдеш у магазин, а хочеш – залишаєшся в номері лежати. Немає стресу, що треба все встигнути, ти сам собі хазяїн. Іноді в мене був страх, що я заблукаю, але почуття самотності не було. Хіба тоді, коли хотілося зробити гарне фото в Instagram, а зняти тебе нема кому.

Перед першою поїздкою я все планувала. Та коли прилетіла в Барсу, зрозуміла, що можу робити все, що хочу. Тепер я не будую наперед якихось маршрутів, які можуть мене обтяжувати. Планую все під настрій.

Помічати більше

Коли ти подорожуєш не сам, то концентруєш увагу на партнері: його словах, почуттях, враженнях. Коли ж наодинці, то немов відділяєшся від атмосфери, дивишся на все збоку. Ти спостерігач за життям місцевих, помічаєш більше деталей.

Відкриваються можливості, про які я навіть не знала. У мене вмикається інтуїція, мозок активується. Коли подорожую самостійно, я точно знаю, чого хочу. І мені не треба ні на кого чекати.

Я починаю чути себе, краще розумію, чого хочу від життя. Після соло-подорожей у мене формуються нові цілі, я знаходжу нові для себе інсайти. Відкриваються якісь психологічні речі, можливо, навіть проблеми. Я всім рекомендую спробувати самостійні подорожі. Єдиний мінус – орендувати номер у готелі самій не дуже вигідно, адже двомісний лише трішечки дорожчий.

 

«Відкриваються можливості, про які навіть не знаєш. Вмикається інтуїція, мозок активується. Коли я подорожую самостійно, я точно знаю, чого хочу»

Страх здійснення мрій та нові знайомства

У перший день самостійної подорожі до Нью-Йорка я боялася вийти з номера. І все через думку, що моя найбільша мрія здійснилася, що все це реальність. Так я і сиділа до останнього, ледь не запізнилася на зустріч.

Або якось у Парижі мені треба було серед ночі потрапити з одного аеропорту в інший. Я сіла в абсолютно порожню електричку десь між 3 та 4 ранку. Тоді вийшла не на своїй зупинці серед поля. Людей немає, телефон без інтернету. Жах. Проте я зібралася і розв’язала проблему. Дійшла пішки до спального району, зловила на вулиці таксі й доїхала до аеропорту. Звісно, сьогодні з інтернетом та картами набагато легше подорожувати самостійно, і це круто.

Фото з архіву Юлії

Музика для самостійного Нью-Йорка

Раніше я слухала дуже багато музики в подорожах. Можливо, мені було трохи самотньо і я хотіла відволікатися від думок. А тепер, навпаки, слухаю себе і те, про що розмовляють люди навколо.

Але у Нью-Йорку я постійно вмикала Alicia Keys – New York і Rihanna – American Oxygen. Хотіла закріпити це відчуття, що я в Америці. Адже важко повірити, коли така мрія збувається. Тепер ці треки викликають сильні спогади. Завжди беру з собою навушники в подорож.

 

Ассаи – «Муза»

The Blaze – Juvenile

Emmit Fenn – XOXORSAC & ELLA – NBA

Bongeziwe Mabandla – Ndokulandela

JMSN – Jameson

JMSN – FireMajid Jordan – My Love (feat. Drake)

Massive Attack & Mos Def – I Against I

Rihanna – American Oxygen

Röyksopp – What Else Is There?

RY X – Untold

RY X – YaYaYa

Ассаи – «Муза»

The Blaze – Juvenile

Emmit Fenn – XOXORSAC & ELLA – NBA

Bongeziwe Mabandla – Ndokulandela

JMSN – Jameson

JMSN – FireMajid Jordan – My Love (feat. Drake)

Massive Attack & Mos Def – I Against I

Rihanna – American Oxygen

Röyksopp – What Else Is There?

RY X – Untold

RY X – YaYaYa

Ната Костенко

дизайнерка презентацій

За плечима Нати 50 країн, серед яких: Японія, Танзанія, Австралія та Фіджі

Знайти, де буде «ок»

На моє сильне бажання подорожувати вплинула тітка-журналістка, яка багато їздила світом по роботі. Вона завжди розповідала історії у стилі: «Я бачила картину, яку намалювали личинками тутового шовкопряда». І я така: «Блін, круто! Теж так хочу». Я дуже чекала на своє 18-ліття, аби отримати закордонний паспорт і самостійно кудись поїхати.

Першою моєю закордонною соло-мандрівкою була двотижнева поїздка Європою на день народження. Здається, це був 2015 рік. Тоді я думала, що в Україні «не ок» і треба знайти, де «ок». Я їздила, приміряючи на себе різні міста. Це був калейдоскоп із вражень.

З архіву Нати. Фото: Антон Антонов

Зробити так, щоби було комфортно самій із собою

Десь з 14 по 18 років я свідомо працювала над тим, щоб мені було комфортно наодинці з собою, наприклад, сама ходила в кіно чи театр. Тепер у соло-подорожах я майже не відчуваю самотності. За весь час лише одного разу мене сильно накрило в Австралії. Я відчула, що перебуваю так далеко від усіх. Одна-однісінька. Почала швидко телефонувати і писати друзям. Але це був єдиний момент з усіх поїздок.

Коли я почала більше медитувати та рефлексувати, це позначилося на мандрівках. Я стала бачити більше сенсу в тому, щоб їхати в бажані місця, а не «хоч кудись». Я побувала в Сінгапурі, пожила в такій собі творчій комуні на Балі та здійснила свою тодішню найбільшу тревел-мрію – побачила Японію. Загалом за три роки соло-подорожей я побувала у 40 країнах. Поступово збагнула, що готова до навколосвітньої подорожі. Цьогоріч здійснила і це бажання.

 

«Подорожі позбавляють ілюзій, що все може бути під контролем. Вони переконують, що ти загалом не можеш нічого передбачити»

Go with the flow

У соло-мандрівках я самостійно ухвалюю рішення. Наприклад, я три роки збиралася поїхати в Ісландію. Перший рік планувала з хлопцем, але ми розійшлися. Згодом мали їхати з друзями, але в них щось не вийшло. Зрештою я поїхала сама.

Завдяки самостійним мандрівкам я стала більш впевнено почуватися у невизначеності. До того я була, так би мовити, контрол-фріком, мені треба було все планувати наперед. Подорожі позбавляють ілюзій, що все може бути під контролем. Вони переконують, що ти загалом не можеш нічого передбачити. Ти вчишся просто go with the flow і вирішуєш питання в процесі.

Я навчалася підтримувати стосунки на відстані, у мене багато друзів по всьому світу. Тепер вважаю, що якість спілкування важливіша за кількість.

З архіву Нати. Фото: Alvin Wong

Найчастіше погані моменти в подорожах – це розчарування у власних очікуваннях. На Занзібарі, наприклад, я сподівалася побачити красиві пляжі. А їх там майже нема. Натомість зрозуміла, що цей острів – популярний напрямок для секс-туризму серед європейських жінок. Або ж я дуже захворіла на Балі. Попереду був довгий переліт та доба у дорозі. А мені треба було зібратися та самостійно шукати вихід із ситуації: шукати лікаря чи відлежатися вдома. У такі моменти немає, на кого покластися, все маєш зробити сам.

Буває і навпаки. Я сама пішла в ресторанчик у Римі, до мене підійшов власник, говорив компліменти, радив піцу, яку варто скуштувати. Сумніваюся, що це трапилося б, якби я була в компанії друзів. Я навчилася мистецтва small talk, часто застосовую цю навичку в самостійних подорожах. Це допомагає знайомитись із новими людьми та будувати стосунки.

З архіву Нати. Фото: Maido Parv

З архіву Нати

Саундтрек заходу сонця в Ріо-де-Жанейро

Я дуже довго не зізнавалася собі, що для мене важлива музика, зокрема в подорожах. А потім помітила, що співаю, коли мені страшно. Тоді стає легше. Вмикаю пісні 90-х і нульових, йду та підспівую. Ще часом роблю плейлист на випадок, якщо їхатиму машиною й, можливо, не буде інтернету.

У мене була цікава історія з піснею Despacito. Я раніше вже чула цей трек, але не звертала на нього уваги. А потім приїхала в Ріо-де-Жанейро, пішла зустрічати захід сонця на пляжі Іпанема. Це був період перед карнавалом, поруч ходили люди з вуличних вечірок: розмальовані, в костюмах єдинорогів, у пір’ї. Коли зайшло сонце, всі ми аплодували, а з кафе лунала ця пісня. Тепер це моє Despacito. Коли люди дратуються через неї, я згадую той момент в Ріо, і мені круто.

 

Maroon 5 – Girls Like You

YouHollow Coves – Coastline

Anglus & Julia Stone – Paper Aeroplane

Vance Joy – Mess is Mine

Donovan Woods – Go to Her

Cab for Cutie – Northern Lights Acoustic

Imagine Dragons – Demons

fun, Janelle Monae – We Are Young

Kina Grannis – Fast Car

Austin Plaine – Never Come Back Again

Gregory Alan Isakov – Big Black Car

Maroon 5 – Girls Like You

YouHollow Coves – Coastline

Anglus & Julia Stone – Paper Aeroplane

Vance Joy – Mess is Mine

Donovan Woods – Go to Her

Cab for Cutie – Northern Lights Acoustic

Imagine Dragons – Demons

fun, Janelle Monae – We Are Young

Kina Grannis – Fast Car

Austin Plaine – Never Come Back Again

Gregory Alan Isakov – Big Black Car

Музика у мандрівках допомагає насолоджуватися миттю або відволіктися, коли це потрібно. Бездротові навушники Sony чудово підходять для подорожей, адже довго працюють без підзарядки та зручно складаються. А головне – нейтралізують зовнішній шум, залишаючи вас наодинці з улюбленими треками.

Зануртеся в атмосферу музики з функцією шумопоглинання у навушниках WH-XB900N та відкрийте для себе нове звучання улюблених пісень. Режим швидкої уваги дасть змогу не пропустити жодного важливого оголошення про прибуття потяга чи початку посадки на літак, навіть попри потужні баси з EXTRA BASS™.

Насолоджуйтеся звучанням без зайвих звуків з цифровою технологією шумопоглинання WF-1000XM3. Ці бездротові навушники поєднали в собі високу якість відтворення, стильний дизайн, надійне кріплення та до 24 годин заряду з кейсом, що ідеально підходять для музичного супроводу довгих маршрутів.

Всього одне натискання, і навушники WH-CH700N проаналізують шум навколишнього середовища та адаптуються до оптимального звучання. Навушники забезпечують близько 35 годин роботи без жодних дротів. Здійснюйте дзвінки у режимі hands free та діліться щойно отриманими враженнями від поїздок зі своїми рідними.

Матеріал підготовлено за підтримки

Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.

--- тексты буллетов ---

Бездротові навушники
Sony WH-CH700N із
 системою шумопоглинання

Бездротові навушники
Sony WH-XB900N із
системою шумопоглинання

Бездротові навушники
Sony WF-1000XM3 із
системою шумопоглинання

--- тексты буллетов ---