Дивлячись на шубу в журналі або на вішаку модного бутика, не можна одразу зрозуміти, що тварину побили і знерухомили електричним струмом, щоб виготовити цей одяг. Насправді в ім’я «моди» з тваринами поводяться жорстоко.

The Village Україна разом з ХутроOFF пояснють, як виробляють хутро в Україні та чому хутрові ферми потрібно заборонити.

250 білок, 170 шиншил, 11 борсуків, 18 лисиць, 55 норок, 18 собак, 30 кішок, 4 вовки чи 80 соболів. Це кількість тварин, що в середньому потрібна для виготовлення однієї шуби.

Для виробництва шуб в Україні щорічно вбивають понад 630 тисяч хутрових тварин, Якщо поділити цю цифру на 365, то це 1 750 тварин щодня.

85% хутра у світі виготовляють на хутрових фермах. Щоб скоротити витрати, хутрові фермери тримають тварин у маленьких клітках, де вони не можуть рухатися. У таких умовах багато тварин сходять з розуму.

Для вбивства виробники використовують отруту. Під впливом ін’єкції тварина не може поворухнутися, але продовжує все бачити, чути і відчувати. Вона гине в муках, задихаючись протягом кількох десятків хвилин, після чого відбувається зупинка серця.

У 14 європейських країнах законодавчо заборонили хутрові ферми, інші члени ЄС обмежують це виробництво. Під впливом громадськості у Великій Британії, Нідерландах, Австрії, Швейцарії, Італії існує повна або часткова заборона на звіроферми.

Іноземні виробники хутра почали переміщати свої комплекси в Україну через тутешній слабкий екоконтроль.

Наразі в Україні офіційно працюють 37 хутрових ферм.

Обмеження кривавого бізнесу в Європі призводять до створення неекологічного і жорстокого виробництва в Україні. Зараз в обмін на близько 20 робочих місць у Житомирській області бізнесмен з Данії планує відкрити ферму, яка руйнуватиме екосистему, шкодитиме здоров’ю людей і де щороку будуть вбивати десятки тисяч тварин.

У 2017 році заради хутра було вбито 629 200 тварин: 200 лисиць, 2 900 песців, 400 нутрій, 622 700 норок.

Песці

Тварина з родини псових, що нагадує звичайну, або руду, лисицю. Песці єдині із сімейства, чия шерсть здатна змінювати своє забарвлення залежно від сезону: влітку вона бура, а взимку стає білою чи блакитною. Нюх песця розвинений настільки добре, що він здатний відчути гризуна навіть під товщею снігового покриву. Голос – гавкітливий. Як правило, ці звірі моногамні. Типова сім’я песців складається із самця, самки і дитинчат. Тривалість життя песця в природних умовах становить у середньому 12 років.

лисиці

Розумні нічні тварини, які люблять свої великі кущисті хвости. Лисиці, як правило, виживають, споживаючи фрукти, ягоди, коріння, падаль, щурів і слимаків. Лисиці відіграють важливу екологічну роль, оскільки «очищають» довкілля. Вони ховають їжу і мають гарний слух і гострий нюх. Лисиці полюють від сутінків до світанку.

Норки

Іноді їх називають «болотними видрами», тому що норки люблять плавати і часто їх можна зустріти біля води. Вони здатні пірнати на глибину 15 метрів. У дикій природі норки часто подорожують на великі відстані, іноді використовуючи лігва інших тварин як «готельні зупинки».

Павло Вишебаба,

координатор

кампанії ХутроOFF

«Наша цивілізація круто розвинулася технологічно. Ми вміємо користуватись безліччю гаджетів та приладів, але наша гуманність у поводженні з живими істотами залишилась на рівні печерного періоду. Ми робимо вигляд, що тварини – речі, якими можна користуватись. А тим часом вони мають свідомість, почуття, індивідуальність і шалену жагу до життя, не меншу, ніж люди».

Катерина Сорока,

юристка кампанії

ХутроOFF

«Усі люди мають право вибору. Але не носити хутро – це не просто вибір фактури одягу. Це свідомий світоглядний та культурний вибір. У первісних суспільствах люди носили на собі шкури тварин, щоб зігрітись у лісі. Але ми живемо в XXI столітті й маємо достатньо етичних альтернатив».

*Вся інформація надана ГО «Єдина Планета»

ХутроOFF – кампанія за заборону хутрового виробництва в Україні, яку проводить ГО «Єдина Планета».

Петиція ХутроOFF про заборону виробництва хутра набрала рекордну кількість голосів на сайті Верховної Ради. За сприяння ГО «Єдина Планета» народні депутати розробили відповідний законопроект.

7 лютого 2019 року законопроект за підписом 36 депутатів зареєстровано у парламенті – №10019, триває процедура його розгляду.

Матеріал підготовлено за підтримки