Громадський простірБессарабку знову пропонують зробити пішохідною. Як і для чого це робити?
«Площа для людей, а не тільки для авто»: зміна трафіку, пішохідна зона та наземні пішохідні переходи
Бессарабська площа розташована між Хрещатиком, бульваром Шевченка, Великою Васильківською, Крутим узвозом і Басейною. Навколо Бессарабського ринку сходяться три автомагістралі, навколо неї утворилася транспортна розв’язка без інклюзивності для інших учасників дорожнього руху. Наприклад, на Бессарабці немає смуг для громадського транспорту, велодоріжок і маршрутів для пішоходів.
Протягом п’яти років у Києві йде дискусія про реконструкцію Бессарабки. Серед варіантів: зробити площу пішохідною повністю або частково.
У 2016 році провели експеримент: Бессарабський проїзд – провулок, що поєднує Велику Васильківську та Басейну – зробили пішохідним на два дні в межах Європейського тижня мобільності, щоб оцінити перспективи реконструкції проїзду.
У 2016 – 2018 роках у департаменті транспорту КМДА з’явилося три варіанти реорганізації руху на Бессарабці. Зокрема, у 2018 році в Київраді розповіли про намір продовжити пішохідну зону з Хрещатика до Бессарабської площі. Далі, у вересні 2020 року, з’явився ще один потенційний проєкт оновленої Бессарабки. Його розробили на курсі «Урбан дизайн» у школі Projector. Тоді пропонували зробити площу пішохідною, частково відкрити підземний ТРЦ і відновити через площу лінію трамвая. Депутат Київради Григорій Маленко, який актуалізував тему змін на Бессарабці, називає цей проєкт утопічним і поки не готовим для реалізації.
Тепер, у березні 2021 року, тему знову порушили. У Київраді пропонують облаштувати пішохідну зону, але поки не на всій площі, а на Бессарабському проїзді. При цьому розглядають два варіанти: пішохідну зону на постійній основі або лише на вихідні.
Ми поговорили з ініціатором проєкту в Київраді, а також зібрали думки експертів із транспортного моделювання й урбаністів про те, у чому полягає проблема реконструкції Бессарабської площі, чи потрібна вона, а якщо потрібна, то якою має бути.
Як Бессарабська площа стала центральним торговим майданчиком Києва
До 1830-их років Бессарабська площа не входила до складу Києва. Це була околиця поза межами верхнього міста, там було лісове урвище. Воно розташовувалося між двома частина Києва, які в той час ще не були поєднані між собою.
У XVI й XVII століттях на території було кладовище. З розбудовою Києва у 1812 році кладовище перенесли, а урвище засипали. У кінці XVIII – початку XIX століття на цьому місці також працювала кінна поштова станція.
Тільки на початку XIX століття це місце перетворилося на площу. У цей час Бессарабка залишалася своєрідною межею Києва. Тут навіть працював контрольно-пропускний пункт при в’їзді в місто, на якому перевіряли документи людей, які сюди приїжджали.
У 1874–1875 роках тут оселилася ринкова торгівля, де торгували селяни з Півдня України й Бессарабії. А у 1912 році коштом магната Лазаря Бродського побудували Бессарабський ринок.
Завдяки будівництву університету тут проклали Круглоуніверситетську вулицю (Університетський узвіз). Якраз вона поєднала дві частини Києва, так Бессарабка стала частиною міста, розповідають експерти курсу «Урбан дизайн», які у 2020 році запропонували проєкт реконструкції площі. Пізніше там також проклали Бульварне шосе (бульвар Шевченка). На площі перетнулися дві магістралі, а також річки Хрещатик і Клов, які заховали в колектор.
Розвиток торгової площі закінчився в кінці 1950-х років після прокладання автомагістралі на місці старих вуличок Засарайної та Собачої тропи до бульвару Лесі Українки, кажуть експерти. Відтоді площа занепала як публічний простір і отримала статус транзитної автомагістралі.
Основні проблеми сучасної Бессарабки
- Мобільність. Бессарабська площа розташована між Хрещатиком, бульваром Шевченка, Великою Васильківською, Крутим узвозом і Басейною. Тому тут сходяться транспортні потоки центральної частини Києва. Основна проблема – затори. Під час великої реконструкції Бессарабки в час, коли будували бізнес-центр Arena City, у кінці 1990-х ‒ початку 2000-х, було прокладено нову вулицю Скоропадського із шістьма смугами руху, яка мала б розвантажити прилеглі дороги. Також тоді облаштували підземні торговельні центри та мережу підземних переходів, але знищили бульвар, кажуть учасники школи-воркшопу з реорганізації дорожнього руху на Бессарабці, яку організувала КМДА. Відтоді проблема заторів залишилася нерозв’язаною.
- Публічний простір. Простір площі не використовується туристами та містянами повною мірою. Оскільки тут не налагоджена транспортна інфраструктура. Є тільки два наземні пішохідні переходи, усі інші – підземні й неінклюзивні.
- Екологія. Під час реконструкції Бессарабки на початку 2000-х вирубали дерева бульвару на вулиці Басейній. При цьому значна частина новоутвореного проїзду майже не використовується автотранспортом, кажуть експерти. Крім цього, Бессарабка розташована в низовині, що сприяє накопиченню шкідливих речовин. Понад десять років Бессарабська площа очолює київські рейтинги найбільш забруднених місць – у повітрі значне перевищення вмісту шкідливих речовин, що викидають авто. Таке розташування також сприяє тому, що сюди стікають дощові води з прилеглих вулиць. Інженерна система водовідведення не справляється з такою кількістю опадів, а тому площу часто підтоплює.
Що відбувається з рухом транспорту на Бессарабській площі
Дані аналітиків школи-воркшопу з реорганізації дорожнього руху, яку організувала КМДА
Регулювання потоку машин на площі здійснюється за допомогою світлофорів зі значною тривалістю циклів. Наприклад, перед Бесарабським ринком працює три фази зміни сигналів. Рух напрямком «бульвар Лесі Українки – бульвар Тараса Шевченка» дозволений тільки 33% від усього часу. Вулиця Скоропадського, яку побудували для розвантаження трафіку, використовується неактивно. Особливо в бік Великої Васильківської – у години пік вона часто порожня в цьому напрямку. Також проблемою є стихійне парковання. Через велику кількість закладів торгівлі й розваг автомобілі паркуються неорганізовано.
Експерти відзначають, що є значне перевантаження вулиці Басейної, особливо в бік Хрещатика, а також перевантаження обох проїздів біля будівлі ринку. Вулиця Скоропадського завантажена у 2–5 разів менше за вулицю Басейну, а тому з основних пропозицій – розвантажити Басейну шляхом активнішого використання вулиці Скоропадського.
Які зміни запропонували на курсі «Урбан дизайн» у Projector
У 2020 році на курсі «Урбан дизайн» в Projector розробили проєкт оновленої Бессарабської площі. Зокрема, запропонували зробити її пішохідною, частково відкрити підземний ТРЦ і відновити через площу лінію трамвая.
Учасники курсу змоделювали майбутню площу так, щоби звільнити її від автівок. Також об’єднали розрізнені фрагменти простору навколо неї та зробили повністю пішохідною. До того ж запропонували створити систему наземних переходів, що зв’язала би площу з вулицями навколо.
Крім того, запропонували продовжити трамвайну лінію з вулиці Шота Руставелі, коли вона там з’явиться, до Бессарабського проїзду й далі Хрещатиком і бульваром Шевченка. Стосовно зелених зон вирішили об’єднати озеленення Хрещатика, бульвару Шевченка та відновленого бульвару на вулиці Басейній у єдину зону. А також дістати з колектора частину закритої річки Хрещатик і розмістити її на площі.
Як повідомив The Village Україна депутат Київради Григорій Маленко, цей проєкт КМДА поки не планує брати в роботу, але «бачить в ньому орієнтир і перспективу». Спершу в КМДА пропонують вирішити проблеми з транспортними потоками на площі.
«Треба зробити так, щоби площа стала для людей, а не тільки для авто»
Олександр Рак
Urban Data Analyst у ЛУН Місто
Ідея реорганізації руху на Бессарабці виникла у 2016–2017 роках. Тоді з’явився відповідний рядок у бюджеті міста. З ініціативи департаменту транспорту КМДА провели воркшоп. У результаті напрацювали три варіанти реорганізації руху на площі.
Це великий транспортний вузол, до того ж транзитний. Крім цього, проблеми з екологією. Бессарабка з усіх боків оточена будинками. Це долина річки Хрещатик. Через таке розташування загазованість залишається внизу й не піднімається. Геофізична обсерваторія фіксує перевищення формальдегіду та вуглекислого газу на площі. Часом норми перевищені у 3–5 разів.
Закрити Бессарабку повністю ми не можемо. Інакше не буде варіантів об’їзду площі. Єдина повноцінна кільцева – це Мала кільцева дорога, але вона також перенавантажена.
Тож оптимальний варіант реорганізації дорожнього руху на площі – це почати з перекриття Бессарабського проїзду. Проїзд зробити пішохідним, а трафік пустити вулицею Скоропадського, бо там є шість широких смуг. Фактично вулиця Скоропадського є дублером цього проїзду. Досвідчені водії вже обирають Скоропадського замість проїзду на Бессарабці, щоби не стояти в заторі. Або, наприклад, 118 автобус, який їздить бульварами Лесі України й Шевченка, теж прямує через Скоропадського і рідко потрапляє у затори. Цей варіант найбільш ефективний.
Як це вплине на екологію – поки невідомо. Трафік перерозподілиться, так. Але спочатку треба це все протестувати й тільки тоді буде змога побачити, як це вплине на якість повітря.
Крім заторів та екології, ще одна проблема – це адаптованість площі для пішоходів. Бессарабка – ринкова площа. Але з появою ТЦ «Метроград» люди не можуть її пройти наземно взагалі. Тому ще одна з цілей – якісні пішохідні зв’язки. Для цього потрібно буде створити світлофорні фази для пішоходів. Залежно від варіанту організації руху це може як дещо уповільнити трафік, так і, навпаки, його пришвидшити. Так само й уплине те, що зменшиться кількість паркомісць. Бо якщо перекрити Бессарабський проїзд, то там точно стане менше місць для того, щоби залишити авто, проте можна буде виділити паркомісця в інших частинах площі, які теж звільняться від авто внаслідок перекриття проїзду.
Без обмежень для авто не обійтися. Центр міста має бути зручним для містян, туристів і людей, які там працюють. Ліфти в підземних переходах є не всюди, а якщо є, то часто не працюють. Наприклад, якщо надворі -6, то ці ліфти взагалі не працюють, бо такі особливості їхнього проєктування.
Тому реконструкція площі з перенаправленням руху на Скоропадського й облаштуванням пішохідної зони на Бессарабському проїзді покращить інклюзивність, доступність для пішоходів, а також стимулюватиме розвиток сталих видів транспорту. Зрештою, треба зробити так, щоби площа стала для людей, а не тільки для авто.
Також поява наземних переходів дозволить організувати й велоінфраструктуру, адже цього року в межах капітального ремонту Хрещатика там будуть облаштовані велодоріжки, що з’єднають Троєщинський веломаршрут із Бесарабкою.
Проєкти реорганізації дорожнього руху, які розглядає місто
Проєкт №1
- Облаштувати кільцевий магістральний рух автотранспорту навколо об’єднаного кварталу ринку та ТРЦ «Арена-Сіті» за годинниковою стрілкою (чи проти годинникової стрілки).
- Перекрити проїзд між Бессарабським ринком і ТРЦ «Арена-Сіті». Влаштувати постійну пішохідну зону.
- Організувати всі ліві повороти в місці примикання бульвару Шевченка до Хрещатика.
Проєкт №2
- Спрямувати основні транспортні потоки на вулицю Скоропадського.
- Перекрити проїзд між Бессарабським ринком і ТРЦ «Арена-Сіті». Влаштувати постійну пішохідну зону.
- Використати проїзд між ринком і бульваром Хрещатика лише для виїзду з вулиці Круглоуніверситетської, місцевого транспорту та виділених ліній громадського транспорту.
- Організувати всі ліві повороти в місці примикання бульвару Шевченка до Хрещатика.
Проєкт №3
- Спрямувати основні транспортні потоки на вулицю Скоропадського.
- Перекрити обидва проїзди біля Бессарабського ринку. Влаштувати постійну пішохідну зону Бессарабської площі як продовження бульвару Хрещатика.
- Облаштувати зону розвантаження товарів для Бессарабського ринку в районі заднього входу (з боку вулиці Круглоуніверситетської).
- Організувати всі ліві повороти в місці примикання бульвару Шевченка до Хрещатика.
У результаті запропонували спільне рішення:
- Перекрити проїзд між Бессарабським ринком і ТРЦ «Арена-Сіті». Облаштувати постійну пішохідну зону.
- Внаслідок зменшення використання вулиці Басейної (відсутній рух біля ТЦ Mandarin Plaza в бік бульвару Лесі Українки) – облаштувати паркувальний простір для клієнтів ринку та торговельних центрів.
- Організувати наземних пішохідні переходи для забезпечення зручності й доступності маломобільних груп населення, що сприятиме розвитку місцевої економіки.
- У перспективі можливе використання Бессарабського проїзду для влаштування розвороту трамваю – продовження швидкісної лінії від Центрального вокзалу.
На якому етапі проєкт реорганізації Бессарабки в Київраді
Григорій Маленко
депутат Київради від фракції «Голос», яка запропонувала облаштувати пішохідну зону Бессарабським проїздом
Станом на березень 2021 року вже є проєкт рішення. Експерти готували його на основі ретельної експертизи транспорту й екології кілька місяців. Ми цікавилися думкою громади та підприємців, чий бізнес розташований у районі Бессарабської площі. Також ведемо діалог із колегами з інших фракцій, профільної комісії та КМДА заради пошуку найкращого варіанту.
Ідея розвантажити Бессарабку від автомобілів та організувати цивілізований перехід між Бессарабським ринком і ТРЦ «Арена-Сіті» – не нова. Наприклад, у Європі останні 40 років знаходять підтримку ідеї звільнення туристичних вулиць від автомобілів. Щодо Бессарабського проїзду, то цю ідею висловлювали й у 2016 році, і у 2018 році, проте зараз уже 2021 рік і ми бачимо, як Бессарабський проїзд досі залишається стихійним паркінгом.
Проєкт Бесарабської площі, який був розроблений на курсі «Урбан дизайну», – це рішення, яке змінює всю центральну частину міста. Його неможливо втілити без змін на сусідніх вулицях і змін у транспортній політиці міста. Тому наразі цей проєкт є певною мірою утопічним. Але водночас він є орієнтиром – як саме може виглядати площа після вирішення транспортної проблеми в центрі Києва.
Що стосується нашого проєкту, то він пропонує скерувати потік із Бессарабського проїзду на вулицю Скоропадського. Нею вже зараз користуються більшість водіїв і вона заповнена наполовину.
«Перш ніж перекривати, треба зрозуміти, що ми там хочемо зробити й заради яких цілей»
Дмитро Беспалов
транспортний експерт, директор «А+С Україна»
Ми проводили макромоделювання та встановили: якщо перенаправити трафік із Бессарабського переїзду на вулицю Скоропадського, то загальні показники залишаться на тому самому рівні. Якщо ми перекриємо проїзд, щоби зменшити затори, то ні, це не зменшить затори. А якщо ми перекриємо проїзд, щоби зменшити пропускну здатність площі, то цього можна досягти без перекриття, а тільки за допомогою світлофора. Для цього треба взяти світлофор на кінці бульвару Шевченка, додати червоного кольору й усе – ми отримаємо меншу пропускну здатність без перекриття.
Загалом перекриття Бессарабського проїзду не створить загальних транспортних проблем. Можливо, створить індивідуальні. Цей проїзд має попит. Кількість авто, що там проїжджає, це сотні на години пік. Водночас там є альтернатива. Наприклад, якщо ви їдете з бульвару Тараса Шевченка, то замість того, щоб їхати прямо, можна просто повернути праворуч, а потім ліворуч. І людина опиниться приблизно там само, де б вона опинилася, якби їхала Бессарабським проїздом.
Проте є проблема – паркінги. На Бессарабському проїзді три смуги руху. Вони ніколи останнім часом не працювали як смуги руху. Загалом це одна смуга, а дві інші працюють як стоянки. Це так званий елітний паркінг. А тому його перекриття створить індивідуальні проблеми для людей, які приїжджають на Бессарабку щось купити чи поїсти. Такі люди матимуть незручності. У них виникнуть питання: «Навіщо перекрили проїзд? Щоби що?»
І в цьому випадку я швидше погоджусь, тому що урбаністика – це не перекривати направо й наліво. Це точний розрахунок і концепція, тобто має бути сенс такого перекриття. Перш ніж щось перекривати, треба створити картинку, до чого ми йдемо, що ми там хочемо зробити й заради яких цілей. А вже після цього транспортні моделювальники відповідно до конкретних завдань знаходять відповідні рішення, яким чином задовільнити цю концепцію.
Історія з Бессарабською площею – це довга історія. Ми вже розглядали це питання і зрозуміли, що не можна розглядати дороги навколо Бессарабського ринку від Басейної, між бульваром та «Парусом» окремо від площі Льва Толстого. Це один трикутний простір, транспортний вузол. Не можна щось змінити на одній частині й не робити нічого на іншій. Навіть якщо поставити світлофор на одній площі, а на іншій – ні, то проблема не розв’яжеться, а просто зміститься. А може й загостриться.
Ми з КМДА мали займатися моделюванням концепції цих площ. Тоді вирішили зібрати максимальну кількість пропозицій, що можна зробити на цьому місці. Була пропозиція зробити односторонній рух за годинниковою чи проти годинникової стрілки, також була пропозиція Світового банку частину вулиць перекрити для авто, а залишити тільки для громадського транспорту, бо це розірвало б транзитний потенціал цього місця, а третя – пропозиція урбаністичної школи.
Це все можна прорахувати й ухвалити рішення. Але тоді від КМДА ми не могли домогтися критеріїв оптимізації площі. Треба знати, що конкретно КМДА хоче тут зробити. Варіантів безліч: розвивати громадський транспорт – це одна справа, зробити пішохідний рух менш непрямолінійним – інша справа, дати преференції для велосипедистів, розірвати транзитний потенціал площі та зменшити транзит центром міста.
Думаю, у цьому питанні чиновникам не вистачає мужності ухвалити певне рішення. Бо воно може бути непопулярним. У всіх містах центри роблять або пішохідними, або дуже сильно зменшують пропускну здатність центру міста для авто. Якщо ми так у Києві зробимо, то буде багато незадоволених. Водночас важливо, що мета міста – не переміщати тонни машин, а комфортне життя людей. Якщо ухвалити це «непопулярне» рішення місто стане комфортним, але певній категорії автомобілістів це не сподобається.
Перш ніж перекривати щось, треба довести й собі, й оточенню, що це справді треба робити. Бо якщо зробити це без обґрунтувань, то буде контрреволюція. Там не тільки відкриють ще щось, а й можуть зняти навіть світлофори між Бессарабським ринком і магазином Roshen.
Тому щоби реалізувати якусь ціль, треба, аби КМДА чітко окреслили, чого вони хочуть досягнути. Транспортні планувальники повинні отримати чіткий план. Але цього поки немає.
У цьому питанні мають бути суспільні обговорення, переговори зі стейкхолдерами площі й воркшопи. Бо якщо йдеться про напрацювання, то воркшоп, який провели, і в результаті отримали три проєкти, це був насамперед воркшоп для студентів. Його метою було залучити й навчити молодь займатися транспортним моделюванням. Цієї цілі тоді досягли. Але зараз для перепланування площі треба приймати найкращі варіанти, порівнювати їх. На Бессарабці зосереджений бізнес. А тому для будь-яких змін на площі, потрібне чітке та ґрунтовне опрацювання теми й визначення цілей.