У Києві викрили масштабну корупційну схему: за даними НАБУ й САП, землю в столиці незаконно виводили під забудову. Цим займалася ціла злочинна організація, яка тримала під контролем всю бюджетну й земельну сферу столиці. Ключову роль в організації відігравав ексдепутат Денис Комарницький. А замішані в ній були десятки чиновників КМДА і депутатів Київради. Після розслідування антикорупційних органів і сюжету Bihus.Info міський голова Віталій Кличко анонсував звільнення посадовців. Тим часом у Київраді обговорюють зміни. Проте поки жоден із депутатів, замішаних у схемах, свій мандат не склав. Ми запитали місцевих депутатів із різних фракцій, що має змінитися в Київраді і як можна «перезавантажити» її роботу.

Що сталося

У лютому 2025 року Національне антикорупційне бюро й Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття злочинної організації, яка тримала під контролем розподіл землі в столиці. За підозрою у причетності до схем затримали заступника голови КМДА Петра Оленича, голову земельної комісії Київради, депутата від УДАРу Михайла Терентьєва й членкиню земельної комісії, депутатку від «Батьківщини» Олену Марченко. Їм інкримінують незаконне заволодіння землею в центрі Києва вартістю 11,6 мільйона гривень. Підозри отримали загалом десятеро людей.

НАБУ й САП викрили злочинну організацію, яка займалася земельними схемами.  Спеціалізована антикорупційна прокуратура

За даними слідства, очолював злочинну організацію ексдепутат Київради й колишній соратник Леоніда Черновецького Денис Комарницький, який зміг утекти за кордон.

Як працювали ці схеми

• Фігуранти шукали перспективні ділянки під забудову.

• На ділянці реєстрували споруду (це міг бути вагончик, тимчасова будка, МАФ або громадські туалети – тому ці схеми називають «туалетними») й оформлювали права власності на ці споруди.

• Далі вони подавали заяву до Київради для отримання права на землю без аукціонів (Земельний кодекс дозволяє передавати землю без аукціону власникам будівель).

• Депутати та посадовці КМДА ухвалювали необхідні рішення в обмін на хабарі (гроші або квартири).

«Лідер угруповання [Денис Комарницький] мав значний вплив у міській владі: від кадрових призначень до розподілу бюджетних коштів. Він підтримував зв’язки з високопосадовцями КМДА, керівництвом земельної комісії й іншими топпосадовцями», – повідомляли в НАБУ.

Масштаби корупції 

Підозри НАБУ й САП стосуються кількох корупційних епізодів, які мали місце протягом 2023–2024 років. Антикорупційні органи зосередилися на тому, що змогли б довести в суді. Але команда Bihus.Info опублікувала сюжет, який дає зрозуміти масштаби корупції в Київраді та КМДА. Сюжет заснований на розмовах Комарницького та його помічників із депутатами й посадовцями, які прослуховували НАБУ і САП у межах розслідування. 

На цих плівках фігурує набагато більше людей, ніж вручили підозр. Зокрема, кум Кличка, голова виконкому партії «Удар» Артур Палатний, секретар Київради Володимир Бондаренко, директор департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор, інші керівники департаментів КМДА та їхні заступники, директори комунальних підприємств, чинні депутати Київради. Повний список імен ось тут. 

За висновками Bihus.Info, до корупції причетні майже всі фракції Київради – УДАР і «Батьківщина» підтримували рішення, потрібні Денису Комарницькому, а «Єдність» і «Слуга народу» могли співпрацювати з ним. Комарницький же фактично керував процесами розподілу землі, даючи вказівки чиновникам і депутатам, хоча над ним міг стояти Артур Палатний, підсумовує Денис Бігус у сюжеті.

Масові звільнення посадовців

Після оприлюднення результатів розслідування в КМДА відбулися звільнення. Посаду втратив заступник голови КМДА Петро Оленич, заступник керівника КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта, заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов. 

Міський голова Віталій Кличко також анонсував інші звільнення посадовців, але далеко не всіх, хто фігурував на плівках. Але додав, що й це не останні. За словами міського голови, перевірки в різних департаментах КМДА ще тривають. 

А що в Київраді

Секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що не буде проводити пленарні засідання на час проведення досудового розслідування в цій справі (а це означає, що він залишається депутатом). Бондаренко заявив, що у справі фігурує в ролі свідка, хоча із сюжету Bihus.Info стає зрозуміло, що він формував порядок денний сесій Київради, вигідний команді Комарницького.

За словами Кличка, УДАР відкликає свого депутата Михайла Терентьєва, якому вручили підозру. Але на сайті Київради він досі значиться як чинний депутат і голова земельної комісії. 

«У сфері містобудування, земельних відносин та інших зроблять реорганізацію. Я дав доручення перевірити документи щодо земельних ділянок, про які йдеться в розслідуванні НАБУ, і до правомірності яких є питання. Там, де виявлять порушення, землевідводи скасують», – зазначив Кличко.

Також, за його словами, «уже готується пакет рішень, щоб унеможливити подібні зловживання надалі. Імовірно, він мав на увазі, зокрема, антикорупційний земельний проєкт Вікторії Пташник (ЄС) і Дмитра Білоцерківця (УДАР), який має на меті зробити неможливими «туалетні» схеми. Цей проєкт рішення мали розглянути на засіданні Київради 13 березня, але засідання зірвали. Фактично Київрада не розглядала земельних питань уже останні два місяці.

Що кажуть депутати про «перезапуск» Київради

Євгенія Кулеба

депутатка Київради, фракція «Слуги народу»

У мене радикальна позиція: я вважаю, що ця Київрада взагалі нелегітимна. Не розумію, як цей склад, який повністю себе дискредитував, може ухвалювати рішення. Абсолютно однозначно потрібно змінювати секретаря Київради, адже він на записах узгоджує порядки денні й обговорює голосування з Денисом Комарницьким. Це неприпустимо – така людина не може керувати роботою Київради. Загалом, на мою думку, потрібно переосмислювати саму роботу ради, адже після всього цього вона втратила легітимність.

Що має змінитися 

Головне – правоохоронні органи мають відпрацювати, а всі винні та причетні до цього угрупування – понести відповідальність. Треба, щоб майбутні депутати боялися займатися корупцією, бо вони бачитимуть реальні наслідки. Це має бути як правова відповідальність (реальні вироки судів), так і репутаційна – суспільство має знати про корупційні вчинки депутатів і посадовців.

У перспективі необхідно чекати на завершення війни й переобирати інших людей, адже нинішня система дуже глибоко зіпсована. На мою думку, депутати Київради повинні отримувати гідну заробітну плату. Це могло б знизити ризик корупції. 

Виборці мають ретельно вивчати біографії кандидатів і робити усвідомлений вибір. Якщо люди голосують за 100 гривень чи пачку гречки, то очевидно, що такий депутат потім захоче займатися корупцією – він із цього починає. Тому дуже важливо відповідально обирати своїх кандидатів.

   

Григорій Маленко

депутат Київради, фракція «Голос»

Без змін Київрада працювати не зможе, адже є багато питань. Ми зараз навіть не говоримо про юридичну площину, а про політико-етичну. Оскільки немає вироків суду, ніхто не може називати когось винним, тому юридичну сторону я не коментую. Але з політико-етичного погляду є обґрунтовані сумніви щодо певних осіб. Щоби Київрада змогла нормально працювати, потрібно переформатувати склад комісій, залучивши до роботи людей, у яких немає проблем із репутацією.

По-друге, зараз підготували кілька проєктів рішень щодо зміни порядку розгляду питань земельного блоку. Це технічні аспекти того, як обговорюються й ухвалюються рішення. Зокрема, є проєкт рішення Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерківця, а також проєкт рішення Миколи Конопелька. Обидва стосуються роботи земельної комісії й розгляду питань, пов’язаних із землею. Їх активно обговорюють.

Що можна зробити

Якщо у великої кількості людей є бажання використовувати землю як джерело корупції, то можна писати будь-які закони чи проєкти рішень, але вони залишаться лише інструментом, який завжди можна обійти, якщо буде така потреба. Проте, щоб реально унеможливити корупційні схеми, потрібно зробити кілька кроків.

По-перше, антикорупційні органи та правоохоронці мають працювати постійно, а не лише тоді, коли є політична доцільність.

По-друге, важливий громадський контроль. На жаль, громада часто самоусувається: вибори пройшли – і лише невелика активна частина суспільства цікавиться тим, що відбувається. Умовно кажучи, навіть щодо «туалетних схем» питання можна було б вирішити, якби громада була більш активною у взаємодії з депутатами та в публічному просторі.

По-третє, під час виборів люди мають бути більш відповідальними. Громадянське суспільство повинно активніше долучатися до процесу формування місцевої влади. До Київради й інших органів місцевого самоврядування має йти більше людей, для яких головна мета – не заробіток, а реальні зміни на краще.

   

Вікторія Пташник

депутатка Київради, фракція «Європейська Солідарність», співавторка проєкту рішення проти земельних схем

На мою думку, і КМДА як виконавчий орган Київради, і сама Київрада мають пройти певну процедуру самоочищення. Вони повинні змінити правила, за якими раніше розглядалися земельні питання, зокрема щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності Києва.

Те, що я побачила за півтора року своєї каденції в Київраді, переконує мене, що багато депутатів і чиновників КМДА, на жаль, не діяли в інтересах громади Києва, не переймалися наповненням міського бюджету й часто ігнорували земельне законодавство. Саме тому ми з Дмитром Білоцерківцем розробили порядок набуття та припинення прав на землю комунальної власності, який називаємо «Антикорупційним земельним порядком». Він містить чіткі правила, принципи й запобіжники, щоб земля використовувалася ефективно, а корупційні схеми, зокрема ті, які викрило НАБУ, більше не могли існувати.

Будівля Київради та КМДА у Києві. КМДА

Я переконана, що земельна комісія повинна почати свою роботу винятково за новими правилами, які закладені в цьому порядку. Наразі його направили на розгляд трьох комісій. Дві з них уже провели засідання, а земельна – досі не збирається. Тому ми з Дмитром змушені були скористатися процедурою мовчазної згоди, передбаченою регламентом Київради, і забрали порядок із земельної комісії. На наступному пленарному засіданні ми плануємо винести його як невідкладне питання. Ба більше, міський очільник Віталій Кличко підписав відповідний статус невідкладності, тож я впевнена, що цей порядок будуть розглядати.

Також ми отримали лист від НАБУ, яке повідомило, що готує свої пропозиції. По-перше, вони підтримують необхідність ухвалення нового порядку набуття прав на землю комунальної власності Києва. По-друге, вони працюють над конкретними пропозиціями для його вдосконалення. Ми абсолютно відкриті до співпраці й готові врахувати всі пропозиції, які допоможуть усунути корупційні ризики.

Щоб унеможливити корупційні схеми, зокрема ті, які оприлюднило НАБУ і про які йдеться в сюжеті Bihus.Info, у нашому порядку передбачені чіткі механізми. Наприклад, ми пропонуємо змінити принцип формування порядку денного для земельної комісії та сесії Київради. Питання мають розглядатися за черговістю відповідно до дати їхньої реєстрації. Це внеможливить ситуацію, коли хтось «домовляється» про просування певних рішень або, навпаки, блокує небажані питання.

Окрім цього, ми передбачили механізми боротьби з «туалетними схемами». Коли я ставила питання щодо деяких проєктів рішень, які суперечать земельному законодавству, голова земельної комісії Михайло Терентьєв «розводив руками» й відповідав, що перевірка таких питань «не в їхній компетенції». Тому в нашому проєкті рішення ми чітко передбачили необхідність проведення перевірки й фіксації її результатів у протоколах земельної комісії.

Щодо «туалетних схем» ми також встановили норму, що розмір земельної ділянки для обслуговування об'єкта нерухомості має відповідати будівельним нормам (ДБН). Це запобіжник, щоби, наприклад, під невеликий об’єкт у 70 м² не передавалася земля в оренду площею один гектар без земельних торгів. Основна проблема туалетних схем у тому, що заявники отримання прав на землю намагаються уникнути аукціону, щоб не створювати конкуренцію й не підвищувати вартість оренди. Вони просто посилаються на те, що «в мене там є якась будка» – і отримують землю без конкурсу. Це потрібно припинити, і наш порядок це передбачає.

Крім того, ми встановили чіткі механізми й зобов’язання щодо розірвання договорів оренди, за якими є прострочення сплати орендної плати. Я виявила випадки, коли суб’єкти господарювання роками не сплачують оренду, а замість цього платять земельний податок, який значно нижчий. Департамент земельних ресурсів закриває на це очі, бюджет Києва недоотримує кошти, а потім цей самий орендар спокійно подається на продовження договору. За законом, якщо орендар не виконує свої зобов’язання щодо орендної плати, він втрачає переважне право на продовження оренди. У такому випадку він має змагатися за новий договір і платити нову орендну ставку.

Наш «Антикорупційний земельний порядок» передбачає ще багато інших механізмів, які дозволять ефективніше використовувати землі комунальної власності Києва й унеможливить усі ті корупційні схеми, про які принаймні стало відомо за останні півтора року моєї депутатської каденції. Я дуже сподіваюся, що його ухвалять.

Розслідування НАБУ стало певним «вікном можливостей» для Київради. Нині багато депутатів стали антикорупціонерами, і я думаю, що настав час використати їхні голоси в позитивному напрямку й підтримати наш порядок.