Урс Томанн – співзасновник експериментальної освітньої інституції CANactions School for Urban Studies. Швейцарський містопланувальник має тривалий досвід роботи в Україні. Зокрема, у Вінниці, де він розробляв план стратегічного розвитку і концепцію нового генерального плану міста. Цьогоріч він стане куратором програми Advanced Studies in Integrated Urban Development. Про нову ініціативу, а також сторонній погляд на реформи в країні він розповідає The Village Україна.

Фото: CANactions

Школа CANactions працює вже третій рік. Кожного навчального року формат школи змінюються. Спочатку студенти проводили з нами три з половиною місяці у щоденному режимі. Минулого ж року ми спробували більше працювати дистанційно.

Нова програма під назвою Advanced Studies in Integrated Urban Development – це еволюційна форма попереднього формату. Загалом курс триває сім місяців – з жовтня по квітень. Він передбачає чотири навчальні блоки тривалістю у два тижні.

Торік лише половина програми була виділена для проектних робіт. Цьогоріч же ми робимо акцент на практику: справжні кейси і роботу в групах.

Новий формат ми бачимо поєднанням найкращих елементів попередніх програм. У такий спосіб студенти не відриваються на місяці від основного місця роботи, але й не повністю дистанціюються від навчання. На наш погляд, це гарний спосіб поєднати теорію з практикою.

Цьогоріч у програмі візьме участь 24 студенти. Зазвичай при відборі ми віддаємо перевагу людям, у яких уже є досвід роботи з містом – нехай і побіжний.Врешті виявилося, що близько половини наших студентів виявилися фахівцями з кваліфікацією у сфері архітектури. Інша половина – це економісти, журналісти і менеджери.


Цьогоріч же ми робимо акцент на практику: справжні кейси і робота в групах

Стратегічний дизайн та інтегроване планування

У цьогорічному курсі ми робимо особливий акцент на два терміни – стратегічний дизайн та інтегроване планування.

Інтегроване планування передбачає міждисциплінарну роботу. Економіка, просторовий розвиток, соціологія міста – всі ці галузі повинні працювати спільно. Адже кожна проблема, яка є у місті, не з’являється у вакуумі.


Нас цікавило рішення, що могло б вплинути на життя міста у стратегічній перспективі

До прикладу, потреба у ремонті житлових будинків – це не лише архітектурне питання, а й економічне. І навіть в галузі економіки це питання стосується одразу кількох сфер. Тобто мова йде про комплексний, холістичний підхід.

Стратегічний дизайн – це спроба усвідомлення того, що у кожного проекту є різний потенціал впливу на оточення. Приміром, стратегію розвитку будівлі треба розраховувати не через перспективу одного окремого об’єкта чи бажання його інвестора, а з точки зору міста.

Можна навести приклад нашого проекту в Житомирі. Група студентів виконувала проект старої водогінної вежі. Вона не була в експлуатації останні двадцять років. Висловлювалися ідеї облаштувати там музей чи коворкінг. Та це було рішення, покликане вирішити одну проблему – заповнити порожнє приміщення. Нас же цікавило рішення, що могло б вплинути на життя міста у стратегічній перспективі.


Стратегічний дизайн – це спроба усвідомлення того, що у кожного проекту є різний потенціал впливу на оточення

Ментори і т’ютори

У кожної з трьох груп буде ментор. Окрім цього група буде працювати з низкою т’юторів. Це унікальна можливість – працювати в Україні з фахівцями такого рівня.

Зокрема, серед менторів німецький архітектор Міхаель Енґель. Інший фахівець – румунсько-німецький містобудівник, архітектор та урбаніст РУДОЛЬФ ҐРЕФ. Завдяки йому цьогоріч у нас з'явилася можливість вивести групу на навчальний об'єкт за кордон, у румунське місто Тімішоара.

Штутґартський університет у межах нашої програми представить Ленка Войтова. Доєднається до неї Міріам Німейєр із Цюриха. Це архітектор і містобудівник, яка до того ж нещодавно взяла участь у розробці нової концепцію розвитку Мистецького Арсеналу.

Уже вкотре до нас приєднається і Пол Маккейб. Здебільшого він працює у діджитал-сфері, консультує компанії на кшталт Google. Командна складова, ефективна робота в групі, самовдосконалення – це все його теми.


На мій погляд, урбаністика є насамперед практикою. Це вчення про усвідомлення процесів у місті.

Апостоли урбанізму

Люди, які брали участь у наших програмах, потім продовжують роботу на місцях. Що важливо, вони передають свої знання і досвід іншим. У цьому і полягає наша стратегія – ці люди повинні стати рушіями змін, своєрідними апостолами урбаністики. Звичайно, частково це диктують обмежені можливості: ми не можемо навчати більше ніж кілька десятків студентів на рік.

Людей із достатньою кваліфікацією у сфері урбаністики в Україні досі бракує. Та ця проблема є актуальною не лише для вас, вона актуальна і в Європі. У Швейцарії, наприклад, є кілька вищих навчальних закладів, що готують професіоналів у цій сфері, Та буквально нещодавно профспілки випустили маніфест, у якому, зокрема, йдеться про занепокоєння браком фахівців у галузі урбаністики.

У цьому випадку мова йде про проблеми становлення урбаністики як науки. Проте, на мій погляд, урбаністика є насамперед практикою. Це вчення про усвідомлення процесів у місті. А це усвідомлення може бути результатом лише постійного заглиблення у ці процеси.

Я підтримую точку зору про те, що урбаністику варто викладати вже в першому класі. Як працює місто, хто за що відповідає, екологічна свідомість, врешті-решт – це базові знання, якими повинна володіти кожна людина.

Києвоцентричність України

Це може стати несподіванкою, але переважна кількість наших студентів – не з Києва. Значно більше заявок ми отримуємо з регіонів. На першому курсі ми мали велику долю киян, але навіть тоді вона становила менше половини.

Треба сказати, втім, що є окрема група людей, які живуть у Києві, але досі тісно пов’язані з ініціативами у регіональних центрах. Зокрема, мова йде про Івано-Франківськ, Вінницю та Миколаїв.

Україна насправді досить києвоцентрична – за винятком Львова та кількох окремих міст. Та зацикленість на центрі є і в Швейцарії. Оскільки країна є конфедерацією, у кантонів і місцевих муніципалітетів чимало влади. Та й рівень життя в регіонах мало відрізняється від рівня життя в Цюриху. Однак усе, що стосується креативної індустрії, є цюрихоцентричним. Можливо, ця залежність від центру навіть більша, ніж в Україні.

Власне, тому практичні проекти у студіях ми реалізуємо не в Києві, а в регіонах. Вінниця, Полтава, Івано-Франківськ, Житомир, Краматорськ – ці всі міста ми вже зачепили.

Працювати в Україні

Я бачу, що в України величезний потенціал, що в українських людей немає обмежень для прогресу. Власне, цей потенціал не порівняти з тим, із чим мені доводилося працювати у Швейцарії. Це підтверджують всі наші європейські т’ютори. САМЕ Тому всі, кого ми запрошуємо, завжди хочуть сюди повернутися.

Це справжнє задоволення – працювати з людьми, які справді зацікавлені у змінах на краще. Не лише для себе, а й на користь рідного міста і країни. І ми вже бачимо, що вони змінюють свої міста на краще.


Усі міські реформи, особливо залежні від локальної влади, розвиваються не настільки швидко, як цього хотілося б


Це справжнє задоволення – працювати з людьми, які справді зацікавлені у змінах на краще

Утім, робота в Україна передбачає і безліч викликів. Головний – комунікація між зацікавленими групами поки перебуває на початковому етапі розвитку. Активісти, міська влада, державна влада – усі ці актори повинні більш тісно працювати між собою. У вас є прислів’я: «Моя хата скраю». І ця особливість менталітету дуже заважає.

Другий виклик пов’язаний зі схильністю до негативізму. Усі міські реформи, особливо залежні від локальної влади, розвиваються не настільки швидко, як цього хотілося б. Нині до реформ долучається чимало людей із сфери стартапів та ІТ, де все відбувається блискавично швидко. І їм важко звикнути до цих нових темпів.

Звісно, хотілося б, щоб вони розвивалися швидше. Та якщо подивитися на те, що було п’ять років тому, то виявиться, що це два зовсім різні світи.