Update 21:00: KFC на Майдані достроково припинив роботу до кінця дня 22 листопада.

Нову точку мережі фастфуду KFC відкрили у київському Будинку профспілок 21 листопада. Моноформат смаженої курки розпочав роботу у будівлі штабу Євромайдану, у якій, за офіційними даними, 18-19 лютого 2014 року під час пожежі загинуло двоє людей.

Заклад відкрили попри те, що керівник прес-служби Федерації профспілок Юрій Работа заявляв, що в оновленій будівлі не буде «розважальних центрів, кафе та інших закладів». Ми надіслали запит представникові ФПСУ, але не отримали відповіді на момент публікації матеріалу.

У відповідь на медіазапит The Village Україна компанія KFC повідомила, що за реалізацію цього проекту відповідала українська компанія, франчайзинговий партнер американського бренду.

Що ця історія говорить про Київ – запитуємо в архітекторів і власника бізнесу.

Прес-служба KFC

KFC – американський бренд, представлений у 130 країнах світу. KFC розвивається в Україні, надаючи ліцензію на розвиток марки українським підприємцям.

Продукція надходить у ресторани від українських виробників, у команді працюють громадяни України. KFC створює нові робочі місця, забезпечує податкові відрахування в місцевий бюджет, стимулює подальший розвиток економіки країни. Уся робота KFC в Україні чітко відповідає українському законодавству. Ресторан у Будинку профспілок відкрив франчайзинговий партнер KFC, українська компанія.

Олег Дроздов

архітектор, засновник архітектурного бюро Drozdov&Partners

Як бути з місцями пам’яті, місцями травматичної пам’яті? Це дуже складні й дуже неоднозначні речі. Єдиний спосіб із ними розібратися – проговорювати і затверджувати заздалегідь. Адже в настільки чутливих випадках ключовим має бути суспільний договір. Погано, якщо таке питання взагалі не проговорювали або результати цього обговорення не зафіксували. Це може відбуватися через процес громадських слухань, наприклад.

Ця тема впирається і в іншу, більш загальну: як помирити травматичну пам’ять із життям? Якщо подивитися на наші міста, вони неодноразово були облиті кров’ю. Є багато прикладів старих міст, побудованих на кладовищах. І в цьому випадку не може бути одного універсального рецепту. Але почуття такту, смаку – як на мене, це мають бути універсальні поняття. Архітектура не повинна бути відстороненою від них.

Віктор Зотов

архітектор, засновник архітектурного бюро Zotov&Co і школи CANactions

Будинок профспілок для мене пов’язаний з двома спогадами. По-перше, з Майданом і заживо спаленими людьми. У цьому сенсі не варто було б будувати новий музей Майдану, а зробити його у цій будівлі. Таким чином залишити спалені, а не фейкові фасади. По-друге, що таке у нас профспілки? Що там усередині взагалі, у центрі столиці? Нам бракує людяності, природності, сталих цінностей. Який стосунок до цього має KFC?

Женя Михайленко

засновник компанії Food vs Marketing (Noodle vs Marketing)

Які в мене були враження, коли я вперше почув про це? А шок – це враження? Здавалося, що ця держава вже не може опуститися нижче, але от відкривають KFC у Будинку профспілок, і ти розумієш, що планку можна опустити ще нижче.

Це дуже сумна нагода, але через неї можна поговорити загалом про майдан Незалежності. Головна площа країни не має адекватного плану – і через це перетворилася на балаган. Я знаю, що у США, до прикладу, є чіткі правила щодо того, яка кількість закладів певного призначення може бути розміщена в центрі міста. У Києві свій план: хто дає більше бабла, той там і працює. І в «Глобусі» фастфуд, і McDonald’s поряд – це урбаністична катастрофа. Таке враження, ніби центр міста у розумінні нашої влади – пасовище, куди люди приїздять пастись, як худоба.

Я думаю, це наслідок великої проблеми з комунікацією між владою міста та містянами. Чому цей проект не винесли на відкрите обговорення? Це підстава поговорити про те, яким має бути центр Києва і що там має розміщуватись. Зрештою, які бізнеси там повинні бути представлені, а які – ні. На мій погляд, у Будинку профспілок узагалі не повинно бути закладів харчування. Ця будівля краще підійшла б, скажімо, для сучасної бібліотеки.

Фото: Анна Бобирєва