Десята ранку, а на приміському вокзалі «Дарниця» вже демонтують МАФ із телефонами й аксесуарами біля зупинки громадського транспорту. Продавець ще на роботі попри те, що за декілька годин його робочого місця фактично не існуватиме. Поряд стоїть спецтехніка й уже працюють шість людей із бригади комунального підприємства «Київблагоустрій». Перед демонтажем вони прибирають на даху кіоску. Пізніше комунальники допомагають продавцю зібрати товар.

«Цей МАФ тут стоїть уже близько п’яти років. Його сюди привозили таким самим краном, як і демонтують. Тобто в нього зверху є петлі, за які можна чіпляти. Але до них ще треба добиратися. Ось тут на даху, мабуть, робили утеплення, тому ці шари спочатку треба прибрати», – коментує директор КП «Київблагоустрій» Михайло Бережной, із яким ми спілкуємося просто на зупинці. За годину стає настільки холодно, що доводиться купити чаю в сусідньому МАФі: у КП «Київблагоустрій» кажуть, що цей кіоск має дозвільні документи. 

Що робити, якщо всередині МАФа в день демонтажу все ще хтось сидить, і куди відвозять кіоски після того, як їх демонтували (спойлер: демонтовані МАФи навіть можуть допомагати ЗСУ), запитали в інспектора з благоустрою від Департаменту територіального контролю міста Києва й у директора КП «Київблагоустрій».

Які МАФи демонтувати, вирішує департамент, але безпосередньо їх демонтує КП «Київблагоустрій». Як це відбувається?

Михайло Бережной: Усе починається з роботи інспектора з благоустрою від департаменту. Кожен інспектор закріплений за певним мікрорайоном, щодня виходить на локації й відпрацьовує всі порушення не лише щодо демонтажу МАФів, але й, наприклад, стихійної торгівлі чи вивозу сміття. Інспектор самостійно не усуває порушення, але контролює виконання припису щодо порушень.

Якщо інспектор має інформацію щодо того, що МАФ розміщений із порушенням чи закінчується дія дозвільних документів (інформаційний талон або паспорт прив’язки), то він може винести припис на припинення порушення благоустрою й надання дозвільних документів.

Припис вручають або власнику тимчасової споруди, або особі, яка перебуває на місці. Якщо МАФ зачинений, то припис лишають на будь-якому видному місці. Протягом трьох календарних днів [якщо МАФ працює із 2015 року, то протягом одного] власник має надати департаменту дозвільну документацію й супровідний лист. Документи можна надіслати електронною поштою чи принести до абонентської скриньки департаменту.

Усі звернення управління документообігу має передати на розгляд робочої групи департаменту [яка збирається щотижня, додає головний спеціаліст-інспектор управління (інспекції) контролю за благоустроєм Роман Дещенко]. Якщо всі документи у власника МАФа є, їх заносять до електронної бази, доступ до якої є в департаменту й у «Київблагоустрою», і тимчасова споруда продовжує працювати. 

Ця база – внутрішня службова інформація. Там можна знайти інформацію про долю кожного МАФа від його народження, починаючи від того, як його встановлювали, і закінчуючи тим, як змінювали його фасад, які приписи виносили, які були порушення, як вони зникли, як його демонтують, де він зберігається й чи прийшов власник його забрати.

Іноді буває таке, що за документами МАФ має площу 20 м², а насправді він 30 м². Тоді власнику дають певний час, щоби він привів споруду до законних розмірів. Ще бувають такі хитруни, які за паспортом прив’язки [комплект документів, де визначено місце встановлення тимчасової споруди й схема благоустрою прилеглої території] мають стояти за 50, 70 чи 100 метрів від зупинки громадського транспорту, а насправді стоять ближче до зупинки й до людей, які там є.

Якщо власники МАФів зовсім нас ігнорують, не надаючи документів, не прибираючи порушень, то робоча група департаменту ухвалює рішення щодо примусового демонтажу споруди й оформлює доручення на демонтаж на «Київблагоустрій». І далі ми виконуємо це доручення. Звісно, доручення не лише на один об’єкт, буває і на 10, і на 20, доходить і до 500. Тому ми плануємо графік і за ним здійснюємо демонтажі.

Щоби спланувати робочий день і тиждень, треба зрозуміти, яку техніку задіяти: більший чи менший кран, коротшу чи довшу платформу. Із великим досвідом це швидко, можна зрозуміти одразу, тільки поглянувши на об’єкт. Після демонтажу складають відповідний акт, щоби цей факт також внесли в базу.

Як швидко можна демонтувати МАФ?

Михайло Бережной: Є легкі демонтажі, де за пів години можна впоратися, а можна працювати й шість чи сім годин. Насправді це залежить більше не від міцності МАФа, а від під’їзду до нього, можливості запаркувати кран відповідно до техніки безпеки, наявності шлагбаумів й інших перепон. Також ми призупиняємо демонтаж під час повітряної тривоги, огорожуємо місце роботи стрічкою. 

Буває і спротив, але більше це стосується стихійної торгівлі. Наприклад, улітку ми демонтували автолавку (це коли торгують з автомобіля). Жінка влаштувала такий скандал, що ми почали демонтаж о 14:00, а закінчили під комендантську годину, близько 23:00.

Ось із цим МАФом, який зараз демонтують, треба ще розібратися, тут лінії електропередач. Але який би не був МАФ, у «Київблагоустрою» достатньо техніки, щоби його підняти й красиво демонтувати в товарному вигляді. 

Що робити, якщо бригада приїздить демонтувати МАФ, а всередині ще хтось сидить?

Михайло Бережной: Ну, в цьому МАФі уже збираються [на момент нашої розмови в кіоску вже немає світла, а бригада допомагає продавцю зібрати товар]. Є певна культурна комунікація, усім пропонуємо з’їхати швидше.  

МАФ закривається, опечатується та з усіма товарами переїздить на спеціальний майданчик. Іноді власники звертаються, щоби забрати свої речі. Ми не забороняємо, якщо вони підтвердять, що це справді їхні речі. Найбільше це стосується автолавок із м’ясом чи рибою в літній період.

Чи має під час демонтажу бути присутній інспектор від департаменту?

Роман Дещенко, головний спеціаліст-інспектор управління контролю за благоустроєм: До повномасштабної війни інспектор мав бути присутнім. Зараз інспекцію перевели до департаменту, тож за сам демонтаж відповідає «Київблагоустрій». Тобто керівник демонтажного відділу вирушає на демонтаж разом із групою, він за цей демонтаж відповідальний. Потім цей керівник складає акт демонтажу й передає його мені, начальнику відділу в певному районі. Я дивлюся фотографії до й після, ставлю свій підпис і пересилаю це повідомлення в групу з інспекторами. Щоби інспектори звертали увагу, що буде відбуватися на локації після демонтажу.

Часто викликаєте поліцію під час демонтажів?

Михайло Бережной: Дуже рідко, частіше це представники департаменту муніципальної охорони від військової адміністрації. Відповідно до свого статуту вони мають здійснювати фізичний захист співробітників під час виконання службових повноважень, а також захист техніки. Ми з ними комунікуємо, коли плануємо проводити демонтажі на специфічних локаціях. Зазвичай ми вже попередньо знаємо, де буде спротив, і залучаємо муніципальну охорону на певну дату.

Іноді буває таке, що власник МАФа або людина, яка його займає, вважає, що ми виконуємо певні незаконні дії, і сама викликає поліцію. І тоді ми вже на місці розбираємося, щоби не створювати проблем для нашої юридичної служби й не ходити по судах. Але не без цих проблем.

Що відбувається після демонтажу з МАФом і що має робити його власник?

Михайло Бережной: Після переміщення на майданчик для зберігання демонтованого майна, людина, якій належить МАФ, або інша людина за довіреністю, має прийти до «Київблагоустрою» й принести документи, які підтверджують право власності: договір, накладна, квитанція. Їх перевірятиме юридична служба КП «Київблагоустрій».

Бухгалтерія зробить розрахунок демонтажу, усе залежить від людиногодин, витрачених на демонтаж. Година роботи бригади – це приблизно шість-вісім тисяч гривень. Плюс додають ще оплату часу зберігання. Якщо людина звернулася на третій, п’ятий чи десятий день, це один розрахунок, а якщо за місяць, три чи пів року – зовсім інший. Вартість зберігання розраховують на підставі наказу «Київблагоустрою»: тариф становить 1,34 гривні й ПДВ за один квадратний метр за добу. Далі людина йде до банку, сплачує й наступного дня може приїздити та забирати МАФ, розміщувати його десь у себе в садочку.

Також власник МАФа сплачує штраф згідно з адмінпротоколом, який склав інспектор із благоустрою від департаменту. Суму штрафу визначає адмінкомісія населеного пункту, де зареєстрований порушник. Це орієнтовно від 40–80 неоподаткованих мінімумів доходів, тобто від 680 до 1360 гривень. Сума може змінюватися залежно від виду, тяжкості й систематичності порушення; якщо воно повторне, то штраф більший.

А якщо людина не забирає свій МАФ?

Михайло Бережной: Демонтаж МАФів можна порівняти із прибиранням стихійних сміттєзвалищ у місті, тобто місто виділяє кошти на благоустрій території.

Якщо людина не приходить за МАФом чи іншою тимчасовою спорудою, то ми діємо відповідно до Цивільного кодексу. Згідно з ним, коли спливе трирічний термін зберігання, цю споруду вважатимуть безхазяйною. Звісно, за три роки вона може прийти в непридатний стан. Тому відповідно до наших наказів ми її або утилізуємо, або частину здаємо на сміття чи брухт для зарахування грошей у бюджет підприємства.

Також за процедурою ми можемо виставляти МАФи на продаж у Prozorro. Крім того, зараз війна, а МАФи – це те, що потрібне ЗСУ, наприклад, для облаштування блокпостів. Тож до нас звертаються Нацгвардія, прикордонники, і ми передаємо їм МАФи.

А де в Києві розташовані «кладовища» демонтованих МАФів?

Михайло Бережной: Є локації і на правому, і на лівому березі: МАФ везуть туди, куди буде ближче від локації демонтажу, бо це економія й пального, і людського ресурсу. Наприклад, на правому березі МАФи зберігаються на вулиці Святослава Хороброго (раніше – Народного Ополчення), там частина території в тролейбусному депо. Також є локація на вулиці Богатирській в Оболонському районі.

Хто прибирає після демонтажу МАФа?

Михайло Бережной: Служба благоустрою від районної державної адміністрації або балансоутримувач території, на якій був розташований МАФ. Наприклад, біля парку це може бути «Київзеленбуд», а біля дороги – ШЕУ певного району [шляхово-експлуатаційне управління].

Як департамент взаємодіє з районною адміністрацією? Іноді можна побачити новини, що МАФи демонтували й перенесли на інше місце за рішенням адміністрації.

Роман Дещенко: У самій адміністрації є відділ із благоустрою. З початком повномасштабної війни є розпорядження голови військової адміністрації Сергія Попка, що переносити МАФи заборонено. У кожному районі визначили по одній локації, куди можна їх переносити, здебільшого за територію житлової забудови, у промзоні. У Дніпровському районі, наприклад, це вулиця Березнева.

Умовно, якщо в березні наступного року будуть проводити реконструкцію вулиці, то всі МАФи звідти треба буде перемістити. Департамент містобудування та архітектури має про це повідомити і Департамент територіального контролю міста Києва, і районну адміністрацію. Тоді районна адміністрація збирає комісію, яка складається з представників промисловості, торгівлі, нашого департаменту й районного відділу з благоустрою. Там голосують за місця для перенесення. Далі роблять протокол і надсилають в обидва департаменти. Інспектор вручає власнику припис, згідно з яким МАФ треба перемістити на певну локацію: власник МАФа або переміщує його сам, або ми допомагаємо. Зі свого боку, Департамент містобудування та архітектури змінює в базі місце розташування МАФа.

Часто буває таке, що демонтований МАФ повертається на те саме місце?

Михайло Бережной: Теоретично це можливо через те, що ми маємо певні правила демонтажу та повернення. Після того, як власник сплатив кошти й забрав МАФ, нам не відомо, де він його зберігає. Якщо цей МАФ знову з’являється, як гриб після дощу, то та сама процедура відбувається по колу: якщо інспектор бачить, що документів немає, видає припис. І таким чином наповнюється бюджет Києва.

Роман Дещенко: Із МАФами це складніше, ніж зі стихійною торгівлею. Інформація про всі документи щодо МАФа надходить у департамент територіального контролю з департаменту містобудування та архітектури. База систематично оновнюється, тобто ми бачимо, як змінюється ФОП, як подовжують чи не подовжують договір, і вживаємо заходи – видаємо приписи. Якщо власник, наприклад, замінив конструкцію на нову чи оновив фасад малої архітектурної форми, він теж має про це повідомляти. Необлікованих об’єктів зараз практично немає.

Дарницький вокзал – це не єдина локація, де ми побували разом із представниками Дпартаменту територіального контролю Києва. У наступному тексті розкажемо, як минув демонтаж стихійної торгівлі в Печерському й Дніпровському районах. Ми спостерігали, як інспектор видає припис, а продавчиня просить його розтлумачити, як місцеві мешканці скаржаться інспектору просто на вулиці і як інспектор разом із «Київблагоустроєм» і муніципальною охороною демонтує прилавок, але не може конфіскувати товар (бо робити це має поліція).

Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа