На засіданні в четвер, 27 жовтня, Київрада мала розглянути кілька земельних питань в інтересах забудовників. Серед них – житловий комплекс на валах Київської фортеці, забудова лісу під Броварами, будівництво на місці печер 12 століття та знесення стадіону «Металіст» у Соломʼянському районі. Голосування за жодним із питань не відбулося, їх відклали. Поки що. Але депутатка місцевої ради Ксенія Семенова вірить, що це тимчасово. Розповідаємо, що саме збиралися ухвалювати й чому це взагалі було можливим у воєнний час.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Будівництво 25-поверхівки в межах Київської фортеці

ТОВ «Расмус», яке повʼязують із президентом «Київміськбуду» Ігорем Кушніром, хоче звести на вулиці Брановицького, 3 на Печерську житловий комплекс висотою понад 70 метрів (приблизно 25 поверхів). Водночас останній Генплан дає змогу будувати на цій ділянці будівлі до 27 метрів (девʼять поверхів). Крім того, частина ділянки перебуває в зоні охорони пам’ятки архітектури національного значення «Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці», тому будувати ЖК там заборонено, пишуть «Наші гроші».

Київська фортеця

Цю забудову проштовхують через Київраду депутати Сергій Кримчак («Єдність Олександр Омельченка») та Юрій Зубко («Батьківщина»). Але, як зазначає головна редакторка руху «Чесно» Ірина Федорів, це стало можливим завдяки тому, що, по-перше, Мінкульт досі не визначив межі та режими використання території та зон охорони пам’ятки. А, по-друге, КМДА, яка віддала містобудівні умови й обмеження на «реконструкцію» нежитлових приміщень під ЖК, і Київради, що дала цю ділянку під оренду.

Мапа Києва 1830 року

Будівництво ресторанно-готельного комплексу серед лісу

Депутат Київради від забороненої ОПЗЖ Михайло Царенко, якого повʼязують із Віктором Медведчуком і який відзначився тим, що хотів проштовхнути через міськраду російську вакцину «Супутник V», планує забудувати кілька гектарів лісу під Броварами. Майже 4 гектари землі ще за мерства Леоніда Черновецького передали в оренду ТОВ «Будівельні технології плюс», якою керує Вікторія Царенко, дружина депутата. У 2021 році Київрада продовжила право оренди ще на 10 років. Тепер на засідання Київради хотіли винести питання про поновлення оренди ще 2 гектарів на цій самій території. Як пише народний депутат Роман Грищук, на цій території Царенко самочинно збудував собі ресторан, вирубавши дерева. «Це рішення легалізує його самочинне будівництво та дає всім майбутнім баригам зелене світло на таку схему», – зазначив він.

Забудова на місці печер 12 століття на Вознесенському узвозі

На засідання Київради хотіли винести проєкт рішення про зміну цільового призначення ділянки на Вознесенському узвозі, 25. «Фірма незаконно оформила право власності на будинок, який тут демонтували ще в 1980 році. Проєктом рішення ділянка віддається цій фірмі під будівництво», – зазначив Грищук.

Фірма, про яку йдеться, – це ТОВ «Кепітал Ріел Істейт». Вона ж стояла, наприклад, за знищенням мозаїки на магазині «Океан» у Львові.

«Колись Вознесенський узвіз був мальовничою вуличкою зі старовинними будинками 19 століття. Однак під Олімпіаду 80-го всі старі будинки тут розпорядились знести. І ось під час знесення будинку №25 знайшли печери 12 століття. Тут почала працювати археологічна експедиція, а ділянку відвели під відновлення історичного середовища – під музей, коротше»,

– розповідає депутатка Київради Ксенія Семенова.

До речі, на сайті Київради зʼявилася петиція з вимогою врятувати печери часів Київської Русі.

Фото печер

Жилой комплекс Вознесенский Яр, Киев

Забудова стадіону «Металіст» в Соломʼянському районі

На місці стадіону «Металіст» на вулиці Академіка Каблукова, 26 планували звести житловий будинок. Київрада в четвер мала розглянути передачу ділянки під стадіоном в оренду ТОВ «КУА Мтір Ессет Менеджмент» (за даними видання «Київвлада», це компанія з орбіти Ігоря та Григорія Суркісів).

Ще у 2021 році КМДА повідомила, що стадіон збережуть і реконструюють. «Торік було створено робочу групу. Власник мав узгодити свій проєкт із Департаментом спорту. Але далі просто забив і домовився зібрати голоси й без того», – зазначає Семенова.

Будівництво в буферній зоні Софії Київської

Ще одне рішення, яке було в порядку денному, – це будівництво на Малопідвальній, у буферній зоні Софії Київської, яка визнана обʼєктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Якщо Київрада ухвалить це рішення без попереднього погодження з ЮНЕСКО, це буде порушенням міжнародних угод. Зважаючи, що це не перший такий випадок, ми ризикуємо втратити статус Софії»,

– попереджав Грищук.

Знищення Садиби Осипа Родіна

І – last but not least – депутатам пропонували віддати забудовнику ділянку на Гончара, 71, де стоїть будинок Осипа Родіна. Це кам’яна садиба, зведена в 1882 році за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва. Громадська організація «Мапа Реновації» вже не перший рік у судах бореться із забудовником ТОВ «Арікс», який намагається позбавити будівлю статусу памʼятки. Хоча останні рішення були на користь активістів, а не девелопера, памʼятка архітектури все ще під загрозою.

Територія садиби на мапі 1925 року
Ситуаційний план садиби 1881 року

Що тепер із цими проєктами рішень

Жодне із земельних питань Київрада на засіданні не розглядала. «Це не перемога. Бо зняли всі питання. У тому числі й цілком адекватні, які наповнюють бюджет міста. Втрачаємо гроші. Бо відклали – і будуть продовжуватися спроби домовитися. В ідеалі було би провалити всі резонансні незаконні питання. Але проміжний результат – ок», – зазначила Семенова.

Грищук теж підтверджує, що проєкти рішень пізніше намагатимуться протягнути на голосування:

«Питання не провалені, а просто підвисли. Будуть знову чекати свого часу та меншої уваги з боку громадськості»

Як таке можливо зараз

Під час повномасштабної війни свавілля забудовників у Києві не тільки не зупинилося – подекуди ситуація стала ще гіршою. Ініціатори створення памʼяткоохоронного хабу «Цегла» раніше розповідали The Village Україна, що захищати історичну архітектуру стало складніше. Перша причина – це заборона масових акцій під час воєнного стану. І друга причина – закритість реєстрів і даних.

Ще одна причина – багато активістів або пішли захищати Україну від окупантів, або стали волонтерити для фронту. Водночас лобісти забудовників у Київраді нікуди не поділися, вказує головна редакторка руху «Чесно» Ірина Федорів.

«Дерибанники та представники проросійських партій нікуди не ділися. Відповідно, у недоброчесних забудовників було і є своє лобі та свій інтерес. І вони розуміють, що активісти зараз зайняті, частина з них – на фронті, громадські організації теж переформатувалися та допомагають фронту й менше уваги приділяють роботі Київради. І в цей час, як щури, ці дерибанники просто «крисять» наші ресурси»,

– каже вона в коментарі The Village Україна.

Що з цим робити

Головний інструмент – це розголос, каже Федорів. Саме розголос і спрацював цього разу: депутати відклали розгляд проблемних питань. «Як ви помітили, скандал почався за день до засідання Київради. Активісти з фронту це помітили, ми це помітили, почали про це писати, долучати колег із засобів масової інформації. І це диво, що нам вдалося це питання збити, принаймні зараз, – каже експертка руху «Чесно».

Проблема в тому, що на час воєнного стану закрили не тільки реєстри, але й засідання місцевих рад. Дату та час засідання Київради та її комісій не анонсують. Про те, які рішення ухвалили депутати, можна дізнатися лише постфактум. Щоби вчасно зреагувати, треба вивчати порядок денний засідань, аналізувати проєкти рішень і публічно виступати, якщо в порядку денному зʼявляться такі питання, каже Федорів. Не зайвим буде звертатися із запитаннями до конкретних депутатів і – ще краще – голів фракцій у Київраді – їх можна просити озвучити позицію фракції щодо забудови.

Утім, у «Чесно» вірять, що діяльність влади, попри війну, усе ж має бути більш прозорою. У липні рух склав рейтинг регіонів за відкритістю для громадян. У ньому Київрада, до 24 лютого майже взірцева за цим показником, посіла лише шосте місце.

«Ми повідомили про це секретаря Київради [Володимира] Бондаренка. Він сказав, що вони будуть реагувати та покращувати [прозорість діяльності]. Наприкінці [2022] року ми проведемо ще один моніторинг, щоби зрозуміти, як Київрада й інші ради відреагували й чи покращили показники»,

– каже Федорів.

Якщо ж депутати Київради під час повномасштабної війни почнуть ухвалювати шкідливі для міста рішення, кияни вийдуть під стіни мерії, попри заборону на масові зібрання, вірить вона:

«Заборона на масові зібрання під час війни, щоб не було заворушень і проблем, – це зрозуміло. Але нехай депутати не думають, що в якийсь переломний момент ця заборона вплине на рішення людей вийти [на протест]. Якщо кияни побачать, що в такий час Київрада системно нехтує інтересами громадян, то люди вийдуть однозначно. Погодьтеся, що коли ми говоримо про Київські вали, то це питання не тільки Києва, а питання загальноукраїнського масштабу, бо це памʼятка національного значення. Це кричущі випадки. Війна, люди працюють на фронт, а тут собі в тилу «рєшателі» вирішили й далі дерибанити».