У Львові вперше вирішили знести нeзаконно зведений будинок. Йдеться про семиповерховий житловий будинок з офісними приміщеннями на вулиці Личаківській, 259. Компанія «Лідер Моноліт» розпочала будівництво ще у 2013 році, не отримавши заздалегідь відповідних дозволів.

Рішення про демонтаж ухвалив Восьмий апеляційний адміністративний суд у грудні 2018 року, а Львівська міська рада виділить 2,8 мільйона гривень на оплату робіт. Після демонтажу цю суму бюджету міста повинен повернути забудовник. Утім після рішень суду про демонтаж забудовник подав касаційну скаргу до Верховного суду. 

The Village Україна з’ясували, що не так із будинком у Львові та чому в Україні настільки рідко демонтують незаконні новобудови.

Юрій Мартинюк

виконавчий директор Асоціації західноукраїнських забудовників

Будинок на Личаківській був споруджений без містобудівних умов та обмежень і без дозволу на початок будівельних робіт. Це грубі порушення, і крайнім заходом покарання є демонтаж самовільного будівництва.

Сьогодні ми маємо прецедент, коли складна процедура стосовно незаконного будівництва була почата і завершена. Тепер питання за реалізацією рішення суду.

Незаконні новобудови і відповідальність за їх будівництво – це складна тема. І найбільшою проблемою є те, що випадки самовільного будівництва у нас взагалі можливі.

Чому незаконні новобудови не демонтують завжди? Важко сказати однозначно. Одним із моментів є доволі складна юридична процедура – від подання позову до суду і до реалізації рішення.

Ще одна проблема: серед недобросовісних забудовників популярною є легалізація не зовсім легальних об’єктів через незаконні схеми, зокрема із допомогою суддів.

Також на кожному з етапів розгляду справи забудовник, якщо усвідомив помилки, часто намагається узгодити свою діяльність із чинним законодавством. Він йде на співпрацю з органами державної влади та громадою, вирішує всі проблемні питання і продовжує працювати законно. Тому проблема вичерпується.

Будинок на Личаківській / фото Львівської міської ради

Святослав Кіндратів

начальник відділу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львові

Регіональна інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) почала працювати у Львові 2016 року. З того часу ми перевірили всі новобудови – будинок на Личаківській, 259 став одним із перших, стосовно якого ми подали позов до суду, і ось лише недавно отримали рішення про знесення. Наразі тривають розгляди й інших позовів щодо незаконно споруджених будинків у Львові. Уже є перші рішення.

Досягнути рішення про демонтаж незаконної новобудови від суду в умовах постійної зміни законодавства дуже важко. Розгляд таких позовів вимагають багато часу і сил.

І тут варто враховувати, що демонтаж будинку можливий лише за грубих порушень (як із будівлею на Личаківській). Інші порушення зазвичай намагаються виправити. Також важливим є те, що в будинку на Личаківській не мешкають люди. Тобто знесення новобудови не зашкодить нікому з громадян.

Стосовно будинку на Личаківській – його точно знесуть, але коли це станеться, прогнозувати важко. Щодо інших незаконних будинків, то ми робимо усе можливе, аби рішення суду виконувались.

Редакція намагалась зв’язатися із забудовником ТзОВ «Лідер Моноліт», щоб отримати коментар стосовно демонтажу їх об’єкта. Із контактних даних у компанії є лише номер телефону в реєстрі, однак він виявився недійсним.

Що із незаконними забудовами в Києві?

У Києві у липні 2018 року нарахували понад 70 незаконних будівель. Список склав портал domik.ua на основі аналізу електронного містобудівного кадастру КМДА. Зокрема, це скандальний ЖК «Перспектива» на Троєщині – рішення про його демонтаж ухвалили влітку 2018 року. А також житловий комплекс на Совських ставках, де хочуть забудувати хмарочосами нижній їх каскад.

Редакція The Village Україна звернулася в департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА із запитом, чи були зафіксовані у місті випадки демонтажу незаконних будівництв. У департаменті зауважили, що в них немає інформації про демонтаж хоча б одного такого об’єкта.

Водночас у КМДА зазначили, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом, він можливий лише тоді, коли використано всі передбачені законом способи притягнення до відповідальності.

Андрій Бобровський

голова ГО «Комітет протидії незаконним забудовам»

Наскільки мені відомо, за останній час у Києві було два рішення суду стосовно демонтажу – ЖК «Перспектива» на Троєщині та житлового будинку в районі Кільцевої дороги. Але поки жодних робіт не провели.

Чому демонтаж незаконних новобудов так і не відбувається? По-перше, кожен житловий комплекс ще на етапі будівництва продає квартири людям. Це створює певну соціальну напругу, бо виселяти людей із придбаного житла на вулицю не хоче ніхто.

Якщо є політична воля керівництва міста, у нашому випадку КМДА, щоб знести певний житловий комплекс – то його демонтують. Але переважно намагаються шукати компроміс.

Ще одна проблема – корупційність судів. Навіть якщо процес пішов і в КМДА звертаються до суду стосовно незаконної забудови – суддя може визнати, що для будівництва були законні підстави.

Віталій Грусевич

виконавчий директор Конфедерації будівельників України

Постанова суду про знесення самочинного будівництва у  Львові є прогресивною, проте не першою. Що в цьому випадку заслуговує уваги, то це рішення міської ради, яка виділила на знесення будинку близько 2,8 мільйона гривень.

Варто зазначити, що справа щодо незаконного будинку на вулиці Личаківській ще не закінчена: у кінці січня 2019 року забудовник подав касаційну скаргу до Верховного суду, який і поставить крапку в цій суперечці.

Раніше суди вже ухвалювали рішення про знесення самочинно побудованих багатоповерхових будинків. Наприклад, у 2015 році Київський окружний адміністративний суд постановив знести багатоквартирний житловий будинок на вулиці Київській, 128 в Обухові. Компенсувати витрати на це повинен забудовник, однак рішення суду досі не виконано, оскільки будинок заселений людьми.

Також у жовтні 2018 року Верховний суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про знесення самочинного будівництва комплексу багатоквартирних будинків у Софіївській Борщагівці на вулиці Береговій, 3, 7-А.

Проблематика знесення самочинних багатоповерхових будинків є більш широкою, ніж здається, оскільки потрібно враховувати інтереси багатьох сторін: і держави, і територіальної громади, і окремих громадян.

Ми сподіваємось, що належне виконання функцій контролю та нагляду органами Державного архітектурно-будівельного контролю, а також реальне виконання рішення судів про знесення самочинно побудованих об’єктів запобігатиме виникненню та зведенню самочинних будівель недоброчесними забудовниками.

Обкладинка: Анна Шакун