Ми часто чуємо про різні види забруднення і те, що раціональне споживання ресурсів – не ціль, а реальність, до якої кожен має прийти. Але, навіть озброївшись найблагороднішою метою, врятувати планету не так просто, якщо не знаєш, з чого почати. У серії матеріалів «Гід з рятування планети» ми разом з Yves Rocher даємо щоденні поради, які допоможуть маленькими кроками впоратися з різними екологічними проблемами.

Євгенія Аратовська

Голова ГО «Україна без сміття»

«4 роки тому я переїхала з приватного будинку в київську квартиру. До того часу звикла компостувати всі органічні відходи, а в квартирі такої можливості не було. Почала шукати в інтернеті інформацію. Натомість дізналася, скільки ще всього треба збирати окремо: пластик, скло, метали, батарейки, техніку, і зрозуміла, що багато людей цього теж не знає і забруднює довкілля просто через відсутність знання.

Свою першу партію відсортованого сміття я понесла в пункти прийому і збагнула, чому так мало людей це робить: надто складно, приймають не все, це забирає багато часу, постійно якісь квести. І тоді я почала думати про те, які альтернативні можливості можна створити в Україні, щоб всі мали змогу сортувати відходи.

Я познайомилася із заготівельниками вторсировини, переробниками і компаніями-виробниками, щоб дізнатися, чому в нас досі не працює роздільний збір сміття. Чому пункти прийому такі непривабливі, брудні й мають незрозумілий графік роботи?

Потрібно подивитися у бік людей і зробити процес сортування сміття простішим для них. Так ми заснували організацію «Україна без сміття».

Вирішувати проблему сміттєвого забруднення треба якомога швидше, тому що ми в кризовій точці. Наприклад, Австрія сортує сміття вже 60 років, а ми цей процес ще не почали.

У лютому 2015 року були перші записи на сторінці «Україна без сміття». А тепер там 33 тисячі підписників. Згодом було створено декілька міських сервісів:

● автомобіль «Майстер Добрих Справ», який обслуговує містян та організації Києва;
● #SilpoRecycling на вулиці Петра Калнишевського, 2;  
● громадська станція сортування повного циклу NoWasteRecyclingStation на Саперно-Слобідській, 25.

У 2016 році Євгенія стала першою лауреаткою премії «Земля Жінок» Фонду Yves Rocher під егідою Інституту Франції і отримала фінансовий грант для розвитку свого проекту. Один із трьох грантів може отримати кожен, хто має ідею екопроекту (деталі).

Спільно з Євгенією ми сформулювали 5 основних правил, якими може користуватися кожен, аби врятувати планету від сміттєвого забруднення.

1. Сортуйте сміття

Це Жанна. Вона живе у Києві, ходить до супермаркету і любить готувати вдома. Сьогодні в магазині вона купила чорничний йогурт у пляшці, житнє борошно, тунець у власному соку для салату, пляшку вина і сир на вагу.

Після споживання усіх продуктів Жанна отримає таку тару: пластикова пляшка від йогурту і кришечка, паперова упаковка від борошна, бляшанка з тунця, скляна пляшка від вина і одноразова поліетиленова стретч-плівка від сиру.

 

Якщо Жанна викине усе це сміття в один пакет, а потім винесе його у дворовий бак, то:

Сміття потрапить на Полігон №5 – єдине київське сміттєзвалище у Підгірцях. На 51% він у власності міста, на 49% – у приватній. Його площа – близько 70 гектарів, на яких захоронено понад 10 мільйонів тонн відходів, а сміттєвий шар сягає 90 метрів. Навпроти – блакитні озера, а під звалищем розташоване котеджне містечко «Золоті ворота». Експерти вважають, що земля і вода забруднені у радіусі 20 кілометрів від звалища.

На полігоні є кілька сортувальних ліній, на яких люди в звичайних рукавицях вручну перебирають брудне сміття.

Під звалищем збирається фільтрат – токсична вода. Туди підведена свердловина, яка забирає цей фільтрат і повертає в очисні споруди. Але цієї фільтрації недостатньо, щоб уберегти ґрунт.

Якщо Жанна відсортує сміття і віднесе його у пункт прийому вторсировини, то:

По-перше, ми таким чином зменшуємо кількість звалищ, а отже, збільшуємо вільний простір.

По-друге, вторсировина може стати матеріалом для нових товарів. Це як нескінченна корисна копалина, заради якої не треба знищувати планету. Коли ми віддаємо сміття на переробку, наша економіка отримує додатковий ресурс, який може створити велику додану вартість. Новий продукт запрацює на користь держави і громади, тому що за нього сплатять податки і він дасть людям робочі місця.

Для сортування є декілька можливостей:

Сортувати вдома і нести в пункт прийому вторсировини. Те, що у вас куплять, точно буде перероблено. Таким чином ви можете врятувати від 40% домашнього сміття.

У дворах деяких будинків є спеціальні баки. Деякі перевізник забирають і везуть їх на звалище, а деякі відсортовують вручну на сортувальних лініях. Але у таких баках багато зіпсованої сировини. Максимум, що можна забрати – пластикові відходи, метал, скло, тетра-пак.

Віднести сировину на громадську станцію сортування. Працівники станції допоможуть розкласти вторсировину на 47 контейнерів, яку пізніше продадуть заводам-переробникам.

Щойно тара стала порожньою, її треба помити – не чекати, доки вона засохне або покриється пліснявою. Посушити і стиснути, якщо це можливо. Вдома зручно мати кілька контейнерів для сортування: упаковка (скляне + пластикове + металеве), паперове, органічне, звичайне сміття.

Як потрібно відсортувати сміття Жанни:

Пластикова пляшка від йогурту – у відро для упаковки (цифра 1 у трикутничку на денці позначає пет-пляшку);

Паперова упаковка від борошна – у відро для паперу;

Пляшка вина – у відро для упаковки;

Одноразова поліетиленова стретч-плівка від сиру – не переробляється, тому що забруднена жиром – у звичайне сміття.

Не все сміття можна переробити:

Ватні диски, чеки, серветки, одноразовий посуд, забруднений їжею, жиром, рідиною папір, пергамент, пластик, який не має маркування.

Хто і на що переробляє сміття в Україні

Кількість підприємств із переробки вторсировини в Україні

39

Вторинні полімери

19

ПЕТ

16

Метал

15

Папір

15

Скло

Пластикові пляшки для напоїв подрібнюють у пластівці (флекс) та експортують за кордон. З цього флексу за кордоном можуть робити синтепон, флісову і поліестерову тканину, спортивний одяг.

Кришечки переробляють на вторинні гранули, потім з них формують новий товар: труби, відра тощо.

З упаковки типу Tetra Pak роблять папір.

З металевих бляшанок з-під пива роблять злитки з алюмінію. Є у Львові навіть завод, який виготовляє рами для велосипедів.

2. Мінімізуйте кількість покупок

Перше правило – сортувати все по максимуму, а друге – відмовитися від того, що не підлягає сортуванню і не переробляється. І загалом, варто переглянути свої споживацькі звички. Це стосується усього: техніки, одягу, мийних засобів, їжі. Ставити собі запитання: а воно мені потрібно? А яка є більш екологічна альтернатива? Якщо купуватиму щось нове, то куди я буду дівати старе? Не бути безвідповідальним споживачем, а постійно аналізувати наслідки своїх дій та вибору.

3. Купуйте правильні товари

Треба практикувати усвідомлену бездоганність. Не варто купувати продукти у пластику полістирол. Це небезпечна упаковка, яка вже при виготовленні шкодить довкіллю. А ще цей пластик дуже нестабільний. Якщо він трішечки нагрівся, уже віддає свої пластифікатори-канцерогени в продукт. Маркування полістиролу – трикутничок на денці, на якому нанесена цифра 6.

краще надавати перевагу упаковці з поліпропилену – трикутник з цифрою 5. Це нормальний пластик, він інертний і навіть при високій температурі не буде мати шкідливих наслідків.

4. Не користуйтеся нічим одноразовим

Паперові стаканчики через 20 хв перетворюються на сміття. Зараз кав’ярні дають знижку для тих, хто приходить зі своєю тарою. Якщо п’єш каву 2 рази на день зі своєї чашки, то можна за рік заощадити на каві і на ці гроші купити якісну чашку за 400 грн.

Кожна виготовлена пластикова соломинка досі десь є. Більшість із них не відмічені «утилізаційним трикутником», і компанії з переробки сміття їх не приймають. Деякі виробники і заклади харчування шукають варіанти – виготовляють їх із паперу, скла, металу, навіть застосовують макарони.

Люди плутають вологі серветки зі звичайними. Викидають їх в унітаз, на землю. Насправді ж, ці серветки пластикові – з поліпропиленової тканини. Тобто це той самий пластик, але просочений рідиною.

Поліетиленовий пакетик. Рітейл колись сильно розбестив людей, колись вважалося, що дати безкоштовний пакетик – ознака сервісу і піклування про споживача. Але насправді ціна цих пакетиків включена у вартість товарів. І як бонус – забруднене довкілля. Як варіант, супермаркети можуть замінити поліетилен на пергамент, в який так само можно завертати масло, рибу, м’ясо, ковбасу, сир. Для овочів, фруктів і ягід можна використовувати дерев’яні кошики.

5. Лобіюйте розширену відповідальність виробників

Коли західні країни почали шукати вихід із сміттєвої кризи, вони зрозуміли, що перекласти відповідальність лише на людей економічно нереально. Відповідальність за сміття має бути поділена: люди мають сортувати, а компанії-виробники – створити інфраструктуру для сортування і фінансувати її: контейнери, навчання, обслуговування, пресування, логістику. Це називається розширена відповідальність. Коли виробник відповідальний не тільки за якість товару, а й за відходи після споживання.

У деяких країнах компанії-виробники навіть інвестують у будівництво заводів з переробки. А ще, наприклад, у ПАР заборонено вивозити з країни вторсировину. Вони мають створити з неї продукт всередині країни. Це дає робочі місця, прибуток державі від створеної доданої вартості.

В Україні ж надто високий тиск з боку бізнесів, які не зацікавлені в розширеній відповідальності. Розширена відповідальність – це прозорий процес, який показує, скільки виробник виготовив пластику, паперу, металів, деревини і скільки має повернути в переробку. Все, що завозять у країну і виробляють усередині, вносять у систему. І виробник має згідно із законом певний відсоток від цієї тари зібрати. Якщо він не збирає, то його штрафують і він може втратити можливості працювати на ринку.

Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.

Yves Rocher має власну екоконцепцію, в рамках якої виробляє марковану упаковку – вона підлягає вторинній переробці і вже містить перероблений пластик.

Концентровані засоби
Yves Rocher

1 крапля = 1 застосування

Це шампунь і гель для душу в маленьких упаковках, які мають спеціальний дозатор. Він дає змогу відміряти 1 краплю
засобу – її достатньо для повноцінного застосування. Склад засобів також не шкодить планеті – він має 97% компонентів натурального походження.

Заощаджує 55 тонн пластику

Підлягає переробці

Спеціальний дозатор,
який відмірює 1 краплю засобу

У 4 рази менша упаковка порівняно зі звичайним засобом (400 мл)

А що ви робите для збереження планети?
Візьміть участь в екочеленджі та отримайте знижку на концентровані засоби Yves Rocher.

22 липня 2018 року в Україні стартує прийом анкет на участь у премії «Земля Жінок», яка дає унікальний шанс трьом учасницям-фіналісткам отримати фінансову допомогу на розвиток проектів із захисту навколишнього середовища від Фонду Yves Rocher. Це можливість отримати один з трьох грантів: 2000 євро, 3000 євро або 5000 євро.

 

МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ