Усі люди мають рівне право користуватися будь-якими сервісами, а завдання бізнесу – створити умови, які враховують різноманітність функціональних можливостей кожної людини. Саме тому в Україні дедалі активніше говорять про безбарʼєрність – поняття, яке стосується не лише людей з інвалідністю, але й інших груп, наприклад, мам із дітьми, для них багато послуг залишаються недоступними.

Для вирішення цих викликів в Україні вже вдруге проводять Школу універсального дизайну. Ця ініціатива дає змогу фахівцям із різних сфер здобути знання та практичні навички, необхідні для створення просторів, що враховуватимуть різні потреби людей.

Віледж разом із координаторкою проєктів ПРООН в Україні підготували корисні та практичні поради для власників бізнесу, які допоможуть оцінити доступність їхніх приміщень і не тільки.

Олена Іванова

Координаторка проєктів ПРООН із доступності, інклюзії та реабілітації. У 2018 році Олена ініціювала заснування Школи універсального дизайну (УД) у межах проєкту ПРООН. Після завершення проєкту вона продовжила розвивати цей напрям у складі спільноти Pro.UD та організувала літню Школу УД в Івано-Франківську та Школу УД «Україна-Казахстан». У жовтні 2024 року Школа УД від ПРООН знову відчинила свої двері вже для 70 учасників із різних регіонів України.

Не тільки через людяність: чому бізнеси мають дбати про доступність

Є три причини, чому бізнесам варто задуматися про власну доступність:

1. Права людини

Кожна людина, незалежно від стану здоров’я чи функціональних можливостей, має право користуватися всіма благами на рівні з усіма. 

2. Розширення бізнесу

Люди з інвалідністю також є користувачами товарів, послуг та сервісів і можуть приносити бізнесу дохід.


3. Укомплектування штату

В умовах війни пошук співробітників для бізнесів став надскладним завданням, адже багато фахівців виїхали за кордон, частина долучилася до Сил оборони, велика кількість людей, на жаль, загинули. У цих складних умовах компанії дедалі частіше звертають увагу на потенціал людей з інвалідністю як працівників.

Окрім залучення до роботи нових людей, підприємства також підтримують тих, хто вже був частиною команди, але через війну зазнав змін у житті. Наприклад, це можуть бути працівники, які захищали країну на передовій, отримали поранення, а тепер повертаються до своєї професійної діяльності. Такий підхід не лише допомагає бізнесу, а й сприяє інтеграції людей у суспільство, створюючи можливості для отримання доходу, відчуття гідності, а також відновлення та розвитку їхньої незалежності.

Який бізнес вважається доступним

Коли ми говоримо про доступність бізнесу, слід розуміти, що це значно більше, ніж просто фізична доступність приміщення. Змоделюймо ситуацію: людина з порушеннями зору прийшла до кавʼярні й хоче зробити замовлення. Чи зможе вона обрати страву або напій самостійно? Чи пропонує заклад альтернативні способи подачі інформації, наприклад, QR-коди, що дають змогу переглянути меню завдяки програмним застосункам зчитування з екрана? І чи готові працівники допомогти людині, зберігаючи комфортну атмосферу для всіх?

Отже, доступність стосується не лише фізичної безбар’єрності, але й інших трьох ключових аспектів, які має врахувати кожен бізнес:

1. Інформаційна доступність

Уся інформація про заклад – години роботи, перелік послуг, ціни, склад продуктів – повинна бути зрозумілою й доступною для всіх. Це стосується як фізичних форматів, так і цифрових ресурсів.

2. Універсальні меблі й обладнання

Простір має бути зручним для найрізноманітніших відвідувачів: мам із дітьми, людей із порушеннями опорно-рухового апарату чи надмірною вагою тощо. Універсальність – ключ до комфорту для кожного.

3. Комунікація персоналу

Працівники повинні знати, як правильно взаємодіяти з клієнтами з різними потребами. Ввічливе спілкування, пропозиція допомоги та врахування індивідуальних потреб створюють позитивний досвід для всіх.

Офлайн-бізнеси повинні зважати на всі ці аспекти. А для тих, хто працює онлайн, є ще одна важлива деталь – доступний сайт, який відповідає настановам доступності вебконтенту. Ця доступність визначається не лише потребами людей із порушеннями зору, а також це важливо для тих, хто має труднощі з оперуванням руками та пальцями, для людей із психічними чи когнітивними порушеннями. Усі вони не зможуть скористатися вашим продуктом, якщо не зможуть скористатися сайтом. І пам’ятайте: недоступний продукт – це втрачені клієнти.

Як провести селф-аудит власного бізнесу

Сьогодні дедалі більше підприємців замислюються над тим, як зробити свої заклади доступними для клієнтів і працівників. Якщо ви ще не проводили аудиту доступності, найкраще почати із залучення фахівця, що допоможе створити персоналізований чекліст для вашого бізнесу. Річ у тому, що державні будівельні норми щодо інклюзивності будівель і споруд стосуються лише фізичної доступності, наприклад, ширини дверного отвору чи ухилу пандусів. Проте існують аспекти, які не внормовані, але суттєво впливають на зручність користування простором.

Наприклад, де розмістити смітник у вбиральні? Він має стояти так, щоби людина могла легко скористатися ним, просто протягнувши руку. Здається очевидним, але на практиці такі дрібниці часто ігнорують.

Якщо ж ми говоримо про базовий чекліст для аудиту, то бізнесам варто звернути увагу на:

1. Безперешкодний вхід

Аналізувати цей пункт варто ще від зупинки громадського транспорту або від місця, де людина буде виходити з автомобіля – чи зможе людина безперешкодно дійти до закладу, чи є сходи або ж інші барʼєри, які заважатимуть?

Також зверніть увагу на вказівники – чи є помітні таблички, чи легко вас знайти? Якщо вас важко знайти, людина може просто не дійти до закладу.

2. Вхідна група

До цього пункту належать двері, пандуси, ліфти та навігаційні позначки. Ухил пандуса має бути не більш як 8%, ширина дверного отвору – не менш як 90 см. Якщо ваш заклад розташований на кількох поверхах – чи є у вас ліфт із достатньою шириною для входу до нього (теж 90 см) і чи є поруч із кнопками позначки зі шрифтом Брайля?

3. Наявність безперешкодних шляхів для руху

Цей пункт є продовженням другого. Простір усередині має бути зручним і безпечним для всіх. Чи не створюють меблі, декор або інші предмети перешкод для людей із порушеннями зору або тих, хто користується кріслом колісним?

4. Розміри та конфігурація меблів

Насамперед ідеться про стійки (барні, реєстрації тощо) – чи не зависока вона для людей на кріслах колісних і чи не занизька для людей, які кріслами не користуються? У приміщеннях повинні бути передбачені місця для дитячих візочків, доступні кабінки у вбиральнях, сповивальні столики тощо.

5. Навченість персоналу

Коли ми говоримо про доступність, то маємо на увазі не лише людей, які користуються кріслом колісним. Ми також маємо думати про людей, які користуються протезами й милицями, незрячих людей, людей із порушеннями мовлення, мам із дітьми, людей, які мають харчові обмеження внаслідок алергії, людей із нестандартними параметрами тіла (зростом і вагою) та багатьох інших.

Усе це різні категорії, у яких можуть виникнути труднощі з входом до закладу чи з вибором послуг / товарів, чи із замовленням. Важливо, щоб працівники знали, як правильно взаємодіяти з клієнтами з різними потребами. Проведіть тренінги, щоб команда навчилася коректно пропонувати допомогу та створювати комфортні умови для всіх.


Як Школа універсального дизайну допоможе Україні стати доступнішою

Школа універсального дизайну вперше з'явилася ще у 2018 році в межах одного з проєктів Програми розвитку ООН, який був спрямований на впровадження універсального дизайну в Україні.

Універсальний дизайн – це стратегія, яка враховує потреби людей незалежно від віку, статі, гендерної ідентичності чи фізичних можливостей.

Це економічно ефективний підхід, бо задовольняє потреби всіх користувачів уже на початковому етапі розробки та проєктування й виключає майбутні нераціональні витрати. Важливо відрізняти доступність та універсальний дизайн. Перше – про чіткі й фіксовані нормативи, а друге – про принципи, які враховують людське різноманіття й роблять речі, простір, послуги та взаємодію між людьми зручними, безпечними та комфортними.

Виклики, з якими стикається Україна під час повномасштабної війни, спонукали ПРООН провести другу Школу універсального дизайну, адже країна потребує більше фахівців з інклюзивності. Серед учасників не лише архітектори та дизайнери, а й урбаністи, громадські активісти та державні службовці, адже у процесі роботи над впровадженням безбарʼєрності залучені багато людей на різних рівнях, і всі вони мають розуміти, на які деталі варто звертати увагу.

Мета Школи – надати учасникам практичні навички та теоретичні знання, необхідні для інтеграції принципів універсального дизайну в процеси відновлення країни. Це гарантує, що нові й реконструйовані простори будуть зручними, безпечними та доступними для всіх.

Дізнатися більше про універсальний дизайн

Матеріал підготовлено за підтримки