Ситуація«Мрія мами» чи «об'єктивізація з дитинства». Чому всі сперечаються про фото одеського бренду білизни

Алла Френкель вперше підготувала колекцію білизни саме для дітей. Те, що вийшло з фотосесії – дуже красиво. І діти, і батьки залишилися задоволеними. Мені здається, це мрія кожної мами, щоб дитина одягалася саме в такий одяг. Для нас важливо, щоб у колекції була єдина концепція. Головне – концептуальність, і в Алли Френкель ця концептуальність є. Рівень колекції теж відповідний. Ми знаємо Аллу Френкель дуже давно. І раді, що вона бере участь в Odessa Fashion Week та вперше презентує дитячу колекцію саме на нашому подіумі. Для нас це честь.

Як колишня редакторка глянцю вважаю, що стиліст зйомки в гонитві за «чіпляючою» картинкою конкретно так перейшов межу. Адже, по суті, він відповідає за картинку, а завдання фотографа – просто зафіксувати її. Світло паршиво виставлено, і все дуже погано.

Як керівниця соціального проекту Charitum, який неодноразово порушував гострі соціальні питання, вважаю, що об’єктивація дітей у рекламі – гранично цинічний і заборонений прийом. Як піарниця і видавчиня медіа я просто сподіваюся на те, що елементарне відчуття смаку і здоровий глузд перестануть бути рідкістю у сфері комунікацій в Україні. А як мама семирічної дівчинки я панікую, звісно: стільки нездорової нісенітниці навколо.

Лоліті було 12 років. Вона спокусила Гумберта. Якщо вони хочуть створити плацдарм для подібних гумбертів – то їхня мета цілком досягнута такою зйомкою. Лоліти і Анжели («Краса по-американськи»). Це сумно. Не тільки тому, що це огидно за задумом. А тому, що моя дочка має повне право, побачивши подібну фотосесію, думати, що це круто. І я буду вкотре пояснювати їй, що в нашій системі координат – це пиздець. Яка ж погана нескінченність – об’єктивізація жінки з дитинства.

Очевидно, що перший рефлекс, який виникає, коли дивишся на ці фото – засудити, заборонити, викликати «Нацдружину», щоб вони втрутилися і показали знахабнілим дизайнеру та фотографу, що про це думає суспільна мораль. Так, маленькі дівчата з дорослим макіяжем і зачісками – це дивно, хоча дитячі конкурси краси відбуваються тисячу років, а там і не таке показують. Так, мереживо на дітях видається не дуже доречним, хоча, якщо придивитися уважно, то все досить помірковано та пристойно. Чи схожі ці дівчата на куртизанок? Мабуть, так. Хотів би я, щоб так фотографували мою дочку? Мабуть, ні. Але у цих дітей є свої батьки, які знімки, мабуть, бачили, – ось нехай вони, а не громадськість, вирішують. Дозволено все, що не заборонено.