Люди в містіЦе люди, які мають 150 кімнатних рослин

«Комусь може здатися, що одна нова рослина на тиждень – це багато. Але коли їх більше 100, це не так відчувається», – розповідає IT-спеціалістка Анна Федченко, яка співзаснувала українську спільноту любителів домашніх рослин Plant Community Ukraine.

Ми поговорили з Анною й іншими людьми, які мають вдома від 40 до 150 вазонів. Запитуємо, з чого почалося захоплення рослинами, чи складно за ними доглядати, коли їх так багато, і чи дорого обходиться це хобі.

Рослини – спосіб класно оформити інтер’єр

Моє захоплення рослинами почалося 4 роки тому, коли ми з сім’єю переїхали в нову квартиру та зробили ремонт. Мені захотілося прикрасити помешкання кількома вазонами та завити плющами сходи на другий поверх. Тоді я ще мало знала про догляд за рослинами, тому до сьогодні жоден плющ не дожив. Зате я зрозуміла, що кожній рослині потрібен догляд, і почала в цьому розбиратися.

З часом стала цікавитися, які ще рослини бувають, окрім плющів і фікусів, та поповнювала свою колекцію новими вазонами. Паралельно дивилася блоги про догляд та розбиратися з тим, як створити для рослин правильні умови. Спочатку мені здавалося, що шкідники в мене точно не заведуться, але було дуже наївно так думати. Довелося гуглити, як із ними боротися, і вчитися на практиці.

Для мене кімнатні рослини – це передусім спосіб класно оформити інтер’єр. Я поступово заповнювала вазонами вільний простір у кімнатах, а оскільки в мене його багато, то й причин зупинятися не було.

Я полювала за рідкісними видами на OLX

Декілька років тому я побачила пост у Facebook про те, що в теплицях у ботсаду вимкнуть опалення та треба рятувати рослини. Я дуже сильно розхвилювалась і поїхала в ботсад з готовністю забрати додому всі рослини. Виявилося, що насправді все нормально, це просто плановий продаж рослин. Я купила 4 рослини, але сама дуже здивувалася зі своєї рекції.

Раніше я спеціально шукала рідкісні сорти рослин. У магазинах вони не продаються, тож полювала за ними OLX. Щодня перевіряла за ключовими словами, чи не продає хтось із плант-ентузіастів якийсь рідкісний екземпляр.

Серед моїх знахідок – декілька видів дорогоцінних орхідей, що цінуються за своє блискуче листя, варієгатна монстера з білими плямами на листі, декілька рідкісних антуріумів.

Зараз я купую нові рослини, тільки коли між нами іскра та любов. [сміється] Я слідкую за кількома магазинами в Instagram і за людьми, які іноді розмножують свої рослини та продають. Якщо щось западає в серце, беру. Нові рослини в мене з’являються майже щотижня: сама купую нові, з кимось обмінююсь або ж отримую в подарунок. Комусь може здатися, що одна нова рослина на тиждень – це багато. Але коли їх уже 150, це не так відчувається.

Це хобі може бути дорогим, адже деякі рослини коштують десятки тисяч гривень. Але особисто я не витрачаю на це багато грошей. Наприклад, учора купила три рослини, які разом коштували 275 гривень. Деякі обійшлися мені в декілька тисяч, але це радше винятки. У мене немає колекціонерського азарту та мети зібрати колекцію рідкісних рослин. У мене такий підхід: я не хочу, щоб через високу ціну рослини я боялася її втратити, не хочеться напружуватися через такі речі. Рослина може бути недорогою, але дуже красивою.

Для мене рослини – це медитація

Мені доводиться приділяти рослинам багато часу, все-таки зараз їх близько 150. Полити, покупати, пересадити, обрізати, удобрити, перевірити, чи немає шкідників, створити композицію – усе це вимагає часу. 80% усього догляду припадає на один день на тиждень. Щоп’ятниці виділяю десь 2 години, коли я поливаю та купаю деякі рослини. Інші 20% догляду намагаюсь оптимізувати та «вписати» в інші побутові справи. Наприклад, проходжу повз ванну й набираю воду на фільтрацію для поливу. Пересаджую й обрізаю рослини лише, коли маю настрій. Я роблю все це тому, що мені це подобається, а не тому, що треба. А коли ми їдемо на відпочинок родиною, доводиться створювати крапельну систему поливу.

Така велика кількість рослин зовсім мене не напружує та не створює незручностей. Навпаки, догляд за ними – це відпочинок, медитація та спосіб відключитися. Коли я перебуваю серед великої кількості рослин, відчуваю, ніби на природі. Дух джунглів мене дуже сильно наповнює.

Якщо одна з моїх рослин захворіє чи помре, у мене не буде мук совісті чи страждань. Буде шкода, але можна буде знайти заміну. Я не ставлюся до рослини, як до домашніх улюбленців чи дітей. Також у мене немає пориву рятувати рослини, які в поганому стані. Я дуже спокійно до цього ставлюся.

Ми створили українське плант-ком’юніті

Коли навесні 2020 року почався карантин, я вирішила завести блог в Instagram Urban Jungle Ukraine і стала розповідати в ньому про свої джунглі. На той момент у мене зібралося близько 100 вазонів і розуміння, як за ними доглядати. Завдяки блогу мене знайшли дві рослинні ентузіастки з Києва – Ольга й Естер. Ольга має власний бізнес і займається фітодизайном, а Естер –спеціалістка з догляду за рослинами. Вони запропонували мені зустрітися та познайомитися, і ми разом вирішили створити українське рослинне ком’юніті за зразком закордонних.

Ми зробити сторінку в Instagram Plant Community Ukraine, щоб об’єднувати людей, які люблять рослини. Ми знайомимося вInstagram, влаштовуємо свопи, де кожен може принести свою рослину та помінятися з кимось, проводили майстер-класи й екскурсії в головну оранжерею ботсаду Гришка. Також їздимо в цікаві місця, пов’язані з рослинами, і пишемо про це. Наприклад, нещодавно їздили в секретну теплицю в ботсаду, на бананову ферму й органічну ферму під Києвом.

Усе почалося з того, що я випадково переїхала голуба

П’ять років тому я випадково переїхала машиною голуба. Мені було дуже шкода його, я плакала та хотіла зробити щось хороше, щоб якось відшкодувати цей жах. Я поїхала в магазин «Ваш сад», що в Одесі, знайшла там найбільш нещасну рослину та забрала її додому.

Це був кротон на межі смерті, який сильно хворів і постійно скидав своє строкате листя. Із ним було багато проблем, і саме тому я швидко дізнавалася про нюанси догляду. Забігаючи наперед, я змогла виростити з нього велике красиве дерево.

Для мене рослини, як домашні улюбленці

Я завжди кажу, що нові рослини самі приходять у моє життя: їх приносять батьки, віддають знайомі, я знаходжу їх на вулиці або випадково помічаю в поганому стані в магазинах рослин і купую за знижкою. Я не заводжу рослини для того, щоб у мене вдома було красиво чи щоб зібрати колекцію рідкісних видів. Для мене вони як домашні тварини. Буває, бачиш на вулиці кошеня й не можеш пройти повз, щоб не підібрати його. Так само в мене відбувається з рослинами – я бачу їх і дуже хочу забрати додому.

Коли мені хочеться придбати рослину конкретного виду або великого розміру, шукаю на OLX. Так я знайшла великі алоказії: жінка хотіла позбутися двох своїх рослин, і тепер вони в мене. Дві великі алоказії, які дуже класно виглядають в інтер’єрі, обійшлися мені всього в 500 гривень.

У мене є рослини, які я придбала на барахолках, коли в них було всього декілька листочків, а зараз вони перетворилися на величезні кущі. Вони так розрослися, що я й сама почала їх черенкувати (зрізати верхівки гілочок, щоб виростити з них нові рослини).

Зараз у мене більше 60 вазонів різних розмірів. Серед моїх улюбленців – чотири кротони з різнокольоровим листям, що змінюється залежно від освітлення, стреліція, варієгатна ліана Marble Queen із майже всім листям білого кольору. Також обожнюю свою алоказію з великим листям і фікуси. Усім, хто хоче швидко озеленити дім, раджу заводити фікуси, вони ростуть, як скажені.

Коли я стривожена чи роздратована, мені допомагають рослини

Кожен ранок у мене починається з обходу: я дивлюся, хто випустив новий листочок, кого треба полити, кого підрізати, чи не з’явилися паразити. Догляд не забирає в мене багато часу, я навіть не зважаю на нього, адже це приємне заняття.

Рослини завжди мене заспокоюють. Коли я стривожена, роздратована й нічого не приносить радість, просто починаю робити щось з рослинами. Оскільки в мене їх багато, завжди знайдеться, чим зайнятися: підрізати, покупати, пересадити, обприскати. Так я відволікаюсь і заспокоююсь.

Велика кількість рослин не створює мені незручностей. Коли кудись їду, прошу хлопця доглядати за ними. Фотографую вазони та пишу, у які дні їх потрібно поливати. Обмеження відчуваю лише тоді, коли виникає думка поїхати пожити десь на островах три місяці. У такі моменти зупиняюся та думаю: «А хто буде доглядати за моїми рослинами?» Хоча навіть якби їх було чотири-п’ять, однаково треба було б на когось їх залишати.

Час від часу доводиться боротися зі шкідниками. Наприклад, разом з алоказіями, які я знайшла на OLX, принесла павутинного кліща. Цей жук з’являється дуже неочікувано й починає поїдати рослини та відкладати велику кількість яєць. А ще переходить на інші вазони. Вивести його дуже складно, адже навіть після оброблення засобом від шкідників якась кількість може залишитись і вже має до нього імунітет. Тоді треба купувати новий засіб. Щоб уникнути такого, важливо регулярно купати рослини: павутинний кліщ не любить вологу. Зі шкідниками рано чи пізно стикаються всі. У найгіршому разі рослина помирає, але в мене такого ще не було.

Із хобі рослини стають моєю професією

Раніше я займалася татуюваннями, а віднедавна змінила професію та працюю ботаніком у закладі Daily в Одесі. Скоро відкриваю свій магазин і буду продавати власні рослини й озеленятиму інші заклади й офіси.

Я рік ішла до цього, писала бізнес-план і все продумувала. На початку літа цього року набила останні тату та знайшла приміщення для магазину.

Купила кілька рослин, які помирали, і спробувала привести їх до тями

Перші рослини з’явилися в мене вдома 8–9 років тому випадково. Я зайшла на квітковий склад за подарунком і побачила кілька вазонів, які от-от мали б померти. І хоча я була байдужа до кімнатних рослин, але мені захотілося купити їх і привести до тями.

Я навіть не знала, як вони називаються, тож одразу почала гуглити. Мені настільки сподобалося досліджувати інформацію про рослини та доглядати за ними, що вже за кілька тижнів повернулася в той магазин за новими вазонами. І знову купила ті, що в поганому стані: мені було цікаво повернути їх до життя. Ще з тих часів зі мною лишилися спатифілум, шефлера та мій улюблений фікус.

Перші 3–4 роки я купувала нові рослини спонтанно, брала все, що бачила. Я не розбиралася, чи підійдуть їм мої умови, тому деякі з них гинули. Виною цьому іноді ставали шкідники: дешеві рослини часто продають уже з комашками, яких потім складно вивести. Зараз заводжу нові рослини усвідомлено; коли мені щось подобається, обираю місце, читаю про умови догляду й тільки після цього купую.

Зараз у мене близько 40 рослин різних видів. Більшість – у спальні та ще декілька вазонів на кухні та в дитячій.

Якщо спочатку я захоплювалася рослинами, що цвітуть, то зараз маю лише декоративно-листяні. Найбільше люблю фікуси – це основа основ – різноманітні види калатей, алоказії. З останніх цікавих покупок – Алоказія шкіра дракона. Її листя велике та міцне, справді нагадує драконячу шкіру.

Рідкісні сорти коштують від 500 до 25 000 гривень

Для мене доглядати за рослинами – як випити зранку склянку води. Я не займаюся ними годинами, а роблю це щодня потрохи за звичкою. Іноді спеціально виділяю на це час, наприклад, навесні та влітку обрізаю рослини, пересаджую в більші горщики, удобрюю. Мені нескладно це робити, а навпаки, приємно, тож я навіть не помічаю, як із ними минає час.

Коли в тебе 40 вазонів, не вийде просто віддати їх друзям і поїхати у відпустку. Раніше залишала родичам ключі та просила приходити поливати. А нещодавно знайшла класний спосіб поливу за допомогою спеціальних колб. Це працює так: наливаєш воду в колбу, вставляєш її в ґрунт, а коли він пересихає, у колбу піднімається повітря й виштовхує воду. Для одного вазона потрібно від однієї до трьох колб залежно від розміру.

Домашнє садівництво може бути дорогим хобі, особливо якщо захоплюватися рідкісними видами. Якщо маленька рослина може коштувати від 500 гривень, то велика – 25 000 гривень. Поки що я не готова вкладати великі гроші в кімнатні рослини, але можу замовити собі рідкісний сорт як подарунок на свято. Наприклад, «Шкіру дракона» мені подарував чоловік.

Для мене рослини – це енергія та наповнення

Щоранку прокидаюся, бачу свої рослини навколо та наповнююся позитивною енергією. Дуже радію, коли доглядаю за ними й бачу зворотний зв’язок: вони активно ростуть і мають гарний вигляд.

Я настільки захопилася домашніми рослинами, що почала опановувати професію фітодизайнера. До народження дітей я працювала перекладачкою з англійської мови, а тепер активно опановую квітникарство та фітодизайн. Я веду блог про рослини й часто отримую запитання щодо догляду. Це наштовхнуло мене на думку створити свій марафон про кімнатні рослини для людей, які хочуть оформити ними своє помешкання чи офіс.