Боротьба зі стихійною торгівлею в Києві схожа на боротьбу з вітряками. Намети й прилавки демонтують, а наступного дня вони виростають знову – їх знову доводиться прибирати. Для демонтажу задіюють бригаду від КП «Київблагоустрій» і муніципальну охорону. Перед цим продавці ще отримують приписи від інспектора Департаменту територіального контролю й мають шанс виправити порушення. Ми спостерігали, як «Київблагоустрій» демонтує прилавок і як на це реагують продавці. Розповідаємо, що з цього вийшло, а також про один день роботи інспектора з контролю за благоустроєм.

  Дніпровський район, вулиця Шептицького, 22

Що взагалі робить інспектор із благоустрою (спойлер: не демонтує МАФи)

На місці – Антон Опришко, в.о. начальника відділу інспекції з благоустрою в Дніпровському районі, і Роман Дещенко, головний спеціаліст-інспектор управління контролю за благоустроєм. Загалом у Києві 65 інспекторів, які контролюють дотримання благоустрою, і кожен працює в одному секторі чи кількох. Наприклад, у Дніпровському районі десять секторів, а інспекторів шість, тож департамент постійно в пошуку нових. 

Найчастіше інспекторами приходять працювати люди, які вже мали досвід роботи в комунальних структурах, наприклад працівники відділів благоустрою районних адміністрацій, дорожніх служб (КП ШЕУ) чи «зеленбуду» (КП УЗН), керівники компаній, а також Нацполіції, розповідає Антон Опришко.

Інспектор Роман Дещенко має юридичну освіту й каже, що вона дуже допомагає в роботі. Він працює за правилами благоустрою, які міська рада затвердила у 2008 році. За день інспектор має опрацювати якомога більшу кількість листів і скарг, які приходять йому на робочий планшет і просто на вулиці.  

Поки ми розмовляли, до Романа підійшла жінка й поскаржилася, що біля зупинки не доклали два метри плитки, тому її дитина може вступити в грязюку, коли буде виходити з громадського транспорту. Ремонт дороги робили працівники ШЕУ. 

– Думаю, вони не закінчили свою роботу, але я піду й видам їм припис. Якщо потрібно, складемо протокол. Притягають до відповідальності або фізичну особу, або посадову, юридичну особу, – каже Дещенко.

За день інспектор може отримати й дві-три скарги, а може й десять залежно від специфіки району й масштабу його сектору, уточнює Антон Опришко. Наприклад, проблемне питання в Дніпровському районі – вивіз великогабаритного сміття. Якщо до повномасштабної війни КП «Київкомунсервіс» могло вивозити 5200 кубів сміття на місяць, то після 24 лютого 2022 року цю кількість скоротили вдвічі, для густонаселеного району цього замало. Зі свого боку,  ЖЕКи й керівні компанії просто фізично не можуть вивезти таку кількість сміття й звертаються до «Київкомунсервісу», щоби ті вивозили сміття частіше. І якщо для п’ятиповерхових будинків це не проблема, то біля багатоповерхівкок на Русанівці баки можуть переповнитися, тож вивіз сміття контролюють й інспектори. 

Фото: «Київкомунсервіс»

Листи й скарги від киян можуть приходити через дзвінок, на електронну пошту або онлайн-форму 1551 на сайті КМДА. Далі зверненнями займається модератор, який спрямовує їх до профільної служби: наприклад, якщо лист стосується догляду за зеленими насадженнями, то його направляють до УЗН району, якщо «не так» поклали асфальт, скаргу розглядатиме ШЕУ району.

Якщо така скарга приходить до департаменту, то інспектор із контролю за благоустроєм має її відпрацювати – видати порушникам припис чи протокол, зробити фотофіксацію порушення. Якщо раптом це не в компетенції інспектора (наприклад, скарга на те, що не прибирають у під’їзді чи немає опалення), то він переспрямовує її на керівні компанії будинку. Крім скарг, інспектор також може отримувати листи від Нацполіції, прокуратури, сповіщення з електронної системи документообігу.

Передусім Роман опрацьовує саме скарги, бо вони мають терміни розгляду – п’ять днів. Так, це може бути історія й про сусідські розбірки: нежитлове приміщення зробило навіс і не погодило з ОСББ. 

– Я складаю протокол, ми нормально комунікуємо. Поки що мене ніхто нікуди не посилав, – каже Дещенко.

Крім того, якщо інспектор бачить, що комунальники чи приватні особи в його секторі порушують благоустрій, ведучи певні роботи, він може перевірити, чи є в них контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Якщо раптом картки немає, то інспектор має зупинити роботи, пов’язані з порушенням благоустрою, видати припис і викликати поліцію, а згодом повторно проконтролювати цю локацію. 

Неподалік від місця, де ми розмовляємо, клаптик незаасфальтованої землі. Тут працювали фахівці «Київтеплоенерго», тож цю ділянку мають заасфальтувати знову. Раніше тут також було багато сміття, яке ЖЕК прибрала на вимогу інспектора.

– Так, у нас теж руки є, але інспектори не прибирають, вони змушують когось прибирати, – жартує Дещенко. – Розповідати про свою роботу я можу до вечора, роботи багато, – додає він. – Головне, що дихаю свіжим повітрям і голова працює. Здебільшого інспектори находжують своїх десять тисяч кроків на день, якщо в них немає особистого транспорту.

Намет із квітами, який знову з’явився після демонтажу, як метафора стихійної торгівлі

Крім іншого, інспектори департаменту територіального контролю Києва «змушують прибирати» й МАФи чи об’єкти стихійної торгівлі, видаючи відповідні приписи. До об’єктів стихійної торгівлі відносять намети, лотки, автолавки й автопричепи, торгівлю із землі. Але є нюанс: об’єкти цієї торгівлі мають бути розташовані не на території ринків.

– Уявімо ситуацію: Лук’янівський ринок, бабусі торгують із землі, не за прилавками. Хто контролює таку торгівлю?

– Якщо це земля ринку, то це питання до власників ринку. Якщо це територія поряд із ринком, межує із ним, але розташована у власності територіальної громади, то ми працюємо, – відповідає директор «Київблагоустрою» Михайло Бережний.

– У нас зазвичай є комунікація з власниками ринку. Інспектор чи начальник відділу звертається до представника адміністрації ринку, і далі вони разом з’ясовують, – каже в.о. начальника Дніпровського районного відділу інспекції з благоустрою Антон Опришко. 

З інспекторами ми ведемо бесіду біля червоного намету з квітами. Цей намет – залишки стихійної торгівлі, яку демонтовували тут напередодні. Так, не минуло й дня, як він виріс тут знову. Попри те, що вже грудень, деякі літні майданчики продовжують працювати без оновлення документів, хоча термін дії дозволу спливає після 31 жовтня.

Роман Дещенко дістає бланк і пише припис. Коли він готовий, починає зачитувати: невідомого власника намета зобов’язують надати дозвільні документи із супровідною заявою, а якщо документів немає, негайно демонтувати намет власними силами. Якщо власник намету не виконає припис, «вживатимуть заходи відповідно до чинного законодавства». Інспектор пояснює: якщо торгівля була сезонною, то власник має прибрати намет одразу ж після отримання припису відповідно до Цивільного кодексу (у випадку з МАФами дають один або три дні).

Розгублена продавчиня відходить, коли інспектор збирається вручити припис. Роман приклеює його просто на намет. Потім заміряє конструкцію – виходить два на три метри, а також фотографує її. Ці дані він із телефона вносить у базу.

Якщо порушення вже не перше, власник намета отримає більший штраф. Ця сума також буде більшою, якщо стихійна торгівля розміщена на магістральних вулицях, біля метро й у підземних переходах. Інспектор випише повторний протокол і передасть дані Нацполіції. Суму штрафу має визначити адмінкомісія населеного пункту, де зареєстрований порушник. Це орієнтовно від 40–80 неоподаткованих мінімумів доходів, тобто від 680 до 1360 гривень. Сума може змінюватися залежно від виду, тяжкості й систематичності порушення; якщо воно повторне, то штраф більший.

За хвилин десять продавчиня квітів сама підходить до інспектора й просить його пояснити, що написано на бланку припису. І поки Роман розмовляє з нею, в.о. начальника  відділу Дніпровського району Антон Опришко каже: 

– Питання ж не до продавчині, а до кінцевого бенефіціара. Частина людей не розуміє приписи, а частина просто не хоче їх розуміти. Є такі, які отримують приписи систематично й не на одній локації. Часто ми також стикаємося з тим, що в них є дозвільні документи, але вони їх подають без супровідної заяви.

Форму супровідної заяви можна знайти на сайті департаменту. Ця заява потрібна для аналітичного відділу, щоби він міг знайти об’єкт у базі й прикріпити до нього документи, пояснює Опришко:  

– Потім мені приходить купа документів, і всі вони без заяв. Так, я можу запитати в інспектора, до якого об’єкта ці документи, але в адміністративному відділі ці документи не зможуть зареєструвати.

– Якщо мені надішлють документ без заяви, я й сам не завжди зможу визначити, до якого це об’єкта, бо за однією адресою можуть бути розташовані чотири об’єкти, – додає Роман Дещенко.

Якщо власники намета не виконають припис (це буде видно в базі), то запуститься процедура, подібна до процедури з МАФами: комісія з демонтажу має сформувати доручення «Київблагоустрою», і вони демонтують об’єкт стихійної торгівлі.

Щодня працюють від чотирьох до шести бригад «Київблагоустрою», розповідає його директор Михайло Бережной. Лише одна чи дві демонтують виключно стихійну торгівлю (тобто торгові точки, бо не мають повноважень конфіскувати товар), інші, наприклад, займаються знесенням МАФів або радянських пам’ятників. На демонтажі стихійної торгівлі виїздять на невеликих машинах, куди могли би вміститися торговельні конструкції (від пластикових ящиків до парасольок). 

На відміну від власників МАФів, власники наметів чи парасольок не так часто просять їх повернути, бо найчастіше такі конструкції відносно не дорогі. Але іноді таки звертаються: 

– Іноді кажуть, що намет незвичного кольору. Або дорогий як пам’ять: мама подарувала, – каже Бережной. 

 метро «Звіринецька», вулиця Німанська, 3–5

Бригада «Київблагоустрою» й два представники муніципальної варти починають із точки з фруктами, яка розташована на перехресті під великою червоною парасолькою. На цю локацію приїздять уже не вперше. Продавчиня просить нічого не робити, доки вона не покличе власницю.

Коли приходить власниця, працівники бригади в помаранчевих жилетах починають демонтаж, знімаючи поліетиленові пакети з основи парасольки й виймаючи її з підставки.

– Ми демонтуємо лише торгову точку: парасольку, прилавок. У цьому разі це металевий стіл; якби це були просто дошки, це також вважалося би прилавком. Проте ми не маємо повноважень конфісковувати товар, це повноваження Нацполіції. Оце, наприклад, можна вважати торгівлею з рук, дільничний також може виписати протокол і дати штраф, – пояснює фахівець другої категорії відділу проведення демонтажів «Київблагоустрою» Євген Печерик.

– Не продається? – уточнює перехожий.

– Не продається, – відповідає представник «Київблагоустрою».

– До речі, як киянину, який проходить повз, зрозуміти, яка саме торгівля на вулиці є незаконною?

– Людина, яка хоче щось купити, іде або на базар, або в супермаркет. Так на вулиці мало хто купує. Я, наприклад, із підлоги не брав би, коли торгівля така не окультурена. Для таких майданчиків є хіба що сезонна торгівля, коли починають продавати в березні-квітні і закінчують у жовтні, а потім термін договору анулюється, – каже Євген Печерик.

Стихійна торгівля також пожвавлюється перед святами й на вихідних. 

– Наприклад, ми вже знаємо, що машинки із солодкою ватою на вихідних влітку з’являються в парках після 15:00 – зранку немає сенсу виїжджати й ловити їх, – розповідав директор КП «Київблагоустрій» Михайло Бережной.

На відміну від МАФів, точки зі стихійною торгівлею можуть повертатися на місця дуже швидко: замість того намету, який заберуть комунальники, за кілька годин продавці теоретично можуть уже купити новий.

Законну торгівлю можна розпізнати за наметами й торговими прилавками, які мають уніфікований дизайн. До 1 грудня КП «Міський магазин» провело останні аукціони на розміщення пересувної торгівлі. До кінця 2024 року комунальне підприємство ліквідують. На його базі утвориться нове КП «Київ. Прозорро», яке буде організовувати аукціони на базі «Prozorro.Продажі». Це будуть акціони не лише на розміщення пересувної торгівлі, але й на розміщення МАФів, поштоматів, терміналів, вендингів, водоматів.  

Департамент територіального контролю не погоджуватиме локації для розміщення пересувної торгівлі, а скоріше узагальнюватиме інформацію, яку надають Департамент містобудування та архітектури, Департамент промисловості та розвитку підприємництва та КП «Київ. Прозорро», і подаватиме на погодження до міської адміністрації. Підприємці зможуть взяти участь у аукціоні, заплатити кошти в бюджет міста й реалізувати товар.

Тим часом комунальники демонтують прилавок і ставлять ящики з фруктами просто на землю.

– Якщо продавець має автомобіль, то він може сам завантажити туди товар. Якщо не має, як у цьому разі, то ми допомагаємо акуратно скласти товар. Увесь процес фільмується: щоби потім не було заяв, що хтось щось забрав або вкрав, – каже Євген Печерик.

– Часто доводиться задіювати муніципальну охорону?

– Зважаючи, який район і яка точка. Якщо така, як зараз, то все відносно спокійно. Якщо це масове скупчення людей, кілька торгових місць, то іноді доводиться задіювати, – відповідає Печерик.

Неподалік від точки лежать картонки, які представники «Київблагоустрою» також забирають. Як показує практика, із них так само може вирости новий прилавок. Продавчиня залишається стояти з повними ящиками товару, а бригада разом із муніципальною охороною вже збирається на іншу точку зі стихійною торгівлею, розташовану на початку вулиці.

Ми запитували в директора «Київблагоустрою», чи планує місто запускати онлайн-систему контролю за вуличною торгівлею, яку анонсували ще у 2021 році. Нам відповіли, що «робота йде», але поки що лише в базі, яка доступна для внутрішнього користування.

Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа, Марія-Тереза Шибанова