З 14 липня у Києві підвищують вартість проїзду в наземному транспорті та метро. Разовий проїзд коштуватиме 8 гривень. За умови користування проїзним квитком або безконтактною карткою вартість однієї поїздки становитиме 6,3 грн.

«Із 14 липня встановлюється новий тариф на проїзд у міському транспорті столиці. Міська адміністрація встановлює максимально низьку вартість проїзду для киян, а 8 гривень сплачуватимуть пасажири, що користуються громадським транспортом інколи або гості столиці», – повідомляє заступник голови КМДА Дмитро Давтян.

За його словами, наразі економічно обґрунтований тариф на перевезення одного пасажира, що враховує всі видатки, становить у метро – 8,27 грн, у наземному транспорті – 8,77 грн. «Останнє підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня відбулось у лютому 2015 року. А в 2017 році відбулось коригування окремих його складових», – йдеться в повідомленні. Нинішнє зростання є компромісним, і воно менше від необхідного, вважає заступник голови КМДА.

The Village Україна запитала транспортного експерта Дмитра Беспалова про те, чи можна вважати таке подорожчання проїзду в міському транспорті обґрунтованим.

Дмитро Беспалов

транспортний експерт

Що не так із черговим подорожчанням проїзду в київському громадському транспорті? Спочатку основним моїм аргументом була переважно непрозорість тарифоутворення. Хто порахував собівартість? Яким чином? Як вимірювали пасажиропотік – одна із найважливіших складових формули розрахунку? Міркуючи над проблематикою, я зрозумів – що не так.

По-перше, чи впевнена влада в оптимальності бізнес-процесів транспортних монополістів в особі метрополітену і «Київпастрансу»? Наприклад, у 2015 році собівартість перевезень одного пасажира становила приблизно 2,88 грн (за звітом World Bank про оптимізацію громадського транспорту Києва). Там же бачимо, що після оптимізації собівартість зменшується на більш ніж 13% при позитивних змінах основних транспортно-експлуатаційних показників роботи мережі наземного громадського транспорту Києва. Питання: що було зроблено з початку 2016 року для оптимізації роботи громадського транспорту Києва і чому кияни повинні дотувати неефективний менеджмент? Хоча на це в мене якраз є відповідь – тому що ми цей менеджмент вибрали/призначили. Отже, ми будемо платити більше, бо ми так вирішили.

По-друге, чи все врахували, будуючи плани? Це стосується здебільшого метрополітену. У тому ж звіті про оптимізацію роботи наземного громадського транспорту Києва значиться, що після приведення в належний стан цього самого наземного транспорту метрополітен в його теперішньому вигляді може недорахуватися до 20% пасажиропотоку щодня. Як думаєте, чи є це в розрахунку тарифу? Думаю, немає, хоча хотілося б знати напевно. Переконаний, ніхто особливо не вірить, що наземний громадський транспорт Києва буде хто-небудь і коли-небудь реформувати. Тут лобі маршруток через зрозумілий кешфлоу і небажання основного електорату ухвалювати будь-які зміни, особливо зміни нумерації маршрутів. Останнє несе явні передвиборчі ризики і буде категорично заборонено PR-відділом мера. Отже, ціна на проїзд підвищується для того, щоб зберегти нинішню команду менеджерів.

По-третє, тарифи підвищують для того, щоб не підвищити ще більше, наприклад, до 10-20 грн. Ми заморожуємо проблемне питання до кращих часів, консервуючи систему менеджменту, сервісу, планування. Зауважте, не «вони», а «ми». Всі кияни. Це схоже на хворого, який змушений збільшувати дозу ліків, а отже, і свої витрати, тільки для того, щоб продовжити своє життя. Йому треба оперативне лікування і вести здоровий спосіб життя опісля. Але це дорого, тому продовжуємо пити синтетичні «вітамінки» та їсти дешеві транс-жири. Отже, ми, мабуть, заслуговуємо на такий громадський транспорт? Дешевий і... такий, ну, ви самі розумієте який.

Якщо ви запитуєте себе: «Чому вони підвищують вартість проїзду одразу вдвічі, а не поступово?», у мене є відповідь для вас. Наші менеджери вважають, що все хороше для містян треба робити поступово, а все погане – відразу. Так можна отримати найкращий результат.