Упритул до садиби, де жив Панас Саксаганський, планують зводити багатоповерховий офісно-житловий комплекс. Якщо шістнадцятиповерхівку таки збудують, вона розділить музей на дві частини й відділить будинок Саксаганського від решти будівель музею видатних діячів української культури. Ми поговорили з директоркою музею Ольгою Гураль про те, чому Київ все ж повинен зберегти садибу й чим вона унікальна.

Так, тут жив Панас Саксаганський, але це ще не всі жителі. Хто сусідив із режисером

   

Музей видатних діячів української культури розташований на вулиці Саксаганського, 93–97, на Паньківщині, що в Голосіївському районі Києва. До його складу входить комплекс будинків, де жили сім’ї Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського та Михайла Старицького. 

Панківщину почали заселяти в середині 19 століття, коли тут відкрили Київський університет. Історично склалося, що в цій місцині почали оселятися українські провідні діячі – Михайло Грушевський, Володимир Антонович, Іван Сташенко, Олександр Кониський, Євген Чикаленко. 

Панас Саксаганський (його справжнє прізвище – Тобілевич) – визначний український актор, режисер і драматург. Він став одним із корифеїв українського побутового театру. Саксаганський оселився в будинку в 1912 році разом зі своєю дружиною. У різні часи тут проживали його син Петро Тобілевич і брат Микола Садовський. Оригінально будинок був триповерховий, просторе помешкання Саксаганського розмістили на першому поверсі.

У «совєтські» часи помешкання так і лишилося за Саксаганським, він прожив тут до самої своєї смерті 1940 року. Будинок отримав статус пам’ятки історії місцевого значення й тут вирішили створити музей у 1987-му. Усе це відбулося за цілковитої згоди його родичів, зокрема, його дружина передала музею колекцію меморіальних речей Саксаганського. 

До речі, правнук Саксаганського Петро – (на жаль) російський актор і довгий час жив у Москві. Однак він зберігав архів прадіда й обіцяв передати його Києву, коли тут відкриють музей. Ще за життя іменем Саксаганського назвали одну з центральних вулиць Києва, хоча він до неї не мав жодного стосунку, розказала Ольга Гураль. А на будинку, де жив Панас, відкрили меморіальну дошку в 1953 році. Спойлер: меморіальну дошку зняли для зміцнення кріплень. Коли її збиралися повертати назад, по Києву прилетіла ракета й пошкодила будівлі музею. Зараз дошка зберігається у фондовому сховищі і її повісять назад після всіх запланованих робіт. Але про все це по черзі.

«Ми дізналися про будівництво випадково», або з чого все почалося

   

Про те, що 16-поверховий офісно-житловий і готельний комплекс із паркінгом будуть зводити впритул до садиби Саксаганського, у музеї дізналися випадково у 2018-му. «Близько до території музею були гаражі, якими користувалися мешканці сусідніх будинків. І ми у вікно побачили, що там щось відбувається. Через якийсь час завдяки небайдужим мешканцям дізналися, що ділянку видали в оренду й тут планують зводити офісно-готельний комплекс із паркінгом. За кілька місяців на ділянці поставили паркан, частину його звели на музейній ділянці. Тогочасна директорка викликала поліцію й за кілька днів паркан із території прибрали», – розказала Ольга. Тоді ж проводили акції протесту, коли кияни самостійно прибирали техніку на будмайданчиках, фізично звалювали паркан.

На підставі рішення Господарського суду Києва від 8 грудня 2009 року, ТОВ «НВП «Рестін» стало користувачем ділянки на вулиці Жилянська, 96-А. У 2015-му компанії надали дозвіл на будівництво, але вже у 2019-му Мінкульт не погодив проєктну документацію. У лютому 2022 року ОАСК частково задовольнив позов забудовника й скасував відмову Міністерства культури. Тепер Офіс Генпрокурора домагається заборони будівництва 16-поверхового «монстра». Ми намагалися звернутися до «НВП «Рестін», однак не отримали відповіді.

Ось це проєкт шістнадцятиповерхівки на вулиці Жилянська, 96-А. Закінчити будівництво планували у 2020-му, але станом на зараз роботи й не починали через відсутність дозвільних документів 

Попри охоронний статус музею, поблизу його території хочуть побудувати 16-поверхового «монстра»

   

Будівництво шістнадцятиповерхівки поблизу музею суперечить обмеженням по висотності. Згідно з Генпланом Києва, територія входить до зони забудови другої категорії. Це означає, що будувати споруди висотою понад 27 метрів заборонено, а ЖК планують висотою 57 метрів. До того ж під час будівництва може піднятися рівень ґрунтових вод. На земельній ділянці, де розміщений комплекс садиб, рівень води й так надто високий. Коли поруч зводили багатоповерхівки, підвали музею затоплювало.

Також від 1985 року будинки, що входять до складу Музею видатних діячів української культури, мають статус охоронної зони. «Це охоронна зона пам’яток місцевого та національного значення, що входять до складу музею, де заборонене нове будівництво, крім виняткових випадків, і тільки за проєктами, погодженими з відповідними держорганами охорони культурної спадщини. Будувати висотну будівлю поблизу території Музею заборонено законом», – наголосила начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та стратегічних комунікацій (раніше – Міністерство культури й інформаційної політики) Наталія Войцещук.

Наприкінці 2023-го Верховний суд скасував рішення всіх попередніх інстанцій і тепер справа розростається по-новому, сказала нам директорка музею. Наразі будівництво «на нулі», а справу розглядають в Апеляційному суді. З осені процес судовий процес має продовжитися. Але якщо ЖК таки побудують, він розділить музей на дві частини. Це відділить будинок, де жив Панас Саксаганський, від садиб Лисенка, Старицького й Косачів. 

Будинок в аварійному стані ледве пережив ракетний удар

   

Будинок, де жив Саксаганський, перебуває в аварійному стані вже не один десяток років, а 10 жовтня 2022 року садиба ще й постраждала від ракетного удару росіян. Попри те, що пошкоджень зазнали всі будівлі, будинок, де жив Саксаганський, постраждав найбільше. 

«Двері вхідні просто лежали на проїжджій частині вулиці. Дах зірвало, посипався фасад, вибило вікна й двері на поверхах. Через це почали прогресувати тріщини, які вже були в будівлі. І зрештою ми помітили, що почала відходити одна зі стін будівлі», – розказала Ольга.

Перший тендер на протиаварійні роботи планували провести в лютому 2024 року, але тоді ніхто не вніс пропозиції. Команда музею доопрацювала документацію й у червні 2024-го вже оголосили другий тендер. За його підсумками підрядником стала компанія «Архібуд». Протиаварійні роботи в музеї вже почали, однак поки що це не реставрація з пристосуванням під музей. «Мета нинішніх робіт – укріплення будинку для подальшого збереження. Будуть зміцнювати дах, ремонтувати фасад, ставити вікна, герметизувати й укріплювати стіни і ставити стяжки», – пояснила Ольга. Зараз на протиаварійні роботи витрачають бюджетні кошти, які виділяє Київ. 

«Усе, що можна зберегти, ми будемо зберігати», а ще обіцяють екскурсії

   

Реставрувати садибу з пристосуванням під музей почнуть уже після протиаварійних робіт і, найімовірніше, після завершення російсько-української війни. На всіх поверхах хочуть лишити те планування, яке було за часів Саксаганського. «Меморіальну квартиру ми не плануємо чіпати взагалі. Я хочу максимально зберегти автентичність квартири, лишити господарчі приміщення й не гратися в перепланування», 

– розказала директорка музею. Також для експозицій залишать усі речі, які колись належали Саксаганському. 

«Це один із найбільш унікальних будинків у Києві, у яких не відбувалося перетворень із житлових приміщень на офісні під час перепланування. Він був таким, яким він став у 30-ті роки – комуналкою»,

– каже Ольга Гураль. Однак пізніше на будинку добудували четвертий поверх – там досі лишилися унікальні кахлі й сходинки.

У немеморіальному ж просторі втручання можуть бути значнішими. У музеї думають над збільшенням дверних проходів, щоби люди на кріслах колісних могли вільно пересуватися. Також створюватимуть експозиційні простори й музейне фондосховище. На четвертому поверсі таки планують перепланування приміщення й ремонти для майбутніх робочих кабінетів. 

У садибі, де жив Саксаганський, нарешті почнуть проводити екскурсії, тут діятиме самостійна частина експозиції. Також проводитимуть і тимчасові виставки. Раніше тут ніколи не проводили екскурсії через аварійний стан будинку. До початку повномасштабного вторгнення в музеї Михайла Старицького постійно діяла виставка, присвячена Панасу Саксаганському. Однак її демонтували в лютому 2022 року й поки що не збираються повертати в музей. Зараз влаштовують чаювання й лекції про Саксаганського в інших садибах музейного комплексу.

Фото й Обкладинка: Артем Галкін, Дмитро Перов