О 08:40 біля прапорів на Майдані Незалежності вже збираються люди. Попри те, що їх кілька сотень, навколо дуже тихо. У руках в одних – портрети загиблих захисників і захисниць, в інших – свічки. Люди з портретами стають в одну лінію й розтягуються від Монумента Незалежності до вулиці Городецького.

 О дев’ятій починається зворотний відлік годинника. Зупиняється весь транспорт на вулиці Хрещатик. Автобуси відкривають двері, щоб пасажири могли вийти й вшанувати пам’ять. Дехто стає на коліна. Звучить гімн України, і всі, хто прийшов на акцію, співають.

Героям тричі слава.

Після короткої ритуальної частини люди ставлять свічки, портрети та складають квіти на площі біля прапорів. «Сама молодь», – схлипує літня жінка, схилившись перед портретами. 

О 09:10 люди починають розходитися. Дехто, наприклад, представники «Азову», гуртуються разом, роблять фото, згадують своїх полеглих побратимів.

Ми підходимо до організаторів події, менеджерок ГО «Вшануй». Натхненницею цього проєкту, що спеціалізується на популяризації хвилини мовчання, є Ірина «Чека» Цибух. Говоримо з Катериною Даценко:

«Сьогодні День захисників і захисниць. Це не День пам’яті. Сьогодні ми просто дякуємо захисникам і захисницям. І в цей день ми просимо людей присвятити лише одну хвилину пам’ятуванню. А потім цілий день подяці й допомозі Збройним Силам. 

Ми назвали цю акцію «Стою за…» й проводимо її для того, щоб об’єднати людей і показати, що це важливий ритуал, який ми можемо почати відсьогодні, але проводити щодня, щоб дякувати нашим захисникам і захисницям. Сьогодні тут дуже багато людей, і коли ми всі поруч, то бачимо, що кожен має свої втрати. І про це не можна забувати».

Питаємо в Катерини, чи був діалог із київською міською владою щодо запровадження офіційної Хвилини мовчання на рівні міста. 

«Ми складали петицію до КМДА й просили запровадити всюди зворотний відлік, але перед цим додати пояснення, що треба робити. Наприклад, увага, 9:00, просимо вас зупинитися, підвестися, прикласти руку до серця, щоб ушанувати пам’ять. Ми маємо підказати людям, що їм робити. Але поки що міська влада не хоче до нас дослухатися. 

Кличко відповів нам на петицію, що в країні немає політики пам’яті, тому не зрозуміло, що треба робити на рівні міста. Тож ми робимо все можливе разом з Інститутом національної пам’яті «Церемоніал», щоби політика пам’яті в нас офіційно з’явилася».