Спецпроєкти5 головних фуд-трендів нашого покоління

160 кілометрів. «Їжте лише ті продукти, які виростили в радіусі 160 кілометрів від вашого місця проживання», – кажуть нам локавори. Тобто прибічники локальної гастрономії, тренд на яку почався ще у 2007-му. Доказом того є термін locavore, що став одним зі слів року за версією Oxford Dictionary.

Їжа з власної чи сусідньої грядки більш корисна, не викликає сумнівів і навіть біологічно краще підходить нашому організму. Але тренд розвинувся не лише завдяки користі для здоров’я, локальні продукти також покращують екологічну ситуацію: їх не треба далеко перевозити чи довго зберігати в морозильних камерах. Крім того, місцева їжа допомагає розвивати малий бізнес та формує спільноту фермерів і покупців. Зрештою, сезонні продукти, які продають безпосередньо там, де їх виростили, просто дешевші та смачніші, ніж їх імпортні аналоги.

В Україні тренд на локальні продукти став помітним після кризи та різкого зростання курсу долара у 2008 році, коли ресторатори і просто гурмани вимушені були шукати бюджетні аналоги імпортних делікатесів. Після Революції гідності тренд посилився – підтримувати українських виробників стало не лише вигідно, а й модно. І з’явилися не лише українські аналоги моцарели, прошуто і табаско, а й авторські сири, м’ясні делікатеси та соуси.

Activia

Нам уже не треба бігати за мамонтами, і культ тваринної їжі поступово втрачає свої позиції. Користь і довгостроковий вплив продуктів на організм стають головними факторами вибору для тих, хто хоче свідомо харчуватися.

Виявляється, рослинна їжа багата на смаки, її легко готувати, вона дешевша і різноманітніша. У пошуку більш здорових замінників поживної їжі людство відкрило суперфуди. Першими про них заговорили в колах сироїдів і веганів. Потім магістр дієтології і пропагандист raw food руху Девід Вульф розповів усьому світові про какао-боби, спіруліну, ягоди годжі та асаї. І так поряд із трендом на все натуральне, локальне й органічне слово «superfood», розміщене на упаковці продукту, стало збільшувати продажі й викликати інтерес споживачів. У ЄС з’явився навіть закон, який регулює використання терміна «суперфуд».

Activia

Держави та міжнародні організації вирішують питання, які стосуються захисту екології та продовження тривалості життя населення. Як наслідок, активно розвивається органічне землеробство та освітня робота в сфері екології довкілля й екології життя людини.

Сьогодні вже всі добре розуміють, що їжа потрібна нам не лише для того, щоб не почуватися голодним чи відчути задоволення, а щоб насамперед отримати необхідну кількість нутрієнтів. Вітаміни, мікро- та макроелементи, антиоксиданти, незамінні жирні кислоти – це і є ті функціональні елементи, на які ми передусім звертаємо увагу.

Суперфуди – це не лікарські препарати, а просто корисні ягоди, фрукти, овочі, насіння, водорості, гриби і трави, у яких вміст цінних поживних речовин набагато вищий, ніж у звичайних продуктах. Або в їхньому складі є унікальні компоненти, які важко чи й неможливо знайти в іншій їжі.

Бути здоровим – трендово, чи бути в тренді – здорово?

Десь між ранковими пробіжками, детокс-коктейлями, електронними сигаретами і медитаціями видніється тенденція – часи саморуйнування вже не в моді. Тепер модно носити фітнес-трекер і їсти безглютенові тістечка.

Парадоксально, що в Україні співіснують два протилежні явища – і тренд на здорову їжу, і першість у рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань, спричинених неправильним харчуванням. Однак навіть це не заважає помічати, як попит на здорові продукти (або навіть здоровий фастфуд) породжує пропозицію. Салатів з майонезом усе менше, а зернового хліба на полицях навіть мережевих супермаркетів усе більше.

Здорова дієта може залежати від індивідуальних особливостей, але її базові принципи незмінні. Найбільшу частину раціону мають становити фрукти, овочі, бобові, цільні злаки та горіхи, меншу – жири (варто віддавати перевагу ненасиченим, з риби, горіхів та нерафінованих олій, а ще молочним продуктам з низьким вмістом жиру).

Activia

За даними аналітиків Pinterest, інтерес до правильного харчування за 2019 рік зросте на 140%. Користувачі не просто цікавляться суперфудами та матча-лате, а все частіше запитують про те, як функціонує організм на молекулярному рівні. Інтерес до правильного харчування та здорового способу життя стимулює проводити нові дослідження, і навпаки – нові дослідження з’являються через інтерес з боку суспільства.

Люди стають більш свідомими. Їх уже не влаштовують поверхові знання, вони помічають, як впливає на якість життя зміна харчових звичок, краще розуміють свій організм і його потреби. Частіше вивчають етикетки, щоб знати в якій країні і як саме виготовили продукт.

Зріс попит на фахівців у сфері харчування – нутриціологів та дієтологів. У нашу школу правильного харчування приходить усе більше людей, які із самого початку розуміють, чого хочуть. Вони звертаються зі своїми запитами до дипломованого фахівця, і такий підхід до власного здоров’я – вже норма.

Зараз вам нічого не заважає поснідати кенійською кавою з португальським паштейшем, пообідати тайською локшиною, а повечеряти спрінг-ролами з манго. І все це у Києві.

Попри популярність локальних продуктів, глобалізація змінює наш раціон. Упродовж 2018 року в Києві відкрили понад 40 закладів, де подають автентичні або близькі до них страви з різних країн світу.

В Україні мультикультурність уже багато років накриває ресторани хвилями. Все почалося з всюдисущого тренду на італійську та японську кухні – й досі можна натрапити на заклади формату піца+суші. Наступною хвилею стали локації з грузинською кухнею. Впродовж останніх двох років відкрили чимало закладів з в’єтнамськими та іншими азійськими стравами.

Activia

Уже не так важливо, наскільки люксово і красиво вам подали їжу, якщо вона несвіжа, а упаковка протікає і псує ваш одяг. Їжа – це їжа. Найчастіше ми очікуємо від неї не так багато – смаку, простоти і зручності.

Українська вулична їжа це давно вже не лише пиріжки та «київська перепічка». Наприклад, точки бренду «Супкультура», де продають супи в їстівному посуді, є не тільки у більшості великих українських міст, а й у Польщі, Словаччині та Білорусі.

Набирає обертів і доставка їжі. Восени в Києві запустили міжнародний сервіс Glovo, а невдовзі почне роботу й Uber Eats. Тож неважливо, що саме ви обрали на обід чи перекус: салат, сендвіч, суп чи йогурт. На кожну страву потрібен час, тож ідеально, коли вона запакована зручно та нею можна перекусити в будь-яких умовах.

Activia