Як зробити велосипеди головним міським видом транспорту, перемістити всі будинки з центру міста й перетворити відходи на біовугілля – ці кейси можна побачити у просторі Set на виставці Nordic Sustainable Cities (7-17 листопада). Вона стала результатом колаборації п’яти архітектурних центрів: Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії та Ісландії.

Нордичні міста зосередилися на п’ятьох ключових напрямах: фізичному та психічному здоров’ї містян, адаптації міст до змін клімату, зменшенні викидів вуглецю, безпечному та чистому транспорті й перетворенні відходів на ресурси. Розповідаємо про 11 урбаністичних рішень, які зробили міський простір екологічнішим і зручнішим.

 Громадський простір на даху паркінгу

Де: Копенгаген, Данія

На даху автостоянки у Копенгагені створили громадський простір Park’n’Play для активних розваг. Простір став багатофункціональним: тепер, окрім паркінгу, тут дитячий майданчик і тренажери на відкритому повітрі. Park’n’Play безкоштовний для містян і туристів – у ньому можуть займатися і дорослі, і діти.

 Забезпечити студентів житлом і розважити літніх людей

Де: Швеція

У Швеції велика кількість будинків, де мешкає  лише одна людина. Водночас у країні гостро стоїть питання нестачі житлових приміщень, зокрема для студентів. Для цього знайшли рішення: студентів почали підселяти до людей віком від 55 років, які мають вільні кімнати у своїх будинках. Натомість літні люди не почуваються самотніми, адже живуть разом з молодим поколінням. До того ж не потрібно зводити нові житлові будинки – це заощаджує кошти міста.

 Повернути річку в місто

Де: Тронгейм, Норвегія

У норвезькому Тронгеймі в 1910-х роках річку вирішили сховати під дорогою, проте 1990-го влада міста знову відкрила водойму. Стара водна система стала коридором, який поєднує місто з природою. Це допомогло змінити сіру промислову зону на рекреаційну: уздовж річки облаштували зелені зони для відпочинку.

 Кампус як «ворота» між містом і національним парком для тварин

Де: Стокгольм, Швеція

Університетські кампуси займають велику частину Стокгольма. Новий простір Albano Campus на 70 тисяч квадратних метрів побудований на принципах сталості довкілля (sustainability). Кампус слугує «воротами» між містом і національним парком для тварин: він зберігає екосистему та зелені зони, які сприяють різноманіттю комах і птахів. Водночас це не заважає розвитку кампусу – тут є ресторани, магазини та житлові будинки.

 Перетворити дахи будинків на сад

Де: Гельсінкі, Фінляндія

Усе більше людей переїжджає жити в місто, через це міста стають усе тіснішими. У Гельсінкі розв’язали проблему із зеленими зонами в межах міста завдяки кварталу The Greenest Block of Flats. Дахи будинків перетворили на сади, а на фасадах вирощують рослини.

 Велосипедні магістралі з дому на роботу

Де: Копенгаген, Данія

У Копенгагені вирішили зменшити забруднення повітря і шум через автомобілі за допомогою велосипедів. Тому 23 муніципалітети об’єднали свої зусилля і створили веломагістралі, завдяки чому велосипедисти зможуть безпечно добиратися на роботу. Маршрути зробили максимально прямими з невеликими зупинками та зручними з’єднаннями.

 Громадський транспорт зручніший за авто

Де: Рейк’явік, Ісландія

Міська влада Рейк’явіка вирішила змінити ставлення жителів до громадського транспорту. Для цього потрібно було забезпечити якісну транспортну інфраструктуру, щоб мешканці відмовилися від поїздок автомобілем. Міська транспортна лінія Borgarlína розташована по всьому місту, а автобуси мають власні смуги та пріоритет на світлофорах. Тому їздити на громадському транспорті швидше, ніж на власному авто. Крім того, зупинки нагріваються в холодну погоду, а пасажири можуть перевозити свої велосипеди в автобусах.

 Вуглецево-нейтральний громадський простір

Де: Міделфарт, Данія

Міська ратуша у Міделфарті – найбільша у Данії громадська будівля, у якій поєднані екологічні рішення: сонячні батареї на даху, розумна система охолодження і використання залишків деревини для будівництва. Будь-яке залишкове тепло використовують як центральне опалення для будинків у місті. Навіть харчові відходи їдальні перетворюють на природний газ.

 Біовугілля, яке затримує вуглець у ґрунті

Де: Стокгольм, Швеція

Зміна клімату є однією з найбільших загроз, тому Стокгольм прагне до 2040 року стати містом без вихлопних газів, а 80% шведів хочуть брати участь у боротьбі з кліматичними змінами. Проєкт Stockholm Biochar допомагає їм у цьому: органічні відходи перетворюють на біовугілля, яке схоже на деревне вугілля. Воно здатне затримувати вуглець у ґрунті протягом тисячі років. Біовугілля застосовують у клумбах Стокгольма, створюючи резервуар для поглинання вуглецю. Побічний продукт від біогазу – піролізний газ – використовують для централізованого опалення міста.

 Апсайклінг у будівництві нового кварталу

Де: Копенгаген, Данія

Будівельні відходи є великим ресурсом, а їх повторне використання може не лише зменшити потребу в нових ресурсах, а й зекономити на будівництві. У житловому кварталі Upcycle Studios 75% вікон – з покинутих будівель, а 1 400 тонн бетонних конструкцій зроблено з бетонних відходів від будівництва копенгагенського метро. Апсайклінг будматеріалів допоможе зменшити викиди вуглецю на 60% протягом наступних 50 років, кажуть автори проєкту.

 Пересунути ціле місто

Де: Кіруна, Швеція

Перед арктичним містом Кіруна стояв виклик: через можливі зсуви у шахтах центральна частина мала «переїхати». Будинки з території вирішили перемістити на три кілометри східніше. З міста перенесли та інтегрували у новий простір близько 20 будинків, зокрема церкву. Таким чином у Кіруні зберегли ідентичність міських будівель і уникнули їхнього руйнування через зсуви. Можливо, з часом інші міста треба буде переміщувати через глобальне потепління і підвищення рівня моря.