Музей пропаганди, «Фудплаза» і повернення «Куражу». Чим живе ВДНГ –  велике інтерв'ю з директором

 

ВДНГ за площею – як півтора князівства Монако, 287 гектарів, каже директор із розвитку експоцентру Євген Мушкін, проводячи екскурсію територією. Тут готуються до теплого сезону: робочі ходять з інструментами і їздять на блискучих «ВДНГ-шатлах». «У нас ще були ВДНГ-тесли, але зараз це вже не модно», – коментує Євген Мушкін. Його робочий день починається о 5:20 ранку. Поки ми ходимо територією, він тисне руку не одній людині.

За 2024 рік ВДНГ відвідало 4,5 мільйони людей (у 2023 році – 4,3 мільйона). За цей рік експоцентр також сплатив рекордну за час свого існування суму податків до державного й місцевого бюджетів – 35 мільйонів гривень. 

У інтерв’ю Віледжу Мушкін розповідає, які рішення далися йому найважче за вісім років, поки він очолює ВДНГ; як експоцентр пережив зупинку метро на Теремки; про потенційний Музей монументальної пропаганди й об’єднання фудкортів у єдиний простір, який уже має робочу назву «Фудплаза ВДНГ».

Безбар'єрна оранжерея у 2025 році й памп-трек до середини літа 

Ми розмовляємо під гранатами й мандаринами в оранжереї – найпопулярнішому місці для подій на ВДНГ. Але в понеділок тут немає майже нікого, крім робочих і кішки Квіточки. Зараз оранжерею ремонтують, щоби зробити її на 100% безбар'єрною, каже Євген Мушкін. Тут ще пахне свіжим деревом: дерев’яну підлогу в один рівень у найбільшій залі закінчили укладати менш як тиждень тому.

 

«Процес адаптації простору для безбар’єрності ми почали кілька років тому. З досвідом приходить розуміння, що певні речі ми не врахували. Наприклад, зараз будемо розширювати зону громадської вбиральні, щоб там було зручно людям на кріслах колісних. Раніше, щоб потрапити до вбиральні, їм треба було виходити на вулицю й об’їжджати оранжерею, заходити з іншого боку. Це дуже незручно. Тому ми робимо фальш-підлогу та прибираємо перепади між залами, щоб підлога була в один рівень», – розповідає Мушкін.

 

На вході вже готовий пандус, який побудували ще торік. У 2025 році оранжерея має стати повністю безбар’єрною: на зиму тут уже запланували частину важливої цьогорічної програми, про який Євген поки що не розповідає детально, але каже: важливо, щоб для цього проєкту простір був повністю доступним. З приводу безбар’єрності консультуються з бюро Big City Lab, із якими створювали урбан-парк.

 

 

Разом із платформою Street Culture зараз також працюють над тим, щоби зробити памп-трек в Урбан-парку. Велосипедна та самокатна траса з чергуваннями ям і схилів була в проєкті парку, який відкрили ще у 2021 році, але тоді її не змогли реалізувати через нестачу фінансування. Зараз ВДНГ робитиме памп-трек уже не на кошти платників податків, а на самостійно зароблені, уточнює Євген Мушкін.

 

 

Під час прогулянки територією Мушкін показує місце в Урбан-парку, де буде памп-трек. Поки що тут росте газон. Велосипедну трасу планують відкрити до середини літнього сезону: найближчим часом хочуть оголосити тендер на Prozorro.

В Урбан-парку також планують осучаснити зону футболу, щоб вона більше відповідала «запитам дітей», каже Євген. Тим часом діти ганяють на скейтах і роликах. Дорослі професійні скейтери сюди приходять о 6 ранку, коли підлітків ще немає, розповідає директор із розвитку ВДНГ.

 

 

Street Culture також хотіли відкрити в Урбан-парку молодіжний центр вуличних культур, але після скасування грантів USAID проєкт призупинили, бо знову шукають фінансування. Поки що місцем збору підлітків уже другий рік є кав’ярня-скейтшоп Coffee Spot, розташована в Урбан-парку.

Єдиний простір для фудкортів – «Фудплаза ВДНГ»

 

 

Запитів і пропозицій на якісну їжу надходить наскільки багато, що на розташування фудкортів іноді бракує місця, каже Євген Мушкін. До того ж деякі фудкорти потребують оновлення, бо мають такий самий вигляд, як і десять років тому.

Тому їх вирішили переосмислити, створивши єдиний простір під робочою назвою «Фудплаза ВДНГ». Фудкорти хочуть розмістити за десятим павільйоном. Там і зараз можна купити їжу, але вже наявні фудкорти не уніфіковані візуально, каже Мушкін. Об’єднати й уніфікувати їх планують у 2026 році: поки що працюють над концепцією, яка має бути готова вже в цьому році.

«Фудкорти будуть вписані в зелену зону, стоятимуть біля дерев. Вони не закриватимуть вид на пам’ятки архітектури. Поки що візуалів, як це виглядатиме, немає, але є референси та скетчі. Також ми врахуємо зонування, потоки людей: щоби відвідувачі могли комфортно пересуватися – проходи були широкими, а люди не заходили в глухі кути», – пояснює директор.

 

 

Він розраховує, що єдиний фудпростір просто неба збільшить площу та пропозицію у сфері громадського харчування в півтора раза в перший сезон роботи, а згодом – удвічі чи у два з половиною рази.

«Зараз фудкорти – це винятково сервісна історія. Тобто ти їдеш на ВДНГ заради Урбан-парку чи ще когось, і водночас хочеться поїсти. А ми ставимо перед собою задачу: щоб ці фудкорти стали окремим громадським простором, магнітом, щоби заради них можна було приїхати на ВДНГ», – коментує Євген Мушкін.

Чи означає це, що фудкорти зникнуть із Липової алеї? «Ні, вони можуть залишитися, – відповідає гендиректор. – У тих партнерів, які вже багато років із нами співпрацюють, буде пріоритет у виборі місця. А далі вже будемо іншим пропонувати площу, яка залишилася. Передусім ми хочемо співпрацювати із системними компаніями та відомими брендами, які гарно розуміються на продукті та на сервісі», – додає Мушкін, поки що не вказуючи конкретних назв.

Утім, найближчим часом тут таки буде кілька відкриттів: ресторан «Стрічка» на Липовій алеї, інтегрований у сад; ротонда з чаєм від Dot – навпроти ротонди від цього ж бренду, де зараз роблять каву, а також простір від Book.ua, який має запрацювати вже під час фестивалю «Книжкова країна» 24–27 квітня.

Крім того, уже почали відновлювати теплицю на ВДНГ (її раніше занедбане третє крило). Там планують зробити ботанічну бібліотеку та «готель для рослин» – тобто місце, де можна буде їх залишити, якщо треба кудись поїхати. Це експеримент від команди студії біофільного дизайну Green Dezeen.

 

 

«Кит» і Музей математики – уже в травні

Одним із найбільших проєктів на ВДНГ гендиректор називає «Кит» від засновниці «Куражу» Альони Гудкової. Перші події можуть відбутися уже на початку травня в дев’ятому павільйоні біля кав’ярні Coffee Lover. Заклад, розташований на місці геологічного павільйону №15, можна впізнати за муралом фіолетовими стрічками на деревах.

 

 

На прилеглій території триває ремонт, зокрема продовжують замінювати ліхтарі за автентичними кресленнями. Оригінальні тут стояли ще з 1958 року, тобто з року заснування ВДНГ. Вони настільки старі, що кілька ліхтарів навіть впали від вітру, додає Євген Мушкін.

У 2024 році повністю оновили ліхтарі на Липовій алеї й на дорозі вздовж лісу, а цього року відновлюють освітлення навколо центральних павільйонів (загалом замінять близько 70 ліхтарів). Крім того, планують відремонтувати напівзруйнований басейн і фонтан на центральній площі, а також зроблять пандуси на вході до трьох павільйонів (№№2, 7 і 10).

 

 

На першому етапі ремонту зараз перебуває й павільйон «Культура» неподалік від майбутнього «Кита». Його ремонтуватимуть за американські кошти в межах тристороннього договору, каже Мушкін. 

Поряд також розташований павільйон «Дари моря», біля якого з радянських часів і до 90-х років стояв муляж Синього кита, а всередині павільйону був справжній 12-метровий скелет. У 2021 році на його місці з’явився стилізований дванадцятиметровий «Київський кит» із переробленого пластику, який пізніше надихнув Альону Гудкову та її команду на назву нового простору. Скульптуру поки що не відреставрували, але діалог з її автором Валерієм Коршуновим уже ведуть, щоби нарешті полагодити кита – за допомогою інтерактивного освітлення скульптура має відображати стан забруднення повітря.

 

 

Дев’ятий павільйон, де буде «Кит», теж поки що активно ремонтують, тож усередину зайти не можна. Раніше в цьому павільйоні знімали шоу від Starlight Media, тобто це фактично був концерт-хол. До цього простір деякий час був порожнім, а ще раніше тут демонстрували станки й інші експонати в галузі машинобудування. Сучасний павільйон матиме три входи та повністю безбар’єрний доступ.

«Цей проєкт для мене – передусім про довіру та побудову стосунків. Ми кілька разів зустрічалися й говорили з Альоною Гудковою як дорослі люди. У нас давно гарні стосунки, але були різні епізоди», – каже Євген Мушкін, вочевидь натякаючи на історію з Президентським університетом на місці колишнього павільйону «Куража», який так і стоїть зруйнований – після повномасштабної війни будівництво університету зупинили. (У важкому стані також павільйони біля озера, які мали оновити у 2022 році, але так само поставили на паузу через повномасштабне вторгнення).

Директор додає: «Павільйон «Кит» буде місцем для розвитку творчих команд сучасної України. Окрім «Куражу», тут будуть показувати, що ці команди народили й придумали. Я впевнений, що цим проєктом ще багато років будуть пишатися і Київ, і Україна».

Ще один із таких проєктів – п’ятий у світі й перший в Україні Музей математики, який із 17 березня працює в тестовому режимі (павільйон №3). Музей має назву «Кубоїд», тобто має кубічний простір усередині павільйону.

 

 

«Це як павільйон у павільйоні. Дуже класний простір, як Музей науки МАН, який ми відкрили понад чотири роки тому, тільки абсолютно інший, для інших задач, – пояснює Мушкін. – Там багато експериментальних експонатів, тому зараз тестують, як вони себе «поводитимуть», коли буде повноцінне навантаження відвідувачами. Далі це навантаження будуть поступово збільшувати».

Запит відвідати музей уже «шалений», каже директор із розвитку: «Мені написало як мінімум сім знайомих, попросилися на закрите тестування. Дзвонила й директорка школи, де вчаться мої діти. Хтось зміг потрапити, хтось ні». Офіційне відкриття Музею математики планують на початок травня.

Коли на ВДНГ може з’явитися Музей монументальної пропаганди

Розмови про Музей пропаганди, який мали відкрити ще у 2017 році, ведуть ще із 2016 року. Якби музей тоді відкрили б, він мав би закриту та відкриту частини – в павільйоні та просто неба, повідомляв колишній очільник ВДНГ Макс Яковер. «Центральна частина експоцентру і її архітектурні пам’ятки – це фактично вже готові експонати музею, бо вони містять історію, яку ми маємо розповісти», – коментує Євген Мушкін.

 

 

Він уточнює, що ВДНГ оголошували конкурс не на краще дослідження, а лише на подачу пропозицій щодо проведення дослідження – тому він тривав недовго, усього тиждень: «Щоби подати пропозицію, експерту потрібно всього кілька годин чи кілька днів». 

За результатами конкурсу, над дослідженням історії ВДНГ і переосмисленням радянської спадщини комплексу працюватимуть ексголова Українського інституту Нацпам’яті Антон Дробович і співзасновниці платформи культури пам'яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» Оксана Довгополова та Катерина Семенюк. 

«Те, що ви бачите у відкритому доступі – це маленька верхівка великого айсберга. Справу з музеєм я намагаюся рухати вже давно. В інтересах ВДНГ розповідати чесну історію експоцентру, яка була непростою, бо експоцентр створювали як інструмент монументальної пропаганди. Про історію треба розповідати чесно: якщо про неї забути, вона може повторитися», – вважає Євген Мушкін.

 

 

Дослідження планують проводити протягом 2025 року, а його результатом має стати документ, що ляже в розробку концепції музею. «Шлях не буде швидким. У таких проєктах не можна чекати швидкого результату, бо вийде щось або дуже низької якості, або дуже дороге. Ми не можемо собі дозволити ні перше, ні друге. Ідеться навіть не про гроші. Я би порівняв це з народженням нового життя: людині треба дев’ять місяців, щоби народитися. І таку складну тему не можна взяти нахрапом», – переконаний Мушкін.

До того ж із 2016–2017 років, коли вперше заговорили про створення музею, змінився погляд на нього, каже директор із розвитку ВДНГ: «Це має бути не просто Музей монументальної пропаганди, а музей, який розповідатиме про колоніальний вплив на Україну».

Зупинка метро на Теремки, антикрихкість і найважчі рішення на посаді

– Вас багато разів запитували, та ви й самі писали, як ВДНГ пережив повномасштабну війну. А як ВДНГ пережив зупинку метро на Теремки?

– Було важко проаналізувати, бо на це вплинуло багато чинників. Метро зупинили за день до старту «Зимової країни», і всі ми були трохи шоковані. Це ж 2023–2024 рік, постійні відключення світла, постійна темрява. Але люди пішли на світло – у грудні в нас була рекордна відвідуваність. Порахувати, наскільки ми впали, змогли лише тоді, коли рух метро відновили. Ми тоді побачили, що відвідуваність експоцентру відновилася приблизно на 15–20%.

– До речі, чи є новини щодо виходу з метро «Виставковий центр», який обіцяли побудувати спочатку у 2019 році в межах реконструкції виходу з метро, а потім у 2022 році?

– Ми вчергове намагаємося вирішити цю задачу. Якщо там буде реконструкція, то туди можна буде вписати цю історію. Якщо не буде, то будемо робити наземний перехід – за нашим проханням і за підтримки міста. Ми постійно домовляємося з містом, а потім життя вносить корективи. Знову-таки це великі гроші.

 – Ви неодноразово посилаєтеся на концепцію антикрихкості. Це означає, що виклики, як-от пандемія чи повномасштабна війна, вас не послаблюють, а ще й зміцнюють. Наскільки ця концепція себе виправдовує?

– Наведу кілька фактів. За 2015 рік на території експоцентру відбулося 38 заходів, а обіг був приблизно 25 мільйонів гривень. Минулого тижня ми успішно пройшли незалежний аудит і підбили підсумки 2024 року. З боку виторгу ми виросли вдесятеро. Щодо подій, то це понад 2,5 тисячі на минулий рік, тобто в середньому сім за день. І це неймовірно висока цифра, ми за фактом є подієвим майданчиком №1 в Україні.

Якщо говорити про фінансово-економічні показники, то ми зараз на першому місці серед установ, які перебувають у підпорядкуванні президента України [йдеться про Державне управління справами в підпорядкуванні президента, тобто ДУС]. Ми генеруємо 80% прибутків у сфері цього управління.

 

 

Також ми інвестуємо у власні фестивалі й проєкти, пов’язані з впливом. Насправді ВДНГ займається чотирма основними групами функцій. Перша з них – власні події та проєкти в напрямах, де їх ніхто не створює.

Протягом кількох років у нас було всього три власні події («Зимова країна», Масниця й «Літо на ВДНГ»). У цьому році ми хочемо розробити ударну програму власних подій. «Книжкова країна», яку ми провели вже двічі, стане регулярною. Також із Work.ua робимо фестиваль кар’єри 22–25 травня – найбільшу кар’єрну подію року. За результатами досліджень, багато молоді не бачить можливостей в Україні та хоче виїхати за кордон. Ми хочемо показати, що в Україні є з чого обирати. Також із 13 червня ми протягом десяти днів будемо вперше проводити фестиваль «Активна країна» для популяризації здорового способу життя – з десятьма напрямами фізичної культури, танцювальними батлами, брейкінгом і вуличною культурою. Усі активності будуть безоплатними, також буде безплатний дитячий кемп на дві зміни.

 

 

Водночас мета розвитку експоцентру полягає в тому, що ми не хапаємося за все самотужки. Ми не можемо бути експертами у всьому, тому на більшість напрямів шукаємо партнерів, які найкращі в тому, що вони роблять. Ми б ніколи самотужки не зробили би простір «Кит» чи Музей математики, це може зробити лише потужний лідер у цьому напрямі, занурений у сферу протягом багатьох років. Тож другий наш напрям – це маркетинг і управління репутацією ВДНГ, щоб організації та люди приходили співстворювати.

Третій напрям можна умовно назвати «правила гри»: ті, хто приходить на територію експоцентру чи ведуть тут якусь діяльність, мають підпорядковуватися певним стандартам і правилам. І четвертий напрям – це фасиліті-менеджмент, тобто величезна купа активів, якими треба ефективно керувати.

Як тут заробляються гроші? Їх заробляють організації, які тут ведуть діяльність і створюють контент – як бізнес, так і не бізнес. Наприклад, Музей математики – це не комерційна історія, а державна установа, але там є квиток за вхід.

Коли відбувається криза, ми розуміємо, що хтось може не впоратися. І так воно зазвичай і буває – у нас є проєкти, які зникли. Але ж решта впоралися. І як показує практика, не виживає меншість, а більшість виживає. Тобто загальна система теж впорається.

– Ви вже вісім років керуєте ВДНГ. Які рішення на посаді вам далися найважче?

– Найважче мені давалися рішення, які я був вимушений ухвалювати під тиском. ВДНГ перебуває у власності держави, і бувають випадки, коли дзвонить або пише впливова людина та просить щось зробити. Якщо це не суперечить нашим цінностям, наприклад, хтось порадив партнера у сфері громадського харчування чи дозвілля, то без проблем. Але якщо це прохання, яке виходить за межі того, що ми вважаємо чесним, то це дуже важко. Ти розумієш, що треба ухвалити рішення по совісті, але це може мати певні наслідки, зокрема й коштувати тобі посади. У мене не було сумнівів щодо того, що рішення треба ухвалювати по совісті, мене так виховали. Просто це емоційно важко.

– Чи часто доводилося ухвалювати рішення під тиском?

– Не дуже. За ті вісім років, які я тут працюю, мабуть, разів зо п’ять.

– У ВДНГ є концепція розвитку до 2056 року. Наскільки вона трансформувалася після повномасштабної війни? Можливо, просто рухаєтеся повільніше?

– Вісім із цих сорока років ми вже пройшли, і доволі успішно, незважаючи на всі кризи. Концепція не сильно змінилася. Там були закладені фундаментальні принципи розвитку громадського простору, які актуальні й зараз. Запит на культурно-мистецьку складову, просвітницьку діяльність, спорт та активний відпочинок завжди будуть.

 

 

Тобто з боку концепції ми продовжуємо рухатися, але змінюється форма, у якій ми її реалізовуємо. Якщо ми говоримо, наприклад, про виставкову функцію на ВДНГ, то тут як не було сучасних просторів для професійних виставок, так їх і немає. Тому ми створюємо виставковий простір просто на центральній площі завдяки наметам і виставковим конструкціям. Мінус перетворюється на плюс, бо події відбуваються біля газонів і фонтану, на тлі красивої архітектури. Проте багато професійних виставок ми не можемо приймати. Тому рано чи пізно на ВДНГ з’явиться сучасний виставковий простір.

Також у Києві немає сучасних конференц-центрів, які, крім простору для подій, ще й поєднували би інші функції, як-от готельну. Такий центр із готелем ми поки що не можемо побудувати, але знайшли інвестора, який згодився зробити в нас глемпінг. Кожен із цих глемпінгів – це фактично буде повноцінний номер з усіма вигодами, який закриватиме готельну функцію. І запрацює це вже на початку травня.

– Як змінилася аудиторія ВДНГ за час повномасштабної війни?

– Якщо говорити про стать, то логічно, що через повномасштабну війну серед відвідувачів більше жінок: якщо раніше було 55% на 45%, то зараз жінок 64%, а чоловіків, відповідно, 36%. 

Також стало більше молоді і юнацтва, ніж, скажімо, п’ять років тому. На це впливають, зокрема, такі проєкти, як урбан-парк чи «Кураж». Зовсім іншу аудиторію показала «Книжкова країна»: навесні, під час першого фестивалю, у нас було 10% студентів і 15% школярів, а восени, під час другого, навпаки, більше студентів. Тобто фактично третина відвідувачів – це діти, ті, хто навчається.

 

 

Крім того, змінюється параметр фінансового становища відвідувачів: почали приходити люди з більшим достатком, тобто вище середнього. Раніше вони не розглядали для себе ВДНГ.

– Як думаєте, наскільки ВДНГ розкриває свій потенціал?

– З боку того, що ми заклали в концепції, поки що розкриває не повністю. Але якщо порівнювати нас із самими собою або навіть з іншими громадськими просторами десять, навіть п’ять років тому, то, мені здається, що ми молодці, скажу це без зайвої скромності. Це командна робота, яку неможливо було би зробити без усіх людей, які працюють на ВДНГ [тут працюють 148 людей], а також підтримує експоцентр за кулісами.

Згадаю один відгук, який я отримав, певно, пів року тому. Мені написали: «Я корінний киянин, і можу сказати, що ВДНГ та «Укрзалізниця» – це, мабуть, найкраще, що могло трапитися з Києвом і з Україною за останні трешові роки». Це був комплімент, бо «Укрзалізниця» – це об’єктивно лавмарк. 

Зараз, до речі, ми поєднали зусилля: на трьох українських вокзалах стоять книжки-велетні, які запрошують людей придбати квиток на залізницю та приїхати на ВДНГ на «Книжкову країну». Під час фестивалю відкриє сезон і «В’ява» – тепер не лише концертний майданчик просто неба, але й артпростір.

 

 

Також на літній сезон до нас повертається Made in Ukraine. Це проєкт про те, що треба пишатися тим, що робиться в Україні. Вони ж раніше були на Контрактовій, потім пробували в інших місцях. Радий, що вони повернулися, і щиро бажаю успіху Юлії [Савостіній, засновниця Made in Ukraine]. Сподіваюся, що вони стануть нашими резидентами. 

Класну програму розробляє «Поляна ВДНГ», де сад гамаків. А ще в нас цього року відкриється новий парк із доісторичними тваринами, «Диносвіт», і він буде не лише про динозаврів і птеродактилів. Там буде рекордний за розміром брахіозавр [вид рослиноїдного динозавра], просто величезний. Його вже не можна приховати, стоїть там поряд. Цей парк створюють за іноземні інвестиції. Словом, про наші проєкти можу говорити годинами. Цей рік має бути черговим ривком для експоцентру.

Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа, ВДНГ