Україна є одним зі світових лідерів у сфері розвитку відкритих даних, але має виклики в питанні їхньої гендерної чутливості. Про це йдеться в дослідженні «Гендерний компонент у відкритих даних України»*.

Команда дослідників проаналізувала 80 наборів відкритих даних, провела інтерв’ю з представниками й представницями органів державної влади та громадських організацій, а також опитала експерток й експертів, які мають досвід систематичної роботи з даними й підготовки аналітичних продуктів, стратегій, цільових програм й іншого. 

У дослідженні висвітлили практичні кейси й ініціативи, які можуть бути корисні з огляду формування й використання гендерно чутливих відкритих даних, поліпшення наявних і створення нових сервісів і послуг. 

Що таке відкриті дані

Відкриті дані – публічна інформація від державних органів і структур, яка є вільнодоступна, безоплатна та машиночитна.

Гендерний компонент (розподіл за статтю й іншими соціальними показниками) у таких даних дозволяє аналізувати різницю між становищем різних груп жінок і чоловіків, хлопців і дівчат, зокрема вразливих, у різних сферах життя. Наприклад, можна виявити, скільки жінок працює в міністерствах на керівних посадах або скільки чоловіків є внутрішньопереміщеними особами тощо.

Відкриті дані, розподілені за статтю й іншими соціальними показниками, допомагають отримувати цінну інформацію щодо здійснення прав і можливостей різних груп населення, зокрема вразливих; ідентифікувати гендерні розриви й можливу дискримінацію. Вони потрібні держслужбовцям, дослідникам, громадським організаціям, медійникам і бізнес-спільнотам, щоби швидко і якісно формувати політику змін. На їх основі вони зможуть реалізовувати відповідні політики й програми, відстежувати результати роботи у сфері забезпечення рівних прав і можливостей для різних груп жінок і чоловіків, хлопців і дівчат у різних сферах життя.

Які результати показало дослідження

Аналіз наявних наборів відкритих даних засвідчив, що вони переважно не синхронізовані з нормативно-правовими актами у сфері реалізації національної гендерної політики.

Вони недостатньо актуальні й доступні, є важкими для аналізу, читання й оброблення. Наприклад, набір даних «Кількість клієнтів банків і кількість відкритих клієнтами рахунків» і Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення не дають зазначеної в назвах інформації.

Також низьким є рівень залучення представників і представниць громадських організацій до формування й оцінювання наборів даних, особливо тих експерток й експертів, які працюють у сфері гендерної рівності, інклюзивності та протидії дискримінації.

За результатами дослідження сформували загальні висновки щодо необхідності й можливостей посилення гендерної чутливості відкритих даних і практичні рекомендації за кожним із проаналізованих наборів. Ознайомитися з дослідженням і рекомендаціями можна за посиланням.

   

* Дослідження «Гендерний компонент у відкритих даних України» підготовлене в межах USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України й підтримки «Фонду Східна Європа»

Матеріал підготовлено в межах USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України й підтримки «Фонду Східна Європа»