СитуаціяЩо відбувається з Будинком кіно?

Чутки про можливе закриття Будинку кіно обговорюють у соцмережах, після нещодавнього закриття кінотеатрів «Київ», «Україна» та «Кінопанорама» будь-яка подібна інформація викликає занепокоєння.

Редакція The Village Україна поспілкувалася з керівництвом Будинку кіно та представниками кінофестивалю «Молодість» і розповідає, що відбувається з будівлею Спілки кінематографістів України.

Що таке Будинок кіно

Київський Будинок кіно розташований на вулиці Саксаганського, неподалік від перетину з Еспланадною. Чотириповерхову будівлю у стилі радянського футуризму відкрили у 1974 році, її звів колишній головний архітектор Київміськбуду Федір Боровик, який також відповідав за місто Славутич. Будинок кіно об’єднує велику «Червону» кінозалу на 670 місць, дві зали на 170 і 50 місць, а також конференц-залу, бібліотеку та ресторан «Вавілон».

«Це велична споруда зі скла й бетону в Києві вулицею Саксаганського, 6. У ній органічно поєдналися легкість і стриманість сучасної форми фасаду із затишком і певною традиційністю інтер’єру», – описують її на сайті Національної спілки кінематографістів України, що є власником будівлі. Спілку заснували в 1958 році, зараз вона об’єднує близько 1500 представників української кіноіндустрії, очолює організацію кінорежисер Олесь Янчук («Голод-33», «Залізна сотня», «Таємний щоденник Симона Петлюри»).

Чому про Будинок кіно хвилюються

Нова хвиля занепокоєння ситуації з Будинком кіно почалася після публікації Дмитра Загребельного у Facebook. «Схоже, доля київського Будинку кіно також почала рухатися в бік кінотеатрів «Київ», «Україна», «Дружба» й «Орбіта». [...] Персонал масово звільняють, оренди закривають, за нові ж виставляють цінники сучасних дорогих центрів, щоби ніхто не прийшов. Схоже, будівлю готують до банкрутства та «передачі на модернізацію». Чим це закінчується в Києві – уже відомо з абсолютною впевненістю», – написав Загребельний 17 квітня.

У НСКУ цю інформацію заперечують, називаючи її «панічними чутками без жодних доказів». Спростовує її й голова Національної спілки кінематографістів України Олесь Янчук: у коментарі The Village Україна він розповідає, що рішення про продаж Будинку кіно може ухвалити виключно спілка, і такого наміру вона не має. «Будинок кіно не перебуває в комунальній власності, він не належить державі чи київській владі. Це наш будинок – спілки кінематографістів. І ми не збираємося його нікому продавати чи віддавати», – каже керівник НСКУ.

За інформацією The Village Україна, у понеділок, 19 квітня, у Будинок кіно завітала група людей, яка представляла інтереси потенційного інвестора центру. Приміщення БК оглядали буцімто під виглядом технічних працівників, які перевіряли стан комунікацій у будівлі. Запитуємо в Олеся Янчука, чи відповідає дійсності ця інформація. «Я не був на місці в понеділок. А якщо навіть приходили, то що в цьому поганого? Приходили, дивилися – ну то й що? Усі можуть прийти та подивитися», – відповідає керівник НСКУ. Уточнюємо, на яких умовах може відбуватися подібне залучення партнерів. «Залучення партнерів може відбуватися тільки якщо це вигідно спілці кінематографістів, з обов’язковим погодженням із Правлінням НСКУ», – каже голова спілки.

Як приклад голова спілки наводить Київський планетарій, розташований неподалік, поблизу НСК «Олімпійський»: «Раніше там був лише планетарій. А тепер бачу, що на першому поверсі працює три ресторани. Та й квитки у планетарій недешеві». Уточнюємо, чи можливе втілення подібної моделі з орендою частини приміщень стороннім партнерам у Будинку кіно. «Головне – аби Будинок кіно був рентабельним. Це можливо у двох випадках: або за підтримки держави, або за підтримки партнерів, які приноситимуть нам прибуток». Додає: «Якщо в нас не буде прибутку, то що в нас тоді буде? Тільки видатки й борги. Якщо будуть борги, то це шлях до банкрутства. Зараз у Будинку кіно не працює навіть ресторан «Вавілон», який перебуває в оренді». До того ж, за словами голови НСКУ, орендар ресторану має борги перед БК.

«Головне – аби Будинок кіно був рентабельним. Це можливо у двох випадках: або за підтримки держави, або за підтримки партнерів, які приноситимуть нам прибуток»

«Будинок кіно має суто символічну підтримку держави – 300 000 гривень на рік, які можна використати на проведення творчих заходів. Але тільки на податки на нерухомість і землю щомісяця ми сплачуємо 96 000 гривень. Тому, за статутом, ми можемо надавати послуги орендного характеру, інколи зали передаємо театральним чи концертним агенціям. За отримані кошти сплачуємо і податки, і комунальні платежі, і зарплати працівникам», – додає Олесь Янчук. Основним джерелом надходжень Будинку кіно є проведення заходів та оренда приміщень, пояснює голова спілки кінематографістів. Наприклад, серед орендарів приміщення офісу кінофестивалю «Молодість».

Запитуємо в НСКУ, чи коректна інформація про суттєве підвищення орендних ставок, завдяки яким буцімто намагаються закрити будівлю для потенційних орендарів. «Це все брехня, – відповідає керівник спілки. – Ми живемо у країні з ринковою економікою. Тому наші ціни є ринковими. Якщо люди користуються нашими послугами, значить, ці ціни їх влаштовують».

Голова НСКУ визнає, що частина працівників центру дійсно пішла у відпустку власним коштом, оскільки наразі Будинок кіно не працює через карантин: «Якби не карантин, то не було б нічого з того, що зараз відбувається в Будинку кіно. Так, будівля зараз зачинена – але вона зачинена, як і всі кінотеатри, театри та кіноконцертні зали Києва: відповідно до режиму карантину».

Які плани НСКУ на будівлю

У коментарі виданню Vesti.ua членкиня НСКУ Людмила Горделадзе заявила, що «правильніше було би продати Будинок кіно», а вартість будівлі оцінила у 8 мільйонів доларів. Запитуємо в Олеся Янчука, чи вважає він правильною оцінку колишньої директорки кінотеатру «Жовтень» і відповідальної за оновлення кінотеатру «Зоряний». «Ця пропозиція здається мені дуже дивною, – відповідає голова спілки. – Наступного разу, коли побачу пані Горделадзе, запитаю в неї, чому вона назвала таку цифру та чи є вона професійним ріелтором. Чому не 8,5 мільйонів? Це було би більш кінематографічно. Я, наприклад, не знаю, скільки коштує Будинок кіно, тому що я не оцінник. Але думаю, що він коштує набагато дорожче. Якщо приватні будинки в Конча-Заспі коштують кілька мільйонів доларів, то чому чотириповерхова будівля із трьома кінозалами в центрі Києва має коштувати 8 мільйонів?»

Керівник НСКУ розповідає, що планує створити на базі Будинку кіно «всеукраїнський кінопрем’єрний, кінофестивальний центр»: «Зазвичай прем’єри фільмів відбуваються в мультиплексах, але там нам дають максимум 3–3,5 години. Якщо ж прем’єра буде в Будинку кіно, ми зможемо використовувати залу значно довше, також можна буде проводити прес-конференції й обговорення». Утім, каже, що ускладнює процес втілення планів пандемія та карантин. Наразі НСКУ шукає потенційних партнерів для втілення проєкту, відповідні пропозиції направили до КМДА та Міністерства культури та інформаційної політики. Орієнтовний кошторис на оновлення центру оцінюють у близько 7 мільйонів гривень.

Уточнюємо, чи були в Будинку кіно пропозиції щодо можливого партнерства, за якого приватний інвестор провів би ремонт чи модернізацію будівлі, а натомість отримав право користування частиною приміщень. «Поки таких пропозицій не було. Якби вони й були, це питання вирішує Правління НСКУ», – каже голова спілки. Утім, доповнює, що будівля потребує ремонту, зокрема фасаду, вбиралень і внутрішніх приміщень. 

Що з кінофестивалем «Молодість»

Нині в Будинку кіно проводять кінопокази, концерти та вечори стендапу, також простір використовували для інших заходів на зразок конференцій і ярмарків. Чи не найбільш відомий центр завдяки проведенню прем'єр українських фільмів і кінофестивалів Docudays, «КРОК» та «Молодість», співініціатором якого у 1970 році була Національна спілка кінематографістів. Після тривалої перерви найстарший кінофестиваль України повернувся в Будинок кіно у 2020 році: майданчик став однією з локацій 49-го фестивалю «Молодість».

«Наша команда прийшла в кінофестиваль, який треба відроджувати й відновлювати. І ми зайшли в Будинок кіно, який також треба відроджувати й відновлювати. Виходить, що це подвійний виклик, – розповідав у коментарі The Village Україна колишній генеральний продюсер кінофестивалю «Молодість» Дмитро Онисович. – Але є мета підняти імідж Будинку кіно завдяки іміджу «Молодості». Це класна вінтажна локація, яка ідеально підходить для вінтажних кінопоказів. Зрештою, у місті не вистачає майданчиків для показу немейнстрімного кіно, а це дуже зручна локація прямо в центрі Києва».

«На жаль, цьогоріч «Молодість» не буде проходити в Будинку кіно»

Для проведення «Молодість-49» команда фестивалю встановила нову аудіосистему: за сприяння компанії MAG Audio та кінофестивалю Будинку кіно на пільгових умовах продали звукове обладнання з інсталяцією. (Олесь Янчук стверджує, що після проведення фестивалю Будинок кіно викупив це обладнання.) У «Молодості» розглядали можливість використання Будинку кіно як постійної локації, не лише в межах фестивалю: наприклад, проводити в центрі кіношколу, майстер-класи та спеціальні покази. Кінофестиваль розмістив центральний офіс у Будинку кіно, також разом з агенцією hi.webad створили арт-інсталяцію на внутрішньому фасаді та арці будівлі.

Утім, рік потому команда «Молодості» відмовилася від планів на використання Будинку кіно – і як майданчика для фестивалю, і як постійної локації. «На жаль, цьогоріч «Молодість» не буде проходити в Будинку кіно. Не через пандемію чи локдаун, а через те, що ми не змогли домовитися про конкурентні ринкові умови проведення фестивалю з [головою Національної спілки кінематографістів] паном Янчуком», – коментує The Village Україна генеральний директор «Молодості» Іван Адамчук. 

Голова НСКУ відповідає, що проблемою в перемовинах став запропонований «Молодістю» формат співпраці, за якого майданчик і фестиваль ділили би заробіток 50% на 50%, як у системі кінотеатрального прокату: «Ми погодилися би на співпрацю за торішньою моделлю, але модель box office для нас неможлива, оскільки спілка є неприбутковою організацією та не може продавати квитки». «Квитки продає і не Будинок кіно, і не ми. Це відбувається через квиткову систему за нашими з ними домовленостями, і договір із НСКУ мав би бути укладений відповідно до вартості проданих квитків. Це нормальна практика, аби локація так само була зацікавлена в тому, аби якісно приймати гостей», – відповідають у «Молодості».

Обкладинка та фото: Будинок кіно