9 серпня у Європейському Союзі запрацював «план заощадження газу». Цей план передбачає, що всі країни ЄС добровільно скоротять споживання газу на 15% з початку серпня до березня наступного року, як порівняти із середнім споживанням за останні п'ять років у цей період. Мета – знизити ризики, які можуть виникнути внаслідок повного припинення постачання газу з Росії.

Редакція The Village Україна поговорила з провідним експертом з енергетики «Центру Разумкова» Максимом Білявським про те, як Росія тероризує Європу енергоресурсами, коли припиняться їхні поставки, як Європа буде економити і як це все вплине на ціни на енергоносії в Україні.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Максим Білявський

експерт з енергетики «Центру Разумкова»

– Для початку пропоную пояснити, як саме європейські країни залежать від російських енергоресурсів?

– Насправді кожна країна ЄС залежить від російського газу по-своєму. Найбільший рівень залежності в Німеччини, Італії, Австрії й Словаччини. Тобто фактично в Центральній і Східній Європі. Водночас Франція чи Велика Британія практично незалежні від російського газу й вугілля. Вони споживають зріджений природній газ, який іде зі США.

Зараз, незважаючи на інформаційний шум, який передусім поширює російська пропаганда, насправді газовий ринок ЄС збалансований. Є ціновий фактор, але він характерний лише для так званої австро-німецької торгової зони. Бо саме в цій зоні третина поставок газу з Росії. А у франко-британській зоні ціна газу висока, але вона приблизно на 600 доларів менша за котирування, які дійсні для австро-німецької торгової зони.

– Чому газ у Франції дешевше?

– Бо там немає російського. Вони не очікують газових трейдерів від дій «Газпрому», тому газ там вартує 1600 доларів за куб, і це на 600 доларів дешевше, ніж в Австрії й Німеччині. Тому ті цінові рекорди – це наслідок інформаційно-психологічного впливу, який створений штучно й спеціально. І все для послаблення країн-партнерів України.

У Франції й Великій Британії тисяча кубометрів газу не перевищує 1600 доларів. Тимчасом як в умовній австро-німецькій торговій зоні котирування становлять понад 2200 доларів за ту саму тисячу кубометрів блакитного палива.

– А як щодо російської нафти?

– Нещодавно ми з вами стали свідками, коли Росія створила всі умови, щоб зупинити транспортування нафти через Україну. Наша держава не могла виконати ті умови, які створила Росія. А в інформаційному просторі це все виставили, як нібито Україна зупинила транзит. Росія розіслала клієнтам у Європі листа про форс-мажор щодо роботи «Північного потоку-1».

Україна не користується російським газом і нафтою, але є транзитером у країни ЄС. Вона має зобов’язання перед ними й хоче показати, що є надійним партнером. Тому російські енергоносії йтимуть через українські ГТС, поки країни ЄС повністю від них не відмовляться. І, щоправда, Україна має з цього свою вигоду. ЄС платить за транзит в іноземній валюті, а робота біля ГТС забезпечує працевлаштування тисячам українців.

– Чи буде дефіцит нафти на європейському ринку через ембарго на російську?

– Ні, не буде. А якщо й виникне дефіцит, то він буде покриватися завдяки збільшенню видобутку. До речі, нещодавно американська нафта прибула в німецький порт. Тому я думаю, що США, як один з основних гравців на нафтовому ринку, збільшуватиме свою частку на європейському ринку нафти й покриватиме ту нестабільність постачань, яка може виникнути через недобросовісність країни-агресора.

– Добре, повернімося до газу. На початку нашої розмови ви казали, що рівень споживання природного газу в Європі впав на 22% і як такого дефіциту немає. Але Європейська комісія запускає план економії. Навіщо тоді Європі економити?

– Так, на початку нашої розмови я сказав, що Європейський Союз може обійтися без російського газу в цей опалювальний сезон. Якраз він може це зробити за допомогою другого етапу, де будуть комплексні заходи, спрямовані на економію ще 15%. Тобто, якщо ЄС зекономить ще 15% природного газу, то може відмовитися від поставок російського газу в базовому вигляді. Європейська комісія розглядає сценарій, коли Росія на початку опалювального сезону піде на безпрецедентний крок і припинить постачати газ усіма маршрутами на європейський ринок. На випередження цієї ситуації й ухвалили цей документ, який полягає в економії.

– Заходи економії почали впроваджувати в Австрії, Німеччині, Іспанії й інших країнах ЄС. До прикладу, в Іспанії пропонують знизити середньодобову температуру в приватних будинках і точно знизять в муніципальних будівлях. У Німеччині відключатимуть фонтани. В Австрії виключатимуть підсвітку музеїв і пам’ятних споруд. Це частина плану економії чи, як ви говорили, «навіювання паніки Росією» через інформаційний простір?

– Знаєте, тут і те, й інше. Тобто поява такої інформації саме в публічному просторі має на меті саме сформувати думку в суспільства, зокрема в Німеччині, що попереду чекають дуже складні часи.

– Для чого це треба?

– Щоб тиснути на Федеральний уряд Німеччини й отримувати певні інерції в частині поставок зброї Україні, гуманітарної допомоги. Наскільки я розумію, уряд уже зрозумів стратегію Росії. І вони не збираються запускати Північний потік-2, бо вважають, що цей опалювальний сезон пройдуть без нього.

– Водночас усі ці заходи щодо економії вуличного світла, з економії електроенергії на суспільно загальні потреби носять таки корисний технічний характер.

– Який саме корисний?

– Передусім це збалансовує систему. Найбільший пік використання електроенергії припадає на перехід із денної частини доби в ніч. Зрозуміло, умикається освітлення тих пам’ятників й об’єктів інфраструктури, від яких можна відмовитися. Тут не питання в обсягах споживання електроенергії в цей період, тут важливо, що освітлення вимикається синхронно зі збільшенням попиту на електроенергію по всій системі. Є таке поняття, як «електрорушійна сила». Тут важливо, щоб показник був у межах доступного в певну секунду часу. Цього й досягає вимкнення електроенергії на вулицях.

– Які ще будуть заходи, крім вимкнення світла на вулицях?

– У німецьких виданнях також обговорювали спорудження й облаштування публічних місць для обігріву. В одному з міст Німеччини уявіть собі такий гігантський термос, у якому зберігатиметься теплоносій. Не важливо, який це буде носій. Його основна функція зберігати тепло в замкнутому приміщенні для обігріву тих чи тих об’єктів соціального значення. У Німеччині й справді йдуть безпрецендентні способи підготовки до зими. Але з огляду на непередбачувані й терористичні дії Росії такий характер виправданий.

– А як щодо економії в приватних домівках? Згідно з «планом економії», людям рекомендували зменшити середньодобову температуру в будинках. А якщо вони не будуть цього робити, що тоді?

– Тоді в приватних будинках будуть збільшувати частку твердих енергоресурсів. Саме в системі опалення приватних домівок, які можуть використовувати вугілля, дрова, торф. У Польщі, наприклад, багато приватних домівок готові й можуть споживати тверді види палива. Подібна ситуація й в інших країнах: Нідерланди, Франція. Усе, що стосується опалення в невеличких місцях, можуть дозволити собі заміщувати на тверді. Наприклад, у північних країнах ЄС активно встановлюють теплові насоси. Вони дозволяють використовувати надра землі для опалення взимку й кондиціонування влітку.

– А звідки у звичайних людей гроші, щоб усе замінити на, припустимо, ті ж теплові насоси?

– Насправді в ЄС є такий термін, як «енергетична бідність». На законодавчому рівні він закріплений. До цього терміну прив’язані всі види фінансової допомоги від банків. «Енергетично бідні» громадяни – це ті люди, які не мають фінансової змоги за рівнем тарифу в країні оплачувати комуналку, що призводить до зменшення середньодобової температури в їхніх будинках нижче за 21 градус.

– Якщо, наприклад, хтось з наших знайомих у Німеччині, на півночі, не може платити за газ чи світло, які використовує для підтримки температури у 21 градус, відповідні служби складають документ – акт обстеження. І банківські установи видають безвідсоткові кредити громадянам або ж купують обладнання, передають сервісним установам, і ті встановлюють у приватних будинках ті ж самі теплові насоси. Люди, зі свого боку, виплачують за обладнання банку. Вони можуть платити протягом 5–10–15 років залежно від вартості обладнання і їхньої фінансової спроможності.

– А як щодо інших країн, Франції наприклад? Вона не так сильно залежить від Росії в плані енергоносіїв, як Німеччина?

– Так, у Франції є більший контроль над проблемою. Бо в структурі енергетичного балансу Франції переважна частка видів первинних джерел енергії – це безпосередньо ядерна генерація. Там є атомні електростанції, які використовують ядерне паливо. Тут, звісно, ситуація така, що ядерне паливо в нас виробляє й РФ, і США. І в країни є певна залежність від постачальників палива. Але ось з ситуацією у Франції, наскільки я знаю, частка російського ядерного палива зменшується, збільшується частка американського.

– Тобто, якщо зекономити 15%, то дефіцит блакитного палива Європа може закрити без Росії?

– За моїми розрахунками, ЄС у цьому опалювальному сезоні обійдеться без російського газу. Жодної проблеми в цьому не буде. Передусім заміщення російського газу відбудеться завдяки відвантаженню блакитного палива, яке йде через LNG-термінали, і також завдяки збільшенню поставок зі США. Також повинні бути стабільні трубопостачання з країн Північної Африки. Ну і власне, завдяки зменшенню обсягів споживання.

– Як це вплине на Україну? Чи піднімуться в Україні ціни на комунальні послуги?

– Опалювальний сезон пройде добре, якщо буде достатньо ресурсів, інфраструктурна стабільність і фінансова ліквідність. Якщо ми приберемо фактор війни, то наші компанії більш ніж достойно підготувалися до наступного опалювального сезону. Я вважаю, що зроблено більше, ніж ми могли зробити. Так, є недопрацювання, але їх вирішують.

Можливо, треба буде зменшити температуру в будівлях. Але це нормально, якщо врахувати, що йде війна. Ми сподіваємося, що в поточний опалювальний сезон і шість місяців після нього українці не відчують змін у платіжках. Газ буде залишатися по 7,96 за куб.