У суботу, 10 березня, учнів ліцею №142 у Солом’янському районі повідомили, що будівля школи «перебуває в аварійному стані» і всі переходять на дистанційне навчання. Рішення було ухвалене на основі обстеження, яке здійснювали на замовлення Солом’янської районної адміністрації.

Інформації про приміщення, у якому учні можуть продовжити навчальний процес, скільки буде тривати реконструкція будівлі та яким чином 500 учнів перейдуть на дистанційне навчання – немає.

У понеділок, 12 березня, вранці під будівлею ліцею зібралися учні ліцею та їхні батьки. Батьки вимагають повторного обстеження будівлі, деякі учні скандують «Ліцей наше майбутнє», а перехожі між собою перемовляються: «Кричи не кричи, а якщо захотіли зробити ще один торговий центр – так і буде».

The Village Україна дізнається про ситуацію зі слів учня ліцею №142 та його батьків.

Фото: Анна Бобирєва

Андрій Нікітюк

14 років, навчається у 8 класі

 Нам запропонували перейти на дистанційне навчання, про яке ми нічого не знаємо

Спочатку в суботу ввечері, коли однокласник написав про це в групу у Viber – це звучало як жарт. Уже потім батьки підтвердили, що класний керівник, від якого ми дізнаємося про всі події в школі, сказав, що школу справді закривають на ремонт і будівля в аварійному стані. Начебто якісь проблеми з четвертим поверхом.

Найцікавіше, що саме на цьому поверсі ми проводимо найбільше часу – і ніяких тріщин не бачили. Лише в одному кабінеті я помічав невеличкі тріщини, але не думаю, що вони цього стосуються. Взагалі не було ніяких підозр, занепокоєнь. Нічого не сипалося. І тут раптово «аварійна ситуація». Це дуже дивно. Виявилося, що цю тріщину помітили ще в жовтні, а лише на вихідних 10-11 березня ми дізналися про це і почали розкопувати інформацію. Всі однокласники та їхні батьки вважають, що це нісенітниця якась. Просто намагаються вбити школу.

Нам запропонували перейти на дистанційне навчання, про яке ми нічого не знаємо. У моїй уяві – це коли тобі дають інформацію і ти самостійно опрацьовуєш її вдома. Мені і більшості моїх знайомих – зручно навчатися саме в класі, а вдома звикли відпочивати. Для нас новина про дистанційне навчання – дуже негативна. У нашому ліцеї дають таку інформацію, яку тяжко опрацювати самостійно. Інколи можна попросити допомоги в батьків, але не завжди, бо ліцей спеціалізується на алгебрі, геометрії, фізиці. Навіть коли хтось з однокласників пропускає заняття – це потім відображається на оцінках, знанні теми. На уроці ми вчимо найголовніше й отримуємо основні знання, а вже вдома лише закріплюємо їх, а не самостійно опрацьовуємо.

Нам кажуть, що реконструкція займе десь два роки. Напевне, доведеться переходити в іншу школу. Я впевнений, що з дистанційним навчанням будуть проблеми. Просто не хочу втрачати свій час. Цей ліцей мене влаштовує, але не з дистанційним навчанням.

Цієї хвилини все одно тривають уроки, хоча школа в «аварійному стані». У мого класу зараз алгебра. Телефонував однокласник, каже, що вчителька є і треба всім приходити. Про наступний урок нам нічого ще сказали, але начебто навчання продовжується.

 Я впевнений, що з дистанційним навчанням будуть проблеми

Сергій Вікторович та Оксана Яківна

батьки Андрія

 Класна керівниця по Viber повідомила, що із завтрашнього дня ми не вчимося

Цей ліцей входить у десятку найкращих ліцеїв Києва за рейтингами ЗНО. Будівля  справді дуже стара, з 1956 року, тут дерев’яні перекриття. Кажуть, з’явилася тріщина на четвертому поверсі. Солом’янська райдержадміністрація проводила обстеження всіх навчальних закладів та у жовтні на тендерній основі найняла приватну контору для обстеження. З’явилася підозра, що тріщина збільшується і адміністрація вирішила провести дообстеження. Після цього ухвалили рішення, що ця будівля в аварійному стані й перебувати дітям тут не можна. В інтернеті гуляє акт цього обстеження. Висновок такий: будинок має бути або знесений, або реконструйований шляхом підсилення фундаментів, стягування металевими дугами та зміною перекриття. Ми торік зробили ремонт у класі, вікна в школі міняли. Нам нічого не казали про ці проблеми.

Класна керівниця по Viber повідомила, що із завтрашнього дня ми не вчимося. Вчитися нам немає де, альтернатив не пропонують. По суті, дитина не може скористатися своїм конституційним правом на освіту. Кажуть, уся школа не може навчатися на дистанційному навчанні, це незаконно. Може один клас чи кілька людей, але не 500 учнів. Якщо півроку тому вже перевіряли школу і знали про цю проблему, то чому не придумати альтернативний варіант вирішення?

Є підозра, що це просто рейдерське захоплення, бо школа у дуже вигідному місці. Ось хтось із батьків надіслав кадастровий план, де школа заштрихована під позначкою «Згода на розроблення документації з благоустрою, договір авансу на викуп землі». Школи у цьому плані немає. Ми знаємо, що голова Солом’янської райдержадміністрації Шкуро – бізнес-партнер народного депутата Андрієвського. Вони займаються будівництвом, це тепер у Києві прибутковий бізнес. Ланцюжок вибудувати можна, але підтвердити чи спростувати його – не можемо. У Києві є й інші старі будівлі шкіл та ліцеїв. Можливо, якщо така схема спрацює в нас, то їм теж варто хвилюватися.

 Є підозра, що це просто рейдерське захоплення, бо школа у дуже вигідному місці