Люди в місті«Я ще ніколи не бачив такого голоду на вулиці». Як можна допомогти бездомним під час карантину

У Києві офіційно зареєстровано близько п’яти тисяч безхатченків. За даними волонтерів та оцінками експертів, на вулицях Києва зараз живуть понад 20 тисяч людей. З початком карантину їм все складніше діставати їжу, заробити грошей чи знайти місце для ночівлі.

Ми вже писали про те, як можна допомагати лікарням та літнім людям під час карантину. Тепер спілкуємось із людьми, які годують бездомних: розпитали як можна їм допомогти та чого зараз потребують найбільше.

Бездомні через карантин постраждали найбільше. Громадські вбиральні та пункти харчування не працюють, більшість благодійних фондів закриті, а людей на вулицях, у яких можна щось попросити, стало набагато менше. З початком карантину температура у місті також опустилась уночі до -5.

Я допомагаю бездомним уже понад 20 років і ніколи не бачив такого голоду на вулиці. А спраги я взагалі ніколи не бачив, яку помічаю зараз: у людей немає навіть доступу до води. Багато бездомних залишились у спальних районах: немає транспорту, щоб дістатися до пунктів роздачі їжі. Тому дуже важливо підтримувати їх саме у своїх районах.

З початком карантину також з’явилася велика кількість нових безхатченків. Багато заробітчан опинились на вулиці. Медичні заклади звільняють ліжка у лікарнях, готуючись до піку епідемії, виписують людей, серед яких і бездомні. Також у Києві застрягли люди, які не мають змоги оплатити дорогу додому.

Карантин – це коли потрібно бути вдома, але не потрібно бути ізольованими. Ситуація трагічна, але водночас дуже багато киян почали допомагати. Незалежні громадські організації почали об’єднуватись для того, аби допомогти більшій кількості бездомних. Я думаю, що після карантину місто вийде сильнішим через цю сітку допомоги, бо це справжні людські контакти.

Люди, які живуть на вулицях, не завжди виконують правила. Зараз вони налякані ситуацією, яка склалася, тому все, про що їх просиш – вони роблять. Наприклад, тепер вони не підходять занадто близько один до одного чи до волонтерів. Але попри це все, бездомні вдячні тим, хто допомагає їм зараз.

Перше питання, яке зараз ставлять бездомні: «Чи немає роботи?». Образ безхатченка, який спить на лавці – це досить мала кількість людей і часто хворих. Більшість бездомних мають заробляти гроші на життя. Молодим жінкам та чоловікам ніхто не дає милостиню, вони усі чимось заробляють. Зараз можливостей дістати грошей стало набагато менше.

Як допомагати бездомним під час карантину?

З початком карантину процес традиційної роздачі їжі змінився. Я годую бездомних на Майдані, куди зазвичай приходять близько 200 людей. Волонтери приносять маски, санітайзери, ми також приходимо завчасно, щоб розділити групи людей. Розповідаємо бездомним, де ще можна отримати їжу, щоб на одній точці не скупчувалось одночасно багато людей. Нам вдалося скоротити кількість бездомних на цій точці до 60 людей.

Раніше роздачі їжі могли тривати 1,5-2 години, ми багато спілкувались із бездомними. В період карантину це відбувається за 7 хвилин, аби не наражати волонтерів та безхатченків на небезпеку заразитися коронавірусом. Дотримуватися правил карантину зараз просто необхідно.

Наші роздачі їжі зараз подвоїлися, зокрема і тому, що дуже багато небайдужих пропонують свою допомогу. Окрім тих пунктів роздачі їжі, які існували раніше, зараз дуже багато мікроініціатив. Наприклад, ми запустили хештег #не_начхати. Ідея його проста: сиди вдома, але коли виходиш у супермаркет – нагодуй бездомного дорогою. Варто озиратися навколо і помічати людей, яким зараз потрібна допомога. Наприклад, приготувати на одну порцію обіду більше і винести бездомному, який сидить біля під’їзду.

Я готую собі сніданок і роблю зайвих 20 бутербродів: виходжу у найближчий супермаркет по хліб і дорогою роздаю їх бездомним. Вони вже знають, у який час я виходжу, тож часто чекають мене на лавках. Таку ініціативу підхопили у різних районах Києва, зокрема на Троєщині, Печерську чи Дарниці. Ми також створили групу під хештегом #не_начхати: там збираються люди, щоб допомогти одне одному допомагати іншим.

Кожен може щось зробити не лише для бездомних, але і для літніх людей чи інших незахищених верств населення. Громадські та релігійні організації, які допомагають бездомним та бідним, зараз переживають не найкращі часи. Можна знайти те об’єднання, яке вам подобається, і допомогти фінансово.

З початком карантину закрили доступ до тих приміщень і будівель, де ночували бездомні. Людям доводиться шукати нічліг на вулицях, бо їх часто виганяють навіть із підземних переходів. Наприклад, на Південному вокзалі люди ночують у клумбах, щоб хоч якось зігрітись. Закрились також усі можливі місця для ночівлі від благодійних фондів чи соціальних організацій.

Бездомні дуже налякані, адже вони усі позбавлені соціальних гарантій та будь-якої допомоги. На це важко дивитися, бо ситуація дійсно досить складна: вони на вулиці, йти їм нікуди, їжі також немає. Це було основною мотивацією, щоб почати годувати бездомних щодня, раніше роздачі їжі організовували разом із командою «Без дому» раз на тиждень. Окрім їжі, ми приносили одяг, медикаменти, обробляли рани та надавали іншу допомогу.

Їжу ми роздаємо зараз трохи інакше: бездомні вишиковуються периметром площі, волонтери підходять і кожному дають порцію їжі. Кілька волонтерів також слідкують за порядком і розповідають про правила. Ще ми роздаємо маски та засоби гігієни. Зараз без маски нікуди не впускають, а з нею бездомні можуть сходити в туалет у супермаркеті.

Я допомагаю годувати безхатченків на вокзалі й зараз ми готуємо близько 200 порцій. Тобто дві сотні людей стабільно приходять до нас поїсти. Нам вдалося знайти людей, які можуть готувати одразу таку кількість порцій їжі. Також у супермаркетах замовляємо великі партії булочок. В умовах карантину ми дотримуємось усіх норм, які встановлені законом. Окрім їжі, ми шукали ковдри для бездомних, бо уночі був мороз, роздавали їм термоси із гарячим чаєм.

Найменше, що можна зараз зробити для бездомних – нагодувати людину на вулиці, яка цього потребує. Їх зараз легко помітити за неохайним одягом і зовнішнім виглядом. Можна також запитати, чим їй допомогти. Це не обов’язково мають бути гроші, часто просять медикаменти або щось інше. До того ж, ви не зобов’язані виконувати те, про що просять, якщо не хочете цього.

Можна, наприклад, познайомитись із бездомним біля вашого під’їзду і просто годувати його раз на день. Можна роздавати теплий одяг. Зараз стало тепліше, але ще далеко не літо і бездомні замерзають. Я часто бачу, як люди сплять просто на голій землі. Не секрет, що частина бездомних хворіють на алкоголізм. Їх часто зневажають та намагаються уникати, але так робити не варто, хоча б у ситуації сьогодні. Особисто я не знаю, як поводилась би, якщо опинилася на вулиці.

Можна пожертвувати гроші благодійній організації, якщо вас надихає така діяльність. Якщо ви сумніваєтесь у добросовісності: запропонуйте спершу свою допомогу у роздачі їжі або покупці речей. За відповіддю стане зрозуміло, чи справді організація спрямовує гроші на допомогу бездомним.

Через карантин бездомним набагато складніше діставати собі їжу та заробляти гроші. Пункти приймання вторсировини або закрились, або у кілька разів знизили ціни. Люди не дають милостиню, бо сидять удома, а заклади громадського харчування, де вони раніше могли взяти їжу, закрились. Біля мене недалеко живе бездомний, якого я деколи годую: раніше він просив їжу рідко, а зараз приходить набагато частіше.

Карантин для усіх людей – це криза, але особливо складно зараз саме безхатченкам. Дуже важливо ставитися до них уважніше та допомагати більше. Я й інші волонтери влаштовуємо роздачі їжі у різних районах, зокрема на Оболоні та Лісовій. Наприклад, готуємо понад 30 порцій гарячої їжі  по три рази на тиждень. Ми завчасно попередили, коли будемо роздавати вечерю, тож бездомні знають, коли приходити. Бувають випадки, коли люди бачать, що ми роздаємо їжу бідним і жертвують нам якусь певну суму грошей. Часто жертвують продукти.

Не так важливо, як людина потрапила на вулицю, винна вона у цьому чи ні. Набагато важливіше допомогти їй пережити ці дуже складні часи. Наприклад, щоразу, коли виходите на вулицю – захопіть із собою кілька бутербродів і нагодуйте бездомних поблизу будинку. Зараз вони не ховаються, часто сидять біля магазинів, де більший потік людей. Можна залишати трохи їжі, наприклад, у переходах чи на лавочках.

Під час пандемії вірусу залишайте шматки мила біля бюветів, щоб бездомні змогли помити руки. Зараз закриті усі громадські туалети, тож можливості нормально вимити руки у них не так багато.

Допомагайте також літнім самотнім людям. Я думаю, у багатьох під’їздах такі є: спілкуйтеся з ними, не соромтеся питати як у них справи. Можливо, вони теж зараз голодують через карантин. Одна моя знайома жінка на час карантину втратила роботу і тепер у неї немає грошей на їжу. Тому я ношу їй раз на кілька днів набір продуктів.

Фото: Павло Багмут, фото Юрія Ліфансе – Кіра Шевчук