СитуаціяЩо відбувається з поліклінікою на Рейтарській: хто і навіщо (не) реконструює модерністську будівлю

Модерністська будівля колишньої поліклініки спілки письменників на вулиці Рейтарській вже протягом кількох років має нового власника, але продовжує стояти законсервованою. За планом, у шестиповерховій споруді хочуть відкрити комплекс сфери гостинності, керування яким доручили ресторанній компанії First Line Group («Любимый дядя», «Жизнь замечательных людей», Eastman). Водночас співавтор проєкту Володимир Шевченко каже, що його авторські права на будівлю обмежують. Редакція The Village Україна розпитала нове операційне керівництво будівлі та архітектора – як може змінитися зразок модернізму і чому це спричинило конфлікт.

Поліклініка з каскадом зелених терас та солярієм на даху

Будівлю на вулиці Рейтарській, 15 відкрили в 1986 році як поліклініку Літфонду Національної спілки письменників України. Її побудували на місці колишнього готелю «Рим», який працював із початку XX століття, а ще до того на ділянці був поміщицький будинок.

Шестиповерхову модерністську споруду з каскадом терас у торцевій частині, який називають «Сходами до неба», звели за проєктом архітекторів Володимира Шевченка й Авраама Мілецького. Мілецький до смерті у 2004 році став автором будівель готелів «Салют» та «Україна», а також Центрального автовокзалу, Палацу дітей і юнацтва та Парку пам’яті, а Шевченко, окрім поліклініки, проєктував «Салют», Національний художній музей України, реконструкцію історичних кварталів на Хрещатику, а також житлові будинки на бульварі Лесі Українки та Подолі і житловий комплекс «Сонячна брама».

Володимир Шевченко

співавтор проєкту будівлі

---

 Під час проєктування ми розуміли, що це складна ділянка, оточена цінною історичною забудовою. Також там дуже складна геологія, що вимагала неординарних рішень. Загалом стояло завдання зробити сучасну невелику поліклініку для письменників і водночас вписати її в історичний контекст центру міста.

Наприклад, сусідній будинок – Рейтарська, 17 – є дуже цікавою історичною будівлею, тому треба було витримати загальну структуру історичних фасадів кварталу, щоб нова споруда не стала чужорідною. У замовника був невеликий кошторис та обмежена палітра матеріалів і технологій, доступних на той час. Тому, думаю, ми зробили максимум із того, що можна було зробити тоді в Україні. Те, що будівля простояла 35 років і не втратила привабливості – це вже не погано.

Шевченко визначальнами рисами будівлі називає каскад на торцевій частині та застосування лицевої цегляної кладки з включенням штукатурних деталей. «Тераси, що зменшують об’єм кожного наступного поверху, виникли у відповідь на потребу в інсоляції приміщень сусіднього житлового будинку, де зараз працює кафе Zigzag. Ми перетворили їх на зони відпочинку для відвідувачів, які чекають на прийом у лікарів. Цей каскад мав бути озеленений: спочатку персонал дбав про рослини, але в 1990-ті роки їм стало не до того. На покрівлі також зробили майданчик для занять лікувальною фізкультурою та солярій, що допомагав відновленню у відвідувачів вітаміну D природним шляхом», – розповідає The Village Україна архітектор Володимир Шевченко.

Пригадує, що для облицювання фасаду використовували звичайну цеглу Корчуватського заводу, яку перебирали на будмайданчику, а пластику планів, включно з еркером над головним входом, складали зі стандартних будівельних конструкцій. «Тільки в окремих місцях застосовували монолітний бетон, – доповнює Шевченко. – Якби за спиною замовника не ходив тінню куратор Спілки письменників з Центрального комітету компартії, будівельники залюбки покинули би цей майданчик».

Поліклініку називають «яскравим зразком модернізму», але як відносно нова будівля вона поки не має охоронного статусу пам’ятки архітектури. «Я знаю, що на поліклініку приїздять дивитися іноземці, її додають у фотопроєкти та книжки про радянський модернізм. Думаю, будівля добре ввійшла в контекст історичної забудови – і за пропорціями, і за ритмікою вікон, і за текстурою цегляної кладки. Вдалося створити будівлю, яка сприймається органічно і для свого часу, і для цієї історичної забудови», – підсумовує Шевченко.

Кому належить поліклініка зараз

Приватизували шестиповерхову будівлю колишньої поліклініки у 2007 році. Протягом певного часу в споруді планували відкрити приватну клініку, у 2015 році скандальний Окружний апеляційний суд міста Києва повертав її у власність Спілки письменників, але після того спілка будівлю більше не використовувала. Упродовж останніх 15 років будівлю не застосовували за призначенням, в оренду іноді здавали окремі приміщення. Протягом минулих кількох років будівля почала руйнуватися через відсутність догляду за нею та старіння гідроізоляції терас, розповідає Володимир Шевченко.

Нових власників будівля знайшла у 2018 році, коли її придбала ТОВ «Бракераж». Це компанія, афілійована з українським бізнесменом Сеяром Куршутовим. Після придбання будівлі на Рейтарській з’явилася інформація про те, що нові власники планують відкрити в будівлі готель із рестораном, а за операційне керівництво комплексу відповідатиме ресторанна компанія First Line Group, яка розвиває заклади «Жизнь замечательных людей», «Любимый дядя», «Італійська редакція» й Eastman у Києві, а також «Італійська редакція», «Наша дача» та «Gorcafe 1654» в Харкові. Підтвердила The Village Україна інформацію про співпрацю маркетинг-директорка First Line Group Катерина Балицька.

Тоді ж з’являлася інформація про можливу участь у проєкті архітектурного бюро Олега Дроздова Drozdov & Partners (Театр на Подолі), проте нині команда не бере участі в проєкті. «Ми коротко брали участь на початковому етапі розробки, але наш концепт не пішов у реалізацію. Тому ми більше не причетні до цього проєкту», – відповіли в бюро на запит The Village Україна. У 2020 році в мережі з’явилися візуалізації проєкту оновлення будівлі від архітектурного бюро «Арс-Лонга» (серед проєктів – ЖК Campus, мережа магазинів АТБ). На момент публікації в «Арс-Лонга» не відповіли на запит The Village Україна щодо роботи над проєктом. 

Окрім того, на подвір’ї за поліклінікою в 1986 році звели окрему споруду округлої форми з діаметром 16 метрів, яка слугувала для медичних оглядів пацієнтів. У 2008 році ротонду відділили від майнового комплексу та продали приватному власнику. Нові власники облаштували в ньому спа-салон під назвою «Сабіна», а фасад декорували під «середньовічний замок». Улітку 2021 року в ротонді відкрили фудхол «Рейтарська Circle» Марк Вілкінс, Ігор Фарберов, Євген Лавренюк, Саша Чернявський та Антон Рубан.

«Власники вдають, що законодавства й автора проєкту немає» – архітектор Володимир Шевченко

Архітектор і співавтор проєкту будівлі поліклініки Володимир Шевченко переконує: за останні кілька років об’єкт опинився «під загрозою втрати самобутності» та продовжує руйнуватися за нових власників. У серпні 2020 року Шевченко звернув увагу громадськості на те, що в будівлі обвалилися огорожі верхніх терас. У вересні того ж року співавтор проєкту опублікував пропозицію оновлення будівлі від власників та архітектурного бюро «Арс-Лонга», заявивши, що вона «загрожує якості модерністської будівлі та її автентичному вигляду».

«Це виходить за межі капітального ремонту. Маючи великий досвід проєктування та будівництва, можу стверджувати, що над цією залою з’явиться технічний поверх для систем вентиляції та кондиціювання фудкорту з великою кухнею, номерів готелю та конференц-зали», – писав Шевченко в колонці для видання «Хмарочос» два роки тому. «У будівлі немає серйозних пошкоджень чи тріщин, але там зовсім знищена гідроізоляція покрівлі, а цегла під час розморожування може розколюватися та випадати, що становить ризик для мешканців вулиці», – коментує зараз The Village Україна архітектор.

Шевченко каже, що передусім його цікавить доля будівлі, а не винагорода за роботу: «Свого часу я пропонував власникам безплатну консультацію чи допомогу, щоб зберегти будівлю. На жаль, жодної реакції не було». Уточнюємо, чи хотів би він брати участь у можливому оновленні будівлі: «Так, хотів, – відповідає Шевченко. – До того ж є стаття закону про архітектурну діяльність, де написано, що автор будівлі має переважне право на подальшу роботу під час реконструкції. Закон не лише захищає права автора проєкту, а й зменшує ризики для власників: адже автор як носій знань про споруду може допомогти швидко та ефективно її відремонтувати, зробити її безпечною. Якщо починають якісь роботи без автора, можуть статися неприємні речі».

Шевченко доповнює, що як співавтор проєкту протягом двох років намагається встановити контакт із новими власниками, але поки йому це не вдалося: «Я жодного разу не спілкувався ані з власниками, ані з [операційним керівництвом]. Вони чомусь уникають мене вже два роки, хоча я, як і вони, об’єктивно зацікавлений в успіху реконструкції цієї будівлі. Були люди, які називалися юристами, це була одна зустріч та кілька телефонних дзвінків. Усі мої пропозиції працювати разом залишаються без відповіді». Додає: «Я не знаю, який вигляд врешті матиме будівля, тому в мене зараз є два шляхи: або далі шукати контакти з власниками, або – якщо почнуться роботи з фасадами, які змінять сприйняття будівлі, – доведеться звертатися до юристів».

Уточнюємо, які «червоні лінії» в цьому питанні встановлює для себе співавтор проєкту. «Насправді я вже бачу перетин «червоних ліній», тому що власники вдають, що національного законодавства й автора проєкту немає, – відповідає Шевченко. – Але буде погано, якщо вони змінять фасад, облицювання фасаду (наприклад зроблять зовнішне утеплення і пофарбують його чи вивісять під вікнами системи кондиціонування), не кажучи вже про надбудову. [...] Якщо будівлю знищать чи зроблять невпізнаваною, це буде велика втрата і для мене, і для людей, які зі мною працювали над цим проєктом, буде знищена пам’ять про них».

У січні 2021 року заступник директора Департаменту містобудування й архітектури КМДА Юрій Тацій заявив, що будівлю можуть додати в Перелік об'єктів культурної спадщини разом із садибою Фалера та маєтком Бернера. Утім, згодом Тацій затвердив містобудівні умови й обмеження для проєктування реконструкції будівлі в межах наявних зовнішніх стін. «Це дивна історія, коли Тацій пише, що будівлю хочуть віднести до нововиявлених пам’яток, а за кілька місяців він же підписує МУО, де нічого не вказано про можливе додавання до переліку. Це зовсім розв’язує руки новим власникам: можна збільшити поверховість, забудувавши всі тераси», – коментує співавтор проєкту Шевченко.

Що кажуть First Line Group

Компанія First Line Group, що залучена в проєкт власниками як операційний партнер, із такою оцінкою Володимира Шевченка категорично не згодна. «Ми вже протягом тривалого часу працюємо над цим [проєктом] і, як ніхто інший, зацікавлені в його якнайшвидшій реалізації та збереженні архітектурної цінності цієї будівлі. [...] Ми вже досить давно розпочали роботи, які можливі за поточних обставин та наразі наявних дозвільних документів: замінили дах будівлі, провели внутрішні укріплювальні роботи», – коментує The Village Україна маркетинг-директорка First Line Group Катерина Балицька.

«Ми хочемо створити проєкт, який стане своєрідним «прожектором» України у світ, збільшуючи її значущість для світової громадськості та іноземних туристів. Перебуваючи в одному з історичних та водночас сучасних районів столиці, гості Києва зможуть одночасно ознайомитись з модерністською архітектурою Авраама Мілецького, а також сучасними талановитими представниками архітектурної та культурної ланки України», – доповнює Балицька. До роботи над проєктом залучили шість команд українських архітекторів, які операційне керівництво називає «одними з найкращих сучасних архітекторів України»: Славу Балбека (Balbek Bureau), Сергія Махна (Makhno Studio), Юрія Ринтовта (Ryntovt Design), Володимира Непийводу (YOD Design) та Дениса Беленка (Belenko).

Інше бачення ситуації в First Line Group і щодо взаємодії із Володимиром Шевченком: «Із самого початку роботи над проєктом була проведена зустріч із Володимиром Шевченком, йому була запропонована співпраця в проєкті. Ми розуміємо та поважаємо його внесок в створення цієї будівлі, попри відсутність жодних юридично підтверджених авторських прав. Однак майже одразу після зустрічі пан Володимир розпочав активну кампанію з дезінформації. Ми були дуже здивовані такою деструктивною та відверто ворожою його поведінкою. Але наші двері завжди відчинені до співпраці».

«Усі звинувачення в деструктивній і ворожій поведінці викликають в мене подив, – реагує Володимир Шевченко. – Та мета компанії створити «прожектор» України мені зрозуміла і викликає бажання допомогти власникам, про що я кілька разів писав для «Хмарочоса» та SaveKyivModernism, де оприлюднені мої листи до мера Києва та пропозиції». Утім, архітектор каже, що пропозицій брати участь в проєкті від власників не отримував, а з посередниками комунікації не вийшло: «Ніхто з власників будівлі чи представників операційної компанії зі мною не зустрічався і жодних перемовин не вів. Людина, яка називала себе юристом, але нічим не підтверджувала свої повноваження, нічого не пропонувала – вона вислухала мої пропозиції зі спільної роботи з власниками і зникла на півроку, а потім і остаточно. Вона нічого не вирішувала, і я не певен, що вона доносила до власників мої пропозиції». Додає, що має підтвердження щодо авторського права на будівлю: «Моє авторство зафіксовано в документах «Київпроєкту», може бути підтверджено десятком людей і ніколи не ставилось під сумнів».

За словами представників First Line Group, для подальших робіт, що пов’язані з реалізацією проєкту та роботами зі збереження фасаду будівлі, потрібні дозвільні документи, які компанія наразі оформлює. На уточнення, про які саме документи йдеться, у компанії відповіли: «Це цілий пакет дозвільних документів від різних інстанцій, [тому це займає] досить довгий час». Отримання цих документів, кажуть у FLG, уже на фінальній стадії та заплановано на 2022 рік.

На запитання The Village Україна, з ким First Line Group співпрацює як із власником будівлі, ресторанна компанія вказала, що працює із компанією «Бракераж». За даними з відкритих реєстрів, засновницею ТОВ «Бракераж» є громадянка Білорусі Катерина Любчик, яка, згідно її публічної сторінки в Facebook, є дружиною бізнесмена Сеяра Куршутова. [Любчик видалили як засновницю ТОВ «Бракераж» у квітні 2021-го, а 1 лютого 2022-го директоркою товариства стала Галина Мерецька, яка має досвід керівництва закладами у сфері гостинності.] У ресторанному бізнесі Любчик запустила проєкт Kritikos, який відкрили на Печерську у 2019 році спільно з однойменною грецькою мережею ресторанів.

За відкритими реєстрами, Куршутов розвиває бізнес у сфері гостинності. Серед публічних проєктів бізнесмена – Харківська школа архітектури, у якій він є співзасновником. У квітні 2021 року РНБО додала Куршутова в санкційний список через підозру в контрабанді. Санкції, зокрема, передбачають блокування активів і припинення торговельних операцій, ввели їх терміном на три роки. Куршутов назвав це рішення «зведенням особистих рахунків» від голови Офісу президента Андрія Єрмака, а сам список – корупційною схемою СБУ.