Бабин Яр – місце одного з найбільших злочинів проти людяності в історії. У межах двох днів, 29–30 вересня 1941 року, у київському урочищі розстріляли 33 771 єврея, усього до 1943 року на території під керівництвом німецької окупаційної влади вбили близько 100 тисяч людей, серед них – євреї, роми, члени Організації українських націоналістів і пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

До 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру в 2016 році створили благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр», тоді ж оголосили плани про будівництво меморіального центру на території Яру та провели перше засідання наглядової ради фонду. Рішення призначити художнім керівником центру російського режисера Іллю Хржановського спричинило скандал, звернення з проханнням звільнити автора проєкту «ДАУ» з посади підписали українські культурні діячі, включно з Сергієм Жаданом, Оксаною Забужко й Іреною Карпою. The Village Україна запитував про скандал і вплив на нього в генерального директора меморіального центру Максима Яковера.

15 червня керівництво центру опублікувало відеозапис дистанційного засідання наглядової ради, на якій презентували перші проєкти й розповіли про плани подальшого розвитку комплексу.

Як центр відреагував на скандал навколо Хржановського

«У середині квітня ми отримали досить серйозну медіакризу, яка почалася з атаки на проєкт і мала кілька загострень упродовж наступних півтора місяця», – коментує гендиректор Яковер ситуацію з реакцією громадськості й культурних діячів на перші публічні прояви художнього керівника центру Хржановського.

На презентаційному слайді Яковер показує хронологію конфліктної ситуації: зокрема, відкритий лист 16 українських істориків із критикою проєкту («Використання болючої теми Голокосту для просування неоімперіалістичних ідей «русского мира») 2017 року, а також критичні зауваження історика Віталія Нахмановича та голови Асоціації єврейських громадських організацій та общин України Йосифа Зісельса в 2018 році щодо участі в проєкті донорів з Росії до загострення, пов’язаного із персоною Хржановського. За словами Яковера, головні озвучені ризики зводилися до двох питань: «врахування всіх жертв трагедії» та «неможливості виправдання політики СРСР щодо стирання пам’яті трагедії». Обидва чинники врахували у формуванні базового історичного наративу меморіалу, що опублікували в жовтні 2018 року під керівництвом нідерландського історика Карела Беркгофа, стверджує генеральний директор центру.

Яковер наполягає, що критика проєкту передусім виходила від авторів паралельного варіанту наративу, який за підтримки Міністерства культури за півтора місяця після публікації наративу Беркгофа опублікували українські історики. «Таким чином до 2020 року ми підійшли з фоном практично проєкта-конкурента», – каже Яковер. Додає, що ініціативна група критиків меморіального центру закликала українську владу «монополізувати меморіалізацію в Бабиному Яру» та порушути питання земельної ділянки [яку виділили центру].

Скандал у квітні 2020 року Яковер пов’язує із «критичними заявами колишніх працівників і партнерів центру» та «маніпулятивного представлення робочої версії проєкту в пресі». Зокрема, за проєктом концепції центру, опублікованим виданням «Історична правда», художній керівник Хржановський наводив як можливі приклади Стенфордський тюремний експеримент та експеримент Мілгрема, що мають неоднозначні оцінки щодо етичності й науковості.

Наглядова рада меморіального центру відмовилася розглядати можливість відставки художнього керівника Хржановського, як цього вимагали українські діячі культури у відкритому листі. Наразі команда режисера працює над кураторською концепцією центру, яку готуються презентувати до кінця року. «Кураторська концепція є основним проєктом 2020 року. Концепція буде розроблена через серію робочих онлайн-семінарів з істориками, філософами, художниками, теологами, музейними фахівцями й архітекторами. Згодом учасники цих семінарів стануть членами експертної робочої групи на етапі проведення конкурсу», – прокоментували The Village Україна в BYMHC.

У відповідь на критику керівництво меморіалу запропонувало кілька варіантів:

  • пропозиція президенту України направити свого представника в наглядову раду проєкту;
  • запрошення до наглядової ради «сильного українського голосу» – Леоніда Кравчука;
  • пропозиція громадським діячам приєднатися до громадської ради проєкту, діяльність якої планують перезапустити;
  • заснувати в межах центру два наукові інститути за участі провідних українських і міжнародних істориків: Інститут вивчення Голокосту у Східній Європі та Інститут території і ланшафту пам’яті Бабиного Яру;
  • створити художню раду з провідними сучасними митцями України та світу.

На запитання The Village Україна, чому фонд запропонував долучитися до наглядової ради Леоніду Кравчуку, ми отримали відповідь: «Наглядова рада прагне посилити присутність українських лідерів у проєкті. Людина з міжнародним авторитетом, яка сприяла здобуттю державної незалежності, перший президент України – виважений вибір. Ідею запрошення Леоніда Кравчука погодили одностайно».

Члени наглядової ради:

  • Натан Щаранський
    колишній політв’язень, керівник Єврейського агентства для Ізраїлю
  • Рональд Лаудер
    президент Всесвітнього
    єврейського конгресу
  • Яків Дов Блайх
    головний рабин України
  • Святослав Вакарчук
    лідер гурту «Океан Ельзи»
  • Володимир Кличко
    колишній боксер
  • Александр Кваснєвський експрезидент Польщі
  • Йошка Фішер
    колишній міністр закордонних
    справ Німеччини
  • Світлана Алєксієвіч
    білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії

а також російські олігархи Міхаїл Фрідман, Герман Хан і Павло Фукс й український олігарх Віктор Пінчук, які разом із Лаудером стали донорами проєкту. 

Коли можуть відкрити меморіал

Генеральний директор благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) Максим Яковер передусім розповідає про хронологію розвитку проєкту. 15 червня команда центру представляє перші цифрові проєкти в межах концепції. До кінця 2020 року готуються презентувати кураторську концепцію розвитку комплексу від художнього керівника Іллі Хржановського. Також до кінця року повинні ухвалити рішення щодо архітектурного конкурсу. До другого кварталу 2021 року планують затвердити архітектурну та дизайн-концепцію меморіалу. До 2023 року – деталізувати проєкт і підготувати його реалізацію. Будівництво планують почати в 2023-му з планами на відкриття у 2025 році.

Водночас у межах наукового складника меморіалу до кінця 2020 року планують повноцінно отримати результат від запуску двох наукових інститутів та перші 15 проєктів. У межах художньої частини – 10 мистецьких проєктів для музейного досвіду до початку 2021 року. Фандрейзинг для реалізації архітектурного проєкту планують почати з другого кварталу 2021 року.

Що з архітектурним проєктом

У вересні 2019-го журі міжнародного архітектурного конкурсу обрали проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Авторами стала команда архітектурного бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design (Австрія).

Передбачалося, що центр стане водночас місцем пам’яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії. Він повинен був мати виставкові простори для основної й змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, а також приміщення для архіву та музейної колекції. Проєкт мав поєднати ландшафт Бабиного Яру й меморіальний парк.

В інтерв’ю The Village Україна у квітні гендиректор центру Максим Яковер заявив, що проєкт потребує доопрацювання: «Попередній запропонований проєкт у тому вигляді реалізуватися не може. Концепція повинна охоплювати розповідь про всіх жертв. Зараз ми домовляємося з архітекторами Querkraft Architekten, організаторами конкурсу Phase Eins й іншими експертами музейної справи про серію онлайн-воркшопів для обговорення нової переформульованої концепції. Після цього ми ухвалимо рішення щодо доопрацювання архітектурного проєкту».

Цю інформацію на засіданні наглядової ради підтвердив худкерівник Ілля Хржановський: «Архітектурний конкурс 2019 року важливий і прекрасний. За його результатами обрали проєкт. Але він потребує безумовного переопрацювання». Перший воркшоп щодо оновлення проєкту під керівництвом німецької компанії Phase Eins (що організовувала й конкурс) проведуть у червні, додає Хржановський. Уточнює, що в запланованій серії воркшопів будуть брати участь не лише архітектори, а й музейні фахівці, психологи та філософи. «Ці спеціалісти повинні сформувати певний образ, який потім перейде в концепцію та допрацьований архітектурний концепт», – каже худкерівник.

Наразі Департамент архітектури та дизайну BYHMC працює під керівництвом Анни Камишан, яка навчалася в московському інституті «Стрелка». На першому етапі розробки міждисциплінарного проєкту з вивчення території департамент співпрацював із київським архітектурним бюро Forma, відомим читачам The Village Україна зокрема за закладами «Косатка» і Zigzag, а також із фахівцями з ландшафтного дизайну, культурологами та біологами. «Це перше всебічне дослідження території Бабиного Яру. Воно оформлене у вигляді книги, яка згодом зможе бути опублікована для всіх охочих», – коментує Хржановський. Дослідження простежило історичний період формування Бабиного Яру як географічної локації. Детальну презентацію дослідження планують оприлюднити згодом.

Які проєкти вже готують

«Робота з цим проєктом побудована за принципом цілісності. Це ціла картина, у якій ми поєднуємо й архітектуру, і музейний дизайн, і роботу з територією, тому що музей буде розташовано на великій території Бабиного Яру», – каже художній керівник BYHMC Хржановський. Наразі команда зібрала інформацію про 18 тисяч верифікованих жертв трагедії, каже худкерівник. Додає, що за час роботи на базі 116 архівних фондів встановили 834 раніше не відомих імен жертв. Хржановський додав, що веде перемовини про участь у проєкті мисткині Марини Абрамович, художника Карстена Хьоллера, драматурга Томаса Оберендера, режисера Андрія Жолдака та фотографа Бориса Михайлова.

  • «Візуальна мапа»

У кінці червня «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» планує запустити сайт, присвячений першим цифровим проєктам центру. Хржановський розповідає, що для нової версії айдентики меморіального центру як основний образ обрали точку. На презентації він показав приблизну модель «віртуальної мапи», що складається з багатьох окремих точок на території трагедії. «Кожна ця точка – це доля окремої людини, яка загинула в Бабиному Яру. Навівши на цю точку на мапі, ви зможете прочитати історію певної людини, яку вбили в Бабиному Яру», – каже Хржановський. Як приклад наводить історію жертви Бабиного Яру Хаї Слободської: у разі наведення курсора на неї з’являється інформаційне вікно із базовою інформацією про жертву – вік, відомості та посилання на джерело інформації.

Це один із напрямів вивчення історії трагедії і території Бабиного Яру, каже Хржановський. Додає, що за умови схвалення наглядовою радою проєкти на зразок «візуальної мапи» стануть основою для онлайн-музею Бабиного Яру, який зможе почати роботу набагато раніше відкриття фізичної будівлі центру. Окрім освітньої функції, має й комунікаційну роль: «Відвідувачі проєкту матимуть можливість комунікувати з тисячами інших людей по всьому світу за допомогою чатів та оцінок». Також команда Хржановського зняла серію документальних відео «Щоденники Бабиного Яру», покликаних показати вигляд території в 2020 році.

  • Онлайн-бібліотека

«Коли з'явиться Меморіальний центр у ньому буде бібліотека. А поки в межах створення діджитал-музею, ми будемо займатися наповненням бібліотеки цифрової», – коментують The Village Україна у фонді.

Максим Яковер

генеральний директор благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр»

У нас амбітна мета створити інноваційну річ у порівнянні з подібними проєктами, з можливістю створювати власні колекції, ставити вподобання, робити закладки, залишати коментарі й навіть додавати власні матеріали. У різних користувачів будуть різні рівні доступу, адже і специфіка нашого матеріалу, й авторські права це передбачають. Загалом метою є дати легкий і швидкий доступ до знання про Голокост й інші геноциди в Україні та світі. Адже зараз, якщо лише трохи зануритися, то виявляється, що це доволі важко. У бібліотеці, як ми її розуміємо, будуть усі види носіїв інформації плюс куровані підбірки за темами. Хотілося б створити дещо схоже на механізми Pinterest, де користувач отримує необхідну інформацію за механізмом рекомендацій, навіть ту, яку він сам знайти б не зміг.

Олег Шовенко

засновник книгарні «Палатка», керівник напрямку онлайн-бібліотеки BYHMC

У нашій бібліотеці вже зібрано більше 3000 книжок, у масштабах спеціалізованих бібліотек це чимало. Ми фокусуємося на рідкісних виданнях, особливо довоєнної юдаїки, якої в нас уже близько 100 томів. Ми збираємо колекцію найбільш актуальних Holocaust і Genocide Studies провідних світових інституцій. Готуємо доступ до електронних книг найбільших українських і зарубіжних видавництв, найкращих повнотекстових ресурсів. Ми підтримали вихід трьох книг з видавництвами-партнерами: графічна адаптація «Щоденника Анни Франк» і «Маус» Арта Шпігельмана з видавництвом «Видавництво», а також «Геноцид» Адама Джонса з видавництвом «Дух і Літера». Ще три книги від цього видавництва вийдуть найближчим часом: «Чорна Книга» Іллі Еренбурга та Василя Гроссмана, «Банальність зла» Ханни Арендт і «Ніч. Світанок. День» Елі Візеля.

  • «Розмова»

«Розмова» – це документальний онлайн-проєкт, покликаний взяти інтерв’ю у щонайменше 50 тисяч мешканців України на тему Бабиного Яру. «Це пошук серед [загального] «ми» частинки «я». Це потреба поговорити про обставини, у яких працює індивідуальна пам’ять і як у цих обставинах трансформується пам’ять про трагічні події. Це проєкт про те, як минуле впливає на майбутнє», – каже керівниця проєкту Ксенія Марченко. Додає, що за основу проєкту взяли ідею соціальної мережі та знайомство з великою кількістю людей через персональні історії. Інтерв’юери проєкту спілкуються з учасниками документального онлайн-проєкту або дають можливість обрати окреме запитання та записати відеовідповідь на нього. Також учасникам дають можливість розширити список запитань своїми.

  • Монокуляри

Департамент архітектури та дизайну BYHMC планує встановити на території кілька монокулярів – оптичних пристроїв для відтворення візуальних образів. Для їхньої роботи використають історичні світлини з території. «Це перший експозиційний проєкт [на території], що дозволить показати, який вигляд Бабин Яр мав у минулому», – каже Анна Камишан. Реалізувати спільну роботу з Центром просторових технологій хочуть до кінця літа.

  • Модель і макет території

У межах проєкту «Модель Бабиного Яру» спільно з Центром просторових технологій ідентифікували точні локації місць розстрілів, які були досі не відомі. «Робота інтердисциплінарної групи науковців і фахівців з 3D-моделювання дозволила розробити точну ідентифікацію змін ландшафту Бабиного Яру протягом XX століття», – кажуть у центрі.

Фото німецького фотографа Йоганнеса Геле / Гамбурзький інститут соціальних досліджень

Також департамент архітектури та дизайну BYHMC готує деталізований макет території Бабиного Яру. «Це проєкт, який увійде до постійної експозиції музею й зможе розповідати історії про місце пам’яті за допомогою нових технологій», – каже Камишан.

  • Документальний проєкт Сергія Лозниці

«Бабин Яр. Контекст» – це новий документальний проєкт режисера Сергія Лозниці, автора фільмів «Донбас», «Майдан» і «Державний похорон». «Для мене велика честь взяти участь у меморіалі, дякую за запрошення пану Іллі [Хржановському]», – каже український режисер, який мешкає в Берліні. Метою свого проєкту Лозниця називає «зібрати у вигляді кінофільму історичний контекст трагедії». У процесі використовують хроніку із Красногірського архіву у Москві, архіву Пшеничного в Києві та німецьких державних і приватних фондів.

«Ми збираємо три частини матеріалу: причини, власне трагедія та наслідки. Із цього матеріалу я зроблю епізоди, кожен епізод від двох до п’яти хвилин. Кожен епізод присвячений певній події від вторгнення Німеччини до встановлення пам’ятника [на території Бабиного Яру] у 1976 році: наприклад, Київ у перші дні [Другої світової] війни, підготовка Києва до оборони, вхід у Київ військ Вермахту та вибухи, інспіровані спеціальним підрозділом Червоної армії. Також є великий фільм про Київський процес 1946 року й останню на сьогодні публічну страту в історії Києва, коли стратили 12 військовополонених», – каже Лозниця. Випускати «Бабин Яр. Контекст» планують почати у вересні, щомісяця по два епізоди. Під час дистанційної зустрічі наглядової ради Лозниця показав чорновий монтаж двох епізодів проєкту, зокрема фрагмент із Куренівською трагедією, переглянути їх можна за посиланням.

  • Проєкти Міхаіла Зиґаря

«Зазвичай наша студія створює проєкти, які оживляють історію, ми перекладаємо історію на мову сучасних технологій та інтерфейсів», – каже колишній головний редактор російського телеканалу «Дождь» і керівник проєкту «История будущего» Міхаіл Зиґарь. Додає, що, як і в попередніх проєктах на зразок «1917. Свободная история», передусім його команда орієнтується на молодіжну аудиторію. За прикладом цього проєкту в «Інтерактивний щоденник» інтегрують елементи, що нагадують ігровий процес відеоігор та інтерфейс соціальних мереж.

«Ми працюємо над інтерактивним щоденником, що повністю занурюватиме користувачів у контекст і змінюватиметься залежно від їхньої участі в історії», – пояснюють в презентаційному відео проєкту, що поки перебуває в процесі розробки. Уточнюють, що йдеться про нелінійну розповідь історії: вона починатиметься в сучасності й розкриватиме сюжет поступово. Водночас користувачі зможуть не просто стежити за історією, а й комунікувати з персонажами й ухвалювати рішення.

Окрім того, Зиґарь анонсував проєкт «Аудіоспектакль», який запропонує аудіальну екскурсію територією Бабиного Яру. Розробник називає цей формат «мобільним аудіотеатром» – «аудіовиставами, вписаними у міський простір». «Бабин Яр – це місце, пов’язане з моїми особистими переживаннями. Я неодноразово бував у меморіальному парку в Києві, тому мені здалося, що важливо створити аудіотвір, який міг би заглиблювати сучасну людину в [контекст історії]», – пояснює Зиґарь. У презентації проєкту показали події, які паралельно з розстрілами в Бабиному Яру відбувалися в інших країнах світу.