Міжнародний благодійний фонд savED відновлює доступ до освіти в громадах, що постраждали від війни РФ проти України. У місцях, де школи зруйновані чи суттєво постраждали, фонд облаштовує тимчасові або освітні центри, які називають «Вуликами». За два роки роботи фонд створив майже 90 таких центрів і кілька десятків укриттів і тимчасових шкіл.

Ми поспілкувалися зі співзасновницею та керівницею відділу впровадження ініціатив у savED Анною Пуцовою про те, як відбудовують школи в деокупованих громадах, як укриття можна перетворити на підземну школу й чому потрібно повертати дітей до офлайн-навчання (і робити це вже зараз).

Анна Пуцова

   

Перший кейc

Благодійний фонд savED створили колишня міністерка освіти Ганна Новосад та Анна Пуцова, яка раніше працювала в Міносвіти. З початком повномасштабної війни вони, як і чимало українців, почали допомагати з гуманітарною допомогою. Після деокупації Чернігівщини Анна Пуцова була вражена наслідками в рідному регіоні й розповіла про це Анні Новосад. Разом вони почали їздити в Чернігів, спілкуватися з місцевою владою й міжнародними організаціями, з якими мали контакти.

У місті тоді постраждали 27 шкіл із 34, з них дві школи були повністю зруйновані. На День народження Анни Новосад, 28 липня, відкрили банку для збору коштів на відновлення класу Нової української школи №20. З цього почалася велика історія відновлення, яка отримала фінал аж цього літа, коли завершили роботи у спортивному залі (він постраждав чи не найбільше).

Школа №20. Клас НУШ. До

Після

– Ми почали відновлення із заміни вікон у класі Нової української школи, а з часом туди стали приходити батьки, які казали: «У нашій школі вже вікна стоять, значить усе буде добре». Тоді ми відчули, як люди починають оживати від нашої роботи. Цей ефект завжди до мурах і ніколи не пропадає, – розповідає Анна Пуцова.

До відновлення шкіл міста і, зокрема, школи №20 серйозно долучилася місцева влада й донори. savED разом із партнерами й завдяки донейтам з усього світу зробили класи інформатики, хімії та фізики, які були найбільше пошкоджені. Пізніше допомогли школі й місту знайти партнерів, щоби відбудували велику спортивну залу. 

Клас інформатики. До

Після

Перші проєкти робили на Київщині та Чернігівщині, бо це були перші деокуповані регіони. Там тоді ще невелика команда фонду запустила перші освітні центри, почала облаштовувати укриття й освітні простори в них. 

– Після успішного контрнаступу на початку 2023 року нам вдалося побувати на Миколаївщині, тотально закохатися в цей регіон і зрозуміти, що з ним треба працювати. Тоді ж ми почали працювати з Харківщиною, а потім разом із дитячим фондом ЮНІСЕФ нам запропонували працювати на Дніпропетровщині, – згадує Анна.

Зараз найбільше працюють на Миколаївщині, Харківщині, Чернігівщині й Дніпропетровщині, але також продовжують роботу на Київщині.

Що таке «вулики» 

«Вулики» – це освітні центри, які команда фонду облаштовує гаджетами й технікою, книгами, іграми та всім необхідним для навчання й дозвілля. Це місце для формальної й неформальної освіти водночас. Зазвичай «Вулики» облаштовують у школах чи в комунальних приміщеннях, якщо школа зруйнована. 

– «Вулики» ми називаємо швидкою освітньою допомогою, – пояснює Пуцова. – Ними ми допомагаємо, коли школи немає або коли вона не може повноцінно працювати через певні причини. Зокрема, щоб подолати освітні втрати, наші центри допомагають на Дніпропетровщині, бо там багато ВПО та дітей, які довгий час не мали доступу до освіти й навіть до гаджетів, щоби долучитися до навчання онлайн.

Наприклад, на Миколаївщині фонд відкрив «Вулик» у будинку культури села Червона Долина біля Снігурівки, де йшли активні бої. Вісім місяців село було під сильними обстрілами. Будинок культури – єдине приміщення, що вціліло в Червоній Долині, воно було без вікон і з пошкодженим дахом. Базово там не було навіть вбиральні та котельної.

До

Після

Частину приміщення ми обладнали під «Вулик» і почали збирати кошти на відновлення даху й облаштування в будинку культури повноцінної тимчасової школи, адже справжня – зруйнована. Зараз там шість класів, велике приміщення для конференцій та облаштовують дитячий майданчик. Також дружня до благодійного фонду організація подарувала дітям теплицю, де вони вирощують полуницю й огірки. Крім того, естонське посольство через платформу «Моє місто» допомогло зробити біля будинку культури укриття. 

Тьюторів в освітні центри фонд завжди шукає на місцях, щоби допомагати місцевій економіці. До того ж місцеві краще розуміють контекст.

Ще один приклад – селище Богданівка на Київщині, де також уцілів лише будинок культури. За підтримки Save the Children облаштували там освітній центр для дітей. Потім доєдналися ще кілька організацій. Далі почали співпрацювати з міжнародною організацією IREX, яка встановила цього літа модульну конструкцію як тимчасовий простір для навчання. Такий тимчасовий простір для навчання IREX у співпраці з savED також планують зробити в низці громад на Миколаївщині.

Скільки може коштувати відбудова школи й де беруть кошти

Щоби зрозуміти, скільки може коштувати облаштування освітнього центру чи тимчасової школи, благодійний фонд замовляє професійний кошторис. 

– Коли починаєш роботу, думаєш, що потрібно замінити лише вікна. І помічаєш, що лише вікнами робота не обмежується. Тому на те, щоб повністю відновити школу, потрібно кілька мільйонів, – каже Анна Пуцова.

Тож оцінка вартості робіт зазвичай – дуже орієнтовна. Наприклад, ця сума може становити спочатку 4 мільйони, але коли доходить справа до конкретних робіт, то сума може збільшитися, подекуди й на 50%, чи навіть більше через додаткові умови, наприклад, потребу у встановленні дорогої вентиляції або необхідність викопати додаткові виходи з укриття.

Благодійна організація працює і зперсональними донейтами, втім, левова частка фінансування проєктів – це співпраця з міжнародними організаціями або ж партнерства із бізнесом чи меценатами.

– Ми не працюємо з державними коштами, натомість ми допомагаємо міжнародним організаціям ефективно інвестувати їхні кошти у відновлення освіти, – розповідає Анна. – Наприклад, на самому початку нашої роботи (ще до того, як ми заснували фонд як юридичну особу), ми звернулися до фінського посольства для фінансування, яке допомогло би визначити вартість відбудови й технічного походження будівель закладів освіти міста. 

Загалом базовий пакет відновлення вікон і дверей у школі може коштувати від 100 тисяч євро. Сума залежить від площі проведення робіт, а також від інших чинників, наприклад, від логістики. Деякі матеріали й суміші для цементування переважно робили на сході України: зараз доступу до них немає, тому потрібно везти з інших місць – а це додає вартості. 

Ризиків додає й те, що робітників на будівництві можуть мобілізувати. Крім того, для зведення «Вуликів» потрібні фахівці, які знаються на інженерії. 

– Ми звертаємо увагу на співпрацю з місцевими. Люди не завжди радо сприймають нові можливості. Коли затверджуємо якусь локацію, я обовʼязково туди приїжджаю, щоб подивитися на місцевість. Зараз багато ініціатив, де ми хочемо бути корисними, але не можемо через брак можливостей, – додає Пуцова.

Яким має бути укриття для шкіл

 – Мені як мешканці Києва не вистачає адекватної політики щодо створення укриттів, – ділиться Анна. – Я вважаю, що місцеві управлінці й люди, які мають певний бюджет на освіту, мали б розглядати створення укриттів як додаткову можливість облаштувати хоча б якісь простори для дітей. Їх потім можна переробити на спортивну залу, кінозалу, кімнату розвантаження.

З укриттями фонд почав працювати із 2023 року, узявши собі за мету зробити з них простори, де діти зможуть навчатися й проводити час, а не відчувати себе як у місці, де просто треба переховатися. Крім того, укриття є умовою для навчання офлайн.

– В укритті обовʼязково має бути хороша вентиляція на вхід і вихід. Якщо ви бачите десь в укриттях просто вентилятор, який часто роблять люди у своїх вбиральнях, то знайте, що це погана вентиляція. Люди або зекономили, або вас просто обманули. Фахівці, які займаються встановленням вентиляцій, мають обовʼязково все дослідити та надати рекомендації, – пояснює Анна Пуцова.

Крім того, укриття має бути добре освітлене. Світло в укриттях savED – це, наприклад, донейт від компанії Philips. Ще один важливий елемент – санвузли:

– Їх у жодному разі не можна оформлювати як біотуалети, – каже Пуцова. – Часто трапляються ситуації, коли немає визначеності, хто має за ними слідкувати. Вбиральні можна зробити хоча б з окремими кабінками й доступом до води. У жодному разі на них не можна економити.

Щодо стін, підлоги та висоти приміщення є рекомендації ДСНС. Згідно з ними, стіни мають бути вищими за 180 сантиметрів, але часто підвальні приміщення нижчі, тож доводиться шукати вихід. У фонду були кейси, коли буквально доводилося викопували необхідну висоту. 

На стінах у фонді радять використовувати яскраві акценти для зонування, щоби зробити затишний простір, але уникати «психоделічних кольорів». Також варто подбати, щоб підлога була рівною, особливо якщо є можливість меблювати приміщення. 

Наприклад, у школі №55 у Миколаєві вийшло зробити цілу підземну школу:

– Майже 1000 м² під школою ми перетворили на великі зали. А довге приміщення на 330 м² розділили шумоізоляційними шторами, щоб діти могли працювати групами. Якщо підійти до створення укриттів із креативом і розумінням, який результат хочете отримати, то можна створити дійсно класний проєкт, – вважає Анна Пуцова.

Чому важливо відновлювати навчання офлайн

– У мене на це питання є романтична відповідь і практична, – каже Анна. – Наприклад, в онлайні ти не відчуєш перше кохання так, як це відбувається в школі, а також не подаруєш «валентинку» перед святковою дискотекою. Можливо, це й не погано, бо можуть бути інші відчуття. Але що раніше ми зможемо адаптовувати дітей до офлайну, то простіше їм буде справлятися з викликами, які можуть виникати в житті.

Загалом дистанційне навчання впливає на якість освіти будь-якої системи, й Україна – не виняток, вважає Пуцова. Через онлайн-навчання діти також позбавлені соціалізації, оскільки не мають змоги прокачати цю навичку. Наприклад, реформа Нової української школи спрямована на те, щоб пропрацювати цю навичку соціалізуватись, а також розвинути в дітях новаторство, креативність, розуміння себе в суспільстві та профорієнтацію. Це важко зробити за допомогою онлайн-інструментів, навіть якщо вони добре розвинені.

Крім того, треба враховувати, що деякі діти можуть самостійно знаходити інформацію та методично працювати з тим, що надіслали у Viber, а деякі – не можуть всидіти на місці за будь-яких обставин. Тому частина дітей, яким не властиво отримувати знання дистанційно, просто не зможуть їх засвоювати, і в них сформуються прогалини в знаннях.

Часом навчання онлайн позбавлене не лише живої взаємодії, а й принципу інклюзивності – дуже важко залучити в процес дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами, додає Анна.

 «Освіта є фундаментом для змін у суспільстві»

– Я би сказала, що наша освіта повинна вільно дихати. Це не про те, що вона зарегульована якимись інструментами чи системами. Це швидше про відчуття власного духу свободи у виборі програм навчання та траєкторій освіти, – пояснює Анна Пуцова. – Це про змогу будувати нові горизонти й не думати, що маленька школа в селі не може нічого зробити. 

Як приклад наводить одну зі шкіл у селі Новогригорівка на Миколаївщині – завучка сказала команді фонду, що та підіймає імідж сільської школи. 

– Я би хотіла, щоб майбутня українська освіта була вільна всередині системи й виховувала вільних ментально людей, які не зашорені стереотипами, знають собі ціну, розуміють, що їхнє майбутнє в їхніх руках, і вони можуть усе, – додає Пуцова.