Чергове будівництво впритул біля зеленої зони громада Солом’янського району помітила в серпні 2023 року. Тоді забудовник, ТОВ «Смарт – Девелопмент», відновив будівництво комплексу Citizen біля Солом’янського ландшафтного парку, яке призупиняв після початку повномасштабної війни. Ще у 2019 році забудовник отримав містобудівні умови й обмеження на будівництво «апартаментів», але фактично почав зводити житловий комплекс.

Щоб запобігти незаконному будівництву й захистити зелену зону, активісти вирішили об’єднатися в ГО «Збережемо Солом’янський парк» й одразу подали три судові позови, щоб скасувати містобудівні умови й обмеження, дозвіл на будівництво й детальний план території. Також активісти зареєстрували одразу дві петиції на сайті Київради. Перша з них набрала 6000 підписів за чотири дні, а друга зібрала необхідну кількість голосів сьогодні, 5 жовтня. Крім того, мешканці Солом’янського району пропонують альтернативну концепцію розвитку території на вулиці Генерала Шаповала, під назвою Soloma Sport Park.

Зараз у ГО «Збережемо Солом’янський парк» близько 200 людей, кілька з них перебувають на фронті. З активістом Артемом Овсяниченком зустрічаємося після доволі насиченого дня: вранці представники ГО відвідали Державну інспекцію архітектури й містобудування (вони чекали на візит близько місяця), а також засідання екологічної комісії Київради, яка розглядала петицію щодо розірвання договору оренди із забудовником і повернення зеленої зони парку. Запитали в активіста, що вже встиг зробити забудовник, навіщо створювати одразу дві петиції й чому на Солом’янці потрібен саме спортивний парк.

Чому будівництво ЖК впритул до парку – це незаконно

Солом’янський ландшафтний парк відкрили ще в 1980-ті роки, на честь 40-річчя визволення Києва від німецьких загарбників. Більша частина парку розташована в межах урочища Кучмин Яр, де протікає річка Мокра.

Флора й фауна території частково перебуває під охороною Бернської конвенції, а також Європейської ландшафтної конвенції, яку Україна ратифікувала у 2005 році. За даними «Київзеленбуду», на території парку розташовані унікальні, але ще не повністю досліджені історичні й археологічні пам’ятки.

Зараз Солом’янський ландшафтний парк – це зелена зона без охоронного статусу, але її межі умовні. У 2019 році земельна комісія Київради мала затвердити межі парку й присвоїти ділянці кадастровий номер, передавши її в користування «Київзеленбуду», але провалила голосування.

Водночас ділянка на вулиці Генерала Шаповала, яку міська влада передала під будівництво, має межі й кадастровий номер. Тобто частину зеленої зони, яка належить до парку згідно з містобудівним кадастром, віддали забудовнику. Так початкова площа парку, 31,6 гектара, зменшилася до 26,92 гектара станом на 2021 рік, тобто парк втратив близько п’яти гектарів площі.

Хто забудовник і що він робить

Співвласником ТОВ «Смарт – Девелопмент» є син і тезка колишнього мера Києва Олександр Омельченко (50%). Керує компанією Тетяна Ковтун: особа з таким іменем раніше очолювала відділ капітального будівництва та реконструкції Подільської районної адміністрації, пишуть «Наші гроші». 

Крім того, замовник будівництва – ТОВ «Міськбудальянс», яким володіє Максим Половко. Він є також є співласником ТОВ «Еко-Буд-Трейд», яке відоме як субпідрядник будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. ТОВ «Еко-Буд-Трейд» також пов’язують із колишнім співголовою фракції ексмера Черновецького Денисом Комарницьким, якого журналісти-розслідувачі називають «смотрящим за Києвом» від Офісу президента.

У вересні 2019 року департамент містобудування й архітектури КМДА видав ТОВ «Смарт – Девелопмент» містобудівні умови й обмеження на будівництво на вулиці Генерала Шаповала (раніше – Механізаторів). Це був дозвіл на проєктування «будівель готельного, офісного й багатофункціонального призначення».

МУО видали відповідно до детального плану територій у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом’янської, Генерала Шаповала й Мокрої (раніше – Кудряшова). Водночас за кілька місяців до видачі містобудівних умов й обмежень суд скасував детальний план територій. Однак рішення тоді ще не набрало законної сили, бо Київрада подала апеляційну скаргу.

Тож детальний план територій, де змінили функціональне призначення ділянки, суперечив Генплану Києва. Тобто комунально-складські території стали зоною громадської забудови. Це означає, що там можна будувати адмінбудівлі чи офіси. Водночас у дозволі ДАБІ (зараз – Державна інспекція архітектури й містобудування, ДІАМ) ідеться про багатоквартирні будинки масової забудови. Згідно з презентацією для потенційних інвесторів, забудовник планує звести три багатоповерхівки висотою від 14 до 21 поверху.

За словами активіста Артема Овсяниченка, забудовник уже встиг викопати один великий котлован для будівництва першого будинку, але поки що немає підпірної стінки, яка потрібна для його зведення. Крім того, за проєктом забудовника, для зведення ЖК необхідно перенести лінії електропередач. Для цього потрібно спочатку погодити проєкт із ДТЕК «Київські електромережі». За інформацією ГО «Збережемо Солом’янський парк», до початку повномасштабної війни забудовник не мав цього дозволу, але зараз активісти готують запит до ДТЕК, щоб з’ясувати це остаточно. 

Активісти припускають: малоймовірно, що ДТЕК і справді погодить перенесення ЛЕП,  але якщо це станеться, доведеться вирубати дерева на певній ділянці парку й прокласти під нею лінії електропередач, а це означає, що на цьому місці вже не можна буде висадити нові зелені насадження. Утім, забудовник уже встиг знищити зелених насаджень на суму більше мільйона гривень (більше 60 дерев), каже Овсяниченко. Так відновну вартість зелених насаджень оцінили в Управлінні екології і природних ресурсів, куди активісти подавали запит на початку будівництва. 

Крім того, ще два роки тому, перед початком повномасштабної війни, забудовник встановив будівельний паркан. За парканом будують невеликий офіс продажів, додає активіст.

Після того, як два роки тому паркан намагалися повалити, на нього повісили колючий дріт. На його встановлення забудовник також не мав дозволу, свідчать документи в розпорядженні активістів.

Що намагаються зробити активісти

Зараз активісти ГО «Збережемо Солом’янський парк» позиваються до ДІАМ із проханням скасувати дозвіл на будівельні роботи, який видала ДАБІ перед ліквідацією. За словами Артема Овсяниченка, зустріч із представниками ДІАМ 3 жовтня минула «зі стриманим оптимізмом», але юридичні нюанси однаково залишаються невирішеними, наприклад: невідомо, чи може ДІАМ провести перевірку під час воєнного стану.

Судовий процес затягнувся через те, що в березні Київський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву без розгляду: суддя вирішила, що на розгляд справи немає вагомих підстав. У відповідь активісти подали апеляційну скаргу, і справу знову повернули до окружного адміністративного суду. Зараз активісти чекають на її розгляд.

ГО «Збережемо Солом’янський парк» подали ще два судові позови, щоб скасувати містобудівні умови й обмеження та детальний план території. Також вони написали кілька звернень до правоохоронних органів від імені ГО й окремих фізичних осіб. Крім того, депутат Верховної Ради від округу Солом’янського району Роман Грищук місяць тому подав звернення до Генпрокуратури щодо незаконності забудови, але, за інформацією активістів, кримінальну справу поки що не відкрили. Також депутатка Ксенія Семенова подала в Київраду проєкт рішення щодо розірвання договору оренди землі із забудовником.

Паралельно активісти почали створювати петиції на сайті Київради. Першу з них зареєстрували на початку вересня. У петиції містяни просять розірвати договір оренди з ТОВ «Смарт – Девелопмент» і повернути частину зеленої зони Солом’янському ландшафтному парку. Ця петиція набрала необхідну кількість підписів за чотири дні. Щоб її розглянути, 3 жовтня зібралася екологічна комісія Київради.

На зібранні представник «Київзеленбуду» і представник департаменту КМДА підтвердили, що частина земельної ділянки й справді належить Солом’янському ландшафтному парку. Водночас був присутній і представник забудовника, який це заперечував і стверджував, що земельну ділянку, яка належала парку, давно придбав забудовник. Ухвалити остаточне рішення з приводу петиції вирішили на наступному засіданні, яке має відбутися 10 жовтня. Зараз створили робочу групу для більш детальної перевірки, розповідає активіст Артем Овсяниченко.

Після того, як перша петиція набрала підписи, активісти вирішили зареєструвати ще одну, де замість будівництва житлового комплексу пропонують облаштувати спортивний простір Soloma Sport Park. У ГО вважають, що дві петиції дозволять тримати фокус на незаконній забудові, а також показують: громада не лише проти забудови, але й має власне бачення розвитку парку й прилеглих територій.

«У другій петиції ми хотіли сформувати альтернативне бачення того, що могло б бути соціально корисним на цій землі. За місяць, наприклад, видадуть дозвіл на будівництво іншого ЖК чи якусь комерційну чотирьох або п’ятиповерхову забудову. Але ми проти будь-якої забудови й пропонуємо альтернативу», – коментує представник ГО Артем Овсяниченко. Друга петиція також набрала 6000 підписів.

Чому вирішили запропонувати саме спортивний парк

Перед повномасштабною війною громада обговорювала й інші варіанти розвитку парку. Деякі мешканці пропонували залишити просто зелену зону, інші виступали за створення пам’ятної алеї Героїв України. Серед пропозицій – створити меморіал на честь розвідника, генерала й Героя України Максима Шаповала, на честь якого у 2018 році перейменували вулицю Механізаторів (вдова Шаповала зараз живе навпроти парку). Але врешті вирішили розробляти концепцію спортивного парку.

«Я народився на вулиці Липківського, у мене двоє дітей. І я не знаю, куди з ними піти, щоб зайнятися спортом на відкритому повітрі», – розповідає Овсяниченко. За його словами, чимало мешканців Солом’янського району їздять в урбан-парк на ВДНГ, бо не мають альтернативи у своєму районі.

Зараз спортивна інфраструктура всього мікрорайону – це близько 20 м², на яких стоїть десяток тренажерів, встановлених ще в 1990-х і покритих іржею, каже активіст. Також це занедбана футбольна зона й баскетбольний майданчик на вулиці Сурикова, по центру якого величезна дірка. Застарілі й столи для настільного тенісу. 

Згідно з проєктом парку, рекреаційний складник пропонують поєднати зі спортивною інфраструктурою. Тобто активісти пропонують зберегти всі зелені насадження парку й додати футбольний і баскетбольний майданчик, тенісний корт, велопрокат, ролердром, зону тренажерів. За підрахунками активістів, парк відвідуватиме близько 40 тисяч людей щомісяця й до пів мільйона людей щороку.

Після фідбеку від мешканців до концепції також додали невелику зону для вигулу собак. Крім того, проєкт передбачає окрему зону з фудкортами. «Це не п’ятиповерхові бари чи ресторани. Уже зараз у вхідній групі парку розташовані кілька МАФів, де продають каву, а також є зона, де всі паркують авто. Тому ми пропонуємо не так збудувати нові фудкорти, як краще організувати вхідну групу в парк», – коментує Овсяниченко. 

До того ж зараз на вулиці Липківського триває капітальний ремонт дороги, який не робили більше 20 років. Тож спортивний парк разом з оновленою дорогою фактично прилягав би до центру міста, додає активіст. 

 

   

Головне – зупинити будівництво. Плануємо виходити на мирні демонстрації

   

 

У час війни, коли говорять про скорочення бюджетних витрат, депутати не дуже охоче підтримують будівництво спортивного парку. Активісти погоджуються: реалізація ідеї може почекати до перемоги, зараз головне – зупинити будівництво й захистити зелену зону.

Зустрічають і певну недовіру зі сторони мешканців, які цікавляться, чи це не забудовник просуває ідею будівництва спортивного парку, як було з футбольним майданчиком на даху ТЦ «Росток»; а також запитують, чи має концепція фінансування.

Питання фінансів вирішуватимуть уже після затвердження плану розвитку територій, а це доволі тривалий процес – не менше року, вважає активіст Артем Овсяниченко. Крім того, для облаштування парку потрібно створити не лише концепцію, а й чіткий будівельний план. Один із варіантів пошуку фінансування, які розглядають у ГО, – звернутися до благодійних фондів, зокрема тих, що опікуються розвитком спортивної інфраструктури.

Зараз діяльність ГО підтримують за кошти, які активісти зібрали ще до повномасштабної війни. Їх витрачають, зокрема, на адвокатські послуги чи закупівлю поліграфічних матеріалів.

Коли друга петиція збере необхідну для розгляду кількість підписів, активісти планують виходити на мирні демонстрації під Київською міською радою, бо вважають, що так боротися з забудовою буде ще ефективніше.