«Ми відразу виїхали, як тільки почали бомбити – в іншу частину Харкова, на Холодну гору», – Андрій із родиною приїхав на Північну Салтівку, але лише на день. Його квартира – в одному з найближчих до лінії фронту будинків, на сьомому поверсі.

Російська ракета влучила в плиту перекриття між сьомим і восьмим поверхами. Але не вибухнула – так і стирчить у бетонній стіні поруч із балконом.

Фото: Андрій Баштовий

Сусідня квартира згоріла, усі квартири на двох поверхах вище також вигоріли дотла. З вікон квартири Андрія видно спалені багатоповерхівки.

У тій частині мікрорайону, яка межувала з лінією фронту, не лишилося вцілілих будинків. Випалені під’їзди. Обвалені фасади. Стіни посічені осколками. Подекуди видно отвори від влучання снарядів. Вікон немає. Район перебуває під обстрілами три місяці.

З самого ранку родина сходами виносить і вантажить до мікроавтобуса речі, які потрібно забрати насамперед. У прольоті між третім і четвертим поверхами сходи відійшли від стіни. На першому – підлогу під’їзду залило водою.

Звуки обстрілів усе ще чути постійно – хоч і не так гучно, як у березні чи квітні. Українські військові змогли відтіснити російську армію далі від міста. Бути тут усе ще небезпечно – місцеві пам’ятають, що «прилетіти» може щосекунди.

Хтось із мешканців Північної Салтівки наважився приїхати, щоб забрати вціліле майно. Люди спішно вантажать у причепи пральні машини та виносять килими.

«Ну навіщо тобі табуретки? Ну що ти з ними зробиш?» – двоє чоловіків стоять під під’їздом посіченої осколками «панельки». У кузові вантажівки складений точильний станок, пралка, коробки та з десяток стільців. Вони підганяють свого родича, який затримується в квартирі. «Я вже зачиняю двері та біжу», – кричить він крізь вибите вибуховою хвилею вікно.

Літній чоловік виходить із під’їзду з останнім, що забрав із квартири – металевим складним візком. Жартує: «Ну як ти будеш починати нове життя без кравчучки?»

Через дорогу дитячий садок, який розбомбили ще в перші дні війни. У дворі – розбиті уламками припарковані авто.

Таблички «Обережно! Міни!» у дворах Салтівки нагадують, що газонами краще не ходити, і під ноги дивитися треба уважно. Не всі російські снаряди розірвалися.

Напис «Увага! Обстріли!» на в’їзді до Північної Салтівки не прибирають. Він ще актуальний.

Фото: Андрій Баштовий