Громадський простірНе тільки «зелені фасади». Ось іще 11 екорішень для Києва
Розбираємося, як адаптувати місто до кліматичної кризи
Екологічність – один із принципів плану відбудови України. А зробити міста більш екологічними можна за допомогою так званих природноорієнтованих рішень. Вони передбачають відновлення природних екосистем (або створення там, де їх не було).
У КМДА почали популяризувати одне з таких рішень – вертикальне озеленення. В Управлінні екології та природних ресурсів зазначили, що рослини на стінах сприятимуть поліпшенню якості повітря, створюватимуть охолоджувальний ефект і поглинатимуть дощову воду. Киян запросили долучитися до ініціативи та висаджувати виноград вічі, що чіпляється до стін, біля своїх будинків та офісів.
Такі екорішення важливі в урбанізованих територіях, адже саме на міста припадає до 76% викидів CO2. Через велику кількість заасфальтованих і бетонних поверхонь, які добре поглинають і віддають тепло, але не вбирають воду, міста більше за сільську місцевість страждають від спеки та підтоплень. Найближчими десятиліттями сотні мільйонів людей у містах можуть постраждати від повеней, більш частих і сильних штормів, а також спеки та холоду, яких вони раніше не знали. Попри це, багато міст ще не почали адаптуватися до змін клімату.
Розповідаємо про «зелені фасади» та інші природноорієнтовані рішення. І разом із фахівчинями відділу клімату ГО «Екодія» Оксаною Омельчук та Ольгою Гусаковою міркуємо про те, де саме в Києві їх можна було б застосувати.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Зелені стіни та фасади
Що це таке
Це покриті рослинністю стіни будівель чи огорожі, тобто саме вертикальне озеленення, яке вирішили активно впроваджувати в Управлінні екології КМДА.
Для чого це потрібно
Ефект від них дуже схожий на ефект від зелених дахів. По-перше, вони поліпшують якість повітря, бо очищають його від пилу та шкідливих речовин і насичують фітонцидами та вологою. По-друге, вони поглинають сонячну радіацію та випаровують вологу, завдяки цьому знижують температуру будівлі. По-третє, вони зменшують шумове навантаження. До того ж, якщо зелені стіни створювати з квітучих рослин, то вони будуть приваблювати комах-запилювачів, що поліпшить місцеве біорізноманіття.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Вирощувати рослини можна не тільки на землі. Прикладом цього є зелені дахи, стіни та фасади. За даними Husqvarna Urban Green Space Index, з 255 міст Київ посідає 104 місце за кількістю зелених зон у місті. Створення зелених дахів, стін і фасадів допоможе зменшити ефект міського теплового острова й охолодити простір навколо. Також це є одним із методів поліпшення енергоефективності будівель. Зелені дахи будуть корисним елементом простору на Позняках і Троєщині. Це райони з низькою кількістю зелених зон. Перед створенням таких природноорієнтованих рішень важливо проконсультуватися з експертами, чи конструкція даху зможе витримати додаткове навантаження.
Кишенькові парки
Що це таке
Це зелений міський простір площею до 10 соток (1000 м²). Найчастіше такі мініпарки створюють на місці стихійних сміттєзвалищ, незаконних паркінгів, занедбаних будівельних майданчиків або просто захаращеної території.
Для чого це потрібно
Навіть невеликих зелених площ достатньо, щоб вплинути на якість повітря та температуру. Дослідження «ЛУН Місто» в Києві показало, що різниця температур у затінку та на сонці може сягати 16°C.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Гарним прикладом кишенькового парку в Києві є «Самосад» на Подолі або сквер Небесної Сотні. Ідеєю кишенькових парків є збільшення зелених зон у місцях щільної забудови, де немає місця для створення великого парку. У такому парку можна додавати інші природноорієнтовані рішення. Окрім звичних вигод, як-от зменшення спеки, важливим є те, що це місце для існування та розвитку біорізноманіття серед асфальту та бетону. Також рослини очищуватимуть повітря, а це має велике значення для Києва, який час від часу перебуває в топах міст за забрудненням повітря.
Дощові парки
Що це таке
Дощові парки – це парки та сквери з поглибленнями. У звичний час ці поглиблення є частиною громадського простору – зоною для прогулянок або, наприклад, спортивним майданчиком. А під час інтенсивних опадів вони стають резервуаром для накопичення дощової води.
Для чого це потрібно
У заасфальтованих містах дощова вода, несучи із собою весь бруд із доріг, іде в «ливнівки», звідки потрапляє до каналізації. Під час сильних опадів у Києві дощова каналізація не завжди справляється з потоком. По-перше, такі резервуари, де накопичуються тисячі кубометрів води, запобігають локальним підтопленням. По-друге, зібрану в них воду замість того, щоб відправити до каналізації, можна використати. Наприклад, для поливання газонів або навіть для пиття, якщо очистити. Саме ж собою наповнене водою поглиблення має вигляд озера.
Дощові парки підходять для міст, де багато опадів або щільна забудова.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Хоча в назві цього природноорієнтованого рішення є слово «парк», дощовим парком може бути не тільки парк, але й спортивний, ігровий майданчик або стадіон. У Києві дощові парки можна створювати в спальних районах, де постійно затоплюється територія. Наприклад, можна у дворах на Оболоні перетворювати ігрові або спортивні майданчики на дощові парки, що збиратимуть воду, яку потім можна використовувати повторно для технічних потреб.
Дощові садки та канави
Що це таке
Це заглиблені клумби, засаджені вологолюбними багаторічними рослинами, витривалими до спеки. Завдяки особливостям кореневої системи вони збирають, затримують і фільтрують дощову воду.
Для чого це потрібно
Принцип дії схожий до резервуарів у дощових парках. Вони так само запобігають затопленням території під час злив, оскільки зменшують стік. Крім того, рослини, висаджені в дощових садках, сприяють очищенню та зволоженню повітря. Живляться вони дощовою водою, яка затримується в ґрунті навіть під час посухи, що зменшує витрати на їхнє поливання. На відміну від дощових парків, які займають велику територію, дощові садки можна облаштувати посеред міського бульвару або на прибудинковій території.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Дощові садки та канави – це мініверсія дощового парку. Зазвичай вони створюються з посухостійких рослин і спеціальної дренажної системи, яка дає змогу пропускати воду до ґрунту, а не затримувати її на дорозі. Дощові садки та канави можна створювати біля доріг, підвалів або переходів, де постійно збирається вода. У Києві часто після дощу потрібно з тротуару перестрибувати на дорогу, щоб перейти її, бо біля бордюрів постійні калюжі. Дощові садки та канави біля пішохідних переходів допоможуть зменшити кількість води на асфальті.
Живоплоти
Що це таке
Живопліт – це жива огорожа, тобто вузька смуга щільно посаджених кущів або дерев, що служить парканом. Вони є екологічною й економічною альтернативою звичайним огорожам із бетону, металу або цегли.
Для чого це потрібно
Живоплоти можуть слугувати захистом від вітру, пилу або міського шуму. Крім того, вони очищують повітря в умовах щільної забудови, щонайменше на 50% знижуючи вміст твердих частинок у повітрі, які негативно впливають на дихальну систему людини. До того ж жива огорожа може бути середовищем проживання для комах і птахів.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Живоплоти можна створювати для відокремлення парку, тротуару, житлової зони від дороги. Навесні 2021 року «Київзеленбуд» писав, що в Солом’янському районі, у парку Захисників України, створили живопліт із граба. Як ще один варіант створення живоплоту в Києві є бульвар Лесі Українки або бульвар Тараса Шевченка.
Зелені вуличні меблі та зупинки
Що це таке
Зелені вуличні меблі – це ті ж самі лави та парклети, але обладнані модулями з рослинами. У випадку із зупинками рослини можуть висаджувати поряд або на даху конструкції.
Для чого це потрібно
Завдяки зеленим блокам такі конструкції не лише виконують свої первинні функції (сидіння, відпочинку або очікування транспорту), але й впливають на якість повітря та створюють додатковий затінок.
Для повної автономності вуличні меблі можна оснастити приймачами дощової води (щоб рослини не потрібно було додатково поливати).
Зупинки ж можна обладнати сонячними батареями, завдяки яким вони будуть освітлюватися. Такі конструкції із зеленню можна встановити в місцях із щільною забудовою, де не вистачає дерев і рослин.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Вуличні меблі можна створювати в парках, на пішохідних вулицях або у дворах багатоповерхівок. Наприклад, на Контрактовій або біля Бессарабського ринку зелені вуличні меблі чудово впишуться. Зелені зупинки особливо актуальні для доріг із великою кількістю машин і відсутністю дерев на тротуарах. Наприклад, на Саксаганського або Великій Житомирській.
Зелені дахи
Що це таке
Зелені дахи – засаджені рослинами дахи будівель. Їх можна створити на будь-яких будівлях – житлових, офісних, комерційних. Вони можуть стати як додатковим публічним простором для відпочинку чи проведення івентів, так і місцем для вирощування овочів і зелені для мешканців.
Для чого це потрібно
Зелені дахи виконують декілька функцій. По-перше, вони охолоджують і зволожують повітря, поліпшуючи термоізоляцію будинку. Це означає, що в спеку приміщення не будуть так сильно нагріватися. По-друге, вони очищують повітря, поглинаючи вуглекислий газ. По-третє, затримують до 90% дощових опадів. Завдяки цьому можна зменшити навантаження на дощову каналізацію. А цю воду відфільтрувати та використовувати. По-четверте, такі дахи можуть поглинати до 40–50 децибел шумового забруднення.
У районі із щільною забудовою, де немає вільного місця для зелених зон, такі дахи можуть стати виходом із ситуації.
Зелені колії
Що це таке
Це рішення передбачає висадку трав’янистої рослинності вздовж маршрутів трамваїв та іншого рейкового транспорту.
Для чого це потрібно
По-перше, рослинність зменшує нагрівання рейок та охолоджує середовище навколо. По-друге, вона сприяє очищенню повітря від твердих частинок пилу та зниженню шуму. По-третє, зелені колії здатні накопичувати до 70% дощової води, а це запобігає підтопленню.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Це доволі просте природноорієнтоване рішення має значну кількість переваг. Це зменшення нагрівання колій та асфальту поруч, очищення повітря та зменшення шумового навантаження від трамваїв. Наприклад, на Дарниці або Куренівці зелені колії не будуть зайвими.
Зелені стоянки
Що це таке
Це місце для паркування, засіяне газонною травою й укріплене газонними решітками або спеціальною бруківкою.
Для чого це потрібно
Кількість автомобілів зростає – і в містах облаштовують дедалі більше місць для паркування, іноді займаючи тротуар, велодоріжки або зелені зони. Майданчики для паркування – це асфальт, який швидко нагрівається та не поглинає опади. А це знову означає можливі підтоплення, підвищення температури та погіршення якості повітря.
Зелені стоянки мають поверхню, що здатна швидко всотувати воду в ґрунт. Ця вода надалі допоможе зволожувати та знижувати температуру повітря та підживлювати газон.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Побачити в Києві зелені стоянки можна доволі часто в нових житлових комплексах, хоча й часто вони створені без урахування всіх деталей, тому не завжди проростає трава повз решітку або бруківку. Також у Києві все більше зростає попит на створення паркувальних майданчиків, тому відразу їх можна робити зеленими. Особливо це актуально для великих стоянок біля торговельних центрів.
Водно-болотні угіддя
Що це таке
Водно-болотні угіддя – це ділянки з підвищеною вологістю. Це можуть бути мілководні озера, частини морського узбережжя, болота.
Для чого це потрібно
Водно-болотні угіддя поглинають вуглець із повітря, затримують нітрати, фосфати та важкі метали, знижують температуру прилеглих територій. У них накопичується дощова або річкова вода, вони можуть краще за дренажні системи міст упоратися з великим її обсягом під час злив і повеней. З розширенням міст ми осушуємо болота та засипаємо озера, що погіршує стан довкілля. Створення таких територій – один зі способів протидіяти зміні клімату. Але створити їх набагато складніше, ніж зберегти.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Відновлення або створення штучного водно-болотного угіддя є технічно складним і затратним процесом. Тому передусім киянам варто сфокусуватися на збереженні та поліпшенні стану наявних озер, річок і боліт. У межах міста основною причиною руйнування водно-болотних угідь є осушування земель або ж засипання земель під забудову. Така доля зараз загрожує Осокорським озерам: Небреж, Тягле, Вирлиця – урочищу Горбачиха. Найкраще та найдешевше, що може зробити міська влада, – припинити будь-які будівельні роботи поблизу цих озер і перестати розглядати їх як можливі місця для забудови.
Ще одним кроком зі збільшення водно-болотних угідь у місті може стати звільнення з колекторів малих річок: Почайна, Глибочиця, Сирець, Либідь та інших. Річки в природному річищі та незабетонованими заплавами справляються з накопиченням і відведенням надлишкової води значно краще, ніж каналізація.
Щодо правого берега Києва, то варто звернути увагу на осушені торфовища в заплаві річки Ірпінь. Через зміну клімату останніми роками більшають площі пожеж в екосистемах. Горіння осушених торфовищ непросто загасити. Воно також є великим джерелом парникових газів і шкідливих речовин. Одним із заходів адаптації столиці до пожеж є відновлення, а саме заводнення торфовищ у заплаві річки Ірпінь, адже заводненими торфовищами вогонь буде поширюватись зі значно меншою ймовірністю. А обводнений торф точно не горить.
Екокоридори
Що це таке
Це зелені маршрути, які з’єднують основні природні зони міста в єдиний простір, щоби тварини, птахи та комахи могли безпечно переміщатися між ними. Під час створення екокоридорів можна залучити будь-які ділянки та поверхні (балкони, стіни, дахи), використати всі можливі природноорієнтовані рішення. Головне зʼєднати природні зони в єдину мережу.
Для чого це потрібно
Головне завдання екокоридорів – забезпечити можливість для пересування тварин на інші території, щоб вони могли переносити несприятливі умови, розмножуватися й обмінюватися генофондом, інакше кажучи, виживати. По-друге, зелені коридори зменшують забруднення та поліпшують циркуляцію повітря, знижують температуру в місті. До того ж вони сприяють розвитку сталої мобільності та відмові від автомобілів, адже зручні для прогулянок, пробіжок і відпочинку.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Варто зазначити, що великі природні масиви в Києві дуже фрагментовані та віддалені одне від одного. Створення екокоридору в місті – це масштабний інфраструктурний проєкт, що потребує міжсекторної співпраці науковців, органів місцевого самоврядування, бізнесу, журналістів і громадськості. Уже на етапі проєктування екокоридорів важливо вносити проєкти до міського планування та стратегії розвитку, щоб сформувати системний підхід.
Під час створення екокоридору йдеться про поєднання всіх можливих природноорієнтованих рішень, щоб у такий спосіб створити своєрідну мережу. Для прикладу, щоб з’єднати між собою Бабин Яр і парк «Дубки» на Сирці варто вздовж найближчих вулиць зробити безперервну мережу живоплотів і різнотрав’я. Щоб з’єднати між собою урочище «Лісники» Голосіївського національного природного парку та заплавні луки Дніпра, можна збудувати один чи декілька екодуків над Столичним шосе. Саме тут стається немало сумних історій із лосями, які намагаються перейти з нацпарку до боліт, і навпаки.
Міські сади та городи
Що це таке
Це публічні простори, де містяни вчаться вирощувати фрукти, овочі, прянощі та квіти. Така продукція містить менше залишків пестицидів і шкідливих речовин, які бувають під час промислового виробництва. Натомість вона багата на антиоксиданти, вітаміни й інші поживні речовини.
Для чого це потрібно
Локально вирощена продукція зменшує кількість парникових газів, які утворюються під час транспортування на довгі відстані. Крім того, сади та городи, як і будь-яка рослинність, знижують температуру та продукують кисень.
Оксана Омельчук та Ольга Гусакова
фахівчині відділу клімату ГО «Екодія»
Досвід міських городів у Києві не новий, і вже є декілька ініціатив, які вирощують власні овочі на Подолі, ВДНГ та сквері Небесної Сотні. Вирощувати овочі в піднятих грядках можна скрізь: у подвір’ях будинків, на дахах, на закинутих промислових територіях. Перед початком проєктування міського городу або саду важливо ретельно дослідити обрану локацію й отримати дозвіл на ведення такої діяльності від її власників або ж балансоутримувача.
Члени Української кліматичної мережі, серед яких й «Екодія», створили каталог 25 природноорієнтованих рішень, які можна реалізувати в Україні. Він містить і поради щодо реалізації таких рішень. Ось цей каталог.
Водночас перед створенням природноорієнтованих середовищ автори каталогу радять проконсультуватися з науковцями та фахівцями. Інакше можна допустити помилки під час проєктування. У результаті такі рішення не будуть ефективні.