За два роки повномасштабної війни росіяни пошкодили в Україні кожну сьому школу. Найбільше руйнувань – у Харкові та на Харківщині. Новий підхід до відбудови навчальних закладів пропонує Vilna School. Ми поговорили із засновницею й головною архітекторкою бюро IK-architects Катериною Яровою, яка ініціювала цей проєкт.

Ярова працює в архітектурному проєктуванні з 2012 року. Більшою мірою бюро займалося дизайном інтер’єрів комерційних приміщень у Києві та Харкові. Проєкт Vilna School почали у вересні 2022 року. Пілотний проєкт Vilna School розробили для харківської гімназії №47, що зазнала ракетного удару від російських військ 4 липня 2022 року.

 

Катерина Ярова

«Раніше для мене директорка школи була суворою, може, навіть черствою жіночкою, а тепер, коли я говорю з людьми, які віддали школі все життя, а тепер стоять на руїнах цього життя, я бачу, як багато вони втратили», – розповідає Ярова.

«Я, як і більшість нашої команди, з Харкова, і нас це дуже зачепило. На Харківщині постраждало понад 700 шкіл. У самому Харкові – 87, 11 з яких не підлягають відновленню. Якщо помножити кількість зруйнованих шкіл на середню кількість учнів – 300 людей, вийде, що понад 26 тисяч школярів не мають можливості повноцінно повернутися до навчання», – коментує архітекторка.

У Vilna School кажуть, що можливість навчатися для дітей є одним із ключових критеріїв повернення людей у міста. Тож, крім відбудови самого навчального закладу, команда вбачає перед собою більш глобальну місію – повернення містян.

 

 

Скільки часу треба на відбудову

Катерина Ярова розповідає, що зараз команда займається класифікацією шкіл за станом руйнувань. Кожен об’єкт фіксують як повністю або частково зруйнований, залежно від стану школи для неї розробляють проєкт: індивідуальний або типовий. Такий документ із класифікацією для Харкова вже готовий.

Почали у Vilna School з індивідуального проєкту для гімназії №47 у районі Харкова, який у команді називають «IT-кластером міста». «У цього мікрорайону великий потенціал розвитку, тому ми хотіли зробити тут оновлену школу», – кажуть у команді.

«Робити унікальні проєкти для кожної зруйнованої української школи – нереально», – ділиться архітекторка. Тож команда Vilna School узялася за розробку системного адаптивного проєкту сучасної школи, щоб ділитися ним із волонтерами, які відновлюватимуть школи в різних регіонах країни. «Потужностей усіх архітекторів не вистачить, щоби закрити запити всіх селищ, де могла бути одна школа, і та тепер зруйнована», – підсумовує Ярова.

У Vilna School планують використовувати prefab-технології [технологію будівництва, у якій використовують попередньо виготовлені в заводських умовах елементи споруди – ред.] і системні рішення для швидшої відбудови. Цей типовий або системний адаптивний проєкт розробляли в колаборації з канадською компанією, що готова надати свій патент на розробку залізобетонного модуля. «Але він не буде такий, як наші «панельки». Він має іншу структуру, що дає можливість архітекторам гратися з пластикою фасадів і мати більш унікальні проєктні рішення», – каже Ярова.

 

 

«У нас є менш уражені об'єкти, що мають незначні руйнування, але які, наприклад, не мають бомбосховища. І їх треба відновити», – розповідає архітекторка. Такі проєкти – наступний кейс Vilna School. Роботу почнуть зі школи для дітей із порушеннями зору. Цей навчальний заклад не зазнав прямого ураження, «приліт» був навпроти. Але пошкоджень зазнала конструктивна схема. Пошкоджений дах дає можливість зробити надбудову, також на території планують зробити бомбосховище. Архітекторка розповідає, що це порівняно невеликий об’єкт – 400 квадратних метрів, і каже, що на такий проєкт реалістично зібрати кошти.

Проєкт уже презентували меру Харкова Ігорю Терехову, записали про нього влог із колишнім головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським. Катерина Ярова регулярно відвідує міжнародні конференції. А в лютому 2024 року проєкт виграв грант від «Дія. Бізнес».

 

Візуалізації проєкту відбудови школи №47

 

Чому перший проєкт досі не реалізували

«Проєкт для гімназії №47 готовий доволі давно, але проблема з відбудовою в Харкові в тому, що місто досі регулярно обстрілюється. А це велике будівництво на вісім тисяч квадратних метрів. Орієнтовний бюджет будівництва такого проєкту – 12 мільйонів доларів», – ділиться архітекторка. У цій школі повністю відсутнє бомбосховище, тому все планування робиться «з нуля». 

Зараз – етап попереднього підписання тристороннього меморандуму між Vilna School як проєктувальниками, Харківською міською владою й організацією, яка буде залучати інвестиції з Європи.

Катерина Ярова каже, що починати будівництво можна вже, попри обстріли Харкова, оскільки це велика площа та тривалий процес. «За рік вісім тисяч квадратів не побудується, навіть якщо це торговельний центр.

Тому на етапі залізобетону ця історія точно може починати рухатися. І на це ми вже маємо повний дозвіл», – додає архітекторка.

Крім того, щоб спроєктувати та побудувати школу, проєкт має пройти експертизу. За словами Катерини Ярової, це дуже тривалий процес, тому адаптивні проєкти, які планують поширювати різним громадам, треба віддавати на експертизу вже зараз: «Щоб як тільки вони отримають «зелене світло», їх одразу можна було починати втілювати».

 

Візуалізації проєкту відбудови школи №47

 

Якими мають бути відбудовані школи

«Тепер це вже не опціонально, а обов'язково», – розповідає архітекторка про те, що, згідно із сучасними нормами, у кожній школі обов’язково мають бути ліфти та бомбосховища. Однак починати перебудову Ярова радить із загальної зміни свідомості та підходів до освітнього процесу. Проєктування має змінюватися в бік диджиталізації. Іншими мають бути бібліотеки, лабораторні кабінети, хоча архітекторка каже, що для всіх цих приміщень є номенклатура та ДБН.

«Але найголовніше, на чому ми зробили фокус як у типовому, так і в індивідуальному проєкті – це зона спілкування для дітей. Бо зі школи всі найбільше пам'ятають перерви, адже саме на перерві було все життя», – розповідає архітекторка. Команда Vilna School проаналізувала іноземний досвід і заклала в кожен проєкт атріумне приміщення або простір з амфітеатром, де можуть проводити лекції, виступи, презентації й інші заходи в школі.

 

Плани реконструкції школи №47

 

Ще одна ідея для майбутнього шкіл, запропонована командою Vilna School, суперечить звичним правилам використання школи, розповідають у команді. Адже зараз школи опалюють та охороняють 24/7, а використовують школу лише до 15:00–16:00. Тому в проєктах Vilna School закладають формат змішаного використання, коли у вечірній час у приміщенні школи можуть бути проведені івенти. Наприклад, викладачі музики могли б формувати у вечірній час гуртки для мешканців мікрорайону. У вихідні приміщення шкіл могли б слугувати місцем для проведення воркшопів і конференцій. Це може бути можливістю додаткового заробітку, хоча школи самі по собі не є прибутковими організаціями. «У повоєнний час ці приміщення, які виконуватимуть і роль клубу, і роль кінотеатру, будуть дуже корисним простором. І мають на меті підіймати загальний дух людей», – каже архітекторка.

«Окрім візуальних рішень, ми враховуємо комфортні та нормативні показники, наприклад, якість денного світла, що напряму впливає на комфорт у приміщенні», – додає Ярова.